Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
PK_teoria.docx
Скачиваний:
32
Добавлен:
28.02.2016
Размер:
118.26 Кб
Скачать

10) Запропонуйте агротехніку вигонки багаторічників (примули, півники).

Для вигонки примули використовують в основному 2 - 3-річні сіянці. Можна брати також і 1-річні, але тоді рослини будуть дещо дрібнішими. старі кущики ділять. Дуже важлива правильна підготовка рослин. Їх вирощують в напівзатіненому місці. Грунт повинен бути помірно вологим, багатим поживними речовинами і гумусом.На 100 м2 вносять 6-8 кг суперфосфату, 4-5 кг калімагнезії або 3 кг сірчанокислого калію. Додають 300-500 кг добре розкладеного гною або компосту. Молоді рослини садять навесні в травні або серпні (якщо посів був проведений ранньою весною, в лютому) на відстані 15X15 см. Примули з весни до початку липня один раз (у травні) поливають рідким добривом - настоєм гною (розведення 1:10) або пташиного посліду (1:20). Можна 1-2 рази на місяць дати підгодівлю розчином «7В» (15 - 20 г на 10 л води). Для зимової вигонки півників відбирають найбільш сильні пагони. Їх з частиною кореневища обережно відрізають садовим ножем. Місце зрізу обробляють порошком сірки і деревного вугілля (1:1) і підсушують на сонці. Відокремлюють пагони лише нинішнього року, які мають не менше 8 - 10 розгорнутих листків. З одного трьох-п'ятирічної рослини отримують 2 - 3 посадкових одиниці. Для кращого вкорінення листя на пагоні вкорочують до 15 - 20, а коріння - до 7 – 10, висаджують в ящики або на стелажі. висота грунтового шару 30 см, глибина посадки дорівнює одному діаметру кореневища. Субстрат беруть легкий і поживний (пісок, перегній, торф в співвідношенні 1:1:2), рН 6,5 - 7,0. Посадку проводять з початку серпня до середини вересня. Регулюючи температуру (від 10 ° до 22 °), можна уповільнити або прискорити цвітіння півників. При посадці на початку серпня воно починається в середині листопада і триває приблизно до лютого, тобто у найбільш важкий для отримання зрізання квітів.

Ботаніко-біологічна характеристика, розмноження, агротехніка та використання різних видів листяно-декоративних бегоній.

Бегонія відноситься до родини Бегонієвих (Begoniaceae). Батьківщиною цієї рослини є тропіки і субтропіки Південної Америки, Африки і Азії. Рід налічує близько 900 видів. Залежно від виду бегонія є ліанами, чагарниками, напівчагарниками, суккулентними формами. Деякі квітникарі розділяють бегонії на 4 групи: декоративно- листяні, кущові, квітучі і бульбові. До першого розряду відносяться Бегонія королівська, Бегонія тигрова лапка та ін. Їх ха­рактерною особливістю явля­ється наявність повзучого кореневища і красивого круп­ного листя з коричневою або сріблястою смужкою по краю. Дрібні рожеві квітки зібрані в невелике суцвіття. Бегонія — досить світлолюбна рослина. У жаркі літ­ні дні бегонію бажано притіняти, аби уникнути від появи опіків на листочках. Поливають рослину помірно, 2-3 рази в тиждень, стежачи за тим, аби земляний покрив не пересихав і не пере­зволожувався. Аби підвищити вологість повітря, рослину бажано щодня оприс­кувати. Окрім цього, горщик можна помістити в невеликий піддон, заповнений мохом, який необхідно регулярно зволожувати. Бегонії використовують в основному для прекрашення світлих кім­нат, вирощують як ампельні рослини. Садять рослину в ґрунт, що складається з суміші 2 частин листяної землі, 1 частини пе­регною, 1 частини торфу і піску. На дно горщика слід укласти товстий дренажний шар з дрібних каменів або битої цеглини. При щорічній пересадці кущі бегоній стають пишнішими і сильнішими. Крім того, такі рослини менше піддаються нападу шкідників.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]