Питання для самоконтролю

1. Що таке професійні захворювання?

2. Назвіть професійні захворювання, викликані дією фізичних факторів.

3. Назвіть професійні захворювання, викликані дією хімічних речовин.

4. Назвіть професійні захворювання, викликані дією пилу.

5. Які необхідні профілактичні заход по попередженню захворювань працівників аграрних професій?

6. Які нещасні випадки визначаються як трудові?

7. Перерахуйте нещасні випадки пов’язані з виробництвом.

8. Що забовязана комісія з нещасних випадків впродовж трьох діб?

9. Що таке примірник акта Н-1?

Тема 6. Актуальні проблеми охорони праці в наукових дослідженнях.

ПЛАН

6.1 Основні положення наукової бази охорони праці.

6.2 Відновлення комплексного управління охороною праці.

6.3 Показники частоти та тяжкості травматизму.

Література

1. Бєлова С.В. Безпека життєдіяльності: Підручник для вузів. - 2е вид., Испр. і доп. - М.: Вищ. шк, 1999 

2. Борисова С.А.. Словник-довідник кадровіка.-М., 2005 

3. Кармазіної Ф., Русак О.Н. та ін Безпека життєдіяльності: Словник-довідник. СПб.: Лань, 2001

4. Борисова С.А.. Словник-довідник кадровіка.-М., 2005 

5. Кукін П.П., Лапін В.Л., Пономарьов Н.Л., Сердюк Н.І., Безпека технологічних процесів і виробництв, Москва, «Видавництво« Вища школа », 2002 

6. Шлендер П.Е., Маслова В.М., Підгаєцький СІ. Безпека життєдіяльності: Учеб. посібник / Подред. проф. П.Е. Шлендера. - М.: Вузівський підручник, 2003. - 208 с. 

1. Основні положення.

Стан справ з охороною праці у світі стає все більш актуальною проблемою як для профспілок, так і для міждержавних структур, насамперед Міжнародної організації праці. МОП розглядає цю тему як частину своєї Програми гідної праці. Підвищена увага до проблем безпеки праці пояснюється в першу чергу тим, що з кожним роком, незважаючи на заходи, що вживаються, у різних країнах зростає рівень виробничого травматизму, у тому числі зі смертельними наслідками, і кількість профзахворювань. Причому це стосується і тих країн, де їм приділяється, здавалося б, підвищена увага. До сфери безпеки праці все більшою мірою залучаються питання, пов'язані з самопочуттям працівника, і фактори, що побічно впливають на трудову діяльність.

Критична ситуація в Україні у сфері безпеки праці

Вона характеризується наступними чинниками:

- безповоротними втратами економіки країни, яких вона зазнає через значну загальну захворюваність працівників з тимчасовою втратою працездатності, високі рівні виробничого травматизму, професійної захворюваності та інвалідизації, внаслідок чого держава втрачає кваліфікованого працівника, а натомість отримує особу, якій потрібно надавати соціальні послуги;

- незадовільним фінансуванням роботодавцями на підприємствах усіх форм власності заходів з охорони праці;

- розбалансованістю системи управління охороною праці в центральних органах виконавчої влади, обласних і міських держадміністраціях та органах місцевого самоврядування;

- багаторічною практикою приховування значної кількості нещасних випадків на виробництві від розслідування і обліку, або не завжди об’єктивну кваліфікацію їх як неповя’заних з виробництвом;

- відсутністю об’єктивної інформації про реальний стан охорони праці, кількість нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

- зруйнованою системою трудової (промислової) медицини, що вкрай негативно впливає на виявлення профпатології і професійних захворювань на ранніх стадіях, відсутністю ефективної системи медичної і професійної реабілітації працівників (згортання регулярних профілактичних медичних оглядів, загальної диспансеризації працюючих, закриття більшості санаторіїв-профілакторіїв), що призводить до погіршення їх здоров’я, зниження продуктивності праці, професійної непридатності, стримує інноваційний та інвестиційний розвиток провідних галузей економіки.

Правові, економічні і соціальні пріоритети державної політики у сфері охорони праці

Національна Стратегія охорони праці спрямовується на забезпечення:

- конституційного права працівників на безпечні і здорові умови праці, створення ефективної системи запобігання нещасним випадкам на виробництві і виникненню професійних захворювань;

- зменшення втрат економіки України в результаті виробничого травматизму і професійних захворювань, інвалідизації, в наслідок яких виробництво втрачає професійно підготовлені кадри, створення умов для забезпечення інноваційного розвитку економіки здоровими, продуктивними і професійними робітничими кадрами.

- створення належних гарантій соціального захисту потерпілих на виробництві та сімей загиблих на виробництві.