24. У розділі аудиту «Результати» зазначається:

А) інформація щодо мети і напрямів впровадження бюджетної програми, її учасників, запланованих і досягнутих результатів;

Б) гіпотези аудиту щодо неефективного управління ресурсами держави, які досліджувались, стисло виписується процедура дослідження та наводяться результати, які підтверджують або спростовують ці гіпотези;

В) підсумки проведеного аудиту ефективності, а саме, надається висновок щодо ефективності бюджетної програми, коротко наводяться причини неефективного використання ресурсів держави;

Г) необхідні дії щодо проведення якісних змін в управлінні ресурсами держави, підвищення ефективності використання бюджетних коштів, які повинні ґрунтуватися на результатах аудиту ефективності.

Тема 9. Державний аудит ефективності управління державним боргом

1. Відповідно до Маастрихтського договору, у країнах Європейського Союзу державний борг не повинен:

А) перевищувати 60 % від ВВП, а дефіцит бюджету – 3 % від ВВП;

Б) перевищувати 30 % від ВВП, а дефіцит бюджету – 3 % від ВВП;

В) перевищувати 50 % від ВВП, а дефіцит бюджету – 5 % від ВВП;

Г) перевищувати 10 % від ВВП, а дефіцит бюджету – 5 % від ВВП;

2. Головною метою прийнятої в Україні стратегії управління державним боргом на 2013-2015 рр. було:

А) задоволення потреб держави у позикових ресурсах шляхом фінансування державного бюджету за мінімально можливої вартості обслуговування державного боргу з урахуванням ризиків;

Б) утримання обсягу державного боргу на економічно безпечному рівні;

В) забезпечення ефективного функціонування внутрішнього ринку державних цінних паперів та розширення доступу до міжнародного ринку капіталу;

Г) усі відповіді правильні.

3. Аудит ефективності управління державним боргом поділяється на:

А) прямий та непрямий;

Б) внутрішній та зовнішній;

В) обов’язків та необов’язковий;

Г) усі відповіді правильні.

4. Під час здійснення контролю за ризиками, пов'язаними з управлінням боргом, Міністерство фінансів України:

А) проводить оцінку ризиків з метою їх мінімізації;

Б) визначає оптимальне співвідношення очікуваних витрат державного бюджету з управління боргом до ризиків;

В) проводить операції з управління боргом;

Г) усі відповіді правильні.

5. Оцінка ризиків, пов'язаних з управлінням боргом, проводиться на основі даних про:

А) облік і результати моніторингу боргу;

Б) поточну макроекономічну ситуацію (в тому числі показники бюджетно-податкової, грошово-кредитної та валютної політики);

В) ситуацію на внутрішньому ринку державних цінних паперів та/або облігацій місцевих позик і світовому ринку капіталу;

Г) усі відповіді правильні.

6. Ризик значного недовиконання дохідної частини державного (місцевого) бюджету, що може призвести до збільшення обсягу державних (місцевих) запозичень та/або невиконання зобов'язань з обслуговування боргу – це:

А) бюджетний ризик;

Б) валютний ризик;

В) відсотковий ризик;

Г) ризик ліквідності.

7. Ризик зростання плаваючих відсоткових ставок, передбачених умовами діючих зобов'язань за боргом – це:

А) бюджетний ризик;

Б) валютний ризик;

В) відсотковий ризик;

Г) ризик ліквідності.

8. Ризик зменшення ємності ринків капіталу, що унеможливлює запозичення в обсязі, необхідному для рефінансування боргу за прийнятною ціною, та призводить до збільшення вартості запозичень – це:

А) ризик ліквідності;

Б) ризик рефінансування;

В) ризик, пов'язаний з управлінням боргом;

Г) відсотковий ризик.

9. Звіт про виконання програми управління боргом має містити інформацію про:

А) стан боргу на кінець звітного бюджетного періоду;

Б) ситуацію та основні тенденції на внутрішньому ринку державних цінних паперів та/або облігацій місцевих позик і світових ринках капіталу, суттєві зміни в макроекономічній ситуації за звітний бюджетний період;

В) результати оцінки ризиків, пов'язаних з управлінням боргом, станом на кінець звітного бюджетного періоду;

Г) усі відповіді правильні.

10. За результатами визначення оптимального співвідношення очікуваних витрат державного бюджету з управління боргом до ризиків, пов'язаних з управлінням державним боргом, Мінфін включає до середньострокової стратегії управління державним боргом у частині управління ризиками:

А) планові показники державного бюджету з управління державним боргом;

Б) способи запозичень, які планується використати для фінансування державного бюджету;

В) прогнозні значення співвідношення зовнішнього та внутрішнього боргу, плаваючих та фіксованих відсоткових ставок;

Г) усі відповіді правильні.

11. Аудит ефективності управління державним боргом Рахункової палати передбачає дослідження таких питань:

А) ясність та зрозумілість ролі, відповідальності та цілей установ з управління державним боргом;

Б) відкритість для суспільства цілей управління державним боргом;

В) розкриття всіх істотних аспектів щодо операцій з управління державним боргом;

Г) усі відповіді правильні.

12. Індикатори другої групи, що визначені у стандартах INTOSAI для перевірки стану державного боргу застосовують для:

А) виміру уразливості або ризиків того, що певні превалюючи умови можуть негативно впливати на стан боргу;

Б) отримання чіткої картини щодо здатності держави протистояти непередбачуваним обставинами;

В) визначення державних фінансових ресурсів;

Г) усі відповіді правильні.

13. Визначте показники боргової стійкості як для кожної країни окремо, а так для регіональних груп країн і для країн із низьким та середнім рівнем доходів, закріплені у методиці МБРР:

А) зовнішній сукупний борг, % до експорту товарів і послуг;

Б) зовнішній сукупний борг, % до валового національного доходу;

В) короткостроковий зовнішній борг за залишковим терміном погашення, % до загальної суми зовнішнього сукупного боргу;

Г) усі відповіді правильні.

14. Показник боргової стійкості країни включає показники:

А) ліквідності та платоспроможності;

Б) заборгованості державного сектору;

В) заборгованості фінансового та приватних секторів;

Г) усі відповіді правильні.

15. Динамічний індикатор управління державним боргом використовується як показник:

А) відношення державного зовнішнього боргу до експорту товарів і послуг;

Б) заборгованості державного сектору;

В) ліквідності;

Г) усі відповіді правильні.

ТЕМА 10. ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО АУДИТУ

1. Назвіть види на які можна поділити ефективність державного фінансового аудиту:

А) внутрішня та зовнішня;

Б) макроекономічна та мікроекономічна;

В) макроекономічна та проміжна;

Г) усі відповіді правильні.

2. Ефективність діяльності органів державного фінансового аудиту визначається шляхом:

А) множення різноманітних ефектів (економічного, організаційного);

Б) додавання різноманітних ефектів, які досягаються за результатами контролю (економічного, організаційного, соціального);

В) визначення результатів контрольної діяльності;

Г) порівняння фактичних результатів із запланованими.

3. Соціальний ефект державного фінансового аудиту полягає в тому, що:

А) за його результатами вживають заходів до осіб, що допустили порушення фінансового законодавства, враховуючи їх звіль­нення і притягнення до кримінальної відповідальності;

Б) у результаті державного фінансового аудиту поліпшується соціальна структура колективів;

В) у результаті державного фінансового аудиту керівні посади обіймають більш квалі­фіковані, відповідальні люди;

Г) усі відповіді правильні.

4. Організаційний ефект полягає в тому, що:

А) за підсумками проведених контрольних заходів пропонуються і реалізуються заходи щодо поліпшенню структури державної виконавчої влади;

Б) в результаті державного фінансового аудиту підвищується керованість у державі, скорочуються зайві ланки або створюються нові, необхідні для економіки;

В) підвищується оперативність управління;

Г) усі відповіді правильні.

5. Проміжна ефективність діяльності органу державного фінансового контролю – це:

А) співвідношення економічних результатів виконання подань і розпоряджень та витрат на утримання органу державного фінансового контролю;

Б) сума економічного та організаційного ефектів;

В) результати певних контрольних заходів;

Г) усі відповіді правильні.

6. Значний вплив на оцінку ефективності державного фінансового аудиту здійснюють:

А) ефективність системи заходів, пов’язаних з організацією фінансового контролю;

Б) рівень кваліфікації аудиторів;

В) взаємодія контролюючого органу з суб’єктом господарювання;

Г) усі відповіді правильні.

7. Вкажіть, що з наведеного не впливає на оцінку ефективності державного фінансового аудиту

А) досконалість методів, які використовуються при здійсненні контрольних заходів;

Б) рівень розвитку системи заходів щодо попередженню фінансових правопорушень;

В) обсяги фінансових санкцій;

Г) усі відповіді правильні.

8. Загальними критеріями ефективності державного фінансового аудиту є:

А) результативність;

Б) дієвість та економічність;

В) інтенсивність та динамічність;

Г) усі відповіді правильні.

9. Критерій результативності не враховує показники:

А) виявлений обсяг коштів, використаних з порушеннями законодавства;

Б) виявлений обсяг неефективно використаних коштів;

В) обсяг коштів, повернутих до державного і місцевих бюджетів і на бюджетні рахунки організацій;

Г) усі відповіді правильні.

10. Критерій дієвості враховує показники:

А) кількість виконаних подань і розпоряджень;

Б) кількість структурних перетворень в економіці, міністерствах, відомствах і на підприємствах, здійснених за поданнями фахівців;

В) кількість поправок до чинного законодавства;

Г) усі відповіді правильні.

11. Виявлений обсяг коштів, використаних не за цільовим призначенням, є показником:

А) дієвості;

Б) результативності;

В) економності;

Г) усі відповіді правильні.

12. Критерій еконо­мічності містить у собі показники:

А) обсяг коштів, витрачених на здійснення державного фінансового аудиту;

Б) обсяг коштів, витрачених суб'єктом контролю, що перевіряється, на підготовку матеріа­лів для аудиту;

В) рівень економічності - співвідношення отриманого економічного ефекту від реалізації подань до витрат на утримання органу, що контролює;

Г) усі відповіді правильні.

13. Критерій інтенсивності діяльності не враховує показники:

А) кількість контрольних заходів (на одного фахівця, відділ, аудиторський напрямок, орган, що контролює);

Б) обсяг перевірених коштів (одним фахівцем, відділом, аудиторським напрямком, органом, що контролює);

В) кількість рішень (накази, розпорядження, нормативні акти), ухвалених за поданнями фахівців;

Г) усі відповіді правильні.

14. Критерій динамічності діяльності враховує показники:

А) рівень результативності контрольних заходів: співвідношення кількості винесених за результатами контролю пропозицій до кількості контрольних заходів;

Б) рівень ефективності контрольного заходу: співвідношення обсягу коштів, використаних з порушен­ням діючого законодавства, до загального обсягу перевірених коштів;

В) рівень дієвості подань (розпоряджень): співвідношення кількості виконаних прийнятих та упроваджених пропозицій до загальної кількості наданих пропозицій;

Г) усі відповіді правильні.

15. Для оцінки ефективності роботи державних аудиторів можуть бути визначені показники, що охоплюють основні резуль­тати їх діяльності:

А) обсяг перевірених коштів (Оп.);

Б) кількість проведених контрольних заходів (Кк.);

В) обсяг нецільового використання коштів державного бюджету, виявлений при проведенні контроль­ного заходу (Он.);

Г) усі відповіді правильні.

16. Назвіть показники, які не використовуються для оцінки ефективності роботи державних аудиторів

А) обсяг коштів, повернутих до державного бюджету за підсумками контрольних заходів;

Б) обсяг неефективного використання бюджетних коштів;

В) обсяг нецільового використання бюджетних коштів;

Г) усі відповіді правильні.