4. «Велике княжіння Руське» та остаточна втрата українськими землями удільності

Після смерті Вітовта литовські та українські феодали обрали литовським князем Свидригайла (1430-1432 рр.). Він був наймолодшим братом Ягайла. Новий князь відвазу взяв курс на державну незалежність литовських та українських земель від Польщі. Двір Свидригайла перестав підкорятися наказам польського короля, а також почалася заміна польських гарнізонів литовськими. У відповідь поляки пішли війною проти ВКЛ. Вони захопили Поділля і облягли Луцьк. Прихильники Свидригайла з числа українських феодалів володіли багатьма містами Волині тому вони чинили збройний опір загарбникам. Для придушення антипольських виступів Ягайло влітку 1431 р. направив на Волинь потужне військо. Українські феодали організували оборону краю і завдали поразки полякам.

Однак литовських феодалів не влаштовувало посилення позицій українців в ВКЛ. Не бажаючи миритися з реальною втратою українських земель, литовські магнати змовилися і зкинули Свидригайла.

Новим литовським князем став Сигізмунд (1432-1440 рр.). Він поновив унію 1401 р. між ВКЛ і Польщею, повернувши полякам Західне Поділля і деякі прикордонні міста. ВКЛ визнало зверхність Польщі. Тоді Україна відділилася від ВКЛ і Польщі й пішла самостійним шляхом. Цей перід в українській історії дістав назву «Велике Княжіння Руське» (1430-1435 рр.).

Східне Поділля, Волинь, Київщина, Сівирщина, Смоленщина, Вітебщина й Полоцька земля утворили незалежну українську державу. На місцях владу перебрала українська аристократія. Свидригайло, який залишався без влади, спільно з німецькими лицарями почав війну проти Литви. З 1432 р. між Свидригайлом і Сигізмундом точилася війна. 2 вересня 1435 р. Сигізмунд за допомогою поляків розбив Свидригайла. Останній не склав зброї і за підтримки української знаті продовжував боротьбу проти Сигізмунда і Польщі.

Волинські магнати Чорторийські 1440 р. організували заколот і вбили пропольськи налаштованого Сигізмунда. Після цього в українських землях спалахнуло повстання проти литовських магнатів. Новообраний литовський князь Казимир (1440-1492 рр.) мусив визнати відновлення Київського і Волинського князівств. Десятирічна визвольна війна українських князів завершилася перемогою. Україна вкотре відновила свою державність.

В історії удільної України чітко простежуються дві протилежні тенденції:

1. прагнення українських князів здобути Україні повну державну незалежність;

2. намагання литовських правителів ліквідувати українську автономію.

Польський король Казимир ІV 1452 р. ліквідував Волинське князівство. У 1470 р. влада ВКЛ ліквідувала Київське князівство, перетворивши його у звичайну провінцію. Так Україна позбувалася своєї державності у цей період.

5. Причини укладання Люблінської унії

1. Тривалий досвід литовсько-польських союзів ХІV – ХVІ ст.

2. Московська загроза.

3. Династичні зв’взки.

4. Прагнення литовської та української шляхти здобути собі такі права і привілеї, які мала польська шляхта.