1.2. Вибір теми курсової роботи.

1.Тема курсової роботи обирається курсантами і студентами на власний розсуд відповідно до переліку тем курсових робіт затвердженого кафедрою криміналістики, судової медицини та психіатрії (див. п. 2).

Кожний курсант і студент при виборі теми повинен виходити, перш за все, із своїх навчальних, науково-дослідних інтересів. Вибираючи тему необхідно виходити із реальних можливостей курсанта, студента зібрати необхідний матеріал – фактичний, дослідний, документальний, нормативно-правовий, бібліографічний та ін. При виборі теми необхідно виходити також із можливостей використання матеріалів курсової роботи для розвитку, розширення та поглиблення вибраної теми у подальших науково-дослідних роботах курсанта і студента (дипломній та магістерській роботі, кандидатській дисертації тощо). Насамкінець, тема курсової роботи повинна бути актуальною, мати певне теоретичне та практичне значення.

2. Обрана тема курсової роботи та план її виконання уточнюється з викладачем. В окремих випадках автор може самостійно сформулювати тему, якщо її немає в приблизному переліку, аргументуючи свій вибір. У такому разі він повинен обов’язково узгодити її з викладачем – науковим керівником, призначеним для кожної учбової групи, та отримати на це його згоду. Недоцільно вибирати тему, за якою вже написана або пишеться робота іншим курсантом, студентом у цій же групі.

3. Курсант, студент повинен зареєструвати обрану тему на кафедрі криміналістики, судової медицини та психіатрії (каб.105) з вказівкою точного та повного формулювання теми курсової роботи. Після затвердження теми, вона виконується конкретним курсантом, студентом.

4. Після вибору та реєстрації теми курсової роботи курсант чи студент повинен ознайомитись з цими методичними рекомендаціями, приблизним планом роботи та списком рекомендованої літератури, і лише після цього приступати до її виконання.

5. На підставі подання наукового керівника та за рішенням кафедри замість курсової роботи може бути зарахована доповідь курсанта, студента на засіданні наукового гуртка з криміналістики або науковій конференції курсантів.

6. За рішенням кафедри або наукового керівника замість курсової роботи може бути зараховано переклад курсантом, студентом зарубіжного наукового джерела чи нормативного акту, а також виконання за завданням кафедри або наукового керівника навчально-методичного матеріалу, необхідного для навчальних та наукових цілей криміналістики.

1.3. Підготовка до написання курсової роботи.

1. Курсова робота у своїй структурі повинна містити наступні елементи.

1. План.У практиці написання курсової роботи склалося два підходи до процедури складання плану курсової роботи. Перший підхід полягає у тому, що автор, який продумав тему, визначає коло питань, які, на його думку, дозволяють повно та глибоко її розкрити. При подальшій роботі з різними джерелами він відбирає тільки той матеріал, який відповідає жорсткій схемі складеного плану. Усе інше відкидається.

Другий підхід полягає у тому, що безпосередньому складанню плану передує пошук та вивчення джерел – наукових, дослідних, нормативних, законодавчих, а також матеріали кримінальних проваджень та ін. Деякі нотатки плану робляться і у цьому випадку, тому що будь-яка тема припускає певний набір питань, але чорнові нотатки плану при цьому підході не можуть бути жорсткою, незмінною схемою. План, складений після такої попередньої роботи, буде більш повним, ємним, а курсова робота, яка написана за таким планом, – більш місткою та насиченою інформацією.

Вимоги, яким повинний відповідати план курсової роботи:

- план повинен містити питання, які необхідні для повного та глибокого розкриття теми і концентровано відображати зміст роботи;

- план повинен передбачати послідовне, логічне, взаємопов’язане розкриття результатів дослідження;

- не повинно бути питань, відповіді на які частково чи повністю наявні у попередніх чи подальших розділах роботи;

- не можна формулювати питання, які деталізують більш загальне питання без попереднього внесення в план даного питання;

- якщо якийсь пункт плану повинен (на думку автора) мати підпункти, то їх повинно бути не менш двох;

- план необхідно писати у формі називних речень, а не у формі питальних.

2. Вступ, який допомагає розкрити задум роботи, визначити місце даної теми у проблематиці криміналістики. В ньому обґрунтовується актуальність та значення теми, формулюється мета дослідження, говориться про стан розробки обраної проблеми, визначаються завдання курсової роботи, питання та проблеми, які передбачається розглянути, робиться короткий огляд літератури чи аналіз наукових концепцій, положень, вказуються методи дослідження; (об’єм 1 – 2 сторінки).

3. Основна частина, яка складається з розділів, що поділяються на підрозділи, чи тільки з розділів. У ній здійснюють опис досліджуваного матеріалу з точки зору мети та завдань роботи, з’ясовують закономірності існування, розвитку чи функціонування явищ, що стали об’єктом дослідження. Ці закономірності ілюструють прикладами, наводять систему аргументації тверджень (об’єм 25 – 40 сторінок).

4. Висновки, у яких коротко підсумовують одержані результати. Це має бути синтез усього матеріалу курсової роботи, у висновках автор повинен піднятися на новий рівень узагальнення. Висновки мають бути обґрунтованими і не суперечити загальному розвитку міркувань автора (об’єм 1-2 сторінки).

5. Список використаних джерел, до якого обов’язково включають цитовані і згадувані у курсовій роботі нормативні акти та літературу, а також ті видання, з якими курсант чи студент ознайомився і які мають пряме відношення до теми роботи.

2. Джерела, які необхідно використовувати при написанні курсової роботи:

• Кримінальний процесуальний та кримінальний кодекси України;

• Накази МВС України;

• Постанови Верховної Ради та Верховного суду України;

• підручники з криміналістики;

• монографії та теоретичні розробки;

• наукову та спеціальну літературу;

• матеріали опублікованої та неопублікованої юридичної (зокрема слідчої, судової та експертної) практики;

• інші джерела, які необхідні за специфікою теми.

3. Перед початком безпосереднього написання курсової роботи автор повинен уважно вивчити усі рекомендовані до теми джерела (див. Додаток 2). При цьому доцільно робити виписки з цих джерел та помічати в чернетці ті сторінки та видання, що найбільш важливі при висвітленні відповідних питань теми курсової роботи.

4. При використанні літературних та інших нормативних матеріалів необхідно давати відповідні посилання на ці джерела в суворій відповідності до встановлених правил (стандартів)¹. Запозичення тексту з чужих літературних та наукових творів без відповідного посилання на них забороняється. Відсутність посилань на літературу, що використовувалась, та запозичення тексту з чужих літературних творів без посилання на них дає підстави для безумовного повернення курсової роботи та повторне її виконання.