- •Закон україни Про Службу безпеки України
- •Розділ I загальні положення Стаття 1. Служба безпеки України
- •Стаття 2. Завдання Служби безпеки України
- •Стаття 3. Засади діяльності Служби безпеки України
- •Стаття 4. Правова основа діяльності Служби безпеки України
- •Стаття 5. Діяльність Служби безпеки України і права людини
- •Стаття 6. Позапартійність Служби безпеки України
- •Стаття 7. Право громадськості на інформацію про діяльність Служби безпеки України
- •Стаття 8. Відносини Служби безпеки України з державними органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами, громадянами та їх об'єднаннями
- •Розділ II система і організація діяльності служби безпеки україни Стаття 9. Система Служби безпеки України
- •Стаття 10. Центральне управління Служби безпеки України
- •Стаття 11. Регіональні органи Служби безпеки України
- •Стаття 12. Органи військової контррозвідки
- •Стаття 13. Голова Служби безпеки України
- •Стаття 14. Колегія Служби безпеки України
- •Стаття 15. Порядок призначення начальників органів і підрозділів Служби безпеки України
- •Стаття 16. Взаємодія Служби безпеки України з органами безпеки іноземних держав
- •Стаття 17. Взаємодія Служби безпеки України з правоохоронними та іншими державними органами України
- •Стаття 18. Фінансування, матеріально-технічне та соціально-побутове забезпечення Служби безпеки України
- •Розділ III кадри служби безпеки україни Стаття 19. Склад кадрів Служби безпеки України
- •Стаття 20. Військовослужбовці Служби безпеки України
- •Стаття 21. Правове регулювання трудових відносин працівників Служби безпеки України
- •Стаття 25. Права Служби безпеки України
- •Стаття 26. Підстави і порядок застосування зброї та спеціальних засобів
- •Розділ V соціальний і правовий захист військовослужбовців і працівників служби безпеки україни Стаття 27. Соціальний і правовий захист військовослужбовців і працівників Служби безпеки України
- •Стаття 28. Правові гарантії захисту військовослужбовців Служби безпеки України та громадян, які беруть участь у забезпеченні державної безпеки
- •Стаття 30. Грошове забезпечення військовослужбовців Служби безпеки України
- •Розділ VI контроль і нагляд за діяльністю служби безпеки україни Стаття 31. Контроль Верховної Ради України за діяльністю Служби безпеки України
- •Стаття 32. Контроль Президента України за діяльністю Служби безпеки України
- •Стаття 33. Контроль за адміністративно-господарською і фінансовою діяльністю Служби безпеки України
- •Стаття 34. Нагляд за додержанням законів
- •Розділ VII відповідальність за правопорушення у сфері діяльності служби безпеки україни Стаття 35. Відповідальність співробітників Служби безпеки України
- •Стаття 36. Відповідальність за неправомірні дії, що перешкоджають реалізації повноважень Служби безпеки України
- •Закон україни Про прокуратуру
- •Розділ I загальні положення Стаття 1. Прокурорський нагляд за додержанням законів в Україні
- •Стаття 2. Генеральний прокурор України
- •Стаття 3. Правові основи діяльності прокуратури
- •Стаття 4. Завдання прокурорського нагляду за додержанням законів
- •Стаття 5. Функції прокуратури
- •Стаття 6. Принципи організації і діяльності прокуратури
- •Стаття 7. Гарантії незалежності прокуратури у здійсненні повноважень
- •Стаття 8. Обов'язковість виконання вимог прокурора
- •Стаття 9. Участь у засіданнях органів державної влади і управління
- •Стаття 10. Координація діяльності по боротьбі із злочинністю
- •Стаття 11. Право невідкладного прийому
- •Стаття 12. Розгляд заяв і скарг
- •Розділ II система, структура і організація діяльності органів прокуратури Стаття 13. Система органів прокуратури
- •Стаття 14. Генеральна прокуратура України
- •Стаття 15. Повноваження Генерального прокурора України по керівництву органами прокуратури
- •Стаття 16. Прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, районні і міські прокуратури
- •Стаття 17. Слідчі прокуратури
- •Стаття 18. Колегії органів прокуратури
- •Розділ III прокурорський нагляд глава 1. Нагляд за додержанням і застосуванням законів
- •Стаття 19. Предмет нагляду за додержанням і застосуванням законів
- •Стаття 20. Повноваження прокурора
- •Стаття 21. Протест прокурора
- •Стаття 22. Припис прокурора
- •Стаття 23. Подання прокурора
- •Стаття 24. Постанова прокурора
- •Стаття 25. Вимоги до документів прокурорського реагування
- •Стаття 30. Нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання і досудове слідство
- •Стаття 31. Виключена
- •Стаття 36. Підтримання державного обвинувачення в суді
- •Стаття 361. Представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді
- •Стаття 37. Апеляційна, касаційна скарга прокурора
- •Стаття 38. Виключена
- •Стаття 39. Виключена
- •Стаття 40. Зміна апеляційної, касаційної скарги, відкликання справи із суду
- •Стаття 41. Виключена
- •Стаття 45. Обов'язковість виконання постанов і вказівок прокурора
- •Розділ IV кадри органів прокуратури Стаття 46. Вимоги до осіб, які призначаються на посади прокурорів і слідчих
- •Стаття 461. Кадри органів військової прокуратури
- •Стаття 462. Підстави для звільнення працівників прокуратури
- •Стаття 47. Класні чини працівників органів прокуратури
- •Стаття 48. Заохочення та відповідальність прокурорів і слідчих
- •Стаття 49. Матеріальне і соціальне забезпечення працівників прокуратури
- •Стаття 50. Заходи правового і соціального захисту працівників органів прокуратури
- •Стаття 501. Пенсійне забезпечення прокурорів і слідчих
- •Розділ V інші питання організації і діяльності органів прокуратури Стаття 51. Науково-навчальні та інші установи прокуратури
- •Стаття 511. Інформування громадськості про стан законності та заходи щодо її зміцнення
- •Стаття 52. Фінансування і матеріально-технічне забезпечення органів прокуратури
- •Стаття 53. Формений одяг працівників прокуратури
- •Стаття 54. Печатка органів прокуратури
- •Стаття 55. Посвідчення працівника прокуратури
- •Стаття 56. Роз'яснення поняття "прокурор"
- •Закон україни Про міліцію
- •Розділ I загальні положення Стаття 1. Міліція в Україні
- •Стаття 2. Основні завдання міліції
- •Стаття 3. Принципи діяльності міліції
- •Стаття 4. Правова основа діяльності міліції
- •Стаття 5. Діяльність міліції та права громадян
- •Стаття 6. Сприяння державних органів, громадських об'єднань, трудових колективів і громадян у виконанні завдань міліції
- •Стаття 7. Організація міліції та її підпорядкованість
- •Стаття 71. Втратила чинність
- •Стаття 8. Співробітництво у сфері діяльності міліції між Міністерством внутрішніх справ України та відповідними органами інших держав і міжнародними організаціями поліції
- •Стаття 9. Залучення до виконання завдань міліції інших працівників органів внутрішніх справ
- •Розділ II обов'язки і права міліції Стаття 10. Основні обов'язки міліції
- •Стаття 11. Права міліції
- •Розділ III застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї Стаття 12. Умови і межі застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї
- •Стаття 13. Застосування засобів впливу
- •Стаття 14. Застосування спеціальних засобів
- •Стаття 15. Застосування вогнепальної зброї
- •Стаття 15-1. Гарантії особистої безпеки озброєного працівника міліції
- •Розділ IV служба в міліції Стаття 16. Особовий склад міліції
- •Стаття 17. Прийняття на службу до міліції
- •Стаття 18. Проходження служби в міліції
- •Стаття 19. Оплата праці працівників міліції
- •Розділ V правовий і соціальний захист та їх пенсійне забезпечення. Відповідальність працівників міліції
- •Стаття 20. Правове становище працівників міліції
- •Стаття 21. Правовий захист працівників міліції та громадян, які сприяють міліції в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю
- •Стаття 22. Соціальний захист працівників міліції
- •Стаття 23. Виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції та компенсація заподіяння шкоди його майну
- •Стаття 231. Пенсійне забезпечення працівників міліції
- •Стаття 24. Фінансування і матеріально-технічне забезпечення міліції
- •Стаття 25. Відповідальність працівників міліції
- •Розділ VI контроль і нагляд за діяльністю міліції Стаття 26. Контроль за діяльністю міліції
- •Стаття 27. Нагляд за додержанням законності у діяльності міліції
Стаття 6. Сприяння державних органів, громадських об'єднань, трудових колективів і громадян у виконанні завдань міліції
Державні органи, громадські об'єднання, службові особи, трудові колективи, громадяни зобов'язані сприяти міліції в охороні громадського порядку і боротьбі із злочинністю.
Міліція має право для виконання покладених на неї завдань залучати громадян за їх згодою до співробітництва у порядку, встановленому законами, що регулюють профілактичну та оперативно-розшукову діяльність. Примусове залучення громадян до співробітництва з міліцією забороняється.
Стаття 7. Організація міліції та її підпорядкованість
Міліція є єдиною системою органів, яка входить до структури Міністерства внутрішніх справ України, виконує адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функції. Вона складається з підрозділів:
кримінальної міліції;
міліції громадської безпеки;
абзац четвертий частини першої статті 7 втратив чинність
(частину першу статті 7 доповнено новим абзацом четвертим згідно із Законом України від 04.03.2004 р. N 1577-IV, у зв'язку з цим абзаци четвертий - восьмий вважати відповідно абзацами п'ятим - дев'ятим)
(дію абзацу четвертого частини першої статті 7 зупинено на 2005 рік у зв'язку із зупиненням дії Закону України від 04.03.2004 р. N 1577-IV згідно із Законами України від 23.12.2004 р. N 2285-IV, від 25.03.2005 р. N 2505-IV, |
на 2006 рік - згідно із Законом України від 20.12.2005 р. N 3235-IV,на 2007 рік - згідно із Законом України від 19.12.2006 р. N 489-V,абзац четвертий частини першої статті 7 втратив чинність у зв'язку з втратою чинності Законом України від 04.03.2004 р. N 1577-IV згідно із Законом України від 28.12.2007 р. N 107-VI) |
транспортної міліції;
державної автомобільної інспекції;
міліції охорони;
судової міліції;
(частину першу статті 7 доповнено новим абзацом восьмим згідно із Законом України від 15.05.2003 р. N 762-IV,у зв'язку з цим абзац восьмий вважати абзацом дев'ятим)
спеціальної міліції.
Для забезпечення громадського порядку на об'єктах і територіях, які мають особливе народногосподарське значення або постраждали від стихійного лиха, екологічного забруднення, катастрофи, Міністерством внутрішніх справ України з дозволу Кабінету Міністрів України можуть створюватись спеціальні підрозділи міліції.
На території України забороняється створення військових або інших збройних формувань чи груп, не передбачених законодавством України.
(частина третя статті 7 у редакціїЗакону України від 19.06.92 р. N 2484-XII, виключена згідно із Законом України від 04.03.2004 р. N 1577-IV)
(дію частини третьої статті 7 відновлено на 2005 рік у зв'язку із зупиненням дії Закону України від 04.03.2004 р. N 1577-IV згідно із Законами України від 23.12.2004 р. N 2285-IV, від 25.03.2005 р. N 2505-IV, |
на 2006 рік - згідно із Законом України від 20.12.2005 р. N 3235-IV,на 2007 рік - згідно із Законом України від 19.12.2006 р. N 489-V,відновлено у зв'язку з втратою чинності Законом України від 04.03.2004 р. N 1577-IV згідно із Законом України від 28.12.2007 р. N 107-VI) |
Організаційна структура і штатна чисельність міліції визначаються в порядку, встановлюваному Кабінетом Міністрів України.
(частину четверту статті 7 виключено згідно із Законом України від 04.03.2004 р. N 1577-IV)
(дію частини четвертої статті 7 відновлено на 2005 рік у зв'язку із зупиненням дії Закону України від 04.03.2004 р. N 1577-IV згідно із Законами України від 23.12.2004 р. N 2285-IV, від 25.03.2005 р. N 2505-IV, |
на 2006 рік - згідно із Законом України від 20.12.2005 р. N 3235-IV,на 2007 рік - згідно із Законом України від 19.12.2006 р. N 489-V,відновлено у зв'язку з втратою чинності Законом України від 04.03.2004 р. N 1577-IV згідно із Законом України від 28.12.2007 р. N 107-VI) |
Права і обов'язки, організація роботи та структура підрозділів міліції визначаються положеннями, які затверджуються Міністром внутрішніх справ України відповідно до цього Закону.
У своїй діяльності міліція підпорядковується Міністерству внутрішніх справ України.
(частина шоста статті 7 у редакціїЗакону України від 28.06.94 р. N 62/94-ВР)
Міністр внутрішніх справ України здійснює керівництво всією міліцією України.
(частина сьома статті 7 у редакціїЗакону України від 28.06.94 р. N 62/94-ВР)
В Республіці Крим міліцією керує заступник Міністра внутрішніх справ України - начальник Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Криму; в областях, містах, районах міліцією, крім транспортної, керують відповідно начальники головних управлінь, управлінь Міністерства внутрішніх справ України в області, місті, начальники міських і районних відділів (управлінь) головних управлінь, управлінь Міністерства внутрішніх справ України в області, місті.
(частина восьма статті 7 у редакціїЗакону України від 28.06.94 р. N 62/94-ВР)
Керівництво транспортною міліцією здійснюється у порядку, що визначається Міністерством внутрішніх справ України.
(статтю 7 доповнено частиною дев'ятою згідно ізЗаконом України України від 28.06.94 р. N 62/94-ВР)
Заступник Міністра внутрішніх справ України - начальник Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим призначається на посаду за поданням Прем'єр-міністра України та звільняється з посади Президентом України.
(статтю 7 доповнено частиною десятою згідно ізЗаконом України від 28.06.94 р. N 62/94-ВР, частина десята статті 7 у редакції Закону України від 07.10.2010 р. N 2592-VI)
Начальники головних управлінь, управлінь Міністерства внутрішніх справ України в областях, містах Києві, Севастополі та на транспорті призначаються на посаду і звільняються з посади Міністром внутрішніх справ України.
(статтю 7 доповнено частиною одинадцятою згідно ізЗаконом України від 28.06.94 р. N 62/94-ВР, частина одинадцята статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 04.03.2004 р. N 1577-IV)
(зміни, внесені Законом України від 04.03.2004 р. N 1577-IV до частини одинадцятої статті 7 зупинено на 2005 рік у зв'язку із зупиненням дії Закону України від 04.03.2004 р. N 1577-IV згідно із Законами України від 23.12.2004 р. N 2285-IV, від 25.03.2005 р. N 2505-IV, |
на 2006 рік - згідно із Законом України від 20.12.2005 р. N 3235-IV,на 2007 рік - згідно із Законом України від 19.12.2006 р. N 489-V,втратили чинність у зв'язку з втратою чинності Законом України від 04.03.2004 р. N 1577-IV згідно із Законом України від 28.12.2007 р. N 107-VI) |
Начальники міських, районних, лінійних відділів (управлінь), головних управлінь, управлінь Міністерства внутрішніх справ України в області, місті та на транспорті призначаються на посаду і звільняються з посади Міністром внутрішніх справ України за поданням відповідно заступника Міністра внутрішніх справ України - начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Криму, начальників головних управлінь, управлінь Міністерства внутрішніх справ України в областях, містах Києві, Севастополі та на транспорті.
(статтю 7 доповнено частиною дванадцятою згідно ізЗаконом України від 28.06.94 р. N 62/94-ВР)
Заступник Міністра внутрішніх справ України - начальник Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, начальники головних управлінь, управлінь Міністерства внутрішніх справ України в областях, містах та начальники їх міських і районних відділів (управлінь) на відкритому пленарному засіданні відповідної ради, на яке запрошуються представники засобів масової інформації, не менш як двічі на рік інформують населення відповідної адміністративно-територіальної одиниці про стан боротьби із злочинністю, охорони громадського порядку та результати діяльності на відповідній території.
(статтю 7 доповнено частиною тринадцятою згідно ізЗаконом України від 28.06.94 р. N 62/94-ВР,частина тринадцята статті 7 у редакції Закону України від 01.07.2010 р. N 2389-VI)