70 Куб. М./добу. Тут знаходяться пам’ятні місця діяльності б. Хмельницького, у. Кармелюка. Селище

Меджибіж є центром релігійного паломництва. Перспективи району пов’язані із розвитком приміського

короткострокового, пізнавального, релігійного та оздоровчого туризму, на базі кінно-спортивної школи

(с. Чернелівка Красилівського району) можливий розвиток кінного спорту та туризму [8].

Придністровсько-Збручанський рекреаційно-туристичний район (Городоцький, Дунаєвецький,

Кам’янець-Подільський, Чемеровецький райони). Тут наявні прекрасні природні умови, унікальні

історичні та культурні пам’ятки, значний резерв трудових ресурсів для розвитку рекреаційно-

туристичного комплексу. На території даного району розташований Національний природний парк

«Подільські Товтри».

Середнє Придністров’я займає вигідне місце серед потенційних курортних районів за наявністю

та різноманітністю джерел мінеральних вод, а також передумов для широкого розвитку

бальнеологічного лікування. Потенціал рекреаційних ресурсів є одним із найбільших і складає 11,3%.

Віньковецький рекреаційний район (Віньковецький, Деражнянський, Новоушицький,

Ярмолинецький райони) знаходиться в межиріччях річок Ушиця, Калюс, Вовк: південною межею є

річка Дністер. Площа лісів – 39,6 тис. га. Рекреаційні ресурси району, потенціал яких становить 3,7%,

майже не використовується. Район характеризується значним потенціалом архітектурних пам’яток,

розміщених в сільській місцевості, зокрема з часів турецько-татарської навали збереглися пам’ятки

оборонного призначення в селі Сутківцях Ярмолинецького району, та Зінькові Віньковецького району.

Перспективи району пов’язані із розвитком мисливського туризму [8].

Перешкодою для розвитку сільського туризму на Хмельниччині є несприятливі фактори, серед

яких можна виділити: невисоку підготовленість населення регіону до підприємництва, низьку якість

інфраструктурного забезпечення взагалі (шляхи сполучення, зв’язок, комунальне господарство та ін.),

і рекреаційного, зокрема, відсутність інформаційної бази, нестачу кадрів туристичного профілю.

2.2.Природно-заповідні території

На  території області розташовано 492 об’єкти природно-заповідного фонду (14,8 % від площі області), які включають в себе:

Національний природний парк “Подільські Товтри”;

Регіональний ландшафтний парк “Мальованка”;

заказники – 156  об’єктів;

пам’ятки природи – 274 об’єкти.;

парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва – 35 об’єктів;

зоопарк;

ботанічний сад загальнодержавного значення;

дендропарки – 3  об’єкти;

заповідні урочища – 20  об’єктів.

У першому півріччі  2008  року Державною екологічною інспекцією в Хмельницькій області перевірено 44 об’єкти природно-заповідного фонду, виявлено 18 порушень вимог Закону України “Про природно-заповідний фонд”, на 17 осіб складено протоколи про адміністративні правопорушення. За самовільну рубку дерев  на території  лісового заказника “Бубнівський ліс” (Волочиський район) нараховані збитки в сумі 117 984 гривні, матеріали передано до Хмельницької обласної прокуратури. За самовільні захвати земельних ділянок пред’явлено 3 претензії, в тому числі на території парку - пам’ятки садово-паркового мистецтва “Самчиківський парк” нараховано збитки в сумі 2484 гривні, матеріали направлено до Старокостянтинівської районної прокуратури.

Стан утримання, догляду та використання природно-заповідного фонду не в повній мірі відповідає чинному законодавству. Основними причинами порушень заповідного режиму є неспроможність більшості землекористувачів утримувати заповідні об¢єкти через відсутність відповідних коштів, а прямого державного фінансування на їх утримання немає. Тому до цього часу в більшості об’єктів природно-заповідного фонду  межі в натурі не винесено, матеріали їх виносу не виготовлено. У ряді об’єктів природно-заповідного фонду змінено користувачів, а охоронні зобов’язання не переоформлено, новим користувачам об’єкти під охорону не передано. Особливо це стосується Регіонального ландшафтного парку “Мальованка” (загальна площа 16 915 га, створений  у 1999 році), який знаходиться  на території Шепетівського та Полонського районів. Також, під різними приводами, місцеві органи виконавчої влади надають в оренду земельні ділянки в межах об’єктів природно-заповідного фонду приватним підприємцям для здійснення підприємницької діяльності,  що в подальшому негативно впливає на об¢єкти природно-заповідного фонду.

На сьогоднішній день винесено межі в натуру – 235 об’єктів, що становить 47,8 % від їх загальної кількості, площею 46 757,13 га., що становить 15,3 % від їх загальної площі в тому числі 14 об’єктів загальнодержавного значення загальною площею – 26 785,4 га., місцевого значення – 221 об’єкт загальною площею – 19  971,73 га.   

З метою продовження цієї роботи та на виконання Указу Президента України “Про заходи щодо дальшого розвитку природно – заповідної справи України” на сесії обласної ради внесено пропозиції щодо фінансування проектів винесення меж територій та об’єктів природно – заповідного фонду області у натуру (на місцевість) з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища в сумі 850 тисяч гривень. Проте, виділення коштів для цих цілей здійснюється досить повільно і не має жодної гарантії, що вони будуть виділені в повному обсязі.  На виконання відповідних державних програм, з метою зниження втрат біорізноманіття та забезпечення сталого розвитку регіону на території області планується створити 2 національні природні парки “Мале Полісся” загальною площею – 25 905 га та “Верхнє Побужжя” загальною площею – 108 710 га.

Також  в  області реалізовано екологічний проект “Ідентифікація та збереження ключових природних територій регіональної екомережі Хмельниччини”.