4 Розрахунок розмірів збитків у результаті наднормативних викидів
Наднормативними викидами вважаються:
викиди забруднюючих речовин, які перевищують рівень граничнодопустимих або тимчасово погоджених;
викиди забруднюючих речовин джерелами, які не мають дозвіл на викид.
Факт наднормативного викиду встановлюється спеціалістами Державної екологічної інспекції шляхом:
а) розрахунковими методами;
б) за допомогою інструментальних методів контролю.
Розрахунок наднормативних величин викидів ведеться за
формулою:
М = 0,0036-{У - С - Мд)-Т
де М- величина наднормативних викидів, тонн
У - об'ємна витрата газопилового потоку на виході з джерела, м3/с;
С - середня концентрація забруднюючої речовини, г/м3;
Мд - потужність дозволеного викиду, г/с;
Т - час роботи джерела в режимі наднормативного викиду, годин.
Підприємство працює в одну зміну (тобто 8 годин на добу).
Наприклад, для варіанту 8:
М = 0,0036 • (205,7 • 0,0915 -12,95)- 8 • 8 = 1,353тонн
Розрахунок розмірів відшкодувань збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферу ведеться по формулі 4.2:
З = М*1,1П*-Кт*Кз
де З - розмір компенсації збитків, гривень;
М - маса і-тої забруднюючої речовини, що викинута наднормативно, тонн (визначено за попередньою формулою);
1,1П - базова ставка компенсації збитків у частках мінімальної заробітної плати (П), гривень за тонну; приймаємо мінімальну П на рівні 400 грн., тоді 1,1 П дорівнюватиме 440 грн.
Ан - безрозмірний показник відносної небезпечності забруднюючої речовини:
Ан = 1/ГДК
Ан = 1/0,6 = 1,67
де ГДК - середньодобова гранично допустима концентрація, мг/м3; якщо ГДК приймаємо за умовами задачі на рівні 3 мг/м3, тоді Ан = 0,33 мг/м3.
Кт - коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості; залежить від чисельності жителів населеного пункту, його народногосподарського значення і розраховується за формулою:
Кт = Кнас • Кф
Кт = 1,35 • 1,25 = 1,69
де Кнас - коефіцієнт, що залежить від чисельності жителів населеного пункту; Кнас приймається в залежності від місця проживання студента (табл. 4.1).
Таблиця 4.1. Значення коефіцієнту Кнас.
Чисельність населення, тис. чоловік |
К нас |
До 100 |
1,00 |
100,1-250 |
1,20 |
250,1-500 (Херсон, Миколаїв) |
1,35 |
500,1-1000 (Запоріжжя, Львів) |
1,55 |
Більше 1000 (Київ, Одеса, Донецьк) |
1,80 |
Кф - коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту; Кф визначається за таблицею 4.2.
Таблиця 4.2 - Значення коефіцієнту Кф
Тип населеного пункту |
Кф |
Організаційно-госполарські та культурно-побутові центри місцевого значення з перевагою аграрно-промислових функцій |
1,00 |
Багатофункціональні центри, центри з перевагою промислових і транспортних функцій (обласні центри, міста обласного підпорядкування, великі промислові вузли) |
1,25 |
Центри з перевагою рекреаційних функцій |
1,65 |
Кз - коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосфери забруднюючою речовиною:
Кз=д/ГДКСД
де д - середньорічна концентрація забруднюючої речовини за попередній рік, мг/м3; якщо 8 дорівнює 0,9 мг/м3 (згідно умов варіанту), тоді Кз дорівнюватиме 1,5 мг/м3.
ГДКСД - гранично допустима середньодобова концентрація, мг/м3.
Дані для розрахунків наведено у таблицях 1.3 та 1.4.
З = 1,35*440*1,67*1,69*1,5 = 2510