Посібник помічника судді загального суду

суд апеляційної інстанції, розглядаючи апеляцію прокурора, визнав його доводи про це та м’якість призначеного покарання обґрунтованими і, за його проханням, вирок у цій частині скасував, постановив свій вирок, яким збільшив обсяг обвинувачення засудженого в частині кваліфікуючих ознак та призначив більш суворе покарання – 5 років позбавлення волі.

2) необхідності застосування більш суворого покарання;

Порушення судом під час призначення покарання вимог ч. 4 ст. 71 та ч. 3 ст. 78 КК України, призвело до скасування в цій частині вироку районного суду, яким Д. був засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки 6 місяців України та за сукупністю вироків на підставі ч. 1 ст. 71 КК України йому остаточно визначено покарання 3 роки позбавлення волі. Відповідно до ч. 3 ст. 78 КК України у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71,72 цього Кодексу. Судом першої інстанції встановлено, що Д. вчинив цей злочин протягом іспитового строку, встановленого йому за попереднім вироком, яким він був засуджений за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком. Ці правила судом проігноровані, оскільки остаточне покарання засудженому визначено за сукупністю вироків 3 роки позбавлення волі, тобто менше, ніж невідбута ним частина покарання, від відбування якого він був звільнений з випробуванням. Вироком апеляційного суду Д. на підставі ст. 71 КК України частково приєднане невідбуте покарання за попереднім вироком і остаточно визначено покарання 4 роки 6 місяців позбавлення волі.

3)скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції;

4)неправильного звільнення засудженого від відбуття покарання.

Також не можна визнати справедливим покарання, що призначене вироком районного суду К. за ч. 1 ст. 187 КК України у виді 5 років позбавлення волі, від відбування якого він звільнений на підставі ст. 75 КК України з випробуванням, при тому, що обставини, які пом’якшують покарання не встановлені. Крім того, не враховані й обставини вчинення злочину, ставлення винного до своїх злочинних дій, які вчинив в стані алкогольного сп’яніння, і заподіяну шкоду не відшкодував. За змістом вироку, засуджений з метою заволодіння мобільним телефоном наніс удар кулаком у живіт неповнолітньої потерпілої, а потім металевою виделкою в праве плече, заподіявши останній тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров’я. Вироком апеляційного суду засудженому призначено за цим

330	ПОСІБНИК ПОМІЧНИКА СУДДІ ЗАГАЛЬНОГО СУДУ

кримінальним законом покарання 4 роки позбавлення волі.

При цьому, скасування вироку суду першої інстанції і постановлення вироку апеляційним судом у вищеперерахованих випадках допускається лише за умови, щовапеляції прокурора, потерпілого чийого представника ставилось питання про скасування вироку саме з цих підстав (ст. 378 КПК України).

Вирок апеляційної інстанції має відповідати вимогам, зазначеним у статтях 332-335 КПК України (складання вироку, вступна частина вироку, мотивувальна частина вироку та резолютивна частина вироку).

Крім того, на відміну від вироку суду першої інстанції в резолютивній частині нового вироку апеляційної інстанції вказується подана апеляція та який вирок нею оскаржується; в мотивувальній частині – зміст вироку суду першої інстанції, суть апеляції, мотиви прийнятого рішення; в резолютивній частині

– задоволення (або часткове задоволення) поданої апеляції, скасування відповідного вироку суду першої інстанції (повністю або в певній частині) та прийняте рішення апеляційного суду. При скасуванні вироку суду першої інстанції в певній частині – в резолютивній частині вироку апеляційного суду вказується про залишення в решті вироку суду першої інстанції без зміни.

Як вже зазначалося вище, в разі оскарження ухвал (постанов), ухвалених місцевим судом, про закриття справи або направлення справи на додаткове розслідування; окремих ухвал (постанов), ухвалених місцевим судом; інших постанов місцевих судів, вони можуть бути ухвалою апеляційного суди залишенібеззміни, змінені, скасованіповністюабочастковоізпостановлення нової постанови апеляційного суду, скасовані із поверненням справи на новийсудовийрозгляд, авразіскасуванняухваличипостановипрозакриття справи також із направленням справи на додаткове розслідування.

Скасування ухвали чи постанови місцевого суду, якою справа повернута на додаткове розслідування. В цьому разі, апеляційний суд повертає справу місцевому суду на новий судовий розгляд. В описово-мотивувальній частині такої ухвали апеляційного суду наводяться мотиви, чому апеляційний суд не погоджується з прийнятим рішенням, вказує про можливість усунення існуючих недоліків по справі в ході судового розгляду без повернення справи на додаткове розслідування. В резолютивній частині зазначається про повне або часткове задоволення поданої апеляції, про скасування постанови суду першої інстанції про направлення справи на додаткове розслідування та про повернення кримінальної справи до суду першої інстанції на новий судовий розгляд в тому ж складі суду.

При скасуванні ухвали чи постанови місцевого суду про закриття справи

із направленням справи на новий судовий розгляд, в описово-мотивувальній частині ухвали апеляційного суду, зазвичай, вказується про те, що рішення

РОЗДІЛ 5

331

суду першої інстанції в частині закриття справи є передчасним та таким, що не відповідає матеріалам справи. В резолютивній частині ухвали – повне або часткове задоволення апеляції, скасування ухвали чи постанови суду першої інстанції про закриття справи, повернення справи на новий судовий розгляд. При скасуванні ухвали чи постанови суду першої інстанції про закриття справи, апеляційний суд може прийняти рішення про повернення справи на додаткове розслідування, якщо колегія суддів прийде до висновку про неможливість розгляду справи в судовому засіданні.

В апеляційному суді проводиться розгляд апеляцій на рішення суду першої інстанції за скаргами на постанови органу досудового слідства про порушення кримінальної справи, про відмову в порушення кримінальної справи та постанови про закриття справи. При виготовленні проекту ухвали апеляційного суду необхідно враховувати, що у справах такої категорії не оскаржується кваліфікація дій щодо вчиненого особою злочину за статтею КК України, призначене судом покарання тощо, а предметом перевірки є лише наявність приводів і підстав до порушення кримінальної справи, підстави до закриття або відмовив порушенні кримінальної справи.

Апеляційний суд скасовував постанови місцевих судів за постановами органів досудового слідства про закриття кримінальних справ, зокрема, через те, що судді не вказували, які обставини необхідно з’ясовувати під час відновлення слідства. Також судами належним чином не досліджуються матеріали, на підставі яких була закрита справа, не перевіряються доводи про недотримання слідчими при закритті справ вимог КПК України.

Ухвалою судової колегії в кримінальних справах апеляційного суду від 26 червня 2009 року скасована постанова районного суду від 10 червня 2009 рокущодорозглядускаргинапостановупрозакриттякримінальноїсправи відносно К., матеріали справи направлені на новий судовий розгляд з тих підстав, що суд скасував постанову про закриття кримінальної справи та направив матеріали справи для проведення додатково розслідування, а не для відновлення слідства.

При розгляді постанов про відмову в порушенні кримінальних справ не всі судді керуються вимогами лише ст.ст. 236-1 та 236-2 КПК України, до розгляду скарг на дані постанови іноді відносяться формально, не наводять доводів на спростування вимог скаржників, неповно досліджують матеріали прокурорських та інших перевірок, а також належним чином не перевіряють доводи скаржників про неповноту проведених перевірок органом досудового слідства.

Ухвалою судової колегії в кримінальних справах апеляційного суду від 11 березня 2009 року скасована постанова районного суду від 8 січня 2009 року про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної

332	ПОСІБНИК ПОМІЧНИКА СУДДІ ЗАГАЛЬНОГО СУДУ

справи щодо службових осіб ТОВ, матеріали справи направлені до прокуратури району для проведення додаткової перевірки в зв’язку з тим, що суд не звернув увагу на ту обставину, що перевірка про звільнення Д. була проведена поверхово та неповно, оскільки в матеріалах перевірки відсутні пояснення керівництва аптеки, а також самої Д., на що суд не звернув уваги.

Основними помилками, які допускають суди при розгляді скарг на постанови про порушення кримінальних справ є недотримання ними вимог ст. 236-8 КПК України щодо перевірки лише наявності приводів і підстав для винесення постанови про порушення кримінальної справи, законності джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи.

Ухвалою судової колегії в кримінальних справах апеляційного суду від 19 січня 2009 року скасована постанова районного суду від 27 листопада 2008 року щодо Т., матеріали справи направлені на новий судовий розгляд в зв’язку з тим, що місцевий суд належним чином не дослідив матеріали, на підставі яких порушена кримінальна справа, не перевірив наявність приводів і підстав для її порушення.

Як зазначалось на самому початку розділу, апеляція на ухвалу чи постанову судді, винесену в порядку, передбаченому статями 52-5, 165-2, 165-3, 177, 205 КПК України, подається безпосередньо до апеляційного суду і розгялдається в порядку апеляційної перевірки ухвал суду і постанов судді, за правилами ст. 382 КПК України.

Постанови суддів про обрання запобіжних заходів у вигляді взяття під варту скасовуються апеляційним судом переважно з тих підстав, що у поданнях слідчих та матеріалах справи відсутні достатні підстави вважати, що перебуваючи на волі підозрюваний чи обвинувачений буде ухилятися від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини у справі чи продовжувати злочинну діяльність, та коли не було належним чином обґрунтовано, що саме такий запобіжний захід може забезпечити його належну поведінку.

22 липня 2009 року скасовано постанову від 15 липня 2009 року про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту К., підозрюваному за ч. 1 ст. 119 КК України. Судом не взято до уваги відсутність даних, які б свідчили про наміри підозрюваного ухилитися від слідства та суду або виконання процесуальних рішень по справі та дані про особу К.

Значна кількість постанов також скасовувалась у тих випадках, коли судом не було дотримано вимоги ст. 155 КПК України щодо наявності виключних обставинприобраннізапобіжногозаходуувиглядівзяттяпідвартуусправах

РОЗДІЛ 5

333

про злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше трьох років, а також коли судами, всупереч вимог ст. 434 КПК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо неповнолітніх не були вказані виключні обставини.

17 березня 2009 року скасована постанова від 06 березня 2009 року про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо неповнолітнього С. обвинуваченого за ч. 2 ст. 186 КК України. Задовольняючиподання, судневрахуваввимогист. 434 КПКУкраїнипроте, що запобіжний захід у вигляді взяття під варту може бути застосований до неповнолітнього лише у виняткових випадках, а у поданні слідчого та постанові суду відсутні будь-які посилання на винятковість справи. Крім того, щодо обвинуваченого раніше вже був обраний запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, а в матеріалах справи відсутні дані про спроби обвинуваченого ухилитися від слідства та перешкоджати встановленню істини у справі.

Постанови про відмову в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття

під варту скасовувались у зв'язку з неналежним врахуванням суддями тяжкості злочинів та обставин справи, даних про спроби обвинувачених перешкоджати встановленню істини по справі та ухилитися від слідства та суду, даних про особи обвинувачених, а також у зв’язку з невиконанням при новому судовому розгляді подання вказівок суду апеляційної інстанції відповідно до ч. 7 ст. 374 КПК України.

30 липня 2009 року скасована постанова від 22 липня 2009 року про відмову в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо Л. обвинуваченого за ст. 186 ч. 2 КК України. Судом не наведено жодної підстави, яка б переконливо свідчила, що більш м'який запобіжний захід, ніж взяття під варту, з урахуванням сукупності обставин, які враховуються привирішенніцьогопитання, забезпечитьналежнупроцесуальнуповедінку Л. та не врахував дані про його особу.

Постановипрозмінузапобіжногозаходускасовувалисьузв'язкузвідсутністю даних про порушення обвинуваченим умов обраного запобіжного заходу.

06 квітня 2009 року скасована постанова від 27 березня 2009 року про зміну запобіжного заходу з підписки про невиїзд на взяття під варту щодо Б. обвинуваченого за ч. 2 ст. 190 КК України. Судом не враховано, що ні матеріали справи, ні подання слідчого не містять даних про спроби обвинуваченого ухилитися від слідства та виконання процесуальних рішень по справі, порушення ним підписки про невиїзд, та не взяті до уваги дані про особу обвинуваченого.

Постанови про відмову в задоволенні скарги на незаконне затримання

334	ПОСІБНИК ПОМІЧНИКА СУДДІ ЗАГАЛЬНОГО СУДУ

скасовувались, оскільки судом не було взято до уваги, що протокол про затримання не відповідає фактичним обставинам справи.

Так, 15 травня 2009 року скасована постанова від 30 квітня 2009 року про залишення без задоволення скарги захисника З. на незаконне затримання Ц. підозрюваного за ч. 1 ст. 187 КК України. Судом не взято до уваги, що обставини зазначені в протоколі затримання Ц. не відповідають фактичним обставинам справи.

Постанови про поміщення до медичного закладу для проведення судово-

психолого-психіатричної експертизи в зв'язку з порушенням вимог ст. 205 КПК України.

22 травня 2009 року скасовано постанову від 07 травня 2009 року про поміщення до міського центру судово-психіатричної експертизи для проведення стаціонарної судово-психолого-психіатричної експертизи Т. Під час досудового слідства порушено право на захист обвинуваченої, що залишилося поза увагою суду, а також судом в порушення вимог ст. 205 КПК України, прийнято рішення про направлення на стаціонарну експертизу підозрюваної, яке зазначеною статтею не передбачається. Такожсудомневзятодоуваги, щопостановою слідчого Т. булапризначена лише стаціонарна судово-психіатрична експертиза.

Постанови про продовження строків тримання під вартою, змінювались,

оскільки суддями продовжувався строк тримання під вартою поза межами строку досудового слідства.

28 травня 2009 року змінено постанову від 22 травня 2009 року про продовження строку тримання під вартою до чотирьох місяців Г., зазначено що строк тримання обвинуваченого продовжується до трьох місяців п'яти діб. Суд в порушення вимог ст. 165-3 КПК України продовжив строк тримання під вартою поза межами строків досудового слідства.

Постанови про відмову в продовженні строків тримання під вартою скасовувались, оскільки суддями не була дана належна оцінка доводам подання слідчого про необхідність збереження запобіжного заходу, не наведено обставин для зміни запобіжного заходу, та не враховано дані про особу обвинуваченого.

18 вересня 2009 року скасована постанова від 11 вересня 2009 року про відмову у задоволенні подання про продовження строку тримання під вартою М. обвинуваченого за ч. 2 ст. 307 КК України. Судом не дана оцінка викладеним у поданні доводам щодо необхідності збереження запобіжного заходу та не наведено обставини, які дають підстави для зміни запобіжного заходу на більш м'який. Крім того, не було враховано дані про особу М., який раніше судимий.

РОЗДІЛ 5

335

Постанови про відмову в задоволенні подання про надання дозволу на розкриття банківської таємниці скасовувались, оскільки судами порушувались вимоги ст. 177, 178 КПК України.

04 червня 2009 скасована постанова від 25 травня 2009 року про відмову в задоволенні подань старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у Подільському районі м. Києва про надання дозволу на розкриття банківської таємниці та проведення виїмки. Суд в порушення вимог ст. 177, 178 КПК України розглянув подання без участі прокурора та неправильно застосував ст. 62 ч. 1 ЗУ “Про банки табанківську діяльність”. Крім того, незвернув увагу, на те що до суду було внесено чотири подання, але суд, не об’єднуючи зазначені матеріали в одне провадження, виніс одну постанову.

Постановипровідмовувнаданнідозволунапроведенняобшуку, скасувались,

оскільки суд не дав належної оцінки наявним в матеріалах справи достатніх підстав для задоволення подання.

31 березня 2009 року скасована постанова від 20 березня 2009 року про відмову в задоволенні подання про проведення обшуку житла Т. Судом не було враховано, що обвинувачений Т. знаходиться в розшуку і тому органи досудового слідства мають достатньо підстав вважати, що за місцем його проживання можуть знаходитися предмети чи документи, що мають значення для встановлення істини по справі.

У вступній частині ухвали апеляційного суду з розгляду справ даної категорії зазначається склад суду, присутні в судовому засіданні учасники судового розгляду, апеляція та яке рішення суду нею оскаржується, дані щодо особи (який обраний запобіжний захід, відмовлено в обранні тощо); в описовомотивувальній частині ухвали – зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суть апеляції, пояснення прокурора та інших учасників, мотиви прийнятого рішення апеляційним судом (порушення норм КПК України судом першої інстанції, обґрунтований чи необґрунтований висновок суду про обрання чи відмову в обранні запобіжного заходу та ін.); в резолютивній частині ухвали – апеляція задоволена (залишена без задоволення), постанова суду першої інстанції залишена без зміни (змінена, скасована), в разі скасування постанови суду може бути зазначено і про скасування обраного запобіжного заходу та заміну його на інший.

Оформлення матеріалів справи

Після розгляду справи в апеляційній інстанції помічник судді має підготувати справудляздачідоканцеляріїсудудляподальшогоїїспрямуваннявідповідно до ухваленого судового рішення апеляційною інстанцією. До матеріалів справимаютьбутипідшитівсідокументи, якінадійшливідучасниківсудового розгляду, за час знаходження справи в апеляційній інстанції; протокол

336	ПОСІБНИК ПОМІЧНИКА СУДДІ ЗАГАЛЬНОГО СУДУ

судового засідання, якщо проводилось судове слідство; повідомлення (якщо в справі проводився попередній розгляд або оголошувались перерви), листи та інші документи, які виготовлялись апеляційною інстанцією у вказаній справі; тасудоверішення, ухваленеапеляційноюінстанцієюзарезультатами розгляду апеляції(-й).

Водночас необхідно дотримуватись положень Інструкції з діловодства в апеляційному загальному суді (зокрема, п.п. 4.1, 4.6, 4.7, 4.8, 4.9, 4.10, 4.14).

Формування справ, які надійшли до апеляційного суду для перегляду судових рішень, і судове провадження яких розпочато місцевим судом, в апеляційному суді лише продовжується.

Так, в першу чергу першим підшивається супровідний лист, з яким кримінальна справа надійшла до апеляційного суду, далі необхідно дотримуватисьхронологічногопорядкуприпідшиваннідосправидокументів, які надійшли до суду чи виготовлені в суді. При цьому якщо вівся протокол судового засідання, то всі документи, що були отримані під час розгляду справи, підшиваються перед протоколом.

В разі коли документи надійшли до суду в конвертах, то вони підшиваються після документів, що надійшли в них. Якщо конверт надійшов як вкладення, то він підшивається після відповідного документа.

Необхідно також пам’ятати, що документи, що підшиваються до справи, мають бути тільки в одному примірнику.

Крім того, всі матеріали підшиваються до справи нитками через п’ять чи чотири (для документів формату А4) або три (для документів меншого формату) отвори впродовж лівого, вільного від тексту поля документів.

Забороняється вклеювання документів до справи, прикріплення степлером або вкладення будь-яким іншим способом, відмінним від зазначеного в абзаці вище.

Всі аркуші підшиті до справи нумеруються помічником судді та заносяться до опису матеріалів справи.

Аркуші в справі нумеруються арабськими цифрами у верхньому правому кутку графічним олівцем (аркуші справи розділені на томи – нумеруються за кожним томом окремо); фотокартки та інші ілюстровані документи нумеруються на зворотному боці у верхньому лівому кутку.

На долученому до справи конверті з документами вказується, які саме документи в ньому зберігаються. Долучені конверти з укладеннями повинні

РОЗДІЛ 5

337

бути пронумеровані. Кожне вкладення в конверт нумерується черговим номером після номера, проставленого на конверті.

В разі коли помічником судді при нумерації аркушів допущено велику кількість помилок, то аркуші нумеруються заново, при цьому старі номери закреслюються однією похилою рискою, а не виправляються. При невеликій кількості допущених помилок можливо на непронумерованих аркушах проставити номер попереднього аркуша з додаванням букв згідно з нині чинним українським алфавітом «а», «б», «в», «г» «ґ» і далі. При повторенні одного номера на кількох розміщених поруч аркушах додаються букви «а», «б», «в», «г», «і» і далі, відповідно до кожного номера аркуша, починаючи з другого.

Після нумерації підшитих документів помічником судді вони заносяться до опису матеріалів справи.

До опису документів під номерами в порядку зростання вноситься інформація про кожний документ (конверт), підшитий до справи, у порядку їх розміщення в справі. Обов’язково зазначається, оригінал чи копію документа підшито, порядкові номери аркушів, присвоєні відповідному документові (конвертові).

Опис підписується помічником судді, який оформляв справу, із зазначенням біля підпису свого прізвища та посади.

Отже, обов’язки виконувані помічником судді при розгляді кримінальних справ в апеляційній інстанції є різноманітними – від ознайомлення з матеріалами справи, доводами апеляції, підготовки справи до розгляду, виготовлення проекту судового рішення до оформлення матеріалів справи після судового розгляду та виконання інших доручень судді, необхідних для розгляду справи. Злагоджена робота помічника судді є результатом успішного планування та організації ним своєї роботи, рівня знань, досвіду роботи, наполегливістю в досягненні певного результату, постійним вдосконаленням себе професійно.

338	ПОСІБНИК ПОМІЧНИКА СУДДІ ЗАГАЛЬНОГО СУДУ

5.3.Обов’язки помічника судді апеляційного суду при розгляді справ про адміністративні правопорушення

Посідаючи центральне місце в адміністративно-юрисдикційному процесі, провадження у справах про адміністративне правопорушення певною мірою характеризує його сутність. У порядку його здійснення вирішується питання про винуватість чи невинуватість особи, яку притягнуто до відповідальності, визначаються реальні і найбільш ефективні засоби досягнення мети адміністративно-юрисдикційного процесу87.

Відповідно до ст. 245 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі КУпАП) завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Розгляд справ про адміністративні правопорушення передбачений КУпАП. Зокрема, до порушень про адміністративні правопорушення відносяться порушення передбачені кодексом України про адміністративні правопорушення, МитнимкодексомУкраїни, ЗакономУкраїни«Проборотьбу з корупцією» тощо.

Протягом десяти днів після оголошення постанови у справі про адміністративнеправопорушенняособою, якупритягнутодоадміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником може бути подана апеляційна скарга, а прокурором – протест

(ст.ст. 289, 290, 294 КУпАП).

У випадку, якщо на постанову у справі про притягнення до адміністративної відповідальності подано апеляційну скаргу (протест), які подаються до апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, місцевий суд протягом трьох днів повинен надіслати апеляційну скаргу (протест) разом зі справою у відповідний апеляційний суд.

Після надходження справ до апеляційного суду вони реєструються в журналі вхідної кореспонденції, потім передаються за призначенням

87 Посадова інструкція помічника судді судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду міста Києва затверджена Головою Апеляційного суду міста Києва 02 лютого 2010 року.

РОЗДІЛ 5

339