1. Тривалість родових стадій у сільськогосподарських тварин
|
Вид тварини |
Стадія родів
| ||
|
підготовча, год
|
родова
|
послідова
| |
|
Корова Кобила Свиня Вівця, коза
|
6-12-24 2-4-12 8-12-18 3-30 |
15 хв - 4 год 5 - ЗО хв 3 - 6 - 12 год 15 хв - 4 год |
0,5 - 6 - 12 год 5 - ЗО хв До Згод 0,5 - 5 год |
У випадках, коли роди затягуються і в родових шляхах не з'являється плід або виступають лише окремі його органи, треба дослідити розміщення плода, його положення, позицію, передлежання й членорозміщення, а також встановити, чи живий плід. Для цього промацують у нього пульс, перевіряють наявність больового рефлексу (натискаючи на кінцівку або очні яблука) і рефлексу ссання (вставивши палець у рот).
Якщо після лопання плодового міхура плід затримався у родових шляхах, то, потягуючи за ніжки й голову, допомагають йому у виведенні. Особливо енергійно треба діяти у разі затримання у родових шляхах плода з тазовим передлежанням, оскільки при защемленні в тазовій порожнині пуповини плід може загинути від припиння плацентарного дихання, рефлекторного виникнення вдиху та аспірації навколоплідної рідини.
Відразу після народження теляти чистою серветкою звільн від слизу його ніздрі, рот й очі. Якщо пуповина обірвалася сама, занурюють її куксу в скляночку з 5 %-м спиртовим розчином йоду або 5 %-м розчином карболової кислоти чи іншим асептичним по чином. У разі, коли пуповина не обірвалася, у поросят, ягнят, коз нят та інших дрібних плодів її стискають пальцями однієї руки на відстані 4 - 6 см від пупкового кільця, а другою рукою обривають її.
Щодо новонароджених телят і лошат чинять так само або накладають на необірвану пуповину дві лігатури — на 8 - 10 см від пуп. кового кільця і на 3 - 4 см нижче та розрізають між ними пуповину. Обтирають шкіру теляти солом'яним жмутом чи серветкою або дають його облизати корові.
Відразу після виведення плода обмивають задню частину тулуба корови, випоюють їй 1 - 1,5 відра підсоленої теплуватої води чи 2 - 3 л навколоплідних вод, розведених удвічі водою. Розтирають їй задні кінцівки, боки й крижі солом'яним жмутом. Не пізніш як через 40 — 60 хв після народження теляти обмивають корові вим'я 2 %-м розчином соди або теплою водою, витирають сухим рушником, видоюють корову і випоюють молозиво теляті з напувалки або пускають теля до вим'я. Після цього вміщують теля у продезінфіковану чисту й суху індивідуальну клітку профілакторію або залишають на одну добу біля матері.
При відсутності у матері молозива можна використовувати молозиво інших корів, що отелилися в той самий час, або замінити його штучною сумішшю такого складу: свіже молоко — 1л, свіжий риб'ячий жир — 15г, натрію хлорид — 10 г і 2 - 3 свіжих курячих яйця. Штучна суміш для лошат складається з розведеного удвічі ко ров'ячого молока, до 1 л якого додають дві столові ложки цукру.
Основні правила надання допомоги під час родів:
головна мета родопомочі — збереження здоров'я роділлі та витягування неушкодженого плода;
перед наданням акушерської допомоги необхідно з'ясувати, чи вже надавалася тварині допомога і яка;
при наданні акушерської допомоги враховують особливості будови родових шляхів та анатомію плода, пам'ятаючи, що найбільш! перепони для проходження плода чинять кісткова основа таза шийка матки та вульва роділлі; найбільші ділянками плода — голова, плечовий і тазовий пояси;
надавати допомогу під час родів можна лише після ретельного дослідження самки, стану її родових шляхів, плода, його розміщення у них;
під час надання акушерської допомоги потрібно суворо додержувати правил асептики й антисептики;
виправляти неправильні положення, позиції та членорозмішеь ня плода можна тільки в матці, для чого на всі передлежачі частий плода накладають акушерські петлі і відштовхують його під час паузи у матку;
у разі сухості родових шляхів для поліпшення відштовхування наступного витягування плода у порожнину матки вводять кіль літрів вазелінового масла, відвару насіння льону, рису, крохмалю, 4-5 %-го розчину карбоксиметилцелюлози, білок курячих яєць, інші ослизнювальні речовини або добре змащують родові шляхи і шкіру плода нейтральним жиром;
виправляти неправильне положення, позицію та членорозміщення можна тільки під час пауз, а тягнути плод – лише під час переймів і потуг;
бажано, щоб частини плода, які підлягають виправленню, були в матці зверху, для чого роділлі слід надати необхідного положення, іноді навіть покласти на спину;
виятгувати плод силою не більше 2 — 3 чоловік; напрямок сили має відповідати тазовій осі;
щоб поліпшити надання допомоги, зняти потуги, що перешкоджають рододопомозі, можна застосовувати сакрально-епідуральну анестезію, новокаїнову блокаду тазового сплетіння за В.І.Завірюхою, А.Д.Ноздрачовим чи надплевральну блокаду за В.В.Мосіним;
не слід передчасно розривати оболонкт плодового міхура (до повного розкриття шийки матки); робити робити це можна лише за умови, що крізь оболонки видно плід і він уже „перевісився” через сідничу вирізку;
якщо неможливо витягнути плід з родових шляхів, роблять кесарів розтин або фетотомію;
не можна розрізати живий плід: по-перше це негуманно, а по-друге під впливом больових подразнень він може перфорувати матку; умертвляють плід перерізуванням великих судин;
надаючи родову допомогу, треба постійно стежити за станом роділлі, її серцевою діяльністю та диханням. При сумнівних прогнозах не можна застосовувати дезінфікуючі та лікарські речовини, що мають неприємний запах (карболова кислота, креолін, камфорне масло, йодоформ тощо);
після закінчення родової допомоги треба провести повторне акушерське обстеження роділлі для того, щоб переконатися, що у матці не залишилося більше плодів, і ввести в її порожнину антимікробні та протизапальні засоби.
Слабкі перейми і потуги (hypodynamia uteri) — нетривалі, рідкі, слабкі скорочення матки й черевного преса, що виникають з самого початку родів (первинні) або після попередніх нормальних чи навіть бурхливих переймів і потуг (вторинні слабкі перейми та потуги).
Первинна форма може виникнути на ґрунті неповноцінної годівлі вагітних тварин, відсутності моціону, виснажливих захворювань, а вторинна — через перевтому м'язів матки та черевного прсу при невідповідності розмірів плода та родових шляхів або неправильних розміщеннях у них плода.
Клінічно захворювання виявляється у в'ялому, затяжному розвитку родів, слабкості чи навіть відсутності потуг (первинні слабкі перейми і потуги) або в поступовому ослабленні скорочень матки та черевного преса (вторинні слабкі перейми та потуги). Для уточнення діагнозу проводять вагінальне дослідження роділлі, визначають, як у неї розкрита шийка матки, перевіряють цілісність плодового міхура, розміщення плода, відповідність його розміру входу в таз матері.
Якщо шийка матки розкрита недостатньо і плодовий міхур не розірваний, корові вводять внутрішньовенне 150 - 200 мл 40 %-го розчину глюкози і стільки ж 10 %-го розчину кальцію глюконату. Якщо після цього перейми й потуги не нормалізувалися, через 1-2 год вводять підшкірно ЗО - 40 ОД чи внутрішньовенно 8-10 ОД на 100 кг маси тіла роділлі окситоцину або пітуїтрину в 40-50 мл 40 %-го розчину глюкози.
При вторинних слабких переймах і потугах, якщо шийка розкрита, плодовий міхур не розірваний, а сильно розтягнутий великою кількістю вод, — його розривають і легко масажують слизову оболонку матки. Це може викликати рефлекторне збудження родів. Якщо цього не сталося, розміщення плода нормальне і його розмі відповідають входу в таз, фіксують передлежачі органи плода й витягують його.
Бурхливі перейми і потуги (hyperdynamia uteri). Перейми потуги часті, тривалі (іноді безперервні), інтенсивні. Виникають при невідповідності розмірів плода просвіту таза матері, неправильних положеннях, позиціях та членорозміщеннях плода або при невмілому застосуванні утеротонічних засобів.
Для діагностування проводять вагінальне дослідження просвіту таза і розмірів передлежачої частини плода, його положення, позиції, передлежання та членорозміщення; враховують також надто швидкий розвиток родів із передчасним розривом плодового міхура. Необхідно з'ясувати, чи надавалася тварині акушерська допомога і яка.
Допомогу слід надавати у певній послідовності. Насамперед треба заспокоїти тварину. Для цього її обережно проводять, ставлять на похилому місці так, щоб таз був вище передньої частини тіла. Роблять епідуральну анестезію. Кобилі можна ввести внутрішньовенне 150 - 300 мл 10 %-го розчину хлоралгідрату. Після ослаблення переймів і потуг приступають до виведення плода.
Вузькість вульви і піхви (vulva et vagina angusta) спостерігається переважно у первісток внаслідок недорозвиненості, а також через непідготовленість їх до родів, що буває при передчасному ос менінні, а також при уроджених вадах розвитку. У старших кор вузькість вульви та піхви є наслідком недостатньої їх інфільтрації чи рубцевих стягувань на основі запальних процесів.
Для діагностування захворювання потрібно врахувати такі симптпоми: при вузькості вульви з неї виступають лише кінцівки плода, а об’ємні його частини затримуються у піхві; при вузькості піхви з вульви кінцівки або не виступають, або лише прорізуються копитця. Проводячи вагінальне дослідження роділлі, уточнюють місце і ступінь звуження вульви та піхви
Допомогу роділлі надають у такій послідовності: роблять епідуральну анестезію; змащують слизову оболонку вульви і піхви олійною емульсією, вазеліном, олією або вводять у піхву відвар насіння льону; фіксують передлежачі органи плода й, розтягуючи руками вульву, виводять плід. Під час виведення об'ємних ділянок плода необхідно захищати рукою верхній кут вульви від можливого розриву.
Якщо звуження вульви настільки значне, що можливі її розриви при виведенні плода, то можна зробити повздовжній розріз верхнього її кута в напрямку до ануса і після виведення плода накласти вузлуваті шви на слизову оболонку разоміз м’язовим шаром і на шкуіру з підшкірною клітковиною. При наявності в пізві спайок їх необхідно розірвати рукою або розрізати.
Якщо наведені вище прийоми не дають змоги вивести плід, роблять сарів розтин або фетотомію (див. розд. «Оперативне акушерство»).
Звуження шийки матки або неповне її розкриття (stenosis cervicis uteri) буває внаслідок недостатньої інфільтрації її тканин у передродовий період або сповільненого розкриття її під час родів. Іноді воно зумовлюється стійким рубцевим переродженням тканин шийки матки внаслідок запальних процесів. Оглядаючи роділлю у таких випадках, виявляють, що роди затягуються і, незважаючи на наявність переймів і потуг, плід не народжується.
Досліджуючи піхву рукою, визначають ступінь розкриття шийки матки. У таких випадках у таких випадках вона буває недостатньо відкритою або навіть закритою. Збирають анамнез, з’ясовують причини недрстатнього розкриття шийки матки. Якщо причиною цього є слабкі перейми і повільний перебіг родів, то для їхприскорення можна застосовувати олдни таких прийомів: промасажувати рукою слизову оболонку піхви і шийки матки; зробити корові ін’єкцію малих доз окситоцину чи пітуїтріну (підшкірно 20-25 ОД, внутрішньовенно 10-15 ОД в 50-100 мл 40%-ного розчину глюкози). При добре вираженіих переймах і потугах ставлять тварину на похиле місце (щоб тазовий пояс був вище грудного), накладають теплий компрес на крижі й поперек, роблять тепле (45-47ºС) зрошення піхви (перевареною водою, 2%-м розчином натрію гідрокарбонату чи фурациліну 1:5000). Якщо ці прийоми виявилися безрезультатними, пробують розкрити шийку матки рукою. Зробивши сакральну епідуральну анестезію або знеболення шийки матки обколюванням з обох боків 1%-ним розчином новокаїну, намагаються поступово розширити цервікальний канал спочатку пальцями, а потім ру. кою. Коли і ці прийоми не дають бажаних ре. зультатів, тоді можна застосувати поздовжні розрізи шийки матки (максимально підтягнувши її корнцангом для зручності) на половину її товщини з обов'язковим накладенням швів після виведення плода або зробити кесарів розтин (див. нижче).
Затримання посліду у корови (retentio placentae). Роди зазвичай закінчуються відокремленням плодової частини плаценти від материнської і виведенням її. Якщо послід не відокремився у корів протягом 6 год, в овець і кіз — 5, свиней — 3 год, кобил — ЗО хв після народження плода, це свідчить про його затримання. Для постановки діагнозу враховують час, що минув від народження плода, і ступінь затримання посліду: повне, коли зберігається зв'язок хоріона з карункулами в обох рогах матки і з родових шляхів звисає невеликий тяж (частина сечової і водної оболонок), неповне — коли хоріон зберігає зв'язок із карункулами лише в розі-плодовмістиші, а з родових шляхів звисає довгий тканинний тяж (амніон, алантоїс і частина хоріона) і часткове (коли хоріон зберігає зв'язок лише з кількома карункулами рога-плодовмістища, що можна встановити при старанному огляді виділених плодових оболонок.
Лікування корів із затриманням посліду починають (протягом першої доби після виведення плода) із застосування консервативних методів, розрахованих на підвищення загального тонусу організму та скоротливості матки, пригнічення розвитку мікрофлори та розкладу посліду в матці.
Корові дають 1 - 1,5 кг патоки, 300 -400 г цукру з пійлом або внутрішньовенне вводять 200 - 300 мл 40 %-го розчину глюкози та 100 - 150 мл 10 %-го кальцію хлориду або кальцію глюконату, ін'єкції пітуїтрину (40 – 50 МО) чи окситоцину (8-10 мл) підшкірне, двічі на день чи внутрішньовенно 10-15 ОД (2 - 3 мл) у 40 - 50 мл 40 %-го розчину глюкози; підшкірно вводять 3 - 5 мл 1 %-го розчину синестролу; комбіновано підшкірно вводять фолікулін чи синестрол, а через 3-5 год — окситоцин або пітуїтрин; внутрішньом'язово 5 - 6 мл 0,02 %-го розчину ергометрину 1-2 рази на добу; 6 - 8 мл 0,05 %-го розчину ерготалу; підшкірно 0,5 %-го розчину прозерину (2-3 мл) чи 0,1%-го розчину карбахоліну (2-3 мл); внутрішньочеревне 10 - 15 мл 10 %-го розчину новокаїну. Обмивають задню частину тулуба, вульву і частину посліду, що звисає, розчином калію перманганату 1 : 1000 – 1:3000, етакридину лактату 1: 1000 -1 : 2000, 2 %-м розчином ваготилу, фурациліну1 : 5000.
Виділенню посліду при атонії матки сприяє також прив'язування його бинтом до хвоста на відстані ЗО см від його кореня. Помахуючи хвостом з боку вбік, корова збуджує цим матку до скорочень та відокремлення посліду.
Заслуговує на увагу використання електростимуляції при затриманні посліду за допомогою приладів «Тонус-1» (ДТ50-3), «Тонус-2», «Ендотон», «СНИМ-1». Один електрод приладу вводять у матку, а другий прикріплюють до звислої із статевих органів частини посліду і за допомогою сигнального годинника проводять сеанс електростимуляції упродовж 60 - 70 хв. Можна також застосовувати метод електроакупунктури (рефлексотерапії, голковколювання).
Якщо після консервативного лікування упродовж 24 год послід не вщокремився, його видаляють оперативно (рукою) двома способами: традиційним і В. П. Поліщука.
При традиційному способі обмивають вульву, хвіст і промежину дезінфікуючим розчином, підв'язують хвіст убік, роблять низьку сакральну анестезію, відповідно обробляють одну руку і змащують її вазеліном, олією чи іншою індиферентною маззю, другою рукою захоплюють звислу частину посліду, скручують ЇЇ на 1 - 2 оберти і легко натягують, обережно вводять оброблену руку в матку і по натягнутій частині посліду «підходять» до найближче розміщених карун-кулів. Фіксують за ніжку по черзі рукою кожен карункул із котиле-доном між середнім і вказівним пальцями і великим пальцем обережно відокремлюють котиледони від карункулів. Так поступово звільняють від посліду всі карункули. Вводять у матку антисептичні засоби: НІЛ-1 — 100 мл препарату, 3-5 супозиторіїв неофуру, 1-2 брикети гістеротону, 1-2 свічки метромаксу, еридону ендоксеру тощо.
При відокремленні посліду за В. ПІ. Поліщуком корову фіксують, відводять її хвіст убік і мотузкою прив'язують до шиї корови Обробляють руки, надівають на праву руку акушерську рукавицю обрізаними пальцями, зволожують її поверхню розчином калію пеп манганату, захоплюють лівою рукою звислу частину посліду і; н натягуючи, утримують її так, щоб оболонки в матці займали природ, не положення. Вводять праву руку в матку, «підходять» до найближче розміщеного котиледона, захоплюють плодові оболонки навколо його основи і стискають їх до повного відділення від карункула Після цього пальці просувають по судинній оболонці до наступних котиледонів і чинять так само. Плодові оболонки захоплюють так щоб великий та вказівний пальці руки були біля основи котиледона. Поступово відокремлюючи котиледони від карункулів, вводять руку в середню частину рога матки, а потім — у його верхівку.