- •1. Теорії походження держави.
- •2. Поняття та ознаки держави, її ф-ії.
- •3. Форми держави.
- •4. Історичні типи держави.
- •5. Поняття, ознаки та принципи права, його ф-ії.
- •6. Поняття та ознаки правової норми.
- •7. Структура норми права.
- •8. Поняття та структура правовідносин.
- •9. Джерела (форми) права.
- •10. Галузі права та інститути права.
- •11. Реалізація правових норм.
- •13. Система права.
- •14. Поняття та склад правопорушення.
- •15. Правова держава та її ознаки.
- •17. Загальні засади конституційного ладу України.
- •21. Виборче право та виборча система України.
- •22. Правовий статус народних депутатів України.
- •23. Система державних органів України.
- •24. Конституційний статус Верховної Ради України.
- •25. Конституційний статус Президента України.
- •27. Місцеве самоврядування в Україні.
- •28. Судова система України.
- •31. Адміністративно-правові відносини.
- •33. Види органів державного управління в Україні.
- •36. Адміністративне стягнення: поняття тпа види.
- •39. Система органів управління економікою.
- •42. Поняття та предмет фінансового права України.
- •43. Бюджетна система України.
- •44. Зу “Про державний бюджет України”.
- •45. Система оподаткування в Україні.
- •47. Об’єкт та суб’єкт оподаткування.
- •48. Права та обов’язки платника податку.
- •50. Банківська система України.
- •51. Правове положення Рахункової палати України.
- •52. Поняття кредитних відносин та види банківсько-го кредиту.
- •53. Кредитний договір.
- •54. Правове положення комерційних банків.
- •55. Правовий статус Націоанального банку України.
- •56. Поняття та система цивільного права України.
- •57. Джерела цивільного права.
- •60. Поняття юридичної особи та її правосуб`єктність
- •61. Підстави виникнення, зміни та припинення циві-льних прав та обов'язків. Захист цивільних прав
- •62. Представництво та довіреність: форми та види
- •63. Поняття, види та форми угод у цивільному праві
- •64. Умови дійсності угод та підстави визнання їх недійсними
- •65. Види, порядок укладання та припинення договорів
- •66. Поняття зобов'язань, принципи виконання зобов'язань
- •67. Підстави припинення зобов'язань за цивільним законодавством
- •68. Способи забезпечення виконання зобов'язань
- •69. Поняття, підстави та види цивільно-правової відповідальності
- •70. Поняття та види строків у цивільному праві. Строки позовної давності
- •71. Поняття, форми, суб’єкти та захист права власності в Україні
- •72. Спадкування власності за законом в Україні
- •73. Спадкування власності за заповітом в Україні
- •74. Поняття та види цінних паперів, порядок їх випуску
- •75. Поняття та зміст договору купівлі-продажу
- •77. Договір оренди, порядок його укладання, зміни і припинення
- •80. Поняття, предмет трудового права в Україні
- •81. Джерела трудового права України.
- •82. Поняття та порядок укладення колективного договору
- •83. Поняття та порядок укладення трудового договору
- •84. Випробування при прийнятті на роботу
- •85. Порядок припинення трудового договору з ініціативи працівника
- •86. Порядок припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу
- •87. Поняття робочого часу та його види за трудовим законодавством
- •88. Поняття та види часу відпочинку за трудовим законодавством.
- •89. Порядок надання та види щорічних відпусток
- •90. Оплата праці, гарантійні та компенсаційні виплати
- •92. Матеріальна відповідальність та умови її застосування за трудовим законодавством
- •95. Види матеріальної відповідальності. Порядок відшкодування заподіяних збитків
- •98. Види і зміст оренди в сільському господарстві
- •99. Порядок надання і припинення права землекористування
- •100. Поняття екологічного права. Екологічні права та інтереси громадян
- •101. Правовий механізм забезпечення екологічної безпеки в Україні
- •102. Поняття, джерела кримінального права
- •103. Поняття, ознаки та види злочинів
- •104. Поняття складу злочину, його характеристика та ознаки
- •105. Злочини проти приватной власності(крадіжка, розбій, грабіж, шахрайство, вимогательство)
- •106. Злочинами проти державної та колективної власності(розкрадання державного та колективного майна шляхом крадіжки, привласнення, розтрати та зловживання службовим положенням, обману, розбою)
- •109. Поняття та підстави кримінальної відповідальності
- •110. Обставини, які виключають протиправність діяння особи
- •111. Поняття, ціль та види покарань
- •112. Звільнення від покарання
- •115. Поняття судоустрою і судової системи України
- •118. Порядок судового вирішення господарських спорів
- •119. Судовий розгляд цивільних справ
- •120. Розгляд судами кримінальних справ
71. Поняття, форми, суб’єкти та захист права власності в Україні
В ст. 41 Конституції закріплено, що кожен громадянин має право володіти. Користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Власність – це конкретні, історично обумовлені суспільні відносини окремих індивідів та їх колективів з приводу привласнення засобів і продуктів праці шляхом усунення від них інших осіб. В еконо-мічному значенні – це привласнення матеріальних благ окремими суб'єктами, в юридичному – це розмежування “мого” і “чужого”, це панування власника над річчю і можливість користуватися і розпоряджатися нею, незалежно від інших осіб. Зміст права власності склада-ється із трьох елементів: права володіння, права корис-тування і права розпорядження матеріальними блага-ми.Суб'єктами права приватної власності можуть бути громадяни України, іноземні громадяни і особи без гро-мадянства. Іноземні громадяни і особи без громадян-ства, згідно Конституції України, мають такіж права і обов'язки, як і громадяни України, за винятком права власності на землю. Захист права власності закріплений в Конституції України, в Кримінальному, Цивільному кодексі, в Кодексі про адміністративні правопорушення і інших галузях права. Власність є основою економічно-го розвитку суспільства, тому держава і її правоохо-ронні органи захищають різні форми власності різними правовими засобами. Найважливішим цивільно-право-вим засобом захисту права власності є віндикація – віндикаційний позов, другий засіб – негаторний позов, третій засіб – відшкодування шкоди. Віндикація, віндикаіцйний позов – це позов власника про витребу-вання майна з чужого незаконного володіння. Негато-рний позов – це такий позов, який направлений на усу-нення перешкоди законному власнику в користуванні або розпорядженні майном. Відшкодування заподіяної шкоди – збитки відшкодовуються в повному обсязі від-повідно до реальної вартості майна на момент припи-нення права власності, включаючи і неодержані доходи.
72. Спадкування власності за законом в Україні
Спадкування – це перехід майна померлого грома-дянина до його спадкоємців. Майно, яке після смерті спадкодавця переходить до спадкоємців, називається спадщиною. Перехід спадщини є загальним або універ-сальним правонаступництвом. Спадкоємництво здійс-нюється за законом і заповітом. Спадкоємство за зако-ном має місце, коли і оскільки воно не змінено запо-вітом. Якщо немає спадкоємців ні за законом, ні за запо-вітом або жоден із спадкоємців не прийняв спадщини чи всі спадкоємці позбавленні заповідачем спадщини, то майно померлого за правом спадкоємства переходить до держави. Згідно ст. 549 ЦК визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлено шестимісячний строк. Не мають права бути спадкоємцями ні за законом, ні за заповітом особи, які навмисно позбавили життя спад-кодавця чи кого-небудь із спадкоємців або зробили за-мах на їх життя. Не мають права стати спадкоємцями за законом батьки після дітей, у відношення яких вони позбавлені батьківських прав і не були поновлені в цих правах на момент відкриття спадщини, а також батьки і повнолітні діти, які злісно ухилялися від покладених на них в силу закону обов'язків по утриманню спадкодавця, якщо ці обставини підтвердженні в судовому порядку. При спадкуванні за законом, спадкоємцями першої черги є в рівних частках діти(у тому числі усиновлені), дружина і батьки(усиновителі) померлого. Також дити-на померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з батьків, хто був би спадкоємцем. Брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька так і з боку матері -–друга черга. До числа спадкоємців за зако-ном належать непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого не менше одного року до його смерті. Предмети звичайної домашньої обстановки і вжитку переходять до спадкоємців за законом, які проживали спільно з спадкодавцем, незалежно від їх черги і спадкової частки, якщо вони проживали з спадкодавцем до його смерті не менше одного року.