Анатомічна будова хвої.

Своєрідну будову мають листки хвойних рослин, які називають хвоєю.

У хвої сосни захисний покрив складається з двох шарів — епідерми і гіподерми.

Епідерма вкрита товстим шаром кутикули.

Клітини її у розрізі майже квадратної форми, з товстими стінками.

У заглибленнях на рівні гіподерми на обох боках листка розташовані продихові апарати, під якими є велика повітряна порожнина.

У старих листків стінки клітин епідерми дерев'яніють.

Гіподерма складається з одного, а в кутах з 2-3 рядів клітин з менш потовщеними здерев'янілими стінками.

Вони також виконують водозапасальну і механічну функції.

Під гіподермою розташований мезофіл, який складається з клітин, стінки яких місцями вп'ячені у порожнину клітин, утворюючи складки (складчаста паренхіма).

Завдяки цьому значно збільшується площа шару цитоплазми з хлоропластами, що прилягає до стінки, а отже, і фотосинтезуюча поверхня. Смоляні ходи пронизують складчасту паренхіму.

У центральній частині, що відокремлена від складчастої паренхіми ендодермою, розташовані два провідних пучки колатерального типу.

Ксилема частина повернена до плоского боку хвої, флоемна - до опуклого. Отже, плоский бік є морфологічно верхнім, а опуклий - нижнім.

Між провідними пучками розташована механічна тканина.

Решта простору центральної частини виповнена паренхімними клітинами.

Контрольні питання:

1. Будова та функції листа.

2. Жилкування листа.

3. Різноманітність форми листа.

4. Листопад рослин.

Розділ 2. Морфологія та анатомія органів рослин.

2.4. Квітка, суцвіття. Запилення та запліднення.

План:

1.Квітка, її будова та походження.

2.Будова оцвітини та чашечки.

3.Типи віночків.

4.Андроцей та гінецей квітки.

5.Формула та діаграма квітки.

Мета заняття: надати теоретичні знання щодо будови квітки.

Література:

1. Григора І.М, Якубенко Б.Є ,І.М.Алейніков., В.І.Лушпо та ін. Ботаніка. Практикум: навчальний посібник, 5-е вид,перероблене та доповнене.- К.:Арістей, 2006.- с.78-85.

2. Ткаченко Н.М., ПрокопенкоТ.С., Ткаченко М.Ф. Підруч.для студ.вищ.фарм.навч. закладів. I-II рівнів акрид. – Х.:Вид-во НФаУ: МТК-книга, 2004.-с.89-93.

3. Решетнюк Т.А. Ботаніка: Підручник/Т.А.Решетнік, І.А.Бобкова,

Л.В. Варлахова.-К.:Здоровя,2006.-296с.-Бібліогр.:с.78-89.

4. Якубенко Б.Є.,Алейніков І.М., Лушпа В.І., Шабарова С.І., ЦаренкоП.М. Практікум з ботаніки. 7-е видання, перероблене і доповнене. К.: Фітосоціоцентр, 2012.-с.75-76.

5. Хржановский В.Г., Пономаренко С.Ф. Ботаника.- М.: ВО Агропромиздат, 1989, с78-87.

1. Квітка, її будова та походження.

Квітка являє собою видозмінений вкорочений пагін, пристосований для утворення мікро - і мегаспор, гамет и для перехресного запилення.

В результаті запилення і наступного статевого процесу (запліднення) утворюються насіння і плоди.

Будова квітки:

стеблова частина квітки - це квітконіжка і квітколоже. Квітколоже буває різноманітної форми - від конічної до плоскої і навіть увігнутої у вигляді бокала.

На квітколожі розташовані видозмінені листки (квітколистки): чашолистки, пелюстки, тичинки, маточки.

Найчастіше вони розташовані колами (мутовками)такі квітки називають циклічними.

Звичайно буває п'ять або чотири кола; одне коло чашолистків, одне - пелюсток, два або одне коло - тичинок, одне маточок.

При спіральному розташуванні квітколистків квітку називають ациклічною.

Проміжне положення займають геміциклічні, в яких колове розташування одних квітколистків поєднується із спіральним інших.

Розподіл статей квітки.

Квітки, що мають і тичинки, і маточки, називають двостатевими (гермафродитними).

Роздільностатеві квітки мають або лише тичинки, або лише маточки. Відповідно розрізняють квітки тичинкові і маточкові.

Рослини з тичинковими і маточковими квітками на одній рослині називають однодомними.

Рослини, в яких на одних рослинах розташовані лише тичинкові квітки, а на інших - лише маточкові, називають дводомними.