Оцінювання знань

1.1. Оцінювання знань студентів з кожної дисципліни здійснюється на основі результатів поточного та підсумкового контролю за 100-бальної шкалою. Якщо дисципліна вивчається протягом двох і більше семестрів, то семестрові оцінки визначаються у встановленому порядку в межах 100-бальної шкали, а підсумкова – визначається як середньозважена оцінка.

1.2. З навчальних дисциплін, формою підсумкового контролю яких є іспит, оцінювання здійснюється на основі результатів поточного і підсумкового контролю знань (іспиту). Завдання поточного контролю в цьому разі оцінюються в діапазоні від 0 до 60 балів (включно), а завдання, що виносяться на іспит — від 0 до 40 балів (включно).

1.3. З навчальних дисциплін, формою підсумкового контролю яких є залік (диференційований залік) оцінювання знань студентів здійснюється, як правило, за результатами поточного контролю. У цьому випадку завдання поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 100 балів.

II. Поточний контроль

2.1. При організації поточного контролю кафедри самостійно визначають види робіт (усні відповіді, тести, розрахунки, індивідуальні завдання реферативні матеріали, виконання та захист лабораторних та практичних робіт, модульні контрольні роботи, завдання для самостійного опрацювання тощо), розподіляють кількість балів, за якими вони оцінюються, визначають форми проведення контрольних заходів та критерії оцінювання, включають їх до робочих навчальних програм і доводять до відома студентів на початку семестру.

Структура завдань, система та критерії оцінювання результатів виконання розглядаються відповідними кафедрами та затверджуються завідувачем кафедри.

Обов'язковим є виконання всіх видів робіт. Студентам не дозволяється підміняти один вид роботи іншим.

Поточному оцінюванню можуть також підлягати систематичність і активність роботи на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях: регулярність відвідування навчальних занять.

2.2. За рішенням кафедри студентам, які брали участь у поза навчальній науковій діяльності – виступи на конференціях, підготовка наукових публікацій тощо – можуть присуджуватись додаткові бали. При цьому сумарна кількість балів, що вноситься до залікової або екзаменаційної відомості за поточну роботу не може перевищувати 60 балів (при підсумковому контролі у формі іспиту) або 100 балів (при підсумковому контролі у формі заліку).

2.3. Результати поточного контролю знань студентів вносяться до залікової або екзаменаційної відомості (зразки відомостей додаються).

Ііі. Підсумковий контроль Підсумковий контроль знань студентів у формі заліку:

3.8. З навчальних дисциплін, формою підсумкового контролю яких є залік, підсумкова оцінка виставляється, як правило, за результатами поточного контролю. При цьому завдання поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 100 балів. За обґрунтованою пропозицією кафедри і погодженням з робочою групою для супроводу експерименту можливе виділення певної кількості балів для проведення підсумкової залікової роботи (чи опитування) в межах до 25 балів.

3.9. Позитивна оцінка („зараховано”) виставляється за умови, коли студент успішно виконав всі вид робіт, передбачені навчальною програмою дисципліни для поточного контролю, і набрав при цьому 60 та більше балів.

3.10. У разі невиконання певних обов’язкових видів робіт з об’єктивних причин, студенти мають право виконати їх і прозвітувати в термін до останнього семінарського (практичного, лабораторного) заняття. Час та порядок виконання і звітування вивчає викладач.

3.11. Результати складання семестрових заліків оцінюються за двобальною шкалою („зараховано” або „не зараховано”) в національній шкалі оцінювання, та за шкалою ЕСТS у відповідності з кількістю набраних балів (див. ІV).