Добавил:

Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.

Вуз:

Харьковский Национальный Университет Городского Хозяйства им. А.Н. Бекетова

Предмет:

[НЕСОРТИРОВАННОЕ]

Файл:

проект селища Word.doc

Скачиваний:

Добавлен:

27.02.2016

Размер:

15.51 Mб

Скачать

☆

1 / 91 2 3 4 5 6 7 8 9 > Следующая >>>

Проект селища на 6000 жителiв

«РОЗРОБКА ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ СЕЛИЩА»

Методичиi вказiвки

для самостiйпоi роботи студентiв

З курсу денно форiiв навчання

напряМку 6.060102 «Архiтектура»

1. Вступ. Загальний пщхiд до проектування мiстобудiвних об’сктiв 4

i. Теоретичнi основи мiстоёудування. Мiсто i мiськi структури 7

1. Фуакцiональна структура мiста 7

2. Генеральний шiан мiста. Типологiзацiя мiст 8

3. Функцiональна органiзацiя й планувальне районування мiста 9

4. Архiтектурно-просторова композицiя i планувальна структура мiста 11

5. Функцiонально-плакувальна органiзацiя сельбищноТ зони 13

6. Жктловi райони 13

7. Мiкрорайон, житловий комплекс i житлова група 14

8. Iнфраструктура i формуючi мiсто систпои 14

9. Транспортна iнфраструктура 14

III. Виконання генплаяу селища на 6 000 жителiв 16

1 .Узагальнення матерiалiв лiтнiх дослiджень. Креслення ландшафту

мiсдя розмiщенвя селища на перспективi «З птаiоиного польоту» 16

2. Розробка принциповоi функцiонально-просторовоi структури

селища 17

3. Аналiз аналогiв рiшення генпланi населених гIунктiв 24

4. Формуваооя ескiзноТ iдеi i узагальнения на й основi структури

селища на 6000 жителiв 33

5. Розробка i виконання генплаку селища на 6000 жителiн 37

6. Написании пояснювальноi записки 40

IУ. додатки 41

1. ВСТУП.

ЗАГАЛЬНИЙ ПIдХIД ДО ПРОЕКТУВАННЯ МIСТОБУДIВНИХ ОБЖТ1В

Загальний пiдхiд до архiтектуряого проектуванни мiстобудiвних об’сктiв ак систем засвований на розумiвнi архiтектури як мистецтва органiзацй просторiв для життсдiальносТi людини. У проектi селиiце розглядаеться ак складова частима регiону, що мае багаторiвневу мiстобудiвну структуру. до проекту селяща вкодять три поа’язанi мiж собою об’екти рiзномасштабного рiвня: селище на 6000 жителiв, громадськвй центр селища i тромадська будiвля. Проектуваная аедеться з урахуватшям реального ланлшафту, що дозаоляе аикористовувати у асiх аспектах утнлiтарнкй i естетачнай потеыцiал серсдоаища. На кож- ному еталi проектуваашя увага прцдiляеться цiлiсностi композицiймоТ структури мiж зовнiшнiм i внутрiшнiм простором, що реалiзусться у <шромiжмих перехi)щах проектах)): системи просторового розаитку громадського центра селмща й просторовоi структури громадського комплексу з ретельним пошуком i вирiшенням азаемозв’язкiв мiж зовнiшмiм i внутрiашiм простором.

Головна проблема архiтектурного проектувамня на З курсi — неможлиаiсть пiзнати композицiю селаща, як дуже складного i великого за розмiрами архiтектурного середоаища, лоза особистiстю людмни, що дiс а цьому середоаищi i сприймас його яв цiлiснiсть. Ця проблема закрiплюс у студентiа розумiная архiтектури — як складноТ структурм, що динамiчно розаиааеться, i ставить перед студентом головну мету — формуаамня естстичноi цiлiсностi на кожному рiаiоо органiзацiТ архiтсктурного середовища селмща i як взасмовплмв анутрiшнiх i зоанiшнiх факторiв, i ин азасмозвязок естетичних i утилiтарно-функцiональнмх факторiв.

Голоане зааданмя архiтсктурного проектувания на З курсi — навчити студента аспектам творчого оошуку а масштабах мiстобудiанвх обсктiа, пiзмати реальне архiтектурне середоаище як гдине цiле на рiзних рiамях структурмоТ оргамiзацi? селмща i прилучитм до багатофакторного аналiзу i наступного синтезу творчих задумiв. У посднаннi iатуУтиано? i логiчноТ частиц таорчого процесу формуеться цiлiснiсть спрмйняпя архiтектурного середоаища. До завдаць проекту входмть озмайомлення студентiа з методикою проектуаання просторовоТ структури малого маселеного пункту - селища, у конкретному географiчяому середовищi, у конкретиих умоаах соцiальноТ i екомомiчноТ обумовленостi жипсдiяльностi.

Архiтектурне проектуаання на третьому курсi мае ряд специфiчянх особливостсй. Поперше, студент мае осаоГти методику проектуаання, що адскватна природi сприйняття людиною населеного мiстобудiвного обекта, яким е сслище на 6000 жителiа. Так ин доаедено, що естстичний аплйв середовища — це iнформацiя реального середоакша. аплаа природгшх фiзичних параметрiа архiтсктурного середоаища на почутгя .ттюдими, тому окремi сигналя через (апперцептиане баченая), складаються а цiлiснiсть у почутгевiй свiломостi людаци. Студент поаинен умiти формуаати обралну еднiсть архiтектурного середовища селища, синтезуючи а замальоаках щоденнi мозаТчнi враженна — аiд житлоаих груп до центру i вiд центра до iнтер’ерiа громадського будинку. По-друге, студент мае навчитися поеднувати просторову структуру. що утаорена природмим лаидшафтом, з фумкцiонально—обумоаленою системою громадських центрiа та з мсрежею вулиць i майданiа, якi утаорюють динамiчну структуру головного наорямку розвинення селаща. По-трете — асдсться просктувааая не окремого обекта чи спорудження, а единого архiтектурного середовища. Тому, протягом наачального року, виконуеться янаскрiзнийь поетапнай проект: аiд мiстобудiаного середовища до комплексу громадських будинкiа i iнтерерiа. Прийнятнй “мiждисциплiнарний пiдхiд” реалiзуеться у тому, що на архiтектурному проектуяаннi стакуються рiзнi дисциплiои (iнженернi i гуманiтарнi), що впливають на кiнцеаий результат проекту. На сскiзнiй стадiТ сумiжаi дисциплiни включенi до ороцссу проектуаааня у видi спiльних завдань. Воин змiнюють пераiсмi ескiзнi рiшення i пiдаодять проект до зааерiвальмоТ стадiТ - технiчноТ реалiзацiТ

Мiстобудiяна система створела рiзмими за масштабами i призначслiям лросторово органiзоааними i азаемозаязаними матсрiальних обектами, що формують середоаище суспiль4

исб жвпсдiяльностi. Iсрархiя мiстобудiвних систем — об’сктiв проектуванов вiдображас iсрархiчну територiальну оргааiзацiю суспiльства i представляс ряд обсктiв — вiд загально - держааних i регiональних систем розселення до мiст, сiльських розселснь i iЪ елсментiв. Мiстобудiвнi систсми створенi для матерiально-просторовоТ органiзацiТ рiзних ва.дiв дiвльностi i вiдображають структуру жипсдiяльностi i на всiх рiвнiв як основнi слемсити включають пiдсистеми вяробництва, побуту i вiдпочинку. Цi три пiдсвстеми у свою чсргу дифсрснцiюються i формують пiдсистеми бiльш низького рiвня: комплекси промисловостi, комплекси вiдоочинку, освiти, рiзшiх видiв обслуговування, а також всi види комувiкадiй, травспортних i iнженернях. ГГака галузева структура мiстобудiвних обсктiв вiдображас диференцiвцiю дiяльностi содiальво-територiальних систем.

В сучаснiй мiстобудiвнiй теорiУ с ряд моделей огiмсу мiстобудiвсльних систем. Серед них с i функдiонально-типологiчнi i iсрархiчнi схеми. Разом з тим ще не вироблено Ещнiсть позидiй до складу i структури мiстобудiвних елементiв i з тоттання взасмозвязку соцiальноТ, функцiональноi i планувальноТ, композицiйноТ складовоi.

Як основнi слемсити у функцiонально-типологiчну модель мiстобудiвсльноТ системи входять такi пiдсистсми — соцiальна, плавувальва, економiчна i екологiчна . В содiальнотипологiчнiй модслi освовними елементами системи с населення, сфера додатку працi, сфера обслуговування 1 мiський транспорт . Також обидвi модслi прмпускають включати облiк природних ресурсiв, став скологiчноi ситуацiТ, базу утворюючвх мiсто i базу обслуговуючих мiсто комплексiв i склад населения.

Разом з скономiчними характеристиками обекту в фувкцiонально - типологiчних характеристиках вiдображаються природно-клiматичнi, надiональнi, соцiалъно-культурвi особливостi, що впливатоть на змiст цiльовтос програм мiстобудiвного гiросктувааня.

Отже, мiстобудiвнi систсми дiляться по iсрархiтших рiвнях i по функцiональнотипологiчттих ознаках, що 1 формус ск.зад обекту проектування.

Важливий аспект орж анiзвцiУ мiстобудiвних систем — створсння гсвплану, де територiально вирiшена диферевцiацiв роздiлiв дiвльностi по Ух змiсту i взвсмозв’взку дослiдницьких i ороектиих задач.

Геиплан мiста вiдповiдас прийнятим рiваенвям i цiльовмм програмам, пао вiдобраясають комплекс соцiвльних процееiв i Ух спiввiдношеннв з природивми IIростороними можливоствiви.

Визначаючи мiстобудiавий обект як систему можна зобразити за’взки усередвнi исб мiж основними блоками: Початкоаа ситуацiя — Мiстобудiнна система — Соцiальнофунiспиоиальиа програма, вку нона реалiзус.

Початкова ситуацiя включас природнi умови, скотсомiчнi i тсхаiчнi можливостi.

Мiстобудiвнс просктуаання на всiх рiвнях с рiшсвням задачi оптимальноТ простороаоТ рсалiзацii соцiально-функцiонально1 тiрограми.

Мiстобудiвне рiшенав завжди поа1язано з попередвiм аналiзом характеристик територiТ i рссурсiв: клiматюшвх умов; трасування зовнiоiнiх i внутрiлiнiх вулиць 1 дорiг, проiздiв 1 пюшохiдних отляхiв; функдiональному розмiщенню зон i елементiв обсзтугоауваяня. Тому соцiально-мiстобудiвний аналiз включас два етатш: 1 — оцiнку ситуацй; 2 — оцiнку ноаоi оросторовоТ системи, вiдповiдно содiальнiй програмi. Критерii оцiнки визначас сфсктивнiсгь використовування територii для виконання програм.

Структура мiетобудiвних знань визначвс вiдмiпностi в постановцi задачi, а власгивостi мiстобудiвних об’сктiв, Ух змiст як окремих систем, розв’язуютьсв на iнших рiвних вроектування. Мiсгобудiвва дiвльнiсть складастьси з таких блокiв:

1 - вналiз i оцiнка смтувцiУ

2 - розробка цiльовоГ прогрвми

З - розробка проекту

4 - формувавня норм

5 - внвлiз фупкцiонуваннв i рiшення систем.

Можна назвати настувнi типи функцiонально-мiстобудiвних задач: розмiщення, тяпологiТ, балансу, компоновки i районування, вiдповiдно до яластивостей мiстобудiвельних систем. Компоновочнi i балансовi задачi вирiшують наступнi питания: визначенгя iерархii обсктiв лроектуваная визмачення меж конкретних об’сктiв i райопування питания кооперацii комплексiв фувкцiонально звязанип процесами дяльностi здiйснення просторовоi компоновки фуякцiй i котепактностi системи на етапi плакування розвязуетья задача мiнiмiзацi нитрат на всi види комунiкацiТ розрахуикя по спiввiдмотленню рiзних елементiв мiстобудiвноТ системи: культурно-побутового обслуговуваная. ауличио-дорожньоТ сiтi, структури житловоТ фулдацii i iн.

Пi.дсумком першого стану е вибiр перспективного розвитку селища й визначення структури i композицiйного значения селищного центру з виявленням ролi громадсакого будинку (ггтколи) у загальнiй композицiТ. Вiдповiдно до цього в просктгi необхiдно вирiшити наступнi заядавая:

Вяяаити в наяколвгпкьому середовищi напрямок зовнiшнiх соцiалькях зВязКiВ та необхiднiсть у пеаного роду промислоаостi а дакому регiонi. Вiдзвачмти iсторiю краю, його традицiТ i iсторично значкмi мiсдя, що iвануються населениям.

Вибрати оптямалъне мисце розтамiуаавня селища (попередньо розрахувати розмiри необхiдкоТ територii за укрупненими показниками). Виявитя просторову структуру природного лаи,дшафту i вя.дiлитя зови уиiкальних лавдшафтiа. Врахунати аiдносини майбутнього селкща i його структурнях елементiа до зовнiшнiх звязкiв з урахуванням природних умов (напрямкУ пануючих вiтрiв, наявнiстю акваторiй i зелених масивiв, плину рiк, особлияостями грунту i рельефу i т.п.). Забезпечити сднiсть архiтектури й оточуiочого ландшафту.

Розпiзнатв в натурi i чiтко аияаити у проектi основну композицiйну iдею селища. Забезпечити зоровий взасмозв’язок помiж основними композьщiйними домiнантами. Вiдтворити умови вiзуального сприйняпя забудови селища: як його янутрiшньоГ структуря, так i його зовнiшнього вигляду. Вияаити композицiйне ядро селища i створити рацiональяi тяни будiвслъ для його форiяування.

На 1 етапi осiнаього семестру здiйснюсться формування просторово-часовоi структури проекту селища i стаорення ескiз-iдеi на осноаi поеднання соцiальних, природная i композицiйних особлияостей внбраноТ мiсцеаостi . Згiдно змiстоаному модулю 5.1. студент стяорюе видоаi замальоаки по головному напряму руху я селищi, генплан селища, перспектива “iз птаагиного полъоту” ландпiафтиоТ ситуацiТ, що обрана для розтагпування селища, з вписанням до неТ архiтектурних доминаит, громадських центрiа рiзних фуякцiоналанкх зон i системи яулично-лорожньоТ мсрежi.

Модуль 5 IСомвлексний мiждисциплiнарняй проект оСслище на 6000 жителiво

ЭМ 5.1. Формуванив гемплаку ссляща

1.Узагальнення матсрiалiв лiтнiх доелiджсяь. Кресленив ландшафту на перспективi «з пташиного польотуа мiсця розмiщемня селища.

2. Розробка привциповоТ фувкцiонально-просторовоТ структури селища (мiсцс стику зоввiшньоУ магiстралi iз зягальною селищвою вулицею, що охоплюс голокнi площi пакту селища, стадiон i школу, i мiсве стиху зовнiшньо? магiстралi з автовокзалом i плокцею промислового центру.

3. Узагальненнв на топоосновi мiсцв розтшуванни селища (гсографiчнi умови i вналiз лвндшафту, анвлiз транспортного i пiшохiдвого руху, аналiз вiзувльнопростороаих композицiйних зв’язкiв)

4. Розробка i вмкованвв генилану селища на 6000 жвтелiв

5. Написання пояенювально? записки.

ваних соцiально - скономiчних i

територiально-плануаальнвх мiстобудiвннх утворень сучасностi - виникла необхiднiсть пiзнашзя миста ак обекта нагляду, оцiнкн й прогнозування його поаедiнки. В 1933 р. в ‘1Афiнськiй хартiТ” IУ конгресом МiжаародноТ епiлки архiтекторiв !СIАМ/ буззо виголооiено чотири основнi функцiТ мiськоi дiяльностi:

робота. житло, вiдпочавок i пересування. У сучасному мiстобудуааннi мiсто розглядасться як проект комплсксний розвитку цих видiв дiялы -iостi.

Чотири основмi функцй мiськоТ дiяльвостi утворюють основнi фуакцiональнi зони мiста: промислову зону, сельбитдну зону, зону вiдпочинку, зону транспорту.

1 -2

па

а -в

7 а

Рис. 2 - Схем н територiального розвитку мiста-ценоiру в межах урбанiзованого ядра агломерацiК

а - лiнийна (вздовж природнот осi рiки); б лiнiйна (вздовж урбанiзоаавот осi); в - ралiальна (вздовж рiзних осей);

1 -мiсто-центр; 2 - мiсця перспективного розселення; З - урбанiзовава зона; 4 - прирощи зона; 5 - рiка; б . автомагiстралi; 7 - залiзницi; 8 - напрамки територiального

розвитку мста-центру

Мiста пгвидко зростають, тому в сучасному мiстобудуааянi видiлятоть резервну зону для розаитку мiста.

Подалi структуруааомя територii функцiональних зон приаодити до утаорення простороаоТ структури мiста, основными елсментами якоi с мiськi райони, житловi райони, мiкрорайони й житловi групи. Функцiональнi зони мiста з’сдаус в одне цiле мистобудiвна iнфраструктура. Осноаними формуючими мiсто мережами с мережа транспорту, мережа зеленик

II. ТЕОРЕТИЧНi ОСНОВИ МТСТОБУДУВАННЯ. МIСТО 1 МIСЫиСI СТРУI(ТУРИ

1. Функцiональна структура мiста.

Iсторично мiсто ниникло внаслiдок бажання людини просторового осаосння середовища П мешкання. У ходi еволюцiТ мiста - з первiсних посслень доiсторичноi доби - до сформо

—-1 -2-з О-

е-б ф-б *-7

Рис. 1 - Планувальяа структура урбанiзованого ядра мiськоТ агломерацii (прин ципова схема):

1 - межа урбанiзованого ядра; 2 - мiстоцентр; З . зелений пояс; 4 групи примiських поеелень; 5 - центри груо примiськах поселень; б - зона iнтенсивного осаоенна; 7

— зона поселень, акi мають функцiональнi звязки

насаджень, iнжснернi мережi, мережа обслуговуючих центрiа.

Обеднання основних мiських функцiй, функцiональних зом, мiськмх районiа i миеьких мереж назиаасться плануаальною структурою мiста. Розробка й обгрунтувачня планувальноТ структурв здiйснюсться в генеральному плавi мiста. Конкретнi лавделафтнi умови визначають iцдивiдуальний образ мiста.

2. Генеральний план мiета. Типологiзацiв мiст

Генеральний план мiста - це основний стратегiчний документ, який мiстить матерiали територiального та еоцiальвого розвитку. Генеральний план виконусться пiсля розробки проекту районного плавування.

Найважливiшою складовою мiста с мiстоутворююча база - аиробничi територiХ. Профiль мiста визначас склад його виробничот били. За господарським профiлем мiста подiляються на промисловi, курортнi, туристичнi, залiзничнi вузли, наукоаi пентри й т. iн. За адмiнiстративним i кудьтурним значениям мiськi населенi пункти подiляються на обласнi, районнi центри, миста обласного пiдлорядкування, мiста, селища мiського типу, селища.

Видiляють двi категорiУ населения, якi формують мiстоугаорюючу й мiсто обслуговуючу бази.

до мiсто утаорюючоТ груои вiдносять працездатне населения, яку працюс на пiдприсметвах, не тiлькв в межах, а й за межами мiста. У деяких зарубiжних краУнах для розрахуакiв балансу населения видiляють категорiТ незайвятого /не прапюючого/, часткоао зайнятого й зайаятого !постiйно працтоючого/ населения. За цкми розрахунками видiляють категорiю мiгрантiв - населения, яку працюс в мiстi, а проживас за його межами, i - навпаки.

Врахування мiсакого та примiського населения становлять основу для розрахунку, проектувааня й прогнозування складових частин мiста в пiлому 1 його перспективи розвитку.

Мiстообслуговуюча база складастася з адмiнiстративнiос, культурно-побутових, навчальних та iвлгих закладiв, а також населення, що працюс в них.

Гармонiйне функцiонування й розниток мiста та його складових забезпечусться урахуванням категорiУ мiста за чисельнiстю населення.

За чисельнiстю населення ввдiляються такi мiста:

малi - до 50 тисяч жителiв

середнi - 50 -100 тисяч жителУв

крулнi - 100-500 тисяч жвтелiв

найкрупвiшi - 500-1000 тисяч жителiв

У найкрупнУших мУстах (з населениям - бiлаоiе 500 тисяч населения) для внутрiоiнiх звязкiв передбачастася метрополiтен, залiзнипя, монорейка.

Кожне мiсто - пе складний, фулкцiоналаво-тiламувальний обект.

За хронологУчною ознакою можна ввдiлвти два ткои мiст - iсторичнi й мовУ. Найбiльшi питоиi витрати територiального планування маюта iсторичнi мiста, якi рознивалися стихiйним тпляхом. Цi мУста мають певну специфiку: для них розробленi спецiальнi норми, правила й методи реконструкцiУ та нового будiвництва. Окрiм iсторкчнвх видiляються новi мiста, якУ будуються за сдиним планом.

Новi мiста, що перебувають у стадiУ реконструкцiТ, можугь займвти особливе положения в регiональних У групових системах населених мiсць. За заичай, крупнУ й найкруонiшi мiста с регiональними й мiжрайовними центрами системи населених мiсць, а також центрами агломерацiй, конурбацiй i метрополiтенiвсакях ареалiв. Великi й середнi мiста с мiжрайонними й районаими центрами групових систем розеелення рiзноУ яеличвни. Малi мiста с районними центрами мiсцеяих систем розселення.

Розподiлення мiст на регУональнi й метрополiтенськi центри, мiжрайовнi й районнi центри вимагас особливого пiдходу до Ух проектування. для озкiрного з цих твпiв мiст розроблюються спецiальнi норми й правила, методи й рекомендацiУ з питань погодження плануваланоУ структури мiст з планувальною структурою агломерацiй, метрополiй, регiональних i групових систем населених мiсаь.

Твпологiя й класифiкацiя мiст за ознакамв чвсельностi населення, господарського про- ф Улю, характеру розвитку дозволяс аияяити загальнi й окремi характеристики Ух плавувальних структур. На цiй основi розроблюються спецiальнi ворми, правила й методи проектуваная шкУрного типу мiета. Таквй пУдхiд дозволяс органiзувати систему мiетобудiвного проектуванвя, зробити П бiльш об’сктивною й у тiсУ ж годину iидивiдуалiзуватв процес проекту- вания мУет.

ваних соцiально - скономiчних i

1 -2

па

а -в

7 а

Рис. 2 - Схем н територiального розвитку мiста-ценоiру в межах урбанiзованого ядра агломерацiК

а - лiнийна (вздовж природнот осi рiки); б лiнiйна (вздовж урбанiзоаавот осi); в - ралiальна (вздовж рiзних осей);

розвитку мста-центру

Мiста пгвидко зростають, тому в сучасному мiстобудуааянi видiлятоть резервну зону для розаитку мiста.

II. ТЕОРЕТИЧНi ОСНОВИ МТСТОБУДУВАННЯ. МIСТО 1 МIСЫиСI СТРУI(ТУРИ

1. Функцiональна структура мiста.

—-1 -2-з О-

е-б ф-б *-7

Рис. 1 - Планувальяа структура урбанiзованого ядра мiськоТ агломерацii (прин ципова схема):

— зона поселень, акi мають функцiональнi звязки

насаджень, iнжснернi мережi, мережа обслуговуючих центрiа.

2. Генеральний план мiета. Типологiзацiв мiст

Видiляють двi категорiУ населения, якi формують мiстоугаорюючу й мiсто обслуговуючу бази.

За чисельнiстю населення ввдiляються такi мiста:

малi - до 50 тисяч жителiв

середнi - 50 -100 тисяч жителУв

крулнi - 100-500 тисяч жвтелiв

найкрупвiшi - 500-1000 тисяч жителiв

Кожне мiсто - пе складний, фулкцiоналаво-тiламувальний обект.

Таблиця 1 _________________

Група посе- Населения, тис. чол

день мiст сiльських поселень

Найзначниозi ГIонад 1000 - ___________________

Значнi Бiльше 500 до 1000 Понад 5

_____________________ Бiлыле З до 5

Великi Бiльозе 250 до 500 Бiльше 1 до З Бiльше 0,5 до 1

Середнi - Бiльше 100 до 250 Бiльозс 0,2 до 0,5 Бiльшс 50 до 100

Малi Бiльиле 20 до 50 Бiльтле 0,05 до 0,2

Бiльше 10 до 20 до 0,05

___________ до 10 ______________________________

*до групи малих мiст входять селяща мiського типу

У сучасному мiстобудуяаннi iснують й iншi пiдходи до формуваляя юiасифiкацiй та ‘ояюлогй мiст. В 70-х роках набув розвитку тип, який ще з 20-х рокiв дiстаа назву «мiстосупутнико. Цi мiста проектувалися для вирiшення проблем розвитку найкрупнiших мiст, зон Iх впливу. Iнший тип мiста-саду, залровадженмй Е. Гоаардом, також ставiои зразком розаитку сучасного мiстобудуваямя на певний година.

У теорй сучасного мiстобудування iснус багато орооозицiй щодо оодiлу мiст на тi, що зароджуються, розвиааються й перебуаають у стагнацй /занепаду!, на “оозимальнi” i нсоотимальнi. на центронанi й розосередженi. Набувас нсi бiльшого розвитку iдея експериментального будiаництаа «щеальних?> мiст 1 екополiсгн; погоирюютася глобальнi коiщепцй зтотального мiстао, метро-, мега- i мегалополiсiа, проектузоться надводнi, пiдводнi й космiчнi ооселення тощо. Вусi це свiдчить про тi, що сучаснi класифiкацй та типологiя н майбутньому мають перетворитися н систематизацiю мiст, узгоджену з багатьма ознаками й вямоiами, сороможну бути дiючлм засобом стнорення повмоцiнного мiського середовища.

З Функцiональна органiзацiя i плаiiувальне районування мiста

Праця, ообут, вiдпочинок i пересунанмя е основними фумкцiями жипа мiського населення, якi реалiзуються на територii мiста. Територiя мiста за своТм функцiональним признашинам i характером оодiляеться на такi осноннi зони: оромислову, сельбищну, комунальноскладську, санiтарно-захисну, рекреацiйну, зону зоанiшнього транспорту й зону центру. Функцiоналама зона - це дiлянка мiськоi територй з однiею переаажною функцiсю.

Промислова зона складаеться з промислових пiдприемств i територiй, на осоовi ниробничоi кооперацй, технологiчноТ та транспортноУ iнфраструктури. Вона оояинна маги зручний зв’язок з селабищною зоною. Промислову зону з аеликим вантажним оборотом треба розмiщувати поряд iз залiзничними стаяцiями, рiчковими й морськмми портами. Харакгер виробничоi бази низначас нiдстань промисловоТ зони аiд зоми проживания.

Санiтармо-захисна зона астаноаззюеться мiж промисловою та сельбищною тернторiями. У нiй. окрiм зеленях насаджень, можуть розмiщуватися пожежнi депо, автостоянки й гаражi, комувально-складськi спорудм, адмiнiстративнi та торговельнi будiвлi. Призначення цiеТ зони полягае в забезпеченнi захисту сельбищноi зони аiд нiкiдливого впливу промислоаостi. Головнимм саяiтарнями вимогами е розмiщення сельбищноi зояя з пiдаiтряного боку вiдносно промисловостi та вище за течiею рiчкм вiдносно промислоао1 зони.

Рскреацiйна зона, розмiщуетьса на екологiчно чястях територiях, поблизу рiк, озер та iнших водоймищ. поблязу лiсмих масиаiв, створюють мiсця повсякденного i тривалого вiдпочинку. Частини рекреацiйноi зоня можу-гь розтаозоауватися усерединi мiста (са

ди, парки, сквери) i за його межами (лiсопарки).

У комунально-складськiй зонi розмiщуютася склади. комунальнi пiдприемства, фабрики-пральнi, фабрикя-хiмчисткя, дспо для громадського транспорту, гаражi, станцiТ технiчного обсоугонування. Ця зона мае бути зручно звязана з оромисловою зоною.

Рис. 3 - Схема фуякцiошльного зону- вания мiсбкоИ агломерацй:

1 - мiсто-оснгр; 2 - урбанiзованс ядро; З - урбанзована зона; 4 - кориснi коiзалини; 5 зелснi масиви; б - примiсьяi посслснна; 7 - транспортнi осi

Зона зовнiшнього транспорту складасться з комплексу аатомобiльних, залiзничних, рiчковмх i iнших вокзалiв, якi приймають зоанiiлнi потоки пасажирського транспорту, а також мерсжi дорожньоТ iнфраструктури. яка обслугоаус цi комплекса Сельбищма зона с багатофункцiональною зоною. до складу якоТ аходать житлоаi територiГ, громадськоторговельнi центри, зеленi насадження.

• б 7 мiсця короткочасного вiдпочинку, магiс

тральнi аулицi та дорогi .мiського й ра

йонного значения, антостоявки, гаражi. У найкруонiших i крупних мiстах найбiлыоою територiальною одиницею с мiськкй район. Мiський, як функцiональне утнорення, може мiстити у свосму складi асi функцiональнi зони. Приблизна чисельнiсть населспяя мiського району для найкрупнiших мiст станоаить до 500 тис.чол., для крупних - до 100 тис.чол.

Рис. 4 - Схема ллануеання арамiськоизоин мiсоаа:

1 - мiська забудова мiста-центру; 2 - мiсый посеагиня; З - сiльськi поселенна; 4 - розервнi тераторй мiста-центру; 5 - зони масового вiлпочанку; б - запоаiднi територй; 7 - територii дач, колсктивнах салiв за горооiя; 8 - яятомобiльнi дороги; 9 - мсжа примiськоi зони; 10 - ножа зеленого поясу; 11 - мiська алмiнiстратиана мажа; 12 - залiзниоя

Таким чином, фумкцiональнi зони мають iсрархiчну багаторiанеау структуру; житлоаа група, мiкрорайон, житловий район i мiський район. Цi структуроi елементи с аажлиаою складовою частиною композицiТ генерального плану. Сельбищний район складасться з кiлькох житлових районiа.

У круоних i найкрупнiохих мiстах органiзусться зона загальномiського аикорис

тання, ака складасться з великих адмiнiст

5 ф• ратианих, торгоаельних та житлоаих ком

2 •О 10 плексiв. У сучаснiй мiстобудiвнiй практицi

цснтр забудовусться за принципом вер гн-

п З 7 11 кального зонуааяня. У мiстах наукового

4 — а 12 профiзпо й у технополiсах видiлясться зона

наукоао-дослiдних iнститутiа, лабораторiй, консiрукзорських бюро.

-1 -2 -З -4

4. Архiтекгурно-просторова композицiя i плаоувальва структура мiста

Планувальна структура мiста - це сукупнiсть фумкцiональних зон i олапувальних елеменгiв. зв’язаних мiж собою в сдине цiпе транспортного мережею. мережею центрiа житлоних районiв i мiкрорайонiв, мережею зелених насаджень i мiсць аiдпочинку, а також iнженерними комумiкацiями.

Рис. 5 — Схема плаiiува;вiя .чри.оiськоТ зона агломера цб:

i —мiськазабудоватйста-оентру; 2 нiеькi поселения; З сiльеькi поселения; 4

резервцi територiТ мiста-цейтру; 5 — територй дач, колективних садiв та гороаiв; 6— тввидкiснi автомобiльдi дороги; 7— залiзниi ii 8 запоаiлнi територiТ; 9—зона мясо- вого вiдпочинку: ю межа алмiнiсзрагивних районiв; 11 — йежа тримiськоТ зони; ‘2

— межа зеленого поясу

Планувальнi структури розрiзнязоться за формою плану. Найбiльш давнi мiста маяоть оламувальну структуру у ниглядi прямокугноi сiтки Таке планування мiста дiстало назну гiшотдамоаЫ структури. Вона застосовувалась у давньому Сгиптi, Шумерi, АссирiТ, у КитаТ, даяньому Римi та Гре цй; у сучасних мiстах - у Вашингтонi. Нью-Иоркоаi, у нових мiстах (‘вропи й Азй:Чацдiгарх, Тольяпi, Бралилiа, а

гакож у ноних районах iсторичних нiст.

Регулярний план мiста можс бути побудовано на оснонi восьмикутноТ дбо шестикутно сiтки. до таких мiст належати Канберра н Австралй, Тулуза ле Мiрай у Францi. Сiтчастi структури можуть бути регулярними на основi модуля й нерегуларними. Iррегулярнi й радiально-кiльцевi структури харазстернi для мiст Середньоаiччя. Практично нсi найкруонiшi мi ста Е’вроои на початку емого розвитку малi радiально-кiльцеву структуру, наприклад, Амс гецдам. Мi;юан. Париж, Кракiв, КиТв, Москна та ю. Зю’одом, у крупнiших мiстах, з наростанням iрансеюртних проблем, радiально-кiльцева структура перетворювалася в сiтчасту.

для крупних i найкрупнiших мiст важливим с гип структур, який можна назвати змiшаною структурою. Ця структура оосднус елементи сiтчастих i радiально-кiльцсаих систсм, якi можугь накладатись одна на одну або можуть розмiецулатися в рiзних районах мiста.

За формою мiськЫ територiТ та характером зонування оланувальнi структури бувають компактнi, лштйми i розосередженi.

У ц)мпактних структурах комоозицiя мiста рознертасться надколо його центру. термчорiя близька до коли, каадрата або правильного багатокутника. У 4ц5йндхсктуррх з ериторiя (житлола, промиелова, рекреацiйна i тншi зони) розмiщуюзъся смугами уздоаж залiзниц або автомобiльноТ дороги. Лiнiйна структура, як правило, нас кiлька мiських центрiв. Розосереджена структура територiально складасгiься з кiлькох мiських районiв, роз’сдианих мiж собою рiчкою, ярами або залiзничними колiями чи автодорогою. У розоссреджсних структурах виникають проблеми з iнженернмаяи комунiкацiями.

Крупш й найкрупнйлi мiста, як правило, мають радiально-кiльцеву структуру в iсторичному цеи-iрi. а на псрифсрй - лiнiйлу, сiтчасту ибо розосереджену структуру.

У композицiТ мiста важлину роль вiдiграс сис гсма мы iсгральоих вулиць i дорiг, яка уттзорюс систему композицiйних осей та вузлiв (на перетинi дулиць).

ввю2

0 3

е*

..•-4. 7

Рис. 6 Схемва фун

i Ф кцiоаально - просто

/4) 5) (43 сi’ бо::::сй1ь

а а, е— великих поеелень; ж,

з— середнiх поселень ]

житлова забулова; 2 акЗмачну роль у

композицiТ вiдiграють

ф 1 1111 1 ® iнженерно-транспортяi

0074 }—I 2 споруди: аiадуки, шли

! () = хопроводи, мости, ка-

Об нали. швидкiенi дороги

Ж $ таiн.

iнпзим важлиним елементом композицi’i с система зелених наеаджень: мiськi сади, парки, еквери й мiеця аiдпочмнку. Цi формуючi мiсто об’скти розмiщуютьея ик уздовж, так i л мiсцях схрещенни й примикання основних композчцiйних осей, у комплекЫ з архiтектурними ансамблями.

Таким чином, архiтектурно-просторова композицiя мiста включас мiськi ансамбпi, систему зелених насаджень i паркiв, розмiщених у системi композмцiйнмх осей, яхi с основними мiеькями магiстралями, що об’сдмують домiмамти мiста.

Важливим завданням формування композицiУ ноаого мiста с вибiр мiсдя для його розмiшення й астаноалення взаемозаязку мiж ланлшафтом i оргалiзацiсю архiтектурнопросторового середовища. Природний лаидшафт та результатм його оцiнки мазоть статi осиоаою для Формуваяня оеноиних композмцiйиих осей, панорам i смлуету мiета, для вибору кращих мiсць розмiщензя домiнант у виглядi великмх мiських амсамблiа.

Структура лавдлзафту й рельефу територiТ визначас розмiщення мiських садiя, паркiв, скиерiв, а також конфiгурацiю мiських магiстралей, розмiри районiв, мiкрорайонiв i кларталiв. Таким чином, характер лаидшафту мiсцевостi аизначас тип майбутньоТ планувальнЫ структури й варiантiа композицй ноаого мiста.

Важлилим елементом композицiТ ноаого мiста с ветаноалення пропорцiй мiж обсяi ои забудоан й природним середовищем, мi?к розмiрами майданiв i ансамблями, що Iх оточують, а також мiж пропорцiями мiеького плану. Характер пропорцiй с похiлною вiд характеру ландшафту й сприяс iндмвiдуальноетi й неповторноетi образу мiета.

Формуваняя й розвиток композицi’i iсторичного мiста грунтустаея на наслiдуаанмi зв’язку мiж його минулмм, теперiшнiм i майбутнiм. Подальший розвиток композицiI повинний грунтуватиел па продовженнi композгщiйнях осей, що склалися, i проловженнi iлей iеторичного плануаання, яке повинно статi осноаою для композицiйного розмiщення нових районiв i рекоие-грукцй старих каарталiв мiста.

Обглмаяня я сдине цiле розосередженоТ структури аеликих iеторичних мiст стае основною проблемою формуаання Iх композицй Ця проблема, як правило, аирiшусться форму- ваннам великих композмцiйних осей уздовж вiдкритчх озеленених паркових просторiв, водно-зелених дiаметрiа мiста, уздовж рiчок i набережнкх. Укрупнения пропорцiй за рахунок штучно утаореного ландшафз у с ефективним прийомом формування цiлiсноТ композицiУ iеторичлоi о великого мiета. При розробцi композицй мiеького плану архiтектор мае оридiля ги уваi-у характеру мiськоТ панорами як вiзитноТ картки мiета. Мiеька панорама - це загальний вид мiета з дальнiх пiл’Iздiв. з боку рiчки. морячи. iiр га iнптих оеобливих мiсць ландшафту мiецелое-ii.

5. Фуiiкоiонально-планувальна органiзацiя еельбишвоУ зови

Сельбищна зона розмiщустьеа

т — — Ч в кiлькох частинах мiста Сельбищна

пер школ: (акватор ярами.

ЕЯ ЕтёЕ:

го раиону забезпе ‘И ги максимальнi

а в зрутiноетi й комфорт для населения,

створити архiтектурно-художнiй об-

раз забудови при додержуваннi еанi

тарно-гiгiенiчних i будiвельних

- ‚ ‘ норм та правил.

Рис. 7- Схечипланування сЁзьсь

- -. ких поселень:

—— — 1 - сельбищна зона; 2 — зовнiшня транс-

б — ‚, портна магiстраль; З — внутрiшнi ороТзди;

4 — пiщохiднi аооiхн; 5 — еКОТО]iрпIпНИ

б. Житловi райони

Житловий район екладасться з кiлькох мiкрорайонiв, об’еднаних громадеькоторговельним центром з парком, стадiоном i епортивними майданчиками. Границями житлового району с магiетральнi аулицi - загальномiеького або районного значения. Сельбищна зона подiлястьея на такi планувальнi одиницi: мiеькi райоим. житловi райони. мiкрорайони й житловi групи. Мiськi райони склалаютьея з житлових районiв. Житловий район - це друга за величиною етруктурва одиниця сельбищнЫ зови, включас гровадсько-торговельний центр, зелевi наеадження, магiетралi вулицi. Чиеельвiеть населения житлового району етановить у крупних i найкрупнiших мiетах вiд 40 до 80 тие. чол., у великих i еереднiх - вiд 25 до 40 тие. чол. Житлоиий район займас територiю, яка приблизно дорiвнюс площi кола радiуеом 0,8 - 1, 5 км, тобто вiд 50 до 100 гектарiв. Ця вiдетавь вiдпоаiдас радiуеу обелуговування центру житлового району

iСлакiеть населения житлового району етановить 25-ЗО тие. чол. при забудовi 5- поверховими будинками; у великих i луже великих мiетах - 40-60 тие. чод. при забудовi 20- поверховими будивками. Розмiри компактного “житлового району, ик правило, не перевищують 1,5 - 2,0 км. У найкрупнiших i круоних мiетах найбiльшою територiальною одиницею е вiеький район. Мiеький, як фувкцiональне утворення, може мiетитм у евосму екладi веi функцiоиальнi зови. Приблизна чмеельнiеть наеелення мiеького району для найкрупнiптих мiет етаноянть до 500 тие. чол., для крупних - до 100 тие. чол.

Житлоаi райони мiетять територй мiкрорайонiа; дiлянки громадсько-торговельних, розважальних, епортивних будiвель i епоруд; еади i парки, еквери i бульвари; автоетоанки i гаражi; магiетральнi i житловi вулицi. Сроектування житлового району грувтустьея на мазерiалах генерального плану мiета. У генеральному планi зазначенi грааIмпi житлоаого району. чиеельнiеть наеелення, визначена еиетема магiетральнмх вулиць i мiеця для розмiщення громадеько-торговельного центру, парку й епортивного комплексу.

У проектi детального плануиання (ПДП) визначасться загальна етруктура житлового району. розмiри й кiлькiеть мiкрорайонiв; уетановлюютьея профiлi магiетральних i житлоаих вулипа; визнвчаютьея ьчервонi лiнйв, що обмежують житлову забулову вулиць; визначаютьея погуж,яеть 1 емнiеть торговельних, розважальних, культурних уетанов, литячих евдын шкiл; намiчаюгьея парки й еквери та визначаютьея Тх розмiри; екладастьея балане зериторii й гехвiко-економiчнi показники забудови; визначаютьея типи житлових булинкiв для будiвниг1тва.

Основу структури житлового району складаiоть: мережi установ культурно-побутового обслуговуват-тня; мережа зелених насаджень i мiсць вiдпочмяку.

7. Мiкрорайон, житлоаий комплекс i жмтлова група

Першi мiкрорайони зявилися в США майже 100 рокiв тому. Це були житловi будинкя з дiлянками. У микрорайонi розмiщувалася церква й школа. Територiя огороджувалася парка- мом. Вхiд у мiкрорайом дозволявся жителям i гостям. Таким чином, першi мiкрорайоми виявляли собою комплекснi й аатомоммi жмтловi та громадськi територiТ. Цi iдеТ набузяа розвитку в Свропi й АзiТ. У сучасному мiстобудiвництаi мiкрорайон с основною плавувальною одиниоею житлового райому. Вiн складасться з житлових грул. Мiкрорайони мають чиссльнiсть аiд 25 до 40 тмс.чол., залежно вiд категорii гяiста.

8. )нфрвструктура i формуючi мiсто системи

iнфраструктура включас основнi формуючi мiсто планувальни структури зелених насаджень, мiсць вiлпочинку, обслуговування, системи мiськнх мереж, iнженернi комунiкацiЗ. Усi формуючi мiсто мережi мають iсрархiчну будову.

9. Транспорта а iнфраструктура

Транспортна iнфраструктура - це мережа вулиць, дорiг (у тому чисзтi, залiзничних) проiздiв, гаражi, аатостоянки, а також завiсь рухомий склад. Транспортна iнфраструтггура забезпечус зв’язок планувальних одашиць мiста мiж собою. За територiальнмми ознаками вулицi й дороги подiляються на загальномiськi, районнi й житлоаi вулицi. Загальномiськi магiстралi с границями районiв. У крулних i найкрупнiших мiстах гранидями мiських планувальних районiв с шаидкiснi загальномiськi магiстралi та спеоiалiзоаалi дороги для оеревезсння ван гажiа, для пересуваммя шаццкiснаах ввдiв загальномiського транспорту тощо. до швадкiсних i

спецiвлiзованих магiстралей примикають магiстралi загальномiського значення. Швидкiснi магiстралi трасують ма границях крулннх миськях районiв, у самiтарнозахисних зонах спiльмо й залiзммдями, монорейкою та iншим шамдкiсним транспортом. Районнi магiстралi пересiкають iериторiю жмтзiового району й подiляють його на мiкрорайони. Отже, районнi магiстралi с гралмцями мiкрорайомiа. Основна фумкцiя райоммих магiстралей полягас а орiсмтацiТ руховi на загальномiськi магiстралi по найкоротшому шляху.

Рис. 8— Схема теряторiальнмх обмежена розвитку .чiста та фуякцiоналыюго зонуваныя:

1 — сельбиiцвi територiТ; 2 — промвслововиробнвчi тервторi1; 3 — лiлявкв можаивого розмiщення вового буаiввицтва; 4 — лiсопаркв та лiсв; 5 — кладоввiца; б — заплани та тервторй, яю

IIIIIiIIi}I 1 7 10 затоплюються (1 раз у 25 рокiв); 7— цiннi

когоспоДарськi землi; 8 зона зсувiв; 9 ново

2 8 11 йми; 10 — очвсвi спорулв; 11 — тервторiа залiз

нвцi; 12 —лукв та сiвожатi; 13 —зова шкiдлввого

3 0 я,i, 12 аплвау аерооорту; 14 — межi савiтарно-захвсвих

зон

5 (П

я е оно

( ) 14

Мiкрорайони подiзтяються на житловi групи за допомогою житловнх вулмдь, якi с межами житлових груп i житлоавх комплексiв. По житлових вулицях заборонено пересування загальномiського транспорту.

Таким чином, транспортна мережа с багатоступенеаою iсрархiчною систсмою. За швидкiстю рухоаi транспортна мережа подiлясться на взвидкiснi та регульованi магiстралi та вулицi. Згiдно з нормами проектувалня, мас радiуси повороту й щiльнiсть проходження вулиць i дорiг, залежить вiд Iх категорiТ. Налриклад, вiдстань мiж житловими вулидями приймають у межах. 400 - 500 м, мiж мiськими - до 1000 м, мiж iвввдкiсними магiстралями - до .З000.м. За конфiгурацiсю в пззанi система магiстральних вуамца i дорiг дiлитася на прямокутнi, трикутнi, радiально-кiльцсвi, розгалуженi, петльовi та змiшамi. Вiдповiдно до категорiй i вулиць, що пересiкаються або примихають одна до одноТ, i характеру рсгулзованна рухоаi, транспортнi вузли подiляiотася на класи.

У схрещеннях i примиканнях амщого класу всi потоки рухаються бсзперервно, без дiлянок свiтлофорного регулювання. Як правило, у таких вуззтах пересiкаються iявидкiснi дороги, позамiськi магiстралi. Транспортнi вузли аищого юхасу проектуються у двох, трьох i бiльше рiанях.

У схрещешлгх першого класу потоки теж безперервмi. У транспортних вузлах першого класу пересiкахоться шамдкiснi дороги, загальномiськi вулицi. Цi схрещенна таком вирiтпуютася у двох рiвнях.

У схрсщсннях iншого класу уводиться свiтлофорнс регулювання. У транспортному вузлi iншого класу осресiкаються загальномiсакi й районнi вулмцi.

У траяспортнiмс нузлах четвертого й пятого класiв пересiкаються на одному рiвнi районнi магiстралi, житловi вулицi. Транспортвий вузол у цмх нмпадхах проектусться з кiльцеаим рухом на одному рiннi.

Рис. 9 - Прин ццiяоба аема нобудови

нросйяоровоЕ коли, озицiЁволна повераня рiки; 2 вуаично-аорожня

мсрсжа; З межi оптимального сприйнапа композицiТ забудови мiста — панорам та силу- сту; 4 основнi композицiйнi вузли; 5 — пiаряднi композицiйнi вузли; б — фронт огляду забудови низького берега (1 тераса); 7 силустна лiнiа забудови кромки високих схилiв (и тераса); 8 — силустна анiя забудови гребеня високих пагорбiв (вища тераса); 9, 10,11— архiтек турнi аомiнанти новi iснуiочi, новi запропонованi; 12 — точки зору сприйнапя рiчкових панорам (поздовжнi); Ю — залiзниця; 14 — зона загальномiського пентру; 15 — зона iсторичного середовища

За формою в планi й характером

руху аузли-схрещення подiляються на

кiлацсвi, типу “кленовий лист”, петльо

4 • фiii аi, ромбовиднi, лiнiймi й комбiнованi.

Вибiр типу транспортного перетину

о 10 Ф’ 5 здiйсвюсться в проектi генерального

плану мiста й залежить аiд проектних

умов.

III. ВИКОiIАННЯ Г’ЕНПЛАНУ СЕЛИЩА НА 6000 ЖИТЕЛIВ

1.УЗАГАЛЬНЕНI{Я МАТЕРIАЛIВ ЛIТНIХ ДОСЛIдЖЕНЫ.

1СРЕСЛЫIГIЯ ЛАIIДШАФТУ нА ПЕРСПЕКТИВI оЗ ПТАШИIIОГО 1IОЛЬОТУв МIСЦЯ РОЗМIЩЕННЯ СЕЛИЩА

Iiротягом лiтньо практики студенти нанчаються передааати на площиннi рисУнку структуру мiс га i його особливi якостi.. дослiдження лапдохафтно-композвцiймих особлваосгей i об’смцо-простороаоi структури мiстобудiвноУ системи виражаються а зарисоаках по iипу руху вздовж аулиць, набережнвх рiчкн чи моря з фiксацiсю загальномiських площ, архiтектурних акцентiа i домiнант. Апперцептиане переосмислювання дозволяс перевести цi араження до простороаiй схемi образного характеру, що фiксусться в перспективному зображеннi оз пташиного польотуа окрсмих композицiйннх вузлiа мiста i цiлiснЫ простороаоi структури ландаiафтмоi територй, що обирасться для проектування селища. Таким чином, окремi зарисовки фрагиен гiа мiського ссрсдовища набуаають узагальнення на перспективах оз птатлиного полаотул, що дпзволяс архiтектору оперувати модельним об’смнопросторовим зображенням тсриторiТ для стаорення просторовоТ структури майбутнього мiста чи селища.

ькдо14 сж

Рис.10 - Зображеаая мiського середовища. Засобама рисунку студента ачаться передобант сбоИ думки Що до структура мiстобудiеаого об’скту i базначнах хунiкальанх бузлiб iаадбаафтуа i .чiстобудiбнах домiааат, на яках формусться дан дшафтна, функцiоаальна i композицiйна цёлiсаiсть мiстобудiбного од ‘скту. Ва”. М.IлъГна.

Завдання 71 - Пам’ятне узагальнення мiеця в ландшафтi, де буде роэтавюваво селище i його громадський центр

Вiдправний матерiал, що Iю[рiбНий для побудови перспектиаи “iз пташиного польогу” мiсця розталiування в ландаiафтi селища та його громадського центру:

- рисунки i перспективнi зображення реальны ситуацiУ у послiдовному розтаоiуваннi за ходом руху по обраному для селищнЫ вулицi маршрутом;

Рис.’] Мiстобудiвнё фраг.ченти мiста Одеси. Iiатурнё рисунки i узагальнення .нiсця, обраного для проектування на перснеюлавi вэ зташшюго я:ольотуа

- аналiз лаидшафту й iснуючого архiтектурного середовища: зарисовки i обмiри ландIоафтно i архiтектурноТ домiнавт, зiставлення архiтектурно? домiнанти з ландгоафтом i iстори’Iно складеною територiсю iснуючого мiста, аналiз iснуючих шляхiв руху:

- гопографiчна основа з 1 оризонгалями.

Природнi осг ландшафту подiляються на головнi i пiдлеглi до них, що створюг об1смно- просторову систему з iсрархiчною структурою осей. Iснують два види факторiв, що форму- юты естетичну цiлiснiста середовища. Перозий — образне узагальпення середовмща, що не снриймасться фiзично восдино, може бути названий художнаою домiнантою. другий вид -- форма впосереднико,що вiзуально слiкус рiзночасовi погляди, фiзично посднус Iх, це — «монтаяснав чи архiтектурна домiнанта.

У вiзуально-просторовiй структгурi внявляютася мiста найбiльш ефективних “зорових вiдкрипiа” 1 межа огляду. Кожна категорiя природних форм сутгсво вплмвас на розтаоiуаання “фокусiв тяжiння” населения - громадських дентрiв. Коректировка мiсць розташуаання громадських цснтрiв згiдно з природним ландшафтом гiризводить до змiм шляхiв руху мiж нмми i зовнiоiнiм свiтом. Таким чином аiдображення лацдглафтних особливостей в архiтскгурi с одним iз головних засобiв досягнемня сдмостi архiтектури з природою.

У задачi оам’ятного узагальнення мiсця а ландiоафтi нходить:

- виявлення унiкаланмх мiсца — соцiаламо i композицiйно значммих об’гктiв - вфункцiональних вузлiв тяжiння населенняв, об’сднаних з унiкаланими мiсцямм ландшафту;

ветановлення композицiйних i функцiональних зв’язкiв мiж мiсцями «функцiонального тяжiння населения»: автовокзалом, селищним центром, зоною аiдпочинку i виробничою зоною:

- створення проектноТ схеми вуличноТ - дорожньоi мережi селища (включас зоанiшню автодорогу i загальну селищну вулицю).

Пункт 1. Памятне узагальнення ландхвафту мiеця розтазлування селища. на перспективi “iз пташиного польоту”

Пункт 2. Принципова функцiональна структура селища (мiеце стмку зоваюшньоТ дороги iз загаланою селищною вулмнею, що охоплюс головнi площi центра селища, ста,цiон i школу, i мiсце стику зовнюшньоi дороги з автовокзалом i площею промислового центра).

Пункт З. Ескiз структури аулично-дорожньоУ сiткм селища з включенням нiсць приблнзного розташування майданiв громалсакого центру (промислового, адмiнiстраггивного, зоргiаельного, зони вiдпочинку, навчвльного центу i комплексу громадськоУ будiвлi) з урахуванням композиоiйних аластивостей лавдозафту.

ГIоелiдовнiсть аикомаввл завдання: на перспективi “iз птаозиного оольоту” мiсця в лапдпгафтi, де буде розташовано селище, провести ландшафтно-композицiйний аналiз:

1 - знайти iсрархiю ландiоафтних осей, тобто знайти домiнуiочий напрямок розвитку ландшафту, на вку “нанизанi” бiльвз дрiбнi при, балки, лiсовi масиви i т.п.

2 - виявити закономiрностi композицiйно-простороаоI структури: виявити лавдшафтну i архiтектурву (монтажну) домiнантм iснуючого середовища

З - знайта, як спiввiдносятасв архiтектурвi i природнi домiнанти (доповнюють чи руйнують iенуючу вроду природи)

4 знайти мiсця розташуваннв а ландшафтi й вказати приблизнi розмiри загальних цеотрiа

5 - виявити азасмозвязок тектонiкм архiтектурних анеамблiв з лриродною основоо (‘дiонiсiйське’ чи аполонiйсаке начало у вмборi теми, iдеТ, сюжету композмцi селища).

1рафiчне зображення - Пам’ятне узагальнення мiсця в ландшафтi на перспективi зiз пташиного польотув фломастером виконати схеми, моделi. замалаовки.

Зандання 2 - Формуваныя

струкiури лаадшафту, де буде

Основою формувацня статичноi вiзуально-просторовоТ структури селиша е пошук мiс ця роэташування архiгектурнЫ домiнанти та вiдношення до неТ майбутнього громадського комплексу, що провалиться на основi пiдсумку натурних дослiджень. Втiленням статичноГ вiзуально-просторовоТ системи с архiтектурнi панорами, якi сприймаються з рiзних аiдста ней: iз дальнiх, середнiх i ближнiх дистанцiй i з обекта - на зовнiiлне середовяще.

Мета - Розвиток i розробка функцiонального i композицiйного рiшення. закладеного в просктi селища, в ескiзi громадського центра. Умiння вiдтворити ситу ацiю iз пташиного польоiу масштабно вепикоТ територй населеного пункту (селища на 6000 жителiв).

Завдання - Виявити “вузли” найбiльш виразних лавдшафтiв: об’смно-пластичвi сзруктури, що проявляються в мiстах найбiльш значних контрастних ствкiв низин i пагорбiв, води i зелених насаджень i вис гулають у ролi обемно-пластичних домiнант. Повязати Тх iз структурно-просторовими “вiзуальними фокусами”, що проявляються ва перехрестТ чи у взасмодiУ просторових осей. Визначити мiсця, де спiвпадазоть пластичнi, структурно-просторовi х вiзуальнi домiнанти як “вузли” або мiсця “увiкальвих ландшафтiв”. Креслення на перспективi “iз пташиного польогу” ландотафтноТ ситуацiУ мiсця, де буде розташований громадський центр х гроивдський будинок (школа).

1рафiчне оформления - На планшетi (60х80) побудувати перспективу “iз лташивого польоту” природного лавдшафту, шо обраний для проектування центра селища

2. РОЗРОБКА ПРИНЦИПОВОТ ФУIIКЩОЫАЛЬНО-ПРОСТОРОВОТ

СТРУКТУРИ СЕЛИЩА

Селище мiського типу — це поняпя не стiльки кiлькiсне, скiльки соцiальне, що припускаг соцiально визначений вид дiяльностi населенкя, згiдно iз функцiональною спецiалiзацiю в системi розселення мiст i селищ, а також забезпеченыя жителiв можливостями широкого використамня сучасних засобiв iнформацiУ i звязку, прилучення Ух до досягнень науки, технiки i культури, високий рiвень побутового комфорту.

Будь-який населений пункт е частиною бiлаш аеликоУ системи розеелення, розмiщення виробничих сил i рекреацiйноУ бази. проектування. характер

Таким чином, винмкмення селища вмклмкаюта наступнi умоаи:

1. Селище завжди виникас при необхiдностi певноУ дiяльностi, обумовленоУ соцiальноекономiчними i прмродними факторами.

2. Иого розташуааннв обумовлене наявнiстю зоанiшнього заязку зоанiшньоУ магiстралi, як вищого структурного рiаня середочища, у якому воно знаходиться. Магiетраль не повинна проходити крiзь селище, тому що селище с ненеликою мiстобудiвною одиницею i мае бути iзольовано аiд транзктного руку.

З. З’ясувавши зв’язок селища iз зоанiшньою магiстраллю i виду промисловоТ дiхланостi, треба визначити конкретне розташуаання промисловоТ i житловоУ зони, iз урахувамням лацдшафтних умов, урахуваммям Ух вiдношення до iснуiочих iсторичних памяток архiтектурм i до архiтектурноУ чи ландшафтноУ домiнантм

Завдавмя 1. Схема фумкцiоналыних зв’язкiв еслища.

Мета - виявити фувкцiональнi зонм, що забезпечують жипсдiяльнiсть селища; осмислити фувкцiоналаний каркас, який ще не повязаний з конкретним рiшенням.

Зав дання — уявити два варiамти звязку мiж функцiональними зонами в селищi. Якi зони i чому можуть бутм сгюлученi в одни вузол притягання - центр цiсУ зони?

Селище розглядасться ак просторове обеднання рiзних фумкцiомальнмх зон малонаселеного пункту. У мьому можуть жмти вiд 2000 до 8000 чоловiк, якях треба забезпечитм максимально комфортними умовами жипя, працi i вiдпочинку.

Фумкцйональна структура селища. Територiя селища за функцiональним призначенi ям i характером використання подiлясться на житлову, ламдшафтно-рекреацiйау, виробничу територiю, у тому числi територiю зовнiшнього транспорту. Кожна функцiональна зона аключас до свого складу територiУ громадських центрiв, територiУ майданiа, вулиць i дорiг. Житлова тсриторiя призначена для розмiщенмя зон житловоУ забудови i, в геометрмчному центрi, мае озсленену територiю загальмого користувамяя: громадський центр селиша. Виробмича територiя гiризначена для розмiщенмя промислових та науково-промислових, чи науково-дослiдних комплексiв i пiдприсмств iз переробки сiльськогосподарськоТ продукдiУ, комунально-складських об’сктiв, самiтарно-захисних зон промислових пiдприемств, споруд зовнiшнього транспорту i анутрiшньоУ траиспортмоУ мережi, дiлянок устамов i мiсць загального користувамня для населения, що працюс на цих пiдприсмствах. Промисловi зони розтаоiовуються головним чином на периферiУ еелища з урахуванвям настряму вiтру у зимовий перiод. При розробцi генеральних планiв обоа’язково оередбачастьея дiловий центр - зона рiзного типу закладiв i контор, торговий центр, центри промиеловоТ зони i житлових районiв, об’скти мiеького iнжснерного обладнання, еистеми транспортного обслуговування населения, озеленення територiУ

На етапi функцiонального осмислювамня виявляються а модельнiй формi зоанiшнi i

внугрiшнi функцiУ громадських центрiв як фумкцiональних вузлiв ‘тяжiння населения” i звязки мiж ними. Визначаються звязки мiж функцiональними зонами селяща i мiж фумкдiональними вузоами “тюкiння населения”. Потiм вирiшусться в схемах сполучення рiзних видiв руху: зовнiшнiх i внутрiшнiх; траяспортних i пiшохiлних.

Схема 1 - Моделбнi фуявсцiональнi зн ‘язка.

Учовнi позначки:

Аатовокзал — Промисловiсть — Громадський центр - <:0>

Торговий центрЖитлова територiя

Зона вiдпочинку—

Зв’азок - —

В функцiональнiй структурi селища треба розподiлити структуру руку на загально - селищний рук (головна аулиця селища) i мiсцевий рук (жнтловi вулицi). Головна вулиця повинна мати просту конфiгурацiю i охоплювати основнi громадськi центри селища (Схема 2). На зiткяемнi мiж селищем i зовнiшнiм середовищем знаходиться посередник - автостанцiя бiля зоанiшньоУ магiстралi (чи шосе). до не? приа’язуються внутрiшнi функцiональнi аузля:

вантажний двiр, центр промислово? зони i комумально-складська зона, селищний центр, зона аiдпочинку, школа. Треба враховувати потребу близького роэтащувамня промислового i торгiаельного центрiа, промислоаого центру i аьтоьокзалу, а також селищного центру i зони аiдоочинку.

Схема 2- Функцiональнi за ‘язки структура руху з функцiональвадча зонами селаща

Гра фiчне оформления — Накреслити ескiзнi схеми (у тушi чи фломастером). Тримаючи цю модель у розумi, знайти мiсце посередника а ландшафтi i провести дороги, що вiдповiдаюта модельним зв’язкам i дозволяють поеднувати рiзнi точки зору у лроцесi реального руку в селищi.

гг

Умовнi iхознвчки:

1- аатовокзал i ринок (торгiвельний центр);

2- промисловий центр;

3- центр зони вiдпочинку

(кулатурно-освiтнiй i спортивний центр);

4- громадський центр (адмiнiстративний, торгоаий, бiзнес-центри та iншi)

1 1 - зовнiшня дорога чи аатомагiсграль; II - П - головна вулиця селища, бульвар чи магiстраль

Завдання !{ 2. Органiзацiя ВрОСТОрОВО? структури селища з виявленням переважаючого напрммку розвитку

Мето - виявлення умiкальних мiсць — соцiалзьно i композицiйно значимих вузлiв лритягання населення.

Схелiа З— Iсрархiя просторовоК органiзацй структуро селища

1 плолiа громадського центру селилта чи мiста; 2 адмiнiстратианi нентри районiв; З — мiкрорайоннi центри.

Зав дання: 1. Формування принциповоТ схеми селища: зоанiггтня дорога з автовокзалом i площею промислового центру — загальна селищна вулиця з охопленням селмщного центра, зони вiдпочинку, стадiону i школи та центрiв житлових районiв селища з виходом на зовнiшню дорогу. для цього встановлзосться траса проходження по тсриторi? зовнiшньоi дороги i иизначасться мiсцс знаходженмя аатовокзалу. Потiм створюсться модель взагмозвязку фунюаiональних зон селища.

Структурне членувалня територй селяща мае багатоступенеаий характср - тобто мае iсрархiчну будiнлю. Територiя селища подiлясться «по вертикалiх’ на рiзномасштабнi елементи (селище центр - площа - будинок — iнтер’ср) i япо горизонталЬ> на одномасштабнi елементи (наприклад, площi селища, що створюють систему центра).

Громадськi центри формузоться аодночас i як соцiально-фумкцiональнi i як композицiйно-естетичШ структури, мiсця для розташувамггя якмх повмштi узгоджуватися з структурою природного ламдшафту.

У соцiадьно-функцiональному плаиi центри подiляються за наступними властивостями:

згiдно соцiальним функцiям: адмiлiстративнi, культурнi, спортивнi, торголi, трансоортнi центри i цеитри нанчання й вiдпочинку. По видам обслуговування: ецiзодичнi центри 14 обсл.

1 500м (громадськi центри мiста чи селища), перiодичнi центри 14 обсл. = 800 м (районнi), повсякдсннi центри 14 обсл. = 150-100 м (житлових грутт).

Згiдно з композицiйно-просторовою структурною органiзацiсю центри подiляються на:

моноцснтричнi (сдиний центр), полiцентричнi (розгалужена системи центрiв), змiшаиi (iсрархiчнi) структури центрiв. В кожному випадку вирiшусться питания: «де будуть розташованi архiтектурнi форми-домiнанти 2», якi у просторовiй структурi забезпечать чiтку орiснтацiю людини аiдносно 14 мiсця знаходження i вiдносно обрання головного об’скту в створеннi пам’ятного образу цього мiста чи селища.

Аналiзуючи iсторичнi мiста студент нас знайги подiбний до проектного вирiшення приклад розгашування архiтектурних доминант i зробити висновкя що до зв’язку лавдшафтнЫ, функцiональноТ i композицiйноГ структури.

Гра фёчне зображення — Виконати схему фумкцiомального зонування територii селища, накреслити схему вулично-дорожньоТ мережi, уточнити мiсця розташувавня громадських центрiв i громадських будiвель - архiтсктурних домiнаыт.

м 1— Плаща цгвл,

€ 2 Н°а’: ,4гл”$’

? З.

Завдання К 3. Розрахунок тераiторiт селища

Для низначення площi селища в перiлу чергу необхiдно розрахувати перспекмвну Чн сельнiсть населення. Розрахулок перепектианоТ чисельностi населения необхiдно починати з визначення чисельностi утворюючоТ мiсто чи селища групи. Розрахулок члсельностi населения приймаеться за наступних умов:

утворююча мiсто чи селище гругта населения (А) - 1800 чолояiк (30%);

обслуговуюча мiсто чи селище група населения (Б) - 1200 чоловiк (20%);

несамодiяльна група населения (У) - 3000 чоловiк (30%0;

Усаого чяселанiста населения (Н) - 6000 чоловiк (100%).

Укрупнено розрахунок територiТ селища провадиться за таким показником, як розмiр житловоi територiТ, що приймасться при 5 - 7 поверховiй забудовi 9 га на 1000 чолоаiк, що дорiанюс: 6000 х 9 = 54 (га).

Осноанi територiГ фуакцiоналаних зон селища приблизно спiавiдвосяться один до одного у таких вiдношеннях:

Таблицв 2

1. Промислоаа зона

2. Комунально-складська зона -

3. Житлова зона -

4. Зона аiдпочинку (сад) ш’рiйвоий комплекс

5. Громадський центр селища

б. Вулицi i громадськi площi —_________

Усього:

15 - 50%

З - 7% 40 - 70%

10- 20%

5 - 10%

7 - 10%

100%

1. Загальна територiи промиеловоТ i екладськоТ зони приймасться з розрахулку 20%

- 50% аiд усiс територiУ селища i складас приблизно 10 - 20 га. Виробнлчу основу селища складають (на вибiр студента):

1). Iiромисловi пiдприсмства (50% вiд чисельностi ааселсная).

2). Пiдприсмства харчоаоТ i легкоi промисловоетi (50% - 3 000 працюючих).

3). СКБ заводу (30% - 2 000 пращоючих).

4). НДI (30% - 2 000 працюючах).

Площа деяких пiдприсмств падала у таблмцi 3.

Гiтахофабрика

300

0,3

Гiдролiзно-слартовий завод

500

Фабрика трикотажу

100

Завод сiльхозмагяин

100

Меблеаий комбiнат

1,5

Завод безалкогольнлзс наооТв

0,1

КоЁрРний завод

0,4

Фарика художнiх промислiв

0,8

2,5

Хлiбозавод

0,3

Молочний завод

0,2

Ремонтна база агропрому

100

Уеього:

Тiазва обекта Митгшй склад

Таблиця З - Плоiма амообничих лiлянок для поомиелових об’сктiв

Санiтарнозахисна зона. м

500

Кiлькiсть пра дюючих, тие. чол.

Площа

дiлянки, га

2.2 40

27 с

При розмiщеннi пiдприсмств у етруктурi селища повилнi бути врахованi санiтарнi розрива, вiдношення до вiтрiв, плану рiк, ухалам рельефу, ролi пiдлриемств у панорамнiй композицii селища. Важдиво передбачити можливостi розвитку промисловостi i селища в цiлому. Студент вибирас оптималаамй варiант промислового виробництва у селищi, врахоауючи кiлькiсть правюючих та санiтарнi умови, що враховують екологiчну шкiдливiсть даного виду виробництва.

2. Сельбищна територiв подiляеться на такi структурнi пiдроздiли: житлова територiя

- житлоний район - мiкрорайон - житлова груоа 1 громадськi центри, якi також iерархiчно подiляiоться рiзнi за обсягом обслуговування струхтурнi рiвнi. Можливi варiанти, де житловi райони складаюта як би структурне цiле, якщо вони розташованi на мiжмагiстрвльнiй територii. Одиницею житловоУ забудови е житлова грутiа, що являе собою систему житлових будинкiв, забезпечених дворами, господарськими будiвлями, фiзкультурними площадками, дитячими уставовами, установами первинного побутового обслуговування. Типи i поверховiсть житлових будмнкiв установлюють у залежностi вiд архiтектурного задуму з урахуванням дсмогрвфiчних гругi населения.

При просктуваннi жятловоТ забудовя варто керуватися середньою щiльнiстю житлового фонду (брутто) на 1 га забудовуваноТ теряторiТ селища, включвючи дiлянки установ обслуговування, садiв, вулиць, спортмайданчикiв i т.п.

Якщо забудова буде здiйснюаатися пятиповерховими будинками, то щiльнiсть жатлового фонду (брутто) буде 3100 кв. м на 1 га. При нормi житлоаоi забезпсченостi 18 кв. м на людину розрахумок житловоi територii селища на 6000 жителiв провадиться таким чином:

18х6000108000 (кв. м); 108000:3100=35,2 га.

Нормативна площа житлового фонду (кв. м загальноТ алощi ма 1 га) повинна складати:

Структура обслуговувания селища мае багатоступiнчастмй характер. Вона подiляеться по видах обслуговування на епiзодичне (К обсл. = 1500 м), перiодмчне (К обсл.= 800 м) i повсякдсннс (К обсл. = 100-150 м). Це обслуговування зосереджуеться у вiдповiдних громадських центрах даних структурних пiдроздiлiв. Громадський центр селаща ноже буги моноцснгричним з рвдiусом обслуговування 1500 м, чи полiцентрмчним, що подiляеться на систему пiдпорядкованмх, згiдно з Тя фумкцiею, центрiа.

Територiя громадського центра приймаеться з розрахуаку 6,2 м2/чол., термторiя державних установ i пiдприемств обслуговування населення - 1,5 м2/чол., територiя майданiв стоянок автотранспорту - 0,2 м2/чол.

Зеденi масвдження приймаються з розрахунку 10 м2 на 1 людину, або з бс загадьного користування з розрахунку З м2/га.

Територiя для спортявних споруджень - 1,5 м2/чол.

Територiя вулиць i дорiг розраховуеться за поквэнаком: 7 м2/чол.

Складська тераторiя розраховуеться за нормою: 2,4 м2/чол. (продтоварiв) i 4 м2/чол. (не ородуктових товарiв).

1 / 91 2 3 4 5 6 7 8 9 > Следующая >>>

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]

#
28.02.2016336.04 Кб15Пример оформления ЛБ и РГР.docx
#
28.02.2016448.55 Кб51ПРИЧОРНОМОРСКИЙ РАЙОН.docx
#
27.02.201659.9 Кб38Проблемно_поисковые вопросы.doc
#
27.02.2016306.18 Кб6ПРОГР. обл в бюджет уст.doc
#
28.02.2016179.56 Кб6Прогр._псих._М.pdf
#
27.02.201615.51 Mб36проект селища Word.doc
#
28.02.2016363.55 Кб8Психология(лекции укр.).pdf
#
27.02.2016658.94 Кб29Радионова Уч.пос.социология.doc
#
28.02.201685.54 Кб22РАЗДЕЛ 1Абрамов 2.docx
#
28.02.201685.07 Кб20РАЗДЕЛ 1Абрамов 2.docx
#
28.02.201658.21 Кб15РАЗДЕЛ 1Абрамов 2.docx