6.Анатомія плаского листка та хвої.

Мікроскопічна будова відносно одноманітна, її визначають основні функції листка фотосинтез, транспірація, газообмін.

Пластинка листа складається з:

• епідерми,

• мезофілу,

• провідних пучків (жилок).

Як і в усіх інших органів, будова листка та його функції тісно пов'язані між собою.

Зверху і знизу листкова пластинка покрита епідермісом. Зовнішні стінки клітин епідерміса потовщені та вкриті кутикулою (особливо у ксероморфних рослин), але можуть бути й відносно тонкими у рослин вологих місцезростань. Бічні стінки клітин звивисті, що сприяє міцному з'єднанню їх між собою.

Як було зазначено вище, листок виконує три основні функції:

1) фотосинтезу - в клітинах мезофілу листка знаходяться хлоропласти - органели фотосинтезу, в хлоропластах енергія світла перетворюється на енергію хімічних зв'язків і як побічний продукт виділяється кисень;

2) транспірації - кутикула на поверхні епідерми листка сприяє зменшенню випаровування води з одиниці поверхні, а устячка дозволяють регулювати цей процес, тому транспірація на відміну від випаровування процес фізіологічний;

3) газообміну -через устячка, по міжклітинним проміжкам до клітин надходить вуглекислий газ (для фотосинтезу), кисень (для дихання), а також виводиться зайва водяна пара та кисень, що утворився в процесі фотосинтезу

У листка бука клітини верхньої епідерми мають більш товсту кутикулу, ніж клітини нижньої епідерми.

На верхній епідермі майже немає продихових апаратів.

Між верхньою і нижньою епідермою розташований мезофіл, який складається з асиміляційної паренхіми.

Клітини її, розташовані у верхній епідермі, видовжені, щільно зімкнені, без міжклітинників.

Це стовпчаста (палісадна) паренхіма.

В ній в основному відбувається фотосинтез.

У нижній епідермі розташовані округлі клітини з великими міжклітинниками - губчаста паренхіма.

Основна функція її - газообмін і транспірація.

У мезофілі на певній відстані один від одного розташовані провідні пучки.

Головна жилка займає майже усю товщину листка від верхньої до нижньої епідерми.

Отже, це закритий колатеральний пучок.

Він закріплений склеренхімою.

Вище і нижче пучка розташована коленхіма, що примикає до епідерми.

Із збільшенням порядку галуження з пучка поступово зникає флоемна частина, і він перетворюється на простий.

Таким чином, у листка бука дорсальний (спинний) і вентральний (черевний) боки виконують різні функції і у зв'язку з цим мають різну будову.

Такі листки називають дорсовентральними.

Вони характерні для більшості рослин.

У листка кукурудзи клітини верхньої епідерми утворюються прості волоски двох видів – короткі шилоподібні і довгі ниткоподібні.

Біля основи довгих волосків клітини епідерми великі, підвищуються над поверхнею листка.

Епідерма вкрита кутикулою.

Продихові апарати є і на верхній, і на нижній епідермі.

Провідні пучки закриті, колатеральні, ксилема повернена до верхнього боку листка, флоема - до нижнього.

Пучки великі й малі.

Кожен пучок оточений округлими тонкостінними обкладовими клітинами, що не мають хлоропластів.

В них накопичуються продукти фотосинтезу.

Мезофіл складається з більш або менш однорідних клітин, розташованих віночком навколо дрібних пучків.

У середній потовщеній частині пластинки мезофіл розташований лише з нижнього боку, решта простору виповнена великими клітинами, які не містять хлоропластів.

В цій самій частині листка під епідермою розташовані тяжі здерев'янілої склеренхіми, які біля нижнього боку пластинки утворюють виступи, що доходять до пучків.

В решті частини пластинки субепідермальні тяжі склеренхіми приєднуються з обох боків до великих провідних пучків.

Таким чином, у листка кукурудзи обидва боки виконують однакові функції і мають однакову будову - ізолатеральний листок.

Така структура характерна для листків, розташованих більш або менш вертикально.