- •Міністерство аграрної політики
- •91. Для фолікулярного кон’юнктивіту характерні клінічні ознаки:
- •92. Для фібринозного кон’юнктивіту характерні клінічні ознаки:
- •93. Форми поверхневого кон’юнктивіту:
- •242. Під час виконання інтраплевральної блокади у теляти голку вколюють:
- •243. Під час виконання надплевральної блокади у корови голку вколюють:
- •244. Під час виконання пункції черевної аорти в корови за методом і.І. Вороніна голку вколюють:
- •246. До загальних бинтових відносять пов’язку:
- •256. Методи лапаротомії вентральної черевної стінки:
- •271. У разі резекції „манжетки” на статевому члені в коня на її основу накладають петлеподібні шви таким чином, щоб:
- •292. Під час виконання провідникової анестезії великогомілкового нерва в коня голку вколюють:
- •293. Прекарпальна бурса знаходиться на:
91. Для фолікулярного кон’юнктивіту характерні клінічні ознаки:
блефароспазм, болючість та підвищення місцевої температури, світлобоязнь, ін’єкція поверхневих судин, хемоз, наявність слизисто-гнійних виділень із внутрішнього кута ока, наявність некрозів слизової оболонки
блефароспазм, наявність витьоків із внутрішнього кута ока які мають домішки слизу і пластівців, набряк кон’юнктиви, ін’єкція поверхневих судин, болючість ока та підвищення місцевої температури
блефароспазм, виразки рогівки, залишки некротизованих тканин
+ світлобоязнь, рясна сльозотеча, слизисто-гнійні витьоки із внутрішнього кута ока, наявність сверблячки в ділянці ока, набряк третьої повіки, кон’юнктивіт, блефарит, випадіння вій, ентропіум, кератит, внутрішня поверхня третьої повіки нагадує ягоду малини
92. Для фібринозного кон’юнктивіту характерні клінічні ознаки:
світлобоязнь, рясна сльозотеча, слизисто-гнійні витіки із внутрішнього кута ока, наявність сверблячки в ділянці ока, набряк третьої повіки, кон’юнктивіт, блефарит, випадіння вій, ентропіум, кератит, внутрішня поверхня третьої повіки нагадує ягоду малини
+ світлобоязнь, рясна сльозотеча, чітко виражена ін’єкція поверхневих судин кон’юнктиви, набряк повік і кон’юнктиви, хемоз, наявність на кон’юнктиві плівок та некрозів буро-червоного кольору
блефароспазм, болючість та підвищення місцевої температури, світлобоязнь, ін’єкція поверхневих судин, хемоз, наявність слизово-гнійних виділень із внутрішнього кута ока, наявність некрозів слизової оболонки
блефароспазм, виразки рогівки, залишки некротизованих тканин
93. Форми поверхневого кон’юнктивіту:
фібринозний, гнійний, фолікулярний, симптоматичний
гострий, некротичний, гангренозний
дифтеритичний, крупозний, флегмонозний
+ катаральний, фібринозний, гнійний
94. Масові кератокон’юнктивіти у великої рогатої худоби можуть викликати:
кишкова паличка, стрептококи, стафілококи, протей
+ телязії, гіповітаміноз А, рикетсії, хламідії, мікоплазми, мораксели, ІРТ
лістерії, лептоспіри, гриби, шигели, мікрококи
мікобактерії, лістерії, кишкова паличка
95. Правильна послідовність стадій рикетсіозного кератокон’юнктивіту:
клітинної інфільтрації, серозно-катаральна, ерозії рогівки, абсцесу рогівки, абсцесу рогівки, виразки рогівки, рубця рогівки
+ серозно-катаральна, клітинної інфільтрації, ерозії рогівки, абсцесу рогівки, виразки рогівки, рубця рогівки
клітинної інфільтрації cерозно-катаральна,ерозії рогівки, абсцесу рогівки, виразки рогівки, рубця рогівки
дифтеритичний, крупозний, флегмонозний.
96. Катаракта, це:
катаральне запалення очного яблука
різке підвищення внутрішньоочного тиску
+ помутніння кришталика та його капсули
помутніння рогівки і склоподібного тіла
97. Глаукома, це:
кома пов’язана з передозуванням глауберової солі
помутніння кришталика і склоподібного тіла
помутніння рогівки і склоподібного тіла
+ підвищення внутрішньоочного тиску
98. Єктропіум, це:
зрощення країв повік
завертання повік
підвищення внутрішньоочного тиску
+ вивертання повік
99. Блефароспазм, це:
спазм зіниці
спазм ретрактора очного яблука
підвищення внутрішньоочного тиску
+ спазм повік
100. Розчини очних крапель мають pH:
10,2–12,4
5,4–6,3
3,8-4,4
+ 7,2–7,4
101. Засоби, що звужують зіницю, відносяться до:
мідріатиків
нейролептиків
міорелаксантів
+ міотиків
102. Ентропіум, це:
зрощення країв повік
вивертання повік
підвищення внутрішньоочного тиску
+ завертання повік
103.Блефарит, це:
вивертання повік
завертання повік
+ запалення повік
спазм повік
104. Фімоз, це:
+ неможливість виведення головки статевого члена через отвір препуція
неможливість вправлення головки статевого члена в препуціальну порожнину
запалення сечового міхура
запалення препуціального мішка
105. Крок тварини, це:
переміщення тіла тварини в просторі
+ відстань між слідами однієї кінцівки
відстань між слідами суміжних кінцівок
відстань між грудною і тазовою кінцівкою
106. Прогенія, це:
+ вроджене скорочення верхньої щелепи
запалення човникової бурси у ВРХ
защемлення головки статевого члена
запалення вісцеральної оболонки очеревини
107. Олігодантія, це:
зниження кількості сперматозоїдів
+ зменшення нормальної кількості зубів
зниження апетиту тварини
відсутність апетиту
108. Конвергенція зубів, це:
порушення цілісності зубної емалі
запалення пульпи зуба
+ ненормальне зближення корнів зубів
вовчі зуби
109. Одонтогенний остеомієліт, це:
запалення твердої мозкової оболонки
некроз остистих відростків поперекових хребців
+ некроз спонгіозної субстанції кісток щелепи
запалення головки великогомілкової кістки
110. Причина захворювання на флюороз:
відсутність у раціоні фосфору
+ підвищена кількість у раціоні фтору
знижена кількість у раціоні фтору
остеодистрофія
111. Альвеолярний періодонтіт, це:
запалення альвеол легенів
запалення альвеол легенів і плеври
запалення очеревини
+ запалення окістя між коренем зуба і стінкою альвеоли
112. Прогнатія, це:
закупорювання стравоходу
+ вкорочення нижньої щелепи
вкорочення верхньої щелепи
гіперкінез язика
113. У коня віком 9 років після травми голови спостерігаються наступні клінічні ознаки: опущене праве вухо, птоз правої повіки, западання ніздрі – діагноз:
перелом скроневої кістки
+ параліч лицевого нерва
параліч трійчастого нерва
запалення внутрішнього вуха
114. У тварини відмічається незначна краплинна кровотеча з лівої ніздрі. Встановіть причину кровотечі:
розпад новоутворення в носовій порожнині
+ пошкодження судин слизової оболонки
легенева кровотеча
кровотеча з придаткових порожнин
115. У тварини після травми голови спостерігаються такі клінічні ознаки: відвисання нижньої щелепи, зміщення різців вбік – діагноз:
перелом нижньощелепової кістки
параліч підочного нерва
однобічний параліч лицевого нерва
+ параліч трійчастого нерва
116. Під час фурункульозу холки уражуються тканини:
потилично-остиста зв’язка
серозна бурса холки
сосочковий шар шкіри
+ волосяні мішочки шкіри
117. Внутрішній пневмоторакс виникає під час:
відкритого ушкодження грудної клітини
крововиливу в плевральну порожнину
+ розриву бронхів та легенів
ушкодження парієтальної плеври
118. Тварини, що мають більш сприятливий перебіг пневмотораксу:
кінь
собака
свині
+ велика рогата худоба
119. Гайморит – це запалення слизової обонки:
лобної пазухи
+ верхньощелепової пазухи
лобно-раковинної пазуха
виличкової та слізної пазухи
120. У собаки з носових отворів витікає кров дрібно піниста, яскраво-червоного кольору, яка супроводжується кашлем – діагноз:
кровотеча із судин слизової оболонки носової порожнини
кровотеча із шлунка
кровотеча із зубних альвеол
+ кровотеча із легень
121. У свині язик твердий, збільшений у розмірах і випадає із ротової порожнини. Під час дослідження на поверхні язика відмічаються дрібні абсцеси, нориці – діагноз:
+ актиномікоз язика
ботріомікоз язика
флегмона язика
гіперкінез язика
122. У корови у ділянці привушної слинної залози з лівого боку виявлена нориця, через яку під час жуйки виділяється гнійний ексудат з домішками корму. Подібні ознаки виявляли ще у декількох тварин в господарстві. З анамнезу відомо, що в раціон корів входить ячмінна полова – діагноз:
актиномікоз
ботріомікоз
+ злакова хвороба
актинобактеріоз
123. Оперативне лікування гематоми вушної раковини виконують:
+ на 3–5 день після виникнення
на 2-й день після виникнення
відразу
чекають до самостійного розсмоктування кров’яного згустку
124. Отит, це:
рана вушної раковини
+ запалення вуха
перфорація барабанної перетинки
запалення привушної залози.
125. Під час розриву носової перетинки та носо-губного дзеркала у бика-плідника показано:
вибракування
внутрішньовенне введення 0,5% розчину новокаїну
+ ринопластику
введення носового кільця в непошкоджену частину носової перетинки
126. У коня в ділянці потилиці виявлено гарячу, дифузну,болючу, флуктуючу припухлість – діагноз:
+ флегмона
бурсит
абсцес
гематома
127. У коня в ділянці потилиці виявлено обмежену, холодну, малоболючу, флуктуючу припухлість, яка поступово збільшуються – діагноз:
флегмона
+ серозний бурсит
абсцес
гематома
128. Орхіт, це :
пухлина сім’яника
+ запалення сім’яника
атрофія сім’яника
запалення загальної піхвової оболонки
129. У коня в ділянці холки діагностовано негарячу, щільну, неболючу припухлість, у разі натискання утворюється ямка, що повільно виповнюється – діагноз:
флегмона
+ набряк
лімфоекстравазат
абсцес
130. Причинами травматичного набряку холки є:
+ стискання тканин холки хомутом чи сідлом
ускладнення рана в ділянці холки
ускладненна бурситу холки
гостро гнійне запалення шкіри.
131. Для лікування травматичного набряку холки застосовують:
розтин для зменшення тиску набряку
+ зігрівальні компреси
холод
автогемотерапію
132. Пневмоторакс, це:
+ накопичення повітря в грудній порожнині
накопичення ексудату в грудній порожнині
накопичення крові в грудній порожнині
травматичний дифузний набряк
133. Відкритий пневмоторакс. Повітря:
потрапляє в грудну порожнину під час поранення
+ потрапляє підчас вдиху і видаляється під час видиху
потрапляє тільки під час вдиху
потрапляє під час видиху
134. Клапанний пневмоторакс. Повітря:
потрапляє в грудну порожнину під час поранення
потрапляє під час вдиху і видаляється під час видиху
+ потрапляє тільки під час вдиху
потрапляє під час видиху
135. Гемоторакс, це:
накопичення повітря в грудній порожнині
накопичення ексудату в грудній порожнині
накопичення в грудній порожнині повітря та запального ексудату
+ накопичення крові в грудній порожнині
136. Непроникна рана черевної стінки під час збереження цілісності:
жовтої фасції
поперечної фасції
поверхневої фасції
+ очеревини
137. Проникна рана черевної стінки під час пошкодження:
поперечної фасції
жовтої фасції
+ парієнтального листка очеревини
вісцерального листка очеревини
138. Перитоніт, це запалення:
внутрішніх органів черевної порожнини
черевної стінки
запалення плеври
+ серозних оболонок черевної порожнини
139. Постит, це:
+ запалення препуція
звуження препуціального отвору
новоутворення на припуцію
запалення головки статевого члена
140. У биків акропостит перебігає в формі:
фолікулярно-виразковій
+ екзематозно-виразковій
серозно-фібринозній
виразковій формі
141. Неспроможність втягування статевого члена у припуціальний мішок називається:
фімоз
+ парафімоз
акропостит
баланопостит
142. Адгезивний баланопостит за клінічними ознаками нагадує:
фімоз
парафімоз
акропостит
+ сечокам’яну хворобу
143. Тварина відчуває біль під час опирання на кінцівку:
+ кульгавість опірної кінцівки
кульгавість висячої кінцівки
змішана кульгавість
шпатова кульгавість.
144. Тварина відчуває біль під час виносу кінцівки:
кульгавість опірної кінцівки
+ кульгавість висячої кінцівки
змішана кульгавість
перемінна кульгавість
145. Тварина відчуває біль під час виносу та опирання на кінцівку:
кульгавість опірної кінцівки
кульгавість висячої кінцівки
шпатова кульгавість
+ змішана кульгавість
146. Під час паралічу променевого нерва випадає функція:
+ триголового м’яза плеча, розгиначів зап’ястя та пальців
м’язи-згиначі зап’ястя та пальців
двоголовий м’яз плеча
згиначів пястя
147. Під час паралічу ліктьового нерва випадає функція:
триголового м’яза плеча, розгиначів зап’ястя та пальців
+ м’язи-згиначі зап’ястя та пальців
двоголовий м’яз плеча
згиначів пястя
148. Під час запалення бурси двоголового м’яза плеча у коня спостерігається кульгавість:
опірного кінцівки
+ висячої кінцівки
змішана кульгавість
шпатова кульгавість
149. Запалення бурси ліктьового горба здебільшого зустрічається у:
+ собак і коней
дрібної рогатої худоби та свиней
котів
великої рогатої худоби
150. Прекарпальний бурсит здебільшого зустрічається у:
собак і коней
+ великої рогатої худоби
дрібної рогатої худоби та свиней
котів та собак
151. У ділянці зап’ясткового суглоба на дорсальній поверхні відмічається овальне обмежене, з добре вираженою рухливістю, болюче, флюктуюче припухання. Порушення функції кінцівки мало виражене – діагноз:
+ прекарпальний бурсит
тендовагініт променевого розгинача зап’ястка
артрит зап’ясткового суглоба
остеосаркома кісток зап’ясткового суглоба
152. У ділянці зап’ясткового суглоба на дорсальній поверхні і в нижній ділянці передпліччя відмічається напружена, гаряча і болюча овально-довгаста припухлість. Під час руху проявляється кульгавість висячої кінцівки – діагноз:
прекарпальний бурсит
+ тендовагініт променевого розгинача зап’ястка
артрит зап’ясткового суглоба
глибокий гнійний пододерматит
153. Періостит − це запалення:
кісткового мозку
губчастої речовини кістки
+ окістя
усіх морфологічних складових кістки
154. Остеомієліт – це запалення:
окістя
усіх морфологічних структур кістки
періосту
+ кісткового мозку
155. Патогномонічною ознакою перелому кістки є:
гіперемія шкіри в ділянці патологічного осередку
набряк ділянки патологічного осередку
підшкірна гематома в ділянці патологічного осередку
+ кісткова крепітація
156. Собака потрапила під автомобіль. Під час обстеження в ділянці стегна спостерігаються обширні садна, травмовані тканини просочені кров'ю, сильна больова реакція, функція кінцівки випадає. Виявлено рухомість стегнової кістки за межами суглобів. При цьому цілість шкіри збережена. Діагноз – ушиб ІІІ ступеня. Необхідно провести додаткове дослідження:
перкуторне дослідження місця пошкодження
+ рентгенографію
дослідження пульсаціі артерій
біохімічне дослідження крові
157. Правильний метод лікування тварин у разі перелому лопатки:
+ екстракортикальний остеосинтез
інтрамедулярний остеосинтез
накладання гіпсової пов’язки
накладання шинної пов’язки
158. Причина затримки зрощення кісток та відсутності репаративної консолідації:
гіперергічний тип запалення
+ інфекція
невчасно проведений остеосинтез
поступове навантаження
159. Зрощення кісток у парнокопитних тварин відбувається за:
+ 25−35 днів
35-45 днів
45-50 днів
50-55 днів
160. Артоз, це:
гнійне запалення суглобів
асептичне запалення суглобів
+ хронічне захворювання суглобів незапального характеру
хронічне проліферативне запалення суглобів
161. Гіаліновий хрящ суглоба живиться:
дифузією з мікросудин власного мікроциркуляторного лоджа
дифузією з лімфатичного русла
дифузією з міжклітинної рідини
+ дифузією із синовіальної рідини
162. Не спостерігають під час вивиху суглоба ознаку:
обмежена рухливість суглоба
+ надмірна рухливість суглоба
порушення конфігурації суглоба
порушення функції кінцівки
163. У випадку, якщо після вправлення суглоба неможливо накласти імобілізуючу пов’язку, у тканини навколо суглоба рекомендують вводити:
протизапальні засоби
+ подразнювальні засоби
міорелаксанти
місцеві анестетики
164. Симптом, який не спостерігають у разі гнійного артриту:
припухання суглоба
+ почервоніння
підвищення загальної температури тіла
кульгавість
165 Переважають у разі розвитку грануломатозного артриту процеси:
гнійні
гострі асептичні
дегенеративні
+ хронічні проліферативні
166. Ревматичний артрит – це запалення походження:
гнійного
асептичного
+ автоімунного
алергічного
167. Найшвидше розвивається контрактур суглоба:
+ нейрогенна
тендогенна
міогенна
артрогенна
167. Дисплазія суглобів, це:
+ порушення розвитку кістково-зв’язкового компонентів суглоба
дегенеративні зміни зв’язкового компоненту суглобів
дегенеративні зміни гіалінового шару суглоба
дегенеративні зміни капсули суглобів
168. Міозит – це захворювання м’язів природи:
дистрофічної
+ запальної
деонкологічної
некротичної.
169. Осифікувальний міозит розвивається внаслідок:
заміщення дефекту м’язової тканини сполучно-тканинними елементами
+ петрифікації сполучної тканини, яка заповнює дефект
інфікування вогнища ураження
лізисом новоутвореної сполучної тканини у мязах
170. М’язовий ревматизм характеризується:
+ раптовим виникненням та гострим початком хвороби
асиметричним ураженням окремих груп м’язів
стабільною больовою реакцією
повною втратою сфункції скорочення уражених мязів
171. Міопатоз – це захворювання м’язів, яке зумовлене порушенням скорочувальної їх функції внаслідок:
запалення
дистрофії
+ перевтоми
травматичного пошкодження
172. Для лікування фасцикулярного міопатозу рекомендують введення в пошкоджені м’язи:
+ 0,25% новокаїну
місцево подразнювальні засоби
міорелаксанти
антибіотики
173. Правильна послідовність процесу онкогенезу:
цитогенез→мутагенез→морфогенез
морфогенез→цитогенез→мутагенез
+ мутагенез→цитогенез→морфогенез
морфогенез→мутагенез→ цитогенез
174. Доброякісну пухлину характеризує ознака:
клітинний атипізм
+ експансивний тип росту
метастазування
інфільтративний тип росту
175. Злоякісна пухлина:
міксома
фіброма
+ остеосаркома
ліпома
176. Доброякісна пухлина:
міосаркома
+ остеома
фібросаркома
- карцинома
177. Пухлина, що має епітеліальне походження:
+ карцинома
саркома
фіброма
міома
178. Пухлина, що має нейрогенне походження:
гібернома
ангіосаркома
+ астроцитома
фіброма
179. Eкзема супроводжується ураженням:
+ епідермісу
дерми
підшкірної клітковини
усіх шарів шкіри
180. Живлення епідермісу здійснюється за рахунок:
власних кровоносних судин
+ тканинної рідини міжклітинного простору
лімфатичних судин
кровоносних та лімфатичних судин
181. Анатомічна структура, яка не є похідною шкіри:
рогові відростки
сальна залоза
+ слізна залоза
копитний роговий башмак.
182. Термін, який не характеризує крововилив:
+ еритема
петехія
екхімоз
суфузія
183. Шкірний висип, який не належить до вторинних:
ерозія
себорея
+ кропивниця
гіперкератоз
184. Фолікуліт, це:
гнійне запалення волосяного мішка
гнійне запалення сальної залози
+ гнійне запалення шкіри навколозовнішнього кінця волосяного мішка
гнійне запалення потової залози
185. Фурункул, це:
гнійне запалення волосяного мішка
+ гнійне запалення волосяного мішка, сальної залози і навколишньої тканини
гнійне запалення сальної залози і навколишньої тканини
гнійне запалення навколишньої тканини
186. Під час деформації копитець у структурі пальців виникають деструктивні зміни:
+ склеротичні процеси у періостальному шарі, в сосочковому шарі кайми та викривлення сосочків основи шкіри вінчика
розвивається гіпокератоз
розвивається паракеретоз
гіпоплазія епітеліальних клітин продукуючого шару епідермісу
187. Види деформацій копитець у великої рогатої худоби:
плоскі копитця
+ гострокуті, криві, тупокуті, торцеві
готроплазовані та тупоплазовані
їжакове копито
188. Деформація копитець у великої рогатої худоби розвивається внаслідок захворювань:
+ ламініту та остеотендиніту
гнійного пододерматиту
виразки Рустергольця
виразкових процесів міжпальцевого склепіння
189. Ускладненням асептичного дифузного запалення основи шкіри стінки копитець є:
+ гострокуті копитця та криві копитця
торцеві копитця
торцеві та гострокуті копитця
гострокуті копитця
190. Деформація копитець – це є:
+ порушення форми копитець
гіпертрофія копитець
гіпотрофія копитець
порушення структури копитець
191. Особливістю розчищення копитець у великої рогатої худоби є:
видалення рогу абаксіальної ділянки рогу
видалення аксіальної ділянки рогу
максимальне видалення м’якуша
+ максимальне видалення зачепної ділянки та мінімальне видалення рогу мякуша та нашарованого рогу м’якуша на підошву
192. Особливістю розчищення кривих копитець є:
видалення підошовного рогу та видалення рогу м’якуша
видалення рогу м’якуша
+ видалення рогу аксіальної ділянки рогу
видалення рогу абаксіальної ділянки рогу
193. Виразка Рустергольца, це:
гнійний дифузний пододерматит
+ специфічний осередковий пододерматит
гнійний абоксиальний ламініт
запалення облямівки та вінчика
194. Поверхневий гнійний пододерматит розвивається:
у листочковому шарі рогу стінки
у продукуючому шарі епідермісу кайми
у усіх шарах основи шкіри
+ у сосочковому шарі основи шкіри підошви
195. Причини виникнення глибокого гнійного пододерматиту:
порушення годівлі
надмірна зволоженість у приміщенні
розшарування листочків у дорсальній стінці
+ ускладнення обмеженого асептичного пододерматиту
196. Мікрофлора під час гнійного пододерматиту може розвиватись:
+ безпосередньо після поранення, гематогенним шляхом, у разі ускладнення асептичного пододерматиту
у разі надмірного зволоження в місцях утримання
у разі утримання тварин на жорсткій підлозі
з кормами
197. За глибокого гнійного пододерматиту запалення розвивається в першу чергу:
+ у судинному шарі основи шкіри
у судинному та сосочковому шарі основи шкіри
у сосочковому шарі основи шкіри
у синовіальній мембрані та суглобовій капсулі
198. За розвитку поверхневого гнійного пододерматиту ексудат поширюється:
+ під роговим чохлом, формуючи порожнину та утворюючи подвійну підошву
переходить у п’яткову частину копитця
просочує всі шари підошви, переходить у бік білої лінії
переходить у ділянку вінчика
199. Під час глибокого гнійного пододерматиту запальна реакція захоплює в першу чергу
+ судинний шар дерми
судинний та сосочковий шари дерми
листочковий та судинний шари дерми
листочковий та сосочковий шар дерми
200. У разі глибокого гнійного пододерматиту може бути ускладнення:
+ періостит копитцевої кістки
флегмона підошви
параартикулярна флегмона карпального суглоба
артроз путового та вінцевого суглоба
201. Операція, за якої виконується енергійне втручання з метою ліквідувати захворювання, повністю усунути причини і попередити його рецидиви, є:
паліативною
+ радикальною
консервативною
плановою
202. Термін „резекція” означає:
+ вирізування частини органа, який не має периферичного закінчення
вилущування
видалення периферичної частини органа
прокол
203. Для розтину м’язової тканини застосовують:
дугову пилку
+ скальпель для черева
перфоративний ніж
распатор
204. Тенотом використовують для розтину:
абсцесів
+ сухожилків
кровоносних судин
кісток
205. Для попередження росту рогів у телят потрібен:
+ перфоративний ніж
резекційний ніж
амутаційний ніж
ножиці Ріхтера
206. Для видалення волосяного покриву під час підготовки операційного поля необхідні:
ножиці прямі
ножиці Ріхтера
+ ножиці Купера
ножиці Стіля
207. Для підготовки операційного поля послідовно виконують наступні етапи:
механічна підготовка, дублення, знезараження
механічна підготовка, депіляція, дублення, знезараження
+ депіляція, механічна підготовка, знезараження, дублення
механічна підготовка, знезараження, дублення
208. Для знезараження рук використовують:
+ 1%-ний розчин дегміну
2%-й розчин калію марганцевокислого
5%-й розчин формаліну
3%-й розчин борної кислоти
209. Для знезараження операційного поля (шкіри) використовують:
+ 10%-й розчин калію перманганату
ефір
0,5%-й розчин аміаку
3%-й розчин борної кислоти
210. Вода, у якій можна стерилізувати інструмент кип’ятінням:
водопровідна
+ двічі кип’ячена
кип’яченій
колодязній
211. Використовують для стерилізації інструменту хімічним способом розчини антисептиків:
+ 2,5%-й спиртовий розчин гибітану
0,5%-й розчин калію марганцевокислого
5%-й спиртовий розчин йоду
2%-й розчин хлораміну Б
212. Шовний матеріал, який не можна стерилізувати кип’ятінням:
синтетичні нитки
+ шовк
бавовняні нитки
металевий дріт
213. Накладають на шкіру шви:
матрацний
швацький
+ вузловий
Шмідена
214. Ситуаційні шви накладають у разі:
сильної кровотечі
загрози випадання кишечнику
+ клаптевих ран, які мають неправильну форму
завертання країв рани всередину
215. Знімають шви у разі загоєння рани за первинним натягом через днів:
+ не раніше 7-го
не пізніше 7-го
5
3
216. Спеціальні шви, які накладають на кишки:
Аммана
+ Плахотіна-Садовського
Тихоніна
Вітцеля
217. Глухі шви накладають на рани:
гнійні
+ асептичні (неінфіковані)
сильно кровоточиві
випадкові, після нанесення яких минуло дві доби
218. Шов, що з’єднує краї рани не за всією її довжиною, називається:
+ частковим
глухим
зближувальним
малим
219. Первинні шви накладають на:
+ асептичну операційну рану
свіжу випадкову рану, не пізніше 20 год після поранення
гранулюючу рану
гнійну рану
220. Шовний матеріал, який розсмоктується у тканинах:
+ вікрил
шовк
капрон
нейлон
221. З’єднувати краї рани кишечнику так:
щоб рівномірно стикалися між собою протилежні серозна, м’язова і слизова оболонки
щоб стикалися лише слизові оболонки
+ щоб стикалися лише серозні оболонки
щоб серозні оболонки стикалися зі слизовими
222. Для фіксації голови коня застосовують:
щипці Гармса
+ закрутку на верхню губу
закрутку на нижню губу
пружинні носові щипці
223. Cпособи повалу коней:
італійський
+ російський
за Гессом
кавказький
224. Які способи повалу застосовують для великої рогатої худоби:
англійський
російський
+ за Гессом
+ кавказький
225. Як зафіксувати щелепи собаці, щоб він вас не покусав:
захопити їх рукою і утримувати
+ петлю з тасьми зав’язати одним вузлом під нижньою щелепою, а потім подвійним вузлом на потилиці
петлю з тасьми спочатку зав’язати одним вузлом під нижньою щелепою, а потім подвійним вузлом над верхньою
підвести під нижню щелепу тасьму, спочатку зав’язати її кінці одним вузлом над верхньою щелепою, а потім подвійним вузлом на потилиці
226. Ін’єкція великої кількості рідини самопливом або під тиском – це:
подвійна ін’єкція
+ інфузія
клізма
гемотрансфузія
227. Внутрішньовенно вводять:
суспензії
олійні розчини
+ водні розчини
емульсії
228. Перед виконанням гемотрансфузії кров слід перевірити на:
вміст еритроцитів
+ сумісність
вміст імуноглобулінів
вміст лейкоцитів
229. Артеріальна кровотеча характеризується витіканням:
+ яскраво-червоного пульсуючого струменя крові
темно-червоного струменя крові
слабкого струменя крові
краплинами крові рівномірно на всій поверхні рани
230. У разі накладання кровоспинного джгута сила його тиснення вважається достатньою після:
послаблення пульсу нижче місця його накладання
+ зникнення пульсу нижче місця його накладання
послаблення кровотечі
зникнення больової чутливості нижче місця його накладання
231. До механічних способів остаточної зупинки кровотечі належать:
припікання кровоточивої поверхні розпеченим залізом
+ торзування кровоточивої судини
прикладання льоду безпосередньо до поверхні рани
місцеве застосування тромбіну
232. Тварині вводять одночасно одним і тим же шляхом суміші двох або кількох наркотичних речовин, то такий наркоз називають:
+ змішаним
комбінованим
однокомпонентним
потенційованим
233. Тварині вводять кілька наркотичних речовин різними шляхами,
то такий наркоз називають:
однокомпонентним
змішаним
+ комбінованим
потенційованим
234. Дія наркотичної речовини на організм проходить:
у двох стадіях
у трьох стадіях
+ у чотирьох стадіях
у п’яти стадія
235. Який із вказаних препаратів є наркотичним засобом:
+ натрію тіопентал
аміназин
рометар
лідокаїн
236. Аналгезія, це:
втрата всіх видів чутливості
+ втрата лише больової чутливості
втрата лише температурної й тактильної чутливості
втрата лише тактильної чутливості
237. Препарат, що є засобом для премедикації:
натрію тіопентал
ефір
+ атропіну сульфат
кетамін
238. Препарат, що є засобом для нейролептаналгезії:
натрію тіопентал
+ рометар
дитилін
лідокаїн
239. Застосовують новокаїн для провідникової анестезії в концентрації (%):
0,25
0,5
+ 0,1
+3,0
240. Застосовують новокаїн для виконання блокади в концентрації (%):
0,5
+ 3,0
5,0
10
241. Під час виконання блокади грудних нутряних нервів та симпатичних пограничних стовбурів (за М.Ш. Шакуровим) у теляти голку вколюють:
у першому міжреберному проміжку, позаду і на 1 см нижче м’язового горба 1-го ребра до упору в тіло хребця
+ за відведеної вперед грудної кінцівки, на місці перетину каудовентрального краю лопатки з переднім краєм 5-го ребра, до упору в тіло хребця
за відведеної назад грудної кінцівки, на місці перетину каудовентрального краю лопатки з переднім краєм 5-го ребра, до упору в тіло хребця
за відведеної вперед грудної кінцівки, на місці перетину каудовентрального краю лопатки з переднім краєм 3-го ребра, до упору в тіло хребця