НММСЗ ПСЗ

3. Методичні вказівки до семінарських занять

Модуль № 1

Змістовий модуль № 1:

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

ПРАВА СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ.

ТЕМА № 1. Предмет, метод і система права соціального забезпечення.

Семінарське заняття: Поняття, предмет, метод і система права соціального забезпечення.

Навчальна мета заняття: освоєння, поглиблення та розширення знань відповідно до тематики заняття та питань, що запропоновані до розгляду на семінарському занятті і рекомендованих до вивчення під час самостійної підготовки, підготовки цільових виступів та рефератів.

Навчальні цілі. Навчальними цілями заняття за цією темою є здобуття слухачем теоретичних знань щодо загальних та доктринальних підходів до вивчення права соціального забезпечення.

Час проведення 2 години.

Навчальні питання:

1. Поняття та правові ознаки соціального забезпечення.

2. Предмет права соціального забезпечення.

3. Соціально-забезпечувальні відносини – основа предмету права соціального забезпечення.

4. Соціально-страхові відносини як елемент предмету права соціального забезпечення.

5. Процедурні відносини як елемент права соціального забезпечення.

6. Поняття та особливості методу права соціального забезпечення.

7. Система права соціального забезпечення: поняття та загальна характеристика.

Методичні вказівки: Під час підготовки до заняття необхідно визначитися щодо дискусійної проблеми теорії права соціального забезпечення; виробити власну точку зору на право соціального забезпечення як галузь права, галузь законодавства, науку чи навчальну дисципліну; визначитися щодо наявних в юридичній науці точок зору та пропозицій з приводу тлумачення тих чи інших інститутів права соціального забезпечення та тенденцій їх розвитку в наш час. Виходячи з обраної позиції слухачам доречно, посилаючись на структуру відповідних правовідносин та способи їх урегулювання, визначитися щодо шляхів вирішення проблематики визначення предмету та методу права соціального забезпечення, а також його системи.

Особливої уваги заслуговує вивчення питань пов’язаних з тлумаченням системи нормативно-правових актів, що за колом свого правового регулювання забезпечують належність виконання обов’язків учасниками соціально-забезпечувальних правовідносин. Студентам необхідно вивчити низку актів чинного законодавства та зробити власні висновки щодо прогалин у регулюванні окремих питань соціального захисту громадян.

Теми цільових виступів:

1. Місце права соціального забезпечення в системі права України.

2. Взаємозв’язок права соціального забезпечення з іншими галузями

права.

3. Теорії визначення визначення сфери соціально-забезпечувальних

відносин.

Теми для рефератів:

1. Виникнення та розвиток права соціального забезпечення в Україні.

2. Особливості класифікації джерел права соціального забезпечення.

3. Система права соціального забезпечення й точки зору з цього

приводу.

4. Міжнародні договори України як джерела права соціального

забезпечення.

Практичні завдання:

Ситуація 1.

28 червня 2012 р., перебуваючи у щорічній відпустці, громадянин С. втопився. На утриманні громадянки С. (його дру­жини) залишилося двоє дітей: син Андрійко— 7 років та дочка Оксана — 2 роки. Громадянка С. перебуває у відпустці у зв'язку з доглядом за дитиною до трьох років. Дайте правову оцінку ситуації.

1) Хто виступатиме суб'єктом на пенсію у зв'язку з втратою годувальника?

2) До якого державного органу необхідно звернутися для призначення відповідних видів соціального забезпечення?

Ситуація 2.

Полковник К. (55років) прослужив 30 років у Сухопутних військах, 15 вересня 2011р. він вийшов у відставку.

1) Чи є він суб’єктом права на соціально-забезпечувальні виплати або послуги?

2) Назвіть види соціального забезпечення суб’єктом права на які є К.

3) До якого органу він повинен звернутися за призначенням належних йому соціальних виплат?

Ситуація 3.

Інженер В., яка проживає і працює у Львові, на час щорічної відпустки поїхала до родичів до Волинської області. Перебуваючи там на відпочинку вона отруїлася грибами і звернулася за допомогою до міської клініки м. Луцька за наданням медичної допомоги і видачею листка тимчасової непрацездатності. Завідувач поліклінічним відділенням відмовив у видачі листка тимчасової непрацездатності, оскільки хвора проживає у м. Львів. Дайте аргументовані відповіді на питання.

1) Чи законною є відмова лікаря?

2) Куди можна оскаржити таку відмову?

Література:

1. нормативні акти: 1, 2, 4, 9 15.

2. юридична література: 1-5, 13, 15, 19-21.

Хід проведення заняття:

Вступ до заняття – на початку заняття оголошується перелік питань та тем рефератів, що виносяться на розгляд, та з’ясовується готовність до проведення основної частини.

Основна частина заняття – під час проведення заняття розглядаються навчальні питання та питання винесенні для самостійної підготовки, заслуховуються відповіді на питання цільових виступів та виступи за темою рефератів. Після розгляду кожного з навчальних питань, заслуховування цільового виступу або докладу за темою реферату відбувається обговорення, пов’язаної з ними проблематики. Після цього проводиться оцінка рівня знань доповідача та слухачів, що прийняли участь в обговоренні навчального питання, цільового виступу та докладу за темою реферату.

Методика відпрацювання навчального питання та підготування реферату:

Опрацювання кожного навчального питання, що виноситься на розгляд до семінарського заняття, відбувається під час самостійної роботи над освоєнням матеріалу запропонованого до вивчення за відповідною темою. Для повного та глибокого вивчення і засвоєння матеріалу за навчальним питанням необхідно ознайомитись із методичними рекомендаціями для підготовки до семінарського заняття за відповідною тематикою. Вивчити матеріал, поданий в ході проведення лекційних занять за темою, а також ознайомитись із рекомендованими нормативними актами та навчально-науковою літературою. Після чого необхідно підготовити розгорнутий план відповіді за навчальним питанням та змістовні тезиси відповіді.

Контроль рівня знань з питань, винесених на розгляд семінарського заняття, практичних навичок набутих під час підготовки та вивчення тематичних питань відбувається у відповідності до способів та критеріїв оцінювання, наведених у інших розділах цієї робочої навчальної програми.

ТЕМА № 2. Правовідносини соціального забезпечення.

Семінарське заняття: Правовідносини соціального забезпечення

Навчальна мета заняття: освоєння, поглиблення та розширення знань відповідно до тематики заняття та питань, що запропоновані до розгляду на семінарському занятті і рекомендованих до вивчення під час самостійної підготовки, підготовки цільових виступів та рефератів.

Навчальні цілі. Навчальними цілями заняття за цією темою є здобуття слухачем теоретичних знань щодо загальних положень визначення правовідносин та їх суб’єктного складу.

Час проведення 2 години.

Навчальні питання:

1. Поняття та види правовідносин соціального забезпечення.

2. Загальна характеристика суб’єктів правовідносин соціального забезпечення.

3. Зміст соціально-забезпечувальних правовідносин.

4. Юридичні факти які зумовлюють виникнення, зміну чи припинення соціально забезпечувальних правовідносин.

5. Стаж як юридичний факт у системі соціально-забезпечувальних правовідносин.

Методичні вказівки: Під час підготовки до заняття необхідно визначитися щодо поняття та видів правовідносин соціально забезпечення. Студенти повинні знати структуру відповідних правовідносин та способи їх регулювання. Особливої уваги заслуговує вивчення питань пов’язаних з визначенням суб’єктного складу правовідносин та їх правового статусу. Крім того необхідно знати що є об’єктом правових відносин. Оскільки кожен об’єкт має властиві йому особливості, завдяки яким можна відрізнити його від інших аналогічних виплат чи послуг.

Студентам необхідно вивчити низку актів чинного законодавства та зробити власні висновки щодо прогалин у регулюванні окремих питань даної теми.

Теми цільових виступів:

1. Громадяни як суб’єкти соціально-забезпечувальних правовідносин.

2. Суб’єкти які забезпечують право на соціальне забезпечення.

3. Об’єкти соціально-забезпечувальних правовідносин.

Теми для рефератів:

1. Процедурні правовідносини у праві соціального забезпечення.

2. Соціально-страхові правовідносини та їх зміст.

3. Державні органи як суб’єкти права соціального забезпечення.

Практичні завдання:

Ситуація 1.

У лютому 2011р. 4-річний син М. отримав важку травму, а через два роки був визнаний дитиною-інвалідом, М. звільнилася з роботи для догляду за сином, який згідно з медичним висновком потребував постійного стороннього догляду. Громадянка М. звернулася до органів праці та соціального захисту із заявою про призначення їй відповідних допомог, а також до районно­го відділення Пенсійного фонду для призначення пенсії. Дайте правову оцінку ситуації.

1) Чи є син М. суб'єктом соціально-забезпечувальних правовідно­син?

2) Які правовідносини і між ким виникли у цьому випадку?

3) Що є об'єктом вказаних відносин?

4) Визначте компетенцію органу праці та соціального захисту у сфері соціального забезпечення.

Ситуація 2.

У громадянки Л. у 2010 р. помер чоловік, який працював токарем на заводі. В неї залишилося двоє дітей: дочка 14 років і син — студент очної форми навчання — 20 років. Після похорону Л, звернулася до районного органу праці та соціального захисту із заявою про виплату допомоги на поховання, а також про призначення їй пенсії в разі втрати годувальника.

1) Хто в цьому випадку виступає суб'єктом права на допомогу і на пенсію?

2) Які органи призначають допомогу на поховання і пенсію в разі втрати годувальника?

3) Назвіть джерела фінансу­вання виплати допомоги на поховання та пенсії за наведеною фабулою задачі.

Ситуація 3.

Громадянинові М. (вік 42 роки) було встановлено III групу інвалідності внаслідок загального захворювання. Він звернувся до районного відділення Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії в разі інвалідності. У Пенсійному фонді заявнику відмовили, мотивуючи тим, що для призначення пенсії в разі інвалідності у нього недостатньо стажу (лише 8 років), та порадили звернутися до районного органу праці та соціального захисту для призначення йому допомоги як малозабезпеченому, оскільки М. проживає сам.

1) Які завдання Пенсійного фонду?

2) На які види соціального забезпечення має право М.?

Ситуація 4.

Громадянин Ф. надавав медичну допомогу в Поліському районі Київської області особам, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС з 10 по 16 травня 1986 р. У 1996 р, стан його здоров'я значно погіршився, і за висновком МСЕК йому було встановлено II групу інвалідності внаслідок виконання робіт, пов'язаних з аварією на ЧАЕС. Ф. звернувся до обласного управління праці та соціального захисту про визначення йому статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. В управлінні Ф. відмовили у видачі такого посвідчення, оскільки вважали, що Ф. не працював у зоні відчуження, адже, як випливало з архівної довідки, евакуація населення з тих населених пунктів, де працював Ф., проводилася лише з 10 травня, а не з 26 квітня 1986 р. Ф. оскаржив відмову в суді, але суд не за­довольнив його позовних вимог.

1) Хто є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС?

2) Яка територія є зоною відчуження?

3) Чи правомірне рішення суду?

Ситуація 5.

Студент Харківського технікуму харчової промисловості під час літньої практики в пекарні пансіонату «Промінь» обпік руку. На підприємстві було складено акт про нещасний випадок форми Н-1 і було повідомлено місцеве відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.

1) Чи буде студент суб’єктом права на отримання страхових виплат у зв’язку з нещасним випадком на виробництві?

2) Хто буде здійснювати виплати?

Література:

3. нормативні акти: 1, 2, 4, 9 15.

4. юридична література: 1-5, 13, 15, 19-21.

Хід проведення заняття:

Вступ до заняття – на початку заняття оголошується перелік питань та тем рефератів, що виносяться на розгляд, та з’ясовується готовність до проведення основної частини.

Основна частина заняття – під час проведення заняття розглядаються навчальні питання та питання винесенні для самостійної підготовки, заслуховуються відповіді на питання цільових виступів та виступи за темою рефератів. Після розгляду кожного з навчальних питань, заслуховування цільового виступу або докладу за темою реферату відбувається обговорення, пов’язаної з ними проблематики. Після цього проводиться оцінка рівня знань доповідача та слухачів, що прийняли участь в обговоренні навчального питання, цільового виступу та докладу за темою реферату.

Методика відпрацювання навчального питання та підготування реферату:

Опрацювання кожного навчального питання, що виноситься на розгляд до семінарського заняття, відбувається під час самостійної роботи над освоєнням матеріалу запропонованого до вивчення за відповідною темою. Для повного та глибокого вивчення і засвоєння матеріалу за навчальним питанням необхідно ознайомитись із методичними рекомендаціями для підготовки до семінарського заняття за відповідною тематикою. Вивчити матеріал, поданий в ході проведення лекційних занять за темою, а також ознайомитись із рекомендованими нормативними актами та навчально-науковою літературою. Після чого необхідно підготовити розгорнутий план відповіді за навчальним питанням та змістовні тезиси відповіді.

Контроль рівня знань з питань, винесених на розгляд семінарського заняття, практичних навичок набутих під час підготовки та вивчення тематичних питань відбувається у відповідності до способів та критеріїв оцінювання, наведених у інших розділах цієї робочої навчальної програми.

Тема № 3: Соціальні ризики

Семінарське заняття: Соціальні ризики: поняття, правове забезпечення, встановлення та підтвердження.

Навчальна мета заняття: освоєння, поглиблення та розширення знань відповідно до тематики заняття та питань, що запропоновані до розгляду на семінарському занятті і рекомендованих до вивчення під час самостійної підготовки, підготовки цільових виступів та рефератів.

Навчальні цілі. Навчальними цілями заняття за цією темою є здобуття слухачем теоретичних знань щодо поняття, класифікації та значення соціального ризику в праві соціального забезпечення.

Час проведення: 2 години.

Навчальні питання:

1. Поняття та правові ознаки соціального ризику.

2. Поняття юридичні ознаки та види непрацездатності.

3. Пенсійний вік як юридичний факт, що зумовлює виникнення права на соціальне забезпечення.

4. Поняття та правові ознаки інвалідності.

5. Порядок встановлення та підтвердження тимчасової втрати працездатності.

6. Поняття та порядок підтвердження нещасного випадку.

7. Порядок розслідування професійних захворювань

Методичні вказівки: Під час вивчення цієї теми та виконання завдань до неї необхідно визначити поняття соціальних ризиків та їх ознаки. Крім того, особливу увагу необхідно приділити вивченню видів соціальних ризиків та знати їх характерні ознаки та юридичні факти, що породжують їх виникнення.

Теми цільових виступів:

1. Місце соціального ризику в структурі юридичного факту.

2. Види соціальних ризиків.

3. Причини інвалідності та порядок їх встановлення.

Теми для рефератів:

1. Загальне захворювання як причина непрацездатності.

2. Поняття та підстави визнання особи безробітною.

3. Втрата годувальника як соціальний ризик.

4. Малозабезпеченість як соціальний ризик.

5. Підстави визнання особи частково безробітною.

Практичні завдання:

Ситуація 1.

Працівник підприємства Л. отримав травму на вироб­ництві, про що було складено акт про нещасний випадок на виробництві. Після двомісячного лікування в лікарні він знову став до роботи, однак через поганий стан здоров'я попросив про переведення на легшу роботу, у чому йому було відмовле­но у зв'язку з тим, що підприємство зазнає фінансових труд­нощів і частина працівників працюють на умовах неповного робочого тижня, а медичний висновок, згідно з яким необхід­но Л. перевести на легшу роботу, у нього відсутній, Л. звернув­ся до адвоката, котрий пояснив, що після лікування Л. пови­нен був звернутися до МСЕК для встановлення ступеня втрати працездатності, яка і мала дати рекомендації щодо можливого його переведення на легшу роботу.

1) Який соціальний ризик має місце у цьому випадку?

2)Який порядок його встановлення?

3)Чи може працівник самостійно звернутися до МСЕК для огляду?

Ситуація 2.

3 громадянином Б. на заводі стався нещасний випадок. У березні 2009 р. він звернувся до МСЕК для встановлення групи інвалідності. Таку інвалідність йому було встановлено. Наступ­ний термін обстеження був призначений на березень 2011 р. У призначений термін Б. на обстеження не з'явився, оскільки в грудні 2010 р. йому виповнилося 60 років і він вважав, що інвалідність його стала безстроковою.

1) На який термін встановлюється інвалідність?

2)Які наслідки нез'явлення громадянина на обстеження МСЕК у встанов­лений термін?

3) В яких випадках інвалідність встановлюється безстроково?

Ситуація 3.

У березні поточного року на підприємстві проводилися зміни в організації виробництва і праці, внаслідок чого у части­ни працівників змінилися істотні умови трудового договору. Громадянин Ц. відмовився працювати у зв'язку з новими умо­вами праці, через що трудовий договір з ним було припинено. Він звернувся до центру зайнятості з заявою про реєстрацію його як безробітного на пільгових умовах, передбачених для осіб, які втратили роботу з незалежних від них обставин. Однак йому відмовили в такій реєстрації, пояснивши, що Ц. пропустив вста­новлений термін для реєстрації в центрі зайнятості. Ц. пояснив, що після звільнення на другий день захворіла 7-річна донька, яку він змушений був доглядати, оскільки виховує її без матері.

1) Які обставини визнаються втратою роботи з незалежних від працівника причин?

2) Який порядок реєстрації громадян як без­робітних?

3) Чи правомірні дії центру зайнятості?

Ситуація 4.

У результаті нещасного випадку працівник сталеварного цеху М. отримав травму лівого ока. Відповідно до висновку МСЕК він втратив 35 % професійної працездатності терміном на два роки. В наступні роки стан здоров'я М. погіршився. МСЕК встановила йому II групу інвалідності внаслідок загального захворювання, пояснивши, що втрата зору в М. пов'язана з віковими змінами в організмі.

1) Які критерії встановлення II групи інвалідності?

2) В яких випадках інвалідність вважається такою, що настала внаслідок нещасного випадку?

3) Куди можна оскаржити рішення МСЕК?

Ситуація 5.

При наданні допомоги підшефній школі С. отримав трав­му, внаслідок якої лікувався в місцевій лікарні 1,5 місяця. При розслідуванні було виявлено, що С. отримав травму не зі своєї вини. Потерпілий після закінчення лікування звернувся на підприємство за виплатою йому допомоги в разі тимчасової не­ працездатності. Страховий стаж С. — 2 роки. Йому було при­значено таку допомогу в розмірі 60 %. С. оскаржив таке рішен­ня, оскільки вважав, що має право на призначення допомоги в разі тимчасової непрацездатності внаслідок нещасного випадку, а не внаслідок загального захворювання.

1) Які обставини вважаються нещасним випадком на вироб­ництві?

2) Відповідно до якого законодавства повинна признача­тися допомога в разі тимчасової непрацездатності М.?

Ситуація 6.

Громадянин 3., рятуючи від пожежі майно підприємства, на якому працював, загинув. Його сім'я звернулася за призначенням пенсії в разі втрати годувальника. Неповнолітньому братові 3. було відмовлено у призначенні такої пенсії.

1) Які особи вважаються утриманцями?

2) Чи правомірно відмо­вили братові 3. у призначенні цієї пенсії?

Ситуація 7.

Громадянка Л. працює продавцем у ТОВ "Барвінок". З 1 квітня 2006 р. до 10 квітня 2006 р. вона була відсутня на роботі у зв'язку з хворобою, про що принесла довідку від ліка­ря приватної поліклініки "Медик". Розглянувши цю довідку, комісія із соціального страхування товариства відмовила їй у призначенні допомоги в разі тимчасової непрацездатності.

1) Чи правомірна відмова комісії з соціального страхування у наданні допомоги Л.?

2) Який порядок підтвердження тим­часової непрацездатності особи?

3) Які випадки зумовлюють тимчасову непрацездатність особи?

4) Чи може Л. оскаржити висновок комісії із соціального страхування?

Література:

5. нормативні акти: 1, 2, 4, 9-14.

6. юридична література: 1-5, 6-11, 12-21

Хід проведення заняття:

Вступ до заняття – на початку заняття оголошується перелік питань та тем рефератів, що виносяться на розгляд, та з’ясовується готовність до проведення основної частини.

Основна частина заняття – під час проведення заняття розглядаються навчальні питання та питання винесенні для самостійної підготовки, заслуховуються відповіді на питання цільових виступів та виступи за темою рефератів. Після розгляду кожного з навчальних питань, заслуховування цільового виступу або докладу за темою реферату відбувається обговорення, пов’язаної з ними проблематики. Після цього проводиться оцінка рівня знань доповідача та слухачів, що прийняли участь в обговоренні навчального питання, цільового виступу та докладу за темою реферату.

Методика відпрацювання навчального питання та підготування реферату:

Опрацювання кожного навчального питання, що виноситься на розгляд до семінарського заняття, відбувається під час самостійної роботи над освоєнням матеріалу запропонованого до вивчення за відповідною темою. Для повного та глибокого вивчення і засвоєння матеріалу за навчальним питанням необхідно ознайомитись із методичними рекомендаціями для підготовки до семінарського заняття за відповідною тематикою. Вивчити матеріал, поданий в ході проведення лекційних занять за темою, а також ознайомитись із рекомендованими нормативними актами та навчально-науковою літературою. Після чого необхідно підготовити розгорнутий план відповіді за навчальним питанням та змістовні тезиси відповіді.

Контроль рівня знань з питань, винесених на розгляд семінарського заняття, практичних навичок набутих під час підготовки та вивчення тематичних питань відбувається у відповідності до способів та критеріїв оцінювання, наведених у інших розділах цієї робочої навчальної програми.

Тема № 4: Організаційно-правові форми соціального

забезпечення в Україні.

Семінарське заняття: Організаційно-правові форми соціального

забезпечення в Україні.

Навчальна мета заняття: освоєння, поглиблення та розширення знань відповідно до тематики заняття та питань, що запропоновані до розгляду на семінарському занятті і рекомендованих до вивчення під час самостійної підготовки, підготовки цільових виступів та рефератів.

Навчальні цілі. Навчальними цілями заняття за цією темою є здобуття слухачем теоретичних знань щодо правових основ організаційно-правових форм соціального забезпечення в Україні.

Навчальні питання:

1. Поняття та критерії розмежування організаційно-правових форм соціального забезпечення.

2. Поняття, правові ознаки та система загальнообов’язкового державного соціального страхування.

3. Нормативна база загальнообов’язкового державного соціального страхування.

4. Організація солідарної системи загальнообов’язкового державного соціального страхування.

5. Припинення участі в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.

6. Організація недержавного пенсійного страхування в Україні.

7. Асигнування з бюджету як організаційно-правова форма соціального забезпечення.

Методичні вказівки: Під час вивчення цієї теми та виконання завдань до неї необхідно визначити поняття організаційно-правової форми соціального забезпечення. Крім того, особливу увагу необхідно приділити вивченню організації пенсійного страхування в Україні.

Теми цільових виступів:

1. Види організаційно-правових форм соціального страхування.

2. Принципи загальнообов’язкового державного соціального страхування.

3. Відмінність загальнообов’язкового державного соціального страхування від цивільно-правового договору страхування.

4. Застраховані особи як суб’єкти солідарної системи пенсійного страхування.

5. Запровадження обов’язкової накопичувальної системи пенсійного страхування.

Теми для рефератів:

1. Суб’єкти загальнообов’язкового державного соціального страхування.

2.Страхові випадки у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування в Україні.

3. Організація пенсійного страхування в Україні.

4. Організація загальнообов’язкового соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.

5. Організація загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Практичні завдання:

Ситуація 1.

Громадянка Т. працювала у хлібопекарні контролером якості готової продукції. 10 березня 2011 р. директор попередив її письмово про наступне звільнення з 10 квітня 2011 р. у зв'язку зі скороченням чисельності працівників, оскільки на підприємстві ліквідується відділ, в якому Т. працює. 1 квітня 2011 р. Т. звернулась до директора із заявою про надання їй відпустки у зв'язку з вагітністю і пологами з 2 квітня 2011 р. і про виплату відповідної допомоги. Директор хлібопекарні роз'яснив працівниці, що відпустку їй буде надано, а допомогу по вагітності і пологах буде виплачувати орган соціального захисту за місцем проживання, оскільки вона попереджена про майбутнє вивільнення, а отже, внески на соціальне страхування на неї вже не сплачуються. Проаналізуйте дану ситуацію

1) Хто підлягає загальнообов'язковому соціальному страху­ванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності?

2) Який порядок сплати внесків на цей вид страхування?

3) З яких коштів буде виплачуватись допомога у зв'язку з вагітністю і пологами?

4) Чи правильно відповів директор?

Ситуація 2.

Громадянина К. віком 63 роки, було прийнято на роботу вахтером. Пропрацювавши півроку, він був звільнений у зв'яз­ку з відмовою продовжувати роботу через зміну істотних умов праці. К. звернувся до центру зайнятості з заявою про реєстрацію його як безробітного і виплату допомоги у разі безробіття. У центрі зайнятості йому пояснили, що не зможуть зареє­струвати як безробітного і виплачувати допомогу у разі безробіття, оскільки він не підлягає загальнообов'язковому соціальному страхуванню на випадок безробіття. К. вважав, що оскіль­ки він звільнений з незалежних від нього обставин, то він повинен отримувати допомогу у разі безробіття.

1) Визначте коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому соціальному страхуванню на випадок безробіття.

2) Що таке втра­та роботи з незалежних від застрахованих осіб обставин?

3) Вирішіть спір та дайте аргументовану відповідь.

Ситуація 3.

Громадянин К. з Полтави звернувся до Полтавського обласного управління Пенсійного фонду України за роз'ясненням: "Працюю на заводі, а у вільний від роботи час займаюсь підприємницькою діяльністю. Окрім того, я пенсіонер. Отри­мав два листи від Пенсійного фонду, який вимагає, щоб я спла­чував внески від підприємницького доходу. На мою думку, я не повинен сплачувати внески, оскільки я пенсіонер, крім того, завод за мене сплачує

32 % до Пенсійного фонду, а також з мого заробітку вираховують 1 % до Пенсійного фонду. Чи законна вимога працівників Пенсійного фонду?"

1) Складіть роз'яснення, посилаючись на чинне законодавство.

2) Дайте правову оцінку ситуації.

Ситуація 4.

Громадянин С., проходив службу в органах внутрішніх справ. Під час виконання службових обов’язків він отримав травму, про що було складено акт про нещасний випадок. На огляді МСЕК йому була встановлена ІІ група інвалідності.

1) Чи підлягав С. загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню під час проходження служби в органах внутрішніх справ?

2) В рамках якої організаційно-правової форми соціального забезпечення здійснюються соціальні виплати особам, звільненим зі служби в органах внутрішніх справ?

3) Назвіть види соціального забезпечення право на які матиме громадянин С.

Ситуація 5.

Громадянка А. закінчила середню школу і була прийнята на роботу за трудовим договором. Через деякий час роботодавець направив її на навчання з відривом від виробництва та призначив стипендію.

1) За яких умов А. набуде статусу застрахованої в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування за період навчання з відривом від виробництва?

2) Чи встановлені законодавством терміни мінімального страхового стажу для набуття особою статусу застрахованої?

Література:

7. нормативні акти: 1,2,9,11.

8. юридична література: 1-4, 7-10, 13,15,16, 19,21, 45.

Хід проведення заняття:

Вступ до заняття – на початку заняття оголошується перелік питань та тем рефератів, що виносяться на розгляд, та з’ясовується готовність до проведення основної частини.

Основна частина заняття – під час проведення заняття розглядаються навчальні питання та питання винесенні для самостійної підготовки, заслуховуються відповіді на питання цільових виступів та виступи за темою рефератів. Після розгляду кожного з навчальних питань, заслуховування цільового виступу або докладу за темою реферату відбувається обговорення, пов’язаної з ними проблематики. Після цього проводиться оцінка рівня знань доповідача та слухачів, що прийняли участь в обговоренні навчального питання, цільового виступу та докладу за темою реферату.

Методика відпрацювання навчального питання та підготування реферату:

Опрацювання кожного навчального питання, що виноситься на розгляд до семінарського заняття, відбувається під час самостійної роботи над освоєнням матеріалу запропонованого до вивчення за відповідною темою. Для повного та глибокого вивчення і засвоєння матеріалу за навчальним питанням необхідно ознайомитись із методичними рекомендаціями для підготовки до семінарського заняття за відповідною тематикою. Вивчити матеріал, поданий в ході проведення лекційних занять за темою, а також ознайомитись із рекомендованими нормативними актами та навчально-науковою літературою. Після чого необхідно підготовити розгорнутий план відповіді за навчальним питанням та змістовні тезиси відповіді.

Контроль рівня знань з питань, винесених на розгляд семінарського заняття, практичних навичок набутих під час підготовки та вивчення тематичних питань відбувається у відповідності до способів та критеріїв оцінювання, наведених у інших розділах цієї робочої навчальної програми.

модуль № 2

Змістовий модуль № 2.

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ЗАБЕЗПЕЧУВАЛЬНИХ ВІДНОСИН.

ТЕМА № 5. Система страхового пенсійного забезпечення.

Семінарське заняття: Правове регулювання страхових пенсій в Україні.

Навчальна мета заняття: освоєння, поглиблення та розширення знань відповідно до тематики заняття та питань, що запропоновані до розгляду на семінарському занятті і рекомендованих до вивчення під час самостійної підготовки, підготовки цільових виступів та рефератів.

Навчальні цілі. Навчальними цілями заняття за цією темою є здобуття слухачем теоретичних знань щодо особливостей правового становища суб’єктів страхового пенсійного забезпечення.

Час проведення: 2 години.

Навчальні питання:

1. Поняття, види та правові ознаки страхових пенсій.

2. Суб’єкти системи пенсійного забезпечення.

3. Порядок обчислення страхового стажу у солідарній системі пенсійного забезпечення.

4. Пенсійні виплати в солідарній системі пенсійного забезпечення: загальна характеристика.

5. Порядок визначення заробітної плати для обчислення пенсії у солідарній системі.

6. Порядок призначення і виплати пенсії у солідарній системі.

Методичні вказівки: Під час вивчення цієї теми та виконання завдань до неї необхідно знати структуру системи страхового пенсійного забезпечення. Вміти конкретно визначати кожен рівень трирівневої системи страхового пенсійного забезпечення.

Теми цільових виступів:

1. Структура системи страхового пенсійного забезпечення в Україні.

2. Правові ознаки страхових пенсійних виплат.

3. Суб’єкти права на отримання пенсії із солідарної пенсійної системи.

4. Страховий стаж та його юридичне значення в системі пенсійного забезпечення.

5. Пенсійний контракт.

Теми для рефератів:

1. Правове регулювання пенсійного забезпечення за віком.

2. Правове регулювання пенсійного забезпечення по інвалідності.

3. Види довічних пенсій в накопичувальній пенсійній системі.

4. Загальні умови призначення пенсій в недержавній пенсійній системі.

5. Договір страхування довічної пенсії.

Практичні завдання:

Ситуація 1.

Громадянка П. після досягнення 55 років вирішили звернутися за призначенням пенсії за віком. В управлінні Пенсійного фонду України їй роз’яснили, що з жовтня 2011р. пенсійний вік для жінок поступово підвищується, а тому право на пенсію за віком у неї виникне у віці визначеному у ст.26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Громадянка П. звернулася за правовою допомогою і аргументувала, що вона вже не має роботи і не може її знайти тому хотіла б реалізувати своє право на пенсійне забезпечення за віком. Приватний юрист роз’яснив їй, що право на пенсію у віці 55 років вона має але розмір пенсії її буде знижено.

1) Які правові умови виникнення права на пенсію за віком передбачені чинним законодавством?

2) Чи має громадянка П. право на пенсію за віком?

3) Хто правий в цій ситуації: Пенсійний фонд України чи юрист?

Ситуація 2.

Громадянин К. пішов на пенсію в червні 1997 р. Пенсію йому було обчислено із середнього заробітку за останні 24 місяці за основним місцем роботи. В 1996 р. він, крім основної роботи, працював за сумісництвом у ТзОВ "Кедр". Крім того, у березні 1996 р. йому було виплачено дивіденди за акціями ВАТ "Львівський холодокомбінат", а в січні — березні 1997 р. К. перебував у відрядженні в Італії і отримував добові. У цей же період К. сплачував аліменти на двох дітей.

1) Які з названих сум повинні враховуватись при обчисленні середнього заробітку для призначення пенсії?

2) Обчисліть розмір пенсії К.

Ситуація 3.

Громадянка Т. — пенсіонерка, 59 років, одержувала мак­симальну пенсію за віком, передбачену Законом України "Про пенсійне забезпечення". У червні 1997 р. вона виїхала на постійне проживання до Москви. Перед від'їздом Т. звернулася до районного органу праці та соціального захисту із запитання­ми: яким буде її пенсійне забезпечення в Росії? Чи буде їй переказано пенсію та в якому розмірі? Який порядок переоформ­лення? Яким законодавством це питання врегульовано?

З аналогічними запитаннями звернувся пенсіонер О., який виїжджає на постійне проживання до Австралії.

Підготуйте консультації.

Ситуація 4.

Громадянка Н. народила і виховала до 8 років чотирьох дітей, п'яту дитину від першого шлюбу чоловіка удочерила у віці 6 років, що підтверджується рішенням суду. До народження дітей Н. працювала на роботах за Списком № 2 протягом 10 років.

1) З якого віку вона матиме право на пенсію?

Ситуація 5.

Громадянка І. (55 років) звернулася за призначенням пенсії за віком. На її утриманні перебуває 75-річна матір — інвалід II групи і син 20 років, що навчається. Дайте аргументовані відповіді на питання.

1) За яких умов буде призначено пенсію за віком громадянці І.?

2) Чи матиме вона право на надбавки до пенсії? Якщо матиме то назвіть які.

0. Ситуація 6.

Громадянин М., який працює менеджером на приватному підприємстві «Фортуна», у січні перебував у відпустці без збереження заробітної плати тривалістю 14 календарних днів. За цей місяць з його заробітної плати було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі меншій ніж мінімальний страховий внесок.

1) Який розмір мінімального страхового внеску встановлено законодавством взагалі, та який розмір стосовно громадянина О.?

2) Які правила обчислення страхового стажу? Чи зарахують цей період до страхового стажу громадянина О.?

Ситуація 7.

Мати трьох дітей звернулася за призначенням пенсії за померлого чоловіка. Вік дітей — 10, 8, 5 років. Двоє дітей — від її першого шлюбу, не усиновлені, але перебувала на вихованні у вітчима більше 6 років. Страховий стаж годувальника — 10 років. Середній заробіток — 2000 грн. Годувальник помер у віці 42 роки від загального захворю­вання. Проаналізуйте ситуацію і дайте відповіді на питання.

1) На кого з членів сім'ї може бути призначена пенсія і в якому розмірі?

2) Як зміниться рішення, якщо у годувальника немає страхового стажу?Які правила обчислення страхового стажу?

Література:

9. нормативні акти: 1-5, 6-11, 12-17.

юридична література: 1,4,6, 8-9,11,13,19,21.

Хід проведення заняття:

Вступ до заняття – на початку заняття оголошується перелік питань та тем рефератів, що виносяться на розгляд, та з’ясовується готовність до проведення основної частини.

Основна частина заняття – під час проведення заняття розглядаються навчальні питання та питання винесенні для самостійної підготовки, заслуховуються відповіді на питання цільових виступів та виступи за темою рефератів. Після розгляду кожного з навчальних питань, заслуховування цільового виступу або докладу за темою реферату відбувається обговорення, пов’язаної з ними проблематики. Після цього проводиться оцінка рівня знань доповідача та слухачів, що прийняли участь в обговоренні навчального питання, цільового виступу та докладу за темою реферату.

Методика відпрацювання навчального питання та підготування реферату:

Опрацювання кожного навчального питання, що виноситься на розгляд до семінарського заняття, відбувається під час самостійної роботи над освоєнням матеріалу запропонованого до вивчення за відповідною темою. Для повного та глибокого вивчення і засвоєння матеріалу за навчальним питанням необхідно ознайомитись із методичними рекомендаціями для підготовки до семінарського заняття за відповідною тематикою. Вивчити матеріал, поданий в ході проведення лекційних занять за темою, а також ознайомитись із рекомендованими нормативними актами та навчально-науковою літературою. Після чого необхідно підготовити розгорнутий план відповіді за навчальним питанням та змістовні тезиси відповіді.

Контроль рівня знань з питань, винесених на розгляд семінарського заняття, практичних навичок набутих під час підготовки та вивчення тематичних питань відбувається у відповідності до способів та критеріїв оцінювання, наведених у інших розділах цієї робочої навчальної програми.

Тема №6. Правове регулювання спеціальних пенсій.

Семінарське заняття: Правове регулювання спеціальних пенсій в Україні.

Навчальна мета заняття: освоєння, поглиблення та розширення знань відповідно до тематики заняття та питань, що запропоновані до розгляду на семінарському занятті і рекомендованих до вивчення під час самостійної підготовки, підготовки цільових виступів та рефератів.

Навчальні цілі. Навчальними цілями заняття за цією темою є здобуття слухачем теоретичних знань щодо правового регулювання іноземного інвестування.

Час проведення: 2 години

Навчальні питання:

1. Поняття правові ознаки та види спеціальних пенсій, що передбачені законодавством України.

2. Джерела покриття виплат на виплату спеціальних пенсій.

3. Державні пенсії особам звільненим з військової служби.

4. Пенсійне забезпечення державних службовців.

5. Пенсійне забезпечення наукових працівників.

Методичні вказівки: Для більш детального вивчення цієї теми й вирішення практичних завдань, поставлених перед студентами, необхідно визначитись із механізмом правового регулювання надання спеціальних пенсій. Особливо необхідно звернути увагу на особливості пенсійного забезпечення державних службовців, працівників прокуратури, педагогічних та науково-педагогічних працівників.

Крім того, варто акцентувати увагу на суб’єктах , які мають право на призначення спеціальної пенсії. Студентам необхідно вивчити низку актів чинного законодавства та зробити власні висновки щодо прогалин у регулюванні окремих питань даної теми.

Теми для цільових виступів:.

1. Пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби.

2. Пенсійне забезпечення державних службовців по інвалідності.

3. Пенсійне забезпечення службових осіб органів прокуратури.

Теми для рефератів:

1. Порядок призначення і виплати пенсії державним службовцям.

2. Пенсійне забезпечення посадових осіб органів місцевого самоврядування.

3. Пенсійне забезпечення народних депутатів.

4. Пенсійне забезпечення суддів.

5. Пенсійне забезпечення науково-педагогічних працівників.

Практичні завдання:

Ситуація 1.

Громадянин Н. отримував пенсію державного службовця. Після його смерті дружина громадянина Н. звернулася до районного органу праці та соціального захисту із заявою про призначення пенсії у разі втрати годувальника на неповноліт­ню дочку померлого. Заявниця вимагала призначення пенсії за нормами Закону України "Про державну службу''. Їй було відмовлено з мотивів, що Н. хоч і одержував пенсію як держав­ний службовець, але на момент смерті не працював на посаді державного службовця.

Який порядок призначення пенсії в разі втрати годувальни­ка? Дайте обґрунтовану відповідь.

Ситуація 2.

Громадянка Г. працювала на посаді молодшого науково­го співробітника 8 років 8 місяців, а потім 7 років на посаді дер­жавного службовця. 14 липня 2011 р. її було звільнено через досягнення граничного віку перебування на державній службі. Загальний трудовий стаж Г. становить 28 років. Вона зверну­лася за призначенням пенсії державного службовця, однак їй відмовили, посилаючись на недостатній стаж державної служ­би.

1) Чи правильні дії інспектора Пенсійного фонду?

2) Який поря­док призначення пенсії державного службовця?

Ситуація 3.

Громадянка К. у січні 2011 року звернулася за призначенням їй пенсії державного службовця. З документів які вона надала, вбачається, що 4 роки вона працювала майстром ЖЕКу, 2,5 роки – начальником цього ЖЕКу, 6 років працювала інспектором відділу міськвиконкому, 5 років - помічником народного депутата, 3 роки – заступником редактора газети районної ради, останні 5 років працювала в облдержадміністрації на посаді завідуючої відділом. В заяві громадянка К. просила обчислити розмір пенсії, виходячи з середньомісячного заробітку за останні 24 місяці в розмірі 3200 грн.

1) Які умови призначення пенсії державним службовцям?

2) Чи має право громадянка К. на пенсію державного службовця?

3) Обчисліть розмір пенсії громадянки К.

Ситуація 4.

Громадянин С. має 28 років загального стажу. У віці 65 років він звернувся до районного відділення Пенсійного фон­ду для призначення пенсії як посадовій особі місцевого самовряду­вання. Він має стаж у 2 роки військової служби у Збройних Силах, 4 роки працював секретарем міської Ради і 4 роки — головою постійної комісії обласної ради з питань бюджету на постійній основі. Перед зверненням за призначенням пенсії С. працював 5 років директором казенного підприємства.

1) Які умови призначення пенсій посадовим особам місцевого самоврядування?

2) Чи має право С. на пенсію як посадова особа місце­вого самоврядування?

Ситуація 5.

У січні 2011р. громадянин К., звернувся до суду з позовом до районного управління Пенсійного фонду України про скасування рішення комісії обласного управління Пенсійного фонду України про відмову в призначенні пенсії відповідно до вимог Закону України «Про прокуратуру». В обгрунтування своїх вимог він зазначив, що органами Пенсійного фонду України безпідставно не зараховано 3 роки його роботи в Інституті підвищення кваліфікації Генеральної прокуратури України до 10-річного стажу роботи на посадах прокурорів та слідчих. Факт роботи з 1 січня 2001 по 1 жовтня 2002 року на посаді доцента кафедри участі прокурора в розгляді справ у судах та старшого викладача кафедри нагляду за додержанням законів органами, що ведуть боротьбу зі злочинністю, підтверджено записами у трудовій книжці, та наказами про нагородження та про присвоєння класних чинів. Під час розгляду справи судом також встановлено, що громадянин К., з2 серпня 1980 року по 2 травня 1989 року працював в органах прокуратури на посадах помічника прокурора та заступника прокурора.

1) Чи має право К. на пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру»?

2) Чи зараховується період роботи громадянина К. на посадах в Інституті підвищення кваліфікації Генеральної прокуратури України до стажу роботи на посадах прокурорів та слідчих?

3) Як повинен вирішити справу суд?

Ситуація 6.

Громадянин С., в 1990 році було визнана інвалідом ІІ групи в наслідок трудового каліцтва і йому була призначена пенсія по інвалідності. В 2001 році його було обрано сільським головою і на цій посаді він пропрацював до 2009 року . Після цього 1 рік він працював секретарем сільвиконкому і в 2010 році він звернувся за призначенням йому пенсії по інвалідності як посадовій особі місцевого самоврядування. У районному відділенні Пенсійного фонду йому відмовили у призначенні пенсії як посадовій особі місцевого самоврядування.

1) Які умови призначення пенсій по інвалідності виборним посадовим особам органів місцевого самоврядування?

2) Чи правомірні дії Пенсійного фонду?

Ситуація 7.

Громадянин П. працює на посаді доцента державного університету з серпня 1983 року. Ступінь кандидата наук здобув у 1974 році, після цього працював старшим агрономом виробничо-аграрного об’єднання цукрової промисловості (травень 1974 року – січень 1982 року), головою профкому цього об’єднання (січень 1982 року –липень 1983 року). Працюючи на виробництві навчався в заочній аспірантурі. Після захисту дисертації з 1976 року до 1983 року працював викладачем в університеті з погодинною оплатою праці.

1) Чи матиме він право на отримання пенсії науково-педагогічного працівника?

2) який порядок призначення такої пенсії?

Ситуація 8.

Після призначення наукової пенсії громадянка Л., працювала протягом 2 років: з 15 жовтня 2000 року по 31 лютого 2002 року у хмельницькому технологічному університеті. Який є державною установою, та з 1 лютого 2003 року у Хмельницькому приватному інституті. У жовтні 2003 року вона звернулася з заявою про перерахунок пенсії з урахуванням стажу наукової роботи після її призначення. В проведенні такого перерахунку їй відмовили і пояснили, що право на перерахунок пенсії мають лише працівники, які обіймають посади лише в державних ВНЗ не менше як 2 роки. А стаж її роботи в такій установі дорівнює 16 місяців. Робота у приватному вищому навчальному закладі не може бути взята до уваги для перерахунку пенсії громадянки Л.

1) Чи має право Л. на перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»?

2) Чи потрібно враховувати період роботи Л. у приватному вищому навчальному закладі при перерахунку пенсії?

3) дайте правовий аналіз ситуації.

Література:

нормативні акти: 1, 2, 7-9, 14-17.

юридична література: 1-5, 8-10, 13, 14, 21, 46, 47.

Хід проведення заняття:

Вступ до заняття – на початку заняття оголошується перелік питань та тем рефератів, що виносяться на розгляд, та з’ясовується готовність до проведення основної частини.

Основна частина заняття – під час проведення заняття розглядаються навчальні питання та питання винесенні для самостійної підготовки, заслуховуються відповіді на питання цільових виступів та виступи за темою рефератів. Після розгляду кожного з навчальних питань, заслуховування цільового виступу або докладу за темою реферату відбувається обговорення, пов’язаної з ними проблематики. Після цього проводиться оцінка рівня знань доповідача та слухачів, що прийняли участь в обговоренні навчального питання, цільового виступу та докладу за темою реферату.

Методика відпрацювання навчального питання та підготування реферату:

Опрацювання кожного навчального питання, що виноситься на розгляд до семінарського заняття, відбувається під час самостійної роботи над освоєнням матеріалу запропонованого до вивчення за відповідною темою. Для повного та глибокого вивчення і засвоєння матеріалу за навчальним питанням необхідно ознайомитись із методичними рекомендаціями для підготовки до семінарського заняття за відповідною тематикою. Вивчити матеріал, поданий в ході проведення лекційних занять за темою, а також ознайомитись із рекомендованими нормативними актами та навчально-науковою літературою. Після чого необхідно підготовити розгорнутий план відповіді за навчальним питанням та змістовні тезиси відповіді.

Контроль рівня знань з питань, винесених на розгляд семінарського заняття, практичних навичок набутих під час підготовки та вивчення тематичних питань відбувається у відповідності до способів та критеріїв оцінювання, наведених у інших розділах цієї робочої навчальної програми.

Тема № 7: Правове регулювання страхових допомог.

Семінарське заняття: Страхові допомоги.

Навчальна мета заняття: освоєння, поглиблення та розширення знань відповідно до тематики заняття та питань, що запропоновані до розгляду на семінарському занятті і рекомендованих до вивчення під час самостійної підготовки, підготовки цільових виступів та рефератів.

Навчальні цілі. Навчальними цілями заняття за цією темою є здобуття слухачем теоретичних знань щодо поняття страхових соціальних допомог та їх видів та умов надання.

Час проведення: 2 години.

Навчальні питання:

1. Поняття та види страхових допомог за законодавством України.

2. Підстави та умови надання допомоги по безробіттю.

3. Розмір надання допомог по безробіттю.

4. Відкладення, скорочення та припинення виплати допомоги по безробіттю

5. Страхові виплати у зв'язку з нещасним випадком і професійним захворюванням.

Методичні вказівки: Вивчення даної теми полягає в чіткому розмежуванні видів страхових допопог та видів державних соціальних допомог. Студент повинен знати фонди які виплачують страхові допомоги у системі соціального страхування, за цільовим призначенням допомог.

Визначати характерні ознаки державних допомог та джерело їх фінансування.

Студентам необхідно вивчити низку актів чинного законодавства та зробити власні висновки щодо прогалин у регулюванні окремих питань даної теми.

Теми цільових виступів:

1. Надання допомоги по безробіттю для організації безробітними підприємницької діяльності.

2. Матеріальна допомога у період професійної підготовки та перепідготовки.

3. Страхові виплати потерпілим особам, що виплачуються під час їх професійної реабілітації.

Теми для рефератів:

1. Допомоги Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.

2. Допомоги на поховання у разі смерті безробітного.

3.Допомога по безробіттю для організації безробітним підприємницької діяльності.

Практичні завдання:

Ситуація 1.

У травні 2010 р. в громадянки Р. народилася дитина. Р. перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, отримує допомогу і ще працює на півставки. В липні 2011 р. вона захворіла. Лікар відмовився видавати листок тимчасової непрацездатності, мотивуючи це тим, що Р. і без цього не ходить на роботу. Тоді за листком тимчасової непрацездатнос­ті звернувся чоловік Р., який на час хвороби матері доглядав дитину.

1) Які умови призначення допомоги в разі тимчасової непра­цездатності?

2) Чи правильно вчинив лікар, відмовивши Р. у видачі листка тимчасової непрацездатності?

3) Які умови призначення допомоги в разі тимчасової непрацездатності чоловікові Р.?

Ситуація 2.

До центру зайнятості з проханням про реєстрацію і надання допомоги по безробіттю звернувся громадянин Н. Працівник центру який проводив співбесіду відмовив йому у реєстрації та призначенні допомоги по безробіттю, оскільки Н. є інвалідом ІІ групи, а тому не підлягає реєстрації у центрі зайнятості та не може бути суб’єктом права на страхові допомоги. Окрім цього він вважав, що законодавство передбачає і інші види забезпечення інвалідів, а тому призначати йому допомогу по безробіттю не потрібно.

1) Чи правомірні дії працівника центру зайнятості?

2) Чи можуть інваліди визнаватися безробітними та набувати право на допомогу по безробіттю?

3) Чи мають право на допомогу по безробіттю особи які отримують пенсію по інвалідності?

Ситуація 3.

Громадянин Ж. був зареєстрований у центрі зайнятості та отримував допомогу по безробіттю. 21 травня 2010 року йому видали направлення на роботу. Однак 4 червня він з’явився на чергову перереєстрацію в статусі безробітного і пояснив, що не зміг з’явитися на співбесіду, щодо працевлаштування, оскільки погано себе почував. Щоправда до лікаря він не звернувся. Оскільки був упевнений у своєму швидкому одужанні. Центр зайнятості скоротив виплату допомоги по безробіттю терміном на 60 днів.

1) Назвіть умови призначення допомоги по безробіттю.

2) В яких випадках виплата допомоги по безробіттю скорочується?

3) Чи правомірне рішення центру зайнятості?

Ситуація 4.

Громадянка Т. перебувала у щорічній основній відпустці з 1 по 28 серпня 2010 р. 13 серпня у неї захворіла трирічна доч­ка у зв'язку з чим їй було видано листок тимчасової непраце­здатності з 13 по 20 серпня. Директор ТОВ "Колос" (де працює громадянка Т.) відмовилась оплатити листок тимчасової непра­цездатності і продовжити щорічну відпустку Т.

1) За яких умов допомога в разі тимчасової непрацездатності не виплачується? 2) Чи правомірні дії директора?

Ситуація 5.

Продавщиця м'ясного відділу магазину С, перебуваючи на санаторно-курортному лікуванні, захворіла дизентерією. Після повернення із санаторію її не допустили до роботи на підставі висновку санітарно-карантинної служби, оскільки вона є носієм збудника хвороби. Роботу, не пов'язану з продук­тами, їй надали лише через 5 днів. В оплаті листка тимчасової непрацездатності в магазині їй відмовили.

1) Назвіть умови призначення та виплати допомоги у зв'язку з не допуском до роботи за висновком санітарно-епідеміологічної служби?

2)Чи правильно відмовили С. у виплаті до­помоги в разі тимчасової непрацездатності?

Ситуація 6.

Робітник В., страховий стаж якого становить 4 роки, а середній заробіток становить 2000 грн, отримав побутову травму. Після ста­ціонарного лікування його перевели на 4 місяці на легшу, але нижчеоплачувану роботу. Через місяць він був поміщений у стаціонар протезно-ортопедичного заводу, де перебував 15 днів.

1) Назвіть підстави надання допомоги по тимчасовій непрацездатності робітникові В.

2) Як ці підстави впливають на тривалість виплати такої допомоги?

3) Вкажіть тривалість та розмір виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності робітникові В.

Ситуація 7.

Громадянка Т. працює економістом в акціонерному товаристві. Наказом керівника АТ з 15 березня їй було надано відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами. Однак 10 березня вона захворіла і їй видали листок непрацездатності строком на 10 днів. Громадянка Т. звернулася за місцем роботи із заявою поро оплату листка непрацездатності, а також призначення та виплату їй допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами. Однак комісія із соціального страхування відмовила їй у призначенні цих допомого. При цьому комісія зазначила, що АТ в цей час простоює, а тому коштів, необхідних для призначення допомого немає.

1) Назвіть умови призначення допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами.

2) чи має громадянка Т. право на допомогу по тимчасовій непрацездатності та якої тривалості?

3) Дайте правовий аналіз діям комісії із соціального страхування акціонерного товариства.

Література:

нормативні акти: 2,4, 9, 11, 23-27.

юридична література: 1,4, 7-9, 13, 16, 19-21

Хід проведення заняття:

Вступ до заняття – на початку заняття оголошується перелік питань та тем рефератів, що виносяться на розгляд, та з’ясовується готовність до проведення основної частини.

Основна частина заняття – під час проведення заняття розглядаються навчальні питання та питання винесенні для самостійної підготовки, заслуховуються відповіді на питання цільових виступів та виступи за темою рефератів. Після розгляду кожного з навчальних питань, заслуховування цільового виступу або докладу за темою реферату відбувається обговорення, пов’язаної з ними проблематики. Після цього проводиться оцінка рівня знань доповідача та слухачів, що прийняли участь в обговоренні навчального питання, цільового виступу та докладу за темою реферату.

Методика відпрацювання навчального питання та підготування реферату:

Опрацювання кожного навчального питання, що виноситься на розгляд до семінарського заняття, відбувається під час самостійної роботи над освоєнням матеріалу запропонованого до вивчення за відповідною темою. Для повного та глибокого вивчення і засвоєння матеріалу за навчальним питанням необхідно ознайомитись із методичними рекомендаціями для підготовки до семінарського заняття за відповідною тематикою. Вивчити матеріал, поданий в ході проведення лекційних занять за темою, а також ознайомитись із рекомендованими нормативними актами та навчально-науковою літературою. Після чого необхідно підготовити розгорнутий план відповіді за навчальним питанням та змістовні тезиси відповіді.

Контроль рівня знань з питань, винесених на розгляд семінарського заняття, практичних навичок набутих під час підготовки та вивчення тематичних питань відбувається у відповідності до способів та критеріїв оцінювання, наведених у інших розділах цієї робочої навчальної програми.

Тема № 8: Правове регулювання державних соціальних допомог.

Семінарське заняття: Державні соціальні допомоги.

Навчальна мета заняття: освоєння, поглиблення та розширення знань відповідно до тематики заняття та питань, що запропоновані до розгляду на семінарському занятті і рекомендованих до вивчення під час самостійної підготовки, підготовки цільових виступів та рефератів.

Навчальні цілі. Навчальними цілями заняття за цією темою є здобуття слухачем теоретичних знань щодо поняття державних соціальних допомог та їх видів та умов надання.

Час проведення: 2 години.

Навчальні питання:

1. Поняття та види державних соціальних допомог за законодавством України.

2. Державні соціальні допомоги особам які не мають права на пенсію.

3. Порядок надання державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства.

4. Підстави та умови надання допомоги малозабезпеченим сім'ям.

5. Визначення розміру допомоги малозабезпеченим сім’ям.

Методичні вказівки: Вивчення даної теми полягає в чіткому розмежуванні видів державних соціальних допомог і відмежування їх від страхових допомог. Студент повинен знати фонди які виплачують страхові допомоги у системі державних соціальних допомог, за цільовим призначенням.

Визначати характерні ознаки державних допомог та джерело їх фінансування.

Студентам необхідно вивчити низку актів чинного законодавства та зробити власні висновки щодо прогалин у регулюванні окремих питань даної теми.

Теми цільових виступів:

1. Види та розміри державних соціальних допомог інвалідам з дитинства.

2. Державні соціальні допомоги на догляд.

3. Державні допомоги дітям позбавленим батьківського піклування.

4. Допомоги на поховання як вид державної соціальної допомоги.

Теми для рефератів:

1. Субсидії на житлово-комунальні послуги.

2. Державні допомоги особам які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

3. Порядок надання державної соціальної допомоги малозабезпеченій особі яка здійснює догляд за інвалідом.

4.Державні допомоги біженцям.

Практичні завдання:

Ситуація 1.

Громадянин М., який є інвалідом І групи з дитинства внаслідок загального захворювання, звернувся за призначен­ням йому державної допомоги як інваліду з дитинства. В управлінні праці та соціального захисту йому відмовили у при­значенні допомоги, мотивуючи це тим, що він вже отримує пен­сію у зв'язку з інвалідністю, а також надбавку до неї.

1) Куди мож­на оскаржити відмову управління праці та соціального захис­ту в наданні допомоги?

2) Чи має М. право на державну допомогу як інвалід з дитинства?

3) Обчисліть розмір виплат, які можуть виплачуватись М., якщо таку допомогу буде призначено.

Ситуація 2.

Громадянин К., звернувся до управління праці і соціального захисту населення з проханням надати йому державну соціальну допомогу, як особі яка не має права на пенсію. Однак йому відмовили у призначенні такої допомоги з підстав не досягнення К., встановленого законодавством 63-річного віку. Окрім цього в управлінні праці і соціального захисту йому пояснили, що К., не є малозабезпеченою особою, оскільки його дохід є вищим за рівень забезпечення прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Громадянин К., погодився, що на час звернення він не досяг встановленого законодавством віку, однак пояснив, що на час призначення такої допомоги йому вже буде 63 роки. Разом з тим він заперечував, що не є малозабезпеченою особою , оскільки його дохід є меншим за вартісну величину прожиткового мінімуму, встановлену для непрацездатних осіб.

1) Назвіть підстави виникнення права на державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію.

2) В яких випадках така допомога не надається?

3) Чи правомірними є вимоги громадянина К.?

Ситуація 3.

Безробітний громадянин Д., виховує разом з дружиною 4 неповнолітніх дітей, і звернувся з проханням надати їм державну соціальну допомогу як малозабезпеченій сім’ї. Така допомога була призначена строком на 6 місяців. Однак через два місяці з часу призначення Д., був працевлаштований та втратив статус безробітного. У зв’язку з цим тривалість виплати допомоги було скорочено до 3 місяців, а її розмір зменшено на 50%, Д., з цим не погодився, оскільки вважав, що допомога малозабезпеченим сім’ям повинна виплачуватися впродовж усього строку її призначення, При цьому підстав для зменшення її розміру не має.

1) Назвіть суб’єкта права на державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям.

2) В яких випадках розмір допомоги малозабезпеченим сім’ям може бути зменшено?

3) Чи можна скоротити тривалість виплати такої допомоги?

Ситуація 4.

Громадянину Г., який разом з дружиною виховує дитину-інваліда, органом соціального захисту призначена допомога, передбачена Законом України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям інвалідам». ЇЇ виплата розпочалась 1 лютого 2011р. У травні цього року Г., разом з сім’єю переїхав на постійне проживання до іншого міста, тому він не отримував допомоги яка виплачується місцевим підприємством зв’язку. У серпні 2011р. він звернувся до органу соціального захисту за новим місцем проживання із заявою про продовження виплати державної допомоги. При цьому він просив виплатити допомогу за попередні місяці. Однак орган соціального захисту йому відмовив, а допомогу продовжив виплачувати з 1 вересня 2011р.

1) Назвіть суб’єктів призначення та виплати державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам.

2) У яких випадках призначена, але не виплачена допомога інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам не дається за минулий час і в якому розмірі?

3) Вирішіть спір.

Ситуація 5.

Громадянин П., який проживає окремо від своїх дітей. Продовж 6 місяців отримував допомогу на підставі Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям». Після завершення терміну її виплати він просив призначити таку допомогу довічно, у зв’язку з досягненням ним 65-річного віку. Однак йому відмовили та пояснили, що довічні державні соціальні допомоги призначаються лише тим одиноким особам, які визнані непрацездатними та не мають дітей, зобов’язаних їх утримувати.

1) На який строк призначається державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям?

2) Чи передбачені законодавством обмеження щодо повторного призначення такої допомоги?

3) В яких випадках допомога малозабезпеченим сім’ям може призначатися довічно?

Література:

нормативні акти: 2,4, 9, 11. 24-27

юридична література: 1,4, 7-9, 13, 16, 19-21

Хід проведення заняття:

Вступ до заняття – на початку заняття оголошується перелік питань та тем рефератів, що виносяться на розгляд, та з’ясовується готовність до проведення основної частини.

Основна частина заняття – під час проведення заняття розглядаються навчальні питання та питання винесенні для самостійної підготовки, заслуховуються відповіді на питання цільових виступів та виступи за темою рефератів. Після розгляду кожного з навчальних питань, заслуховування цільового виступу або докладу за темою реферату відбувається обговорення, пов’язаної з ними проблематики. Після цього проводиться оцінка рівня знань доповідача та слухачів, що прийняли участь в обговоренні навчального питання, цільового виступу та докладу за темою реферату.

Методика відпрацювання навчального питання та підготування реферату:

Опрацювання кожного навчального питання, що виноситься на розгляд до семінарського заняття, відбувається під час самостійної роботи над освоєнням матеріалу запропонованого до вивчення за відповідною темою. Для повного та глибокого вивчення і засвоєння матеріалу за навчальним питанням необхідно ознайомитись із методичними рекомендаціями для підготовки до семінарського заняття за відповідною тематикою. Вивчити матеріал, поданий в ході проведення лекційних занять за темою, а також ознайомитись із рекомендованими нормативними актами та навчально-науковою літературою. Після чого необхідно підготовити розгорнутий план відповіді за навчальним питанням та змістовні тезиси відповіді.

Контроль рівня знань з питань, винесених на розгляд семінарського заняття, практичних навичок набутих під час підготовки та вивчення тематичних питань відбувається у відповідності до способів та критеріїв оцінювання, наведених у інших розділах цієї робочої навчальної програми.

Тема № 9: Правове забезпечення соціального обслуговування і надання соціальних пільг.

Семінарське заняття: Правове забезпечення соціального обслуговування і надання соціальних пільг.

Навчальна мета заняття: освоєння, поглиблення та розширення знань відповідно до тематики заняття та питань, що запропоновані до розгляду на семінарському занятті і рекомендованих до вивчення під час самостійної підготовки, підготовки цільових виступів та рефератів.

Навчальні цілі. Навчальними цілями заняття за цією темою є здобуття слухачем теоретичних знань щодо поняття соціальних пільг, та їх класифікації. Визначення поняття та форм соціального обслуговування.

Час проведення: 2 години.

Навчальні питання:

1. Поняття та принципи соціального обслуговування.

2. Загальна характеристика страхових послуг.

3. Соціальні послуги що надаються за рахунок коштів державного бюджету.

4. Поняття та ознаки соціальних пільг.

5. Класифікація соціальних пільг.

6. Соціальні пільги у сфері житлово-комунальних послуг.

Методичні вказівки: Вивчення даної теми полягає в чіткому визначенні ознак соціальних пільг та підстав їх класифікації. Визначенні суб’єктного складу осіб які мають право на соціальні пільги і при наявності яких обставин. Слухачі повинні знати форми соціального обслуговування та суб’єктний склад осіб на яких воно поширюється. Знати особливості соціального обслуговування неповнолітніх та осіб похилого віку.

Студентам необхідно вивчити низку актів чинного законодавства та зробити власні висновки щодо прогалин у регулюванні окремих питань даної теми.

Теми цільових виступів:

1. Соціальні послуги що надаються за рахунок соціальних страхових фондів.

2. Соціальне обслуговування громадян похилого віку та одиноких непрацездатних громадян.

3. Джерела фінансування соціальних послуг.

4. Медико-реабілітаційні соціальні пільги.

5. Соціально-побутові пільги.

Теми для рефератів:

1. Страхові послуги у зв’язку з втратою працездатності.

2. Соціальне обслуговування дітей.

3. Соціальна реабілітація інвалідів.

4. Проблеми реформування державної системи соціальних пільг в Україні.

Ситуація 1.

Громадянин М. інвалід з дитинства III групи. 25 вересня 2012 р. він хотів поїхати до родичів до м. Полтава. У касі за­лізничного вокзалу йому пояснили, що він зобов'язаний пов­ністю оплатити проїзд. М. заперечував, оскільки вважав, що як інвалід з дитинства має право на пільги, зокрема на без­коштовний проїзд.

1) Право на які пільги на проїзд мають інва­ліди з дитинства III групи?

2) Якими нормативними актами це врегульовано?

3) Дайте аргументоване пояснення цій ситуації.

Ситуація 2.

Громадянин В., працівник органів внутрішніх, справ загинув при виконанні своїх обов'язків. Його дружина звернула­ся до житлово-експлуатаційної організації із заявою про зміну розміру квартирної плати. Їй пояснили, що право на зменшен­ня розміру квартирної плати мають члени сімей загиблих військовослужбовців. Оскільки її чоловіків не був військово­службовцем Збройних Сил України, то вона не має права на пільги з квартирної плати.

1) Право на які пільги мають члени сімей загиблих працівників органів внутрішніх справ?

2) Хто на­лежить до членів сімей загиблих?

3) Вирішіть спір.

Ситуація 3.

Громадянин М., учасник ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, є інвалідом II групи внаслідок впливу радіоак­тивного випромінювання, пенсіонер. 10 липня 2011 р. він по­мер, не використавши чергової путівки на санаторно-курортне лікування і не отримавши за невикористану путівку грошової компенсації. Син звернувся до управління у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи із заявою про виплату зазначеної компенсації йому як єдиному спадкоєм­цю.

1) Який порядок надання путівок на санаторно-курортне ліку­вання особам, віднесеним до числа постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи?

2) Кому і на яких підставах випла­чується компенсація за невикористану путівку на санаторно-курортне лікування?

3) Чи має право син на отримання зазначе­ної компенсації?

Ситуація 4.

Громадянин Ф. отримував пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 у максимальному розмірі, передбачено­му законодавством для цієї категорії пенсіонерів. На його утриманні перебувають дружина-інвалід і онучка 7 років, мати і батько якої загинули в авіакатастрофі. Ф. за його заявою був поміщений у будинок-інтернат для престарілих та інвалідів. Після цього йому припинили виплачувати пенсію, оскільки він у будинку-інтернаті перебував на повному державному забез­печенні, а дружині та онуці виплачується допомога як малозабезпеченим. Ф. звернувся до районного відділення Пенсійно­го фонду, однак там йому пояснили, що вся пенсія його пере­раховується до будинку-інтернату.

1) Який порядок поміщення та утримання інвалідів у будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів?

2) Який порядок виплати пенсії особам, які перебувають у будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів?

3) Чи правомірні дії Пенсійно­го фонду?

Ситуація 5.

Громадянка Ш. належить до осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Під час вагітності її було віднесено до категорії 2 постраждалих внаслідок Чорнобиль­ської катастрофи. Вона звернулася за місцем своєї роботи про здійснення виплати за невикористану путівку на санаторно-курортне лікування на свою доньку. За місцем роботи їй від­мовили у виплаті, мотивуючи це тим, що доньці — 18 років, а законодавством такі виплати передбачені лише для непов­нолітніх. Ш. звернулася до управління у справах захисту на­селення від наслідків Чорнобильської катастрофи за роз'яс­ненням, оскільки путівка мала бути використана, коли доньці ще не було 18 років.

1) Які діти належать до потерпілих від Чор­нобильської катастрофи?

2) Чи має право донька Ш. на такі виплати?

3) Дайте правову оцінку ситуації.

Ситуація 5.

Подружжя М. віком 78 і 75 років звернулося із заявою до районного відділу праці та соціального захисту про прийняття їх до стаціонарного відділення територіального центру соціаль­ного обслуговування пенсіонерів на постійне проживання. У заяві вони вказали, що є непрацездатними, дітей, які б їх утримували і доглядали за ними, немає. Вони обоє є ветеранами праці. Під час розгляду заяви виявилося, що у чоловіка М. є рідний брат, який проживає у цьому ж місті. Він отримує пен­сію військовослужбовця і час від часу матеріально допомагає подружжю. Для влаштування в стаціонарне відділення терито­ріального центру соціального обслуговування пенсіонерів є чер­га — 10 непрацездатних громадян — через відсутність вільних місць. На підставі цього подружжю відмовили у влаштуванні до стаціонарного відділення територіального центру соціально­го обслуговування пенсіонерів і запропонували влаштувати до іншого структурного підрозділу.

1) Який порядок прийняття гро­мадян на обслуговування до стаціонарних відділень територі­альних центрів соціального обслуговування пенсіонерів?

2) Хто має переважне право на влаштування до стаціонарного від­ ділення?

3) Які документи для цього потрібні?

4) Чи правильно відмовили подружжю М. у влаштуванні до стаціонарного відділення територіального центру соціального обслуговуван­ня пенсіонерів?

Ситуація 6.

Подружжя С. звернулося до районного відділу праці та соціального захисту м. Харкова із заявою про прийняття їх на обслуговування у відділенні соціальної допомоги вдома. При розгляді заяви виявилося, що в них є діти у Львівській об­ласті, але через те, що проживають далеко і працюють, не можуть здійснювати за старенькими догляд. У відділі праці та соціального захисту пояснили, що можуть укласти договір про надання соціальних послуг на умовах повного відшкодування їхньої вартості.

1) Який порядок прийняття на обслуговування у відділення соціальної допомоги вдома?

2) В яких випадках грома­дяни приймаються на обслуговування безплатно, а в яких за плату?

3) Чи правомірні дії працівників соціального захисту?

Ситуація 7.

Громадянин 3. звернувся до комісії із соціального страху­вання із заявою про надання путівки на санаторно-курортне лікування безоплатно, оскільки у нього на утриманні перебу­вають дружина, яка не працює і зареєстрована як безробітна, і двоє дітей, які навчаються у школі. У нього також низька за­робітна плата — 1600 гривень. 3. також просив про надання путівок для дружини і дітей з оплатою 10 % їхньої вартості. За рішенням комісії йому було надано путівку з оплатою 10 % вар­тості, а дітям і дружині з повним відшкодування вартості, оскільки вони не є працівниками підприємства.

1) Чи правомірні дії комісії із соціального страхування?

2) Хто має право на безо­платні путівки?

3) Який порядок надання путівок членам сімей працюючого?

Ситуація 8.

Інвалід Т. звернувся до відділу праці та соціального за­хисту із заявою про потребу в колясці для пересування. Відділ праці та соціального захисту направив Т, до МСЕК, яка підтвер­дила потребу Т. у колясці для пересування. На підприємстві, куди Т. звернувся за виготовленням коляски, йому пояснили, що потрібну йому коляску визначає лікар стаціонару протезу­вання, тому Т. необхідно влаштувати для обстеження в цей ста­ціонар. Крім того, оскільки Т. не є одиноким, коляску йому буде виготовлено за плату.

1) Чи правомірні дії адміністрації підприєм­ства?

2) Який порядок забезпечення інвалідів колясками для пе­ресування?

3) В яких випадках інваліди забезпечуються колясками для пересування безкоштовно?

Література:

нормативні акти: 2,4, 9, 11. 23, 24, 25, 27..

юридична література: 1,4, 7-9, 13, 16, 19,21,27.43.

Хід проведення заняття:

Вступ до заняття – на початку заняття оголошується перелік питань та тем рефератів, що виносяться на розгляд, та з’ясовується готовність до проведення основної частини.

Основна частина заняття – під час проведення заняття розглядаються навчальні питання та питання винесенні для самостійної підготовки, заслуховуються відповіді на питання цільових виступів та виступи за темою рефератів. Після розгляду кожного з навчальних питань, заслуховування цільового виступу або докладу за темою реферату відбувається обговорення, пов’язаної з ними проблематики. Після цього проводиться оцінка рівня знань доповідача та слухачів, що прийняли участь в обговоренні навчального питання, цільового виступу та докладу за темою реферату.

Методика відпрацювання навчального питання та підготування реферату:

Опрацювання кожного навчального питання, що виноситься на розгляд до семінарського заняття, відбувається під час самостійної роботи над освоєнням матеріалу запропонованого до вивчення за відповідною темою. Для повного та глибокого вивчення і засвоєння матеріалу за навчальним питанням необхідно ознайомитись із методичними рекомендаціями для підготовки до семінарського заняття за відповідною тематикою. Вивчити матеріал, поданий в ході проведення лекційних занять за темою, а також ознайомитись із рекомендованими нормативними актами та навчально-науковою літературою. Після чого необхідно підготовити розгорнутий план відповіді за навчальним питанням та змістовні тезиси відповіді.

Контроль рівня знань з питань, винесених на розгляд семінарського заняття, практичних навичок набутих під час підготовки та вивчення тематичних питань відбувається у відповідності до способів та критеріїв оцінювання, наведених у інших розділах цієї робочої навчальної програми.

4. Шкала оцінювання успішності навчання курсантів (студентів, слухачів)

Оцінка в балах	Оцінка за національною шкалою	Оцінка за шкалою ECTS
		Оцінка	Пояснення
90 – 100	Відмінно (“зараховано”)	А	„Відмінно” – теоретичний зміст курсу освоєний цілком, необхідні практичні навички роботи з освоєним матеріалом сформовані, всі навчальні завдання, які передбачені програмою навчання виконані в повному обсязі, відмінна робота без помилок або з однією незначною помилкою.
82 – 89	Добре (“зараховано”)	B	„Дуже добре” – теоретичний зміст курсу освоєний цілком, необхідні практичні навички роботи з освоєним матеріалом в основному сформовані, всі навчальні завдання, які передбачені програмою навчання виконані, якість виконання більшості з них оцінено числом балів, близьким до максимального, робота з двома – трьома незначними помилками.
75 – 81		C	„Добре” – теоретичний зміст курсу освоєний цілком, практичні навички роботи з освоєним матеріалом в основному сформовані, всі навчальні завдання, які передбачені програмою навчання виконані, якість виконання жодного з них не оцінено мінімальним числом балів, деякі види завдань виконані з помилками, робота з декількома незначними помилками, або з однією – двома значними помилками.
68 –74	Задовільно (“зараховано”)	D	„Задовільно” – теоретичний зміст курсу освоєний не повністю, але прогалини не носять істотного характеру, необхідні практичні навички роботи з освоєним матеріалом в основному сформовані, більшість передбачених програмою навчання навчальних завдань виконано, деякі з виконаних завдань, містять помилки, робота з трьома значними помилками.
60 – 67		E	„Достатньо” – теоретичний зміст курсу освоєний частково, деякі практичні навички роботи не сформовані, частина передбачених програмою навчання навчальних завдань не виконані, або якість виконання деяких з них оцінено числом балів, близьким до мінімального, робота, що задовольняє мінімуму критеріїв оцінки.
35–59	Незадовільно („не зараховано”)	FX	„Умовно незадовільно” – теоретичний зміст курсу освоєний частково, необхідні практичні навички роботи не сформовані, більшість передбачених програм навчання, навчальних завдань не виконано, або якість їхнього виконання оцінено числом балів, близьким до мінімального; при додатковій самостійній роботі над матеріалом курсу можливе підвищення якості виконання навчальних завдань (з можливістю повторного складання), робота, що потребує доробки
1–34		F	„Безумовно незадовільно” – теоретичний зміст курсу не освоєно, необхідні практичні навички роботи не сформовані, всі виконані навчальні завдання містять грубі помилки, додаткова самостійна робота над матеріалом курсу не приведе до значимого підвищення якості виконання навчальних завдань, робота, що потребує повної переробки

5. Інформаційне та методичне забезпечення навчальної дисципліни

Нормативно правові акти

1. Конституція України [Текст]: зі змінами та доповненнями: [прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р.] // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30. – Ст. 141.

2. Кодекс законів про працю України: станом на 4 травня 2012р. Постанови Пленуму Верховного Суду України з питань трудового права. –Х.: Право. 2012. – 160с.

3. Науково-практичний коментар законодавства України про працю / 11-е вид., допов. та переробл. / Відп. ред. Ротань І.І., Зуб І.В., Сонін О.С. – К., Алерта; КНТ; ЦУЛ, 2010-584с.

4. Законодавство України про працю: збірник офіційних текстів законів станом на 10 квітня 2012р. –К.: «Центр учбової літератури», 2012. – 488.

5. Про загальнообов'язкове державне соці­альне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що призвели до втрати працездатності [Текст]: закон України від 23. 09. 1999 р. № 1105-ХIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 46-47.

— Ст. 403;

6. Про загальнообов'язкове державне соці­альне страхування на випадок безробіття [Текст]: закон України від 02. 03. 2000 р. №. 1533-III //

Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 22. — Ст.171.

7. Про загальнообов'язкове державне соці­альне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням [Текст]: закон України від 18. 01.2001.

№ 2240-ІII р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 14.

— Ст.71.

8. Про пенсійне забезпечення [Текст]: закон України від 05. 11.1991 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 3. — Ст. 10.

9. Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування [Текст]: закон України від 09. 06.2003 р. № 1058-ІV // Відомості Верховної Ради України. — 2003. — № 49-50. — Ст. 376.

10. Про недержавне пенсійне забезпечення [Текст]: закон України від 09. 06.2003 р. № 1069-ІV // Відомості Верховної Ради України. — 2003. — № 47-48. — Ст. 372.

11. Про пенсії за особливі заслуги перед Україною [Текст]: закон України від 01. 06.2000 р. № 1767-ІII // Відомості Верховної Ради України. — 2000. — № 35. — Ст. 289.

12. Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні [Текст]: закон України від 21. 03.1991 р. №875-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 21. — Ст. 252.

13. Про статус та соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи [Текст]: закон України від 19. 12.1991 р.

№ 2001-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 16.

— Ст. 200.

14. Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей [Текст]: закон України від 20. 12.1991 р. № 2011-ХІІ //

Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 15. — Ст. 190.

15. Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб [Текст]: закон України від 09. 23.1992 р. № 2262-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 29. — Ст. 399.

16. Про державну службу [Текст]: закон України від 16. 12.1993 р.

№ 3723 XII // Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 52.

— Ст. 490.

17. Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям [Текст]:закон України від 01. 06.2000 р. № 1768-ІII // Відомості Верховної Ради України. — 2000. — № 35. — Ст. 290.

18. Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям

інвалідам [Текст]: закон України від 16. 11.2000 р. № 2109-ІII

// Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 1. — Ст. 490.

19. Про наукову і науково-технічну діяльність[Текст]: закон України

від 01. 12. 1998 р. № 284-ХІV // Відомості Верховної Ради України.

— 1999. — № 2-3. — Ст. 20.

20. Про зайнятість населення [Текст]: закон України від 01. 03. 1998 р.

№ 803-ХII // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — №14.

— Ст. 170.

21. Про відпустки [Текст]: закон України від 15. 11. 1996 р.

№ 504/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. — 1997. — №2.

— Ст. 4.

22. Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи [Текст]: закон України від 08.07.2011.

23. Про охорону дитинства [Текст]: закон України від 26. 04. 2001 р.

// Відомості Верховної Ради України. — 2001. — №30. — Ст. 142.

24. Про соціальний захист дітей війни[Текст]: закон України від 18. 09. 2004р. // Відомості Верховної Ради України. —2005. — №4. — Ст.94.

25. Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування [Текст]: закон України від 13. 01. 2005 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2005. — №6. — Ст. 147.

26. Про житловий фонд соціального призначення[Текст]: закон України від12. 01. 2006 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2006. — №19-20.

— Ст. 159.

27. Про державну соціальну допомогу особам які не мають права на пенсію, та інвалідам [Текст]: закон України від 18. 05. 2004 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2004. — №33-34. — Ст. 404.

Навчально-наукова література

1. Андріїв В. До питання про трудовий стаж у пенсійному за­безпеченні // Право України. — 1997. — № 8.

2. Андріїв В.Т. Особливості підтвердження стажу за показаннями свідків //

Соціальний захист. — 1997.— № 1 — С. 59.

3. Батыгин К.С. Правоотношения по социальному страхованию // Государство и право. — 1972. — № 11.

4. Боднарук М.І. Соціальне страхування в Україні: правові аспекти

становлення та розвитку. — Чернівці: Рута, 2002. — 247 с.

5. Болотіна Н.Б. Соціально-забезпечувальні правовідносини // Актуальні проблеми формування правової держави // Вісник Львів, держ. ун-ту імені Івана Франка. — Сер. юрид. — Вип. 32. — Л., 1995. — С 51—53.

6. Болотіна Н.Б. До питання про модель соціального забез­печення в Україні // Державність. — 1993. — № 2.

7. Болотіна Н.Б. Концепція кодифікації законодавства України про

соціальне забезпечення // Право України. — 1996. — № 7. — С. 51—53.

8. Болотіна Н.Б. Право соціального забезпечення: систем­но-структурний аналіз // Право України. — 2001. — № 5. – С. 24—29.

9. БолотінаН.Б. Право соціального захисту: становлення і розвиток в Україні. – К.: Знання, 2005. – 381 с.

10. Бондар І. Проблеми реформування системи соціального захисту малозабезпечених верств населення // Праця і зарпла­та. — 1997. — № 9.

11.Гарасимів Т.З. Принципи права соціального забезпечення України. – Дрогобич: Видав. Фірма «Відродження», 2002. – 128с.

12. Дегтяров Г. О социальном страховании из личных заработков работников // Общество и экономика. — 1995. — № 9. — С. 119—129.

13. Зуб І. Проблеми реформування соціального страхування в Україні

//Профспілкові відомості. — 1995. — № 4.

14. Колєснік Т.В. Пенсійна реформа в Україні правові аспекти // Актуальні проблеми права: теорія та практика : зб. наук. пр. – Луганськ: Східноукр. нац. ун-т ім. В. Даля, 2011. – № 21. – С. 212–219.

15. Колєснік Т.В. Щодо підстав диференціації пенсійного забезпечення громадян // Науковий журнал «Право і суспільство». – 2012, №1,

Дніпропетровськ. – С. 120-126.

16. Колєснік Т.В. Сучасні перспективи розвитку законодавства про пенсійне забезпечення Актуальні проблеми права: теорія та практика: зб. наук. пр. – Луганськ : Східноукр. нац. ун-т ім. В. Даля, 2012. – № 23.

– С. 258–268.

17. Колотік А.С. Реалізація права на пенсійне забезпечення в Україні //

Трудове право, право соціального забезпечення та сучасні проблеми проходження служби в органах внутрішніх справ: матеріали всеукраїнської наук.-практ. конф. Харк. нац ун-т внутр.. справ, –Х.

2011. – С. 129-132.

18. Консультує Пенсійний фонд України // Соціальний за­ хист. — 1996. — № 3. — С. 26—31; 1997. — № 1. — С. 45—49.

19. Кучерук О.В. До питання розвитку законодавства про пенсії військовослужбовців за вислугу строків служби // Концепція розвитку

законодавства України: Матеріали наук.- практ. конф. — К., 1996. —

С. 306—308.

20. Мачульская Е.Е. Право социального обеспечения. — М.: МЦФР, 1999. — С. 1 — 75.

21. Миронова Т. Профессиональное пенсионное страхование // Дело и

право. — 1996. — № 4. — С. 54—57.

22. Новікова О. Концепція соціальної політики України: Проблеми і шляхи вирішення // Соціальна праця і соціальна робота. — 1998. —

№ 1—2. — С. 5—6.

23. Положення Конституції України, що стосуються соці­ального захисту населення // Соціальний захист. — 1996. — № 4. — С. 39.

24. Право соціального забезпечення України: навчальний посібник За заг. ред. П.Д. Пилипенка. – Вид. 3-е, змін. І доп. – К.: Істина, 2012. – 232с.

25. Прилипко С. Розмежування права соціального забезпе­чення і трудового права // Право України. — 1999. — № 10. — С. 58—60.

26. Приходько С. Держава і соціальний захист громадян // Право України. — 1999. — № 9. — С. 22—26.

27. Прокопова Т.С. Деякі питання законодавства про соціальне забезпечення та страхування // Концепція розвитку законодавства України: Матеріали наук.-практ. конф. — К., 1996. — С. 324—326.

28. Сивак С.М. Правові підстави пенсійних правовідносин і пенсійна

реформа // Держава і право: Щорічник наук, праць молодих вчених. —

Вип. 2. — К.: Ін Юре, 1999. — С. 268—275.

29. Сивак С.М. Страховий стаж як пенсійний юридичний факт // Вісник Львівського держ. ун-ту імені Івана Франка. — Сер. юрид. — Вип. 36.— Л., 2001. — С. 404—407.

30. Сивак С.М. До питання про соціальний ризик // Вісник Львівського нац. ун-ту імені Івана Франка. — Сер. юрид. — Вип. 37. - Л., 2002. — С. 367-372.

31.Сивак С.М. Пенсійне страхування та пенсійна рефор­ма: теоретичні основи // Право України. — 1999. — № 10. — С. 61—63.

32. Синчук С.М. Теорія соціального ризику за правом соціального забезпечення // Право України. — 2003. — № 3. — С. 55—59.

33. Сирота И.М. Право социального обеспечения в Украине: Учебник. – Изд. шестое. – Х.: «Одиссей», 2006. – 432 с.

34. Сташків Б.І. Теорія права соціального забезпечення: Навч. посіб. – К.: Знання, 2005. – 405 с.

35. Сташків Б.І. Поняття права соціального забезпечення // Право України. — 2000. — № 5. — С. 24—26.

36. Сташків Б.І. Судовий захист — соціальним правам громадян // Право України. — 1996. — С. ЗО—34.

37. Сташків Б.І. Функції права соціального забезпечення: вимоги сьогодення // Право України. — 2001. — № 7. — С. 66—70.

38. Сташків Б.І. Факти, що мають значення для забезпечен­ня пенсіями //

Соціальний захист. — 1997. — № 2. — С 66.

39. Сташків Б. Загальна характеристика юридичних фактів у пенсійному забезпеченні // Право України. — 1998. — № 1. — С. 115—119.

40. Сільченко С.О. Деякі тривожні тенденції правового регулювання

соціального страхування // Трудове право, право соціального

забезпечення та сучасні проблеми проходження служби в органах

внутрішніх справ: матеріали всеукраїнської наук.-практ. конф. Харк.

Нац. ун-т внутр.. справ, –Х. 2011. – С. 75-79.

41. Синчук С.М. Про необхідність правового обґрунтування розподільчого характеру відносин соціального забезпечення// Трудове право, право соціального забезпечення та сучасні проблеми проходження служби в органах внутрішніх справ: матеріали всеукраїнської наук.-практ. конф. Харк. Нац. ун-т внутр.. справ, –Х. 2011. – С. 72-75.

42. Скоробагатько А.В. Критерії диференціації правового регулювання пенсійного забезпечення // Вісник Одеського національного університету імені І.І.Мечникова. Правознавство. – 2010. –Т. 15. Вип.1

43. Чікань М.В. Державна політика у сфері соціального захисту громадян

похилого віку: актуальні питання// Трудове право, право соціального

забезпечення та сучасні проблеми проходження служби в органах

внутрішніх справ: матеріали всеукраїнської наук.-практ. конф. Харк.

Нац. ун-т внутр. справ, –Х. 2011. – С. 161-164.

44. Чернявська Г.П. Види процедурних правовідносин у сфері соціального забезпечення на випадок безробіття // Вісник Львівського національного університету імені Івана Франка. Серія юридична. – 2011. – Вип. 54. –С. 274-284.

45. Шамбір Н. Пенсії науковцям: призначення та перерахунок// Соціальний захист. – 2007. - №1(125).

46. Шумило М.М. Правове регулювання розміру пенсії за віком в Україні

та Франції // Трудове право, право соціального забезпечення та

сучасні проблеми проходження служби в органах внутрішніх справ:

матеріали всеукраїнської наук.-практ. конф. Харк. Нац. ун-т внутр.

справ, –Х. 2011. – С. 173-175.

47. Шумило М.М. Правове регулювання пенсійного забезпечення державних службовців: Автореф. дис. …канд.. юрид. наук: 12.00.05. – Одеса, 2009.

48. Ярошенко І.С. Організаційно-правові форми соціального захисту прав людини і громадянина в Україні: Дис. …канд.. юрид.наук.: 12.00.07. – К., 2006.

49. Яценко В. Солідарний та індивідуалістичний підхід щодо реформування пенсійної системи // Соціальний захист. — 1998. —

Серпень. — С. 46—60.

50. Юрій С.І., Шаварина М.П., Шаманська Н.В., Соціальне страхування. – К.: Кондор, 2004. – 464с.