Міністерство внутрішніх справ україни

Харківський національний університет внутрішніх справ

Навчально-науковий інститут права та масових комунікацій

Кафедра кримінального, кримінально-виконавчого права

та кримінології

Навчально-методичні матеріали до семінарських занять

з дисципліни Кримінально-виконавче право

Галузь знань 0304 право

Напрям підготовки (спеціальність) 6.030401 правознавство

Освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр

Форма навчання денна, заочна (на базі повної

загальної середньої освіти).

м.Харків

2012

Передмова

Рекомендовано до використання в навчальному процесі Методичною радою Харківського національного університету внутрішніх справ „____” ________2012 року Протокол №______

Ухвалено Вченою радою Навчально-наукового інституту права та масових комунікацій „____” _________ 2012 року Протокол №______

Рецензенти:

Харченко В.Б. - доцент кафедри кримінально правових дисциплін юридичного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, доктор юридичних наук, доцент.

Янович Ю.П. – доцент кафедри кримінального процесу та криміналістики Навчально-наукового інституту права та масових комунікацій Харківського національного університету внутрішніх справ, кандидат юридичних наук, доцент.

Кримінально-виконавче право: навчально-методичні матеріали до семінарських занять // Розробник: к.ю.н., доцент В.П. Севостьянов.

-Харків.: Харківський національний університет внутрішніх справ, 2012 – 39с.

© Севостьянов В.П., 2012

© Харківський національний університет

внутрішніх справ,2012

1. Загальні методичні вказівки

Навчання з дисципліни «Кримінально-виконавче право» проходить у формі 9 лекцій (18 год), 5 семінарських занять (10 год), а також самостійної та індивідуальної роботи (26 год) для студентів денної форми навчання і 2 лекції (4 год.), 2 семінарських заняття (4 год.) та самостійної роботи (46 год.) для студентів заочної форми навчання.

Метою лекційного курсу є надання студентам теоретичних знань і практичних вмінь використання відповідних норм чинного кримінально-виконавчого законодавства України а також правових підстав діяльності кримінально-виконавчої системи України, Державної пенітенціарної служби України, інших органів і установ кримінальних покарань.

Аудиторні заняття проводяться у формі лекцій і семінарських занять на яких студенти повинні засвоїти основні проблеми науки кримінально-виконавчого права, систему органів і установ виконання покарань, порядок і умови виконання кримінальних покарань, перспективи реформування кримінально-виконавчої системи України до пенітенціарної системи сучасного Європейського зразку.

Самостійна робота за кожною темою передбачає самостійне вивчення змісту нормативно-правових актів, навчальної та наукової літератури з відповідних тем, вказаних в робочій навчальній програмі з «Кримінально-виконавчого права».

Індивідуальна робота передбачає виконання навчально-дослідних завдань у виді підготовки рефератів, наукових робіт за рекомендованою тематикою, вказаною в п. 3.3 програми для студентів деної форми навчання і використання самостійної контрольної роботи за варіантами тем, які визначаються кафедрою, для студентів заочної форми навчання.

Під час вивчення навчальної дисципліни студенти повинні засвоїти навчальний матеріал, включений до змістовного модулю, своєчасно надати на перевірку реферат, або контрольну роботу і отримати позитивні відмітки за аудиторні заняття і відповіді на тематичні тестові завдання (не менш трьох – для студентів денної форми навчання, однієї – для студентів заочної форми навчання).

У разі відсутності студента на заняттях він повинен їх відпрацьовувати у викладача в встановленому навчальним планом терміні.

Реферати готуються студентами самостійно у відповідності до тем, визначених у Робочій навчальній програмі.

Самостійна робота є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом студентом у час, вільний від аудиторних навчальних занять.

Самостійна робота студента складається з опрацювання конспекту лекцій, підготовки до семінарських та практичних занять, самостійного освоєння навчального матеріалу по окремим темам, щодо яких не передбачені аудиторні заняття, ознайомлення з нормативними актами та рекомендованою літературою, а також самостійне виконання індивідуальних завдань, передбачених цією програмою.

Самостійна робота студента забезпечується системою навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення навчальної дисципліни: підручник, навчальні та навчально-методичні посібники та матеріали, конспект лекцій викладача, методичними рекомендаціями тощо. Для самостійної роботи студенту також рекомендується відповідна наукова та фахова монографічна та періодична література. Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу може виконуватися у бібліотеці, навчальних кабінетах, а також і в домашніх умовах.

Зміст самостійної роботи студента над дисципліною визначається у Навчально-методичних матеріалах до семінарських та практичних занять іншими методичними матеріалами, затвердженими на кафедрі, а також завданнями та вказівками викладача, що проводить заняття у групі.

Самостійна робота за кожною темою кримінально-виконавчого права передбачає теоретичне засвоєння основних принципів та інститутів, понятійного апарата кримінально-виконавчого права. При цьому потребують опрацювання не лише положення Кримінально-виконавчого кодексу, а і, обов’язково, положення норм Конституції України, інших Кодексів і Законів України чи підзаконних нормативних актів з галузей права кримінально-правового комплексу.

Індивідуальна робота передбачає виконання отриманого на індивідуальній консультації викладача завдання: реферату або наукового повідомлення (під час роботи у науковому гурті кафедри).

Реферати готуються студентами самостійно у відповідності до тем, визначених у Робочій навчальній програмі.

Критерії оцінювання під час вивчення навчальної дисципліни.

Академічні успіхи студента визначаються за допомогою контрольних заходів, передбачених навчальним планом, з обов'язковим зарахуванням підсумкових оцінок за національною шкалою ("відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно"), та 100-бальною ЕСТS.

Контрольні заходи включають у себе поточний, модульний та підсумковий контроль.

До форм поточного контролю належить оцінювання: рівня знань під час семінарських та практичних,занять; якості виконання індивідуальної та самостійної роботи.

Поточний контроль здійснюється під час проведення семінарських занять і має за мету перевірку засвоєння знань, умінь і навичок студентом, з кожної окремої теми навчальної дисципліни.

Результати поточного контролю та бали за самостійну та індивідуальну роботи заносяться викладачем до журналів обліку відвідування занять студентами за національної системою оцінювання ("відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно").

Поточний контроль на практичних та семінарських заняттях, виконання тестових завдань, підсумковому контролі чи заліку враховує: рівень знань студента (глибина і міцність знань); самостійність виступу та викладу думок; послідовність виступу; достатність та доказовість інформації; узагальнення змісту; вміння синтезувати знання по окремих темах; вміння складати розгорнутий план відповіді, давати точні формулювання; правильно користуватись понятійним апаратом; грамотність, логічність і послідовність викладу; виконання навичок і прийоми виконання практичних завдань.

Поточний контроль знань і умінь студентів на семінарському занятті передбачає оцінювання підготовлених студентами рефератів та тез доповіді по рефератах, їх виступи по питаннях заняття, активність у дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію тощо. Крім того, поточний контроль знань студентів на семінарських заняттях здійснюється шляхом опиту з навчальних питань теми з використанням тематичних тестових завдань.

Поточний контроль якості виконання самостійної та індивідуальної роботи враховує наявність у студента на занятті чинного Кримінально-виконавчого кодексу України, законів України, указів Президента України та інших нормативно-правових актів за темою заняття; навики студентів, щодо пошуку необхідної літератури; навики ведення записів (складання простого і розгорнутого плану, конспекту, реферату, виступу, тез доповіді а також навики науково-пошукової роботи); вміння застосувати знання на практиці.

Студент, який отримав оцінку «незадовільно» за аудиторну або самостійну та індивідуальну роботу, має право перескласти її.

Модульний контроль проводиться викладачем під час останнього аудиторного заняття змістовного модулю у вигляді контрольних робіт (у письмовій формі). Для отримання оцінки за результатами освоєння змістовного модулю студент повинен мати оцінки, яку він повинен отримати під час аудиторної роботи, самостійної або індивідуальної роботи при вивченні цього змістовного модулю, в тому числі, за підготовку реферату.

У випадку, коли у процесі складання модульного контролю студент виявив незадовільні знання, йому виставляється незадовільна оцінка з обов'язковим наступним перескладанням. Перескласти модульний контроль студент зобов’язаний до початку наступного модульного контролю.

Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання на освітньому (кваліфікаційному) рівні «бакалавр» - а також у вигляді підсумкового модульного контролю – заліки у 7 семестрі (для студентів денної форми навчання у 8-му семестрі для студентів заочної форми навчання.

Студент, який бажає підвищити підсумкові бали з дисципліни складає підсумковий модульний контроль. Результати складання підсумкового контролю (заліку) оцінюється за 100 бальною шкалою. Підсумкові бали з урахуванням складання заліку розраховуються, як середньоарифметичне результатів підсумкових балів за результатами засвоєння модулів та балів набраних на заліку.