Дієта і здоров'я

Останнім часом широко рекламуються способи знизити масу тіла до нормальної величини за тиждень чи навіть за лічені години. Виникає питання: чи можна знизити вагу за такий короткий час? Чи здатна взагалі дієта «забрати» зайву вагу?

Відповіді на поставлені питання однозначна: ніяка дієта не може зменшити вагу, тим більше за 4 години. Не допоможе і роздільне харчування. У першому випадку діє правило своєрідного маятнику. Його можна сформулювати так: чим швидше знижена вага, тим швидше вага набирається до вихідного рівня і навіть з невеликим перевищенням.

Ефективним для схуднення може бути тільки фізіологічний механізм. Його суть полягає в наступному: у стані спокою організм людини виробляє визначену енергію, що витрачається на підтримку його життєдіяльності (робота серця, нирок, печінки). Позначимо її як енергію спокою ∑_спокою. Будь-яка фізична і розумова робота вимагає додаткової витрати енергії, назвемо її енергією роботи - ∑_роботи. Обидві різновиди енерговитрат заповнюються прийняттям визначеної кількості їжі. Назвемо її енергією їжі - ∑_їжі. Для підтримки ваги на визначеному рівні необхідно, щоб постійно дотримувався баланс між енерговитратами й енергоспоживанням:

∑_покою + ∑_роботи = ∑_їжі

Якщо енергія їжі буде перевищувати енергію спокою і роботи, разом узятих, то надлишок її буде відкладатися у виді енергетичних запасів (жирів). Якщо ж енергія їжі буде менше, ніж потреба в ній організму, то в цьому випадку організму прийдеться «брати» енергію зі своїх запасів. У першому випадку вага збільшується, у другому – зменшується. Виходить, щоб знизити вагу, потрібно витрачати більше енергії і менше її споживати. Енергія спокою нашому впливу не піддається. Але ми можемо регулювати енерговитрати збільшуючи чи зменшуючи інтенсивність роботи, а також регулювати енергію, одержувану з їжею. Зниження калорійності їжі не повинне бути на шкоду її повноцінності. Фізична робота – самий могутній фактор енерговитрат.

Любий вид їжі – це дуже складна суміш численних хімічних сполук. Їжа містить десятки тисяч різних білків, ліпідів, вуглеводів, інших органічних і неорганічних речовин. Точне знання хімічного складу продуктів харчування дозволяє визначити їхню біологічну цінність і корисність для організму людини.

Харчовий раціон будь-якої людини по калорійності повинний відповідати його енерговитратам. Нормальним варто вважати раціон, калорійність якого перевищує не більше ніж на 5 % добові енерговитрати. У дорослої людини, що займається розумовою працею, при малій фізичній активності добові енерговитрати не перевищують 2400-2500 ккал. При фізичній праці енергетичні витрати тим вище, чим більше фізичне навантаження.

Важливе значення при складанні харчового раціону має і якісна сторона харчування, тобто відповідність хімічного складу їжі потребам організму. При забезпеченні якісного харчування звертається увага, насамперед, на незамінні, строго нормовані живильні речовини. До них відносяться білки, жири, вуглеводи, мінеральні речовини, вітаміни і вода.

Енергетичні витрати, що йдуть на підтримку життєдіяльності організму (переміщення в просторі, виконання роботи) необхідно поповнювати за рахунок їжі. При складанні харчового раціону необхідно дотримувати визначених критеріїв раціонального харчування:

• калорійна цінність продуктів харчування повинна відповідати добовим витратам енергії. Так, при споживанні 1 г білків в організмі звільняється 17,2 кДж енергії; 1 г вуглеводів – 17,2 кДж; 1 г жири – 39,0 кДж;

• критерій складу їжі складається в обліку необхідної кількості білків, жирів і вуглеводів для людей, що займаються певним видом праці;

• співвідношення за масою для білків, жирів, вуглеводів повинно бути таким: 1 : 1,2 : 4,6.

• критерій наявності в їжі «баластових» речовин. Необхідно пам'ятати, що не вся прийнята їжа всмоктується з травного тракту і використовується в організмі. Засвоюваність змішаної їжі залишає в середньому 90 %;

• важливий критерій – розпорядок дня – прийняття їжі у відповідне час, регулярно, з урахуванням витрат енергії конкретної людини.