1 - копия

11 Працездатне населення — це сукупність людей переважно робочого віку, здатних за своїми психофізіологічними даними до участі в трудовому процесі. У будь-якому суспільстві працездатне населення поділяють на дві групи: економічно активне та економічно неактивне. Співвідношення між цими групами залежить від соціальних, економічних, політичних і демографічних умов. Ктнтв = ТНтв / Нтв.коф прац.,

12. Безробіття — соціальне явище, коли кількість бажаючих отримати роботу є більшим, ніж робочих місць (перевага пропозиції робочої сили над її попитом). Відповідає стану незайнятості працездатного населення та має негативні економічні й соціальні наслідки для усього населення регіону, де набуло особливого поширення. Безробітні у визначенні Міжнародної організації праці (МОП) — особи у віці 15-70 років (зареєстровані та незареєстровані в державній службі зайнятості), які одночасно задовольняють трьом умовам:не мали роботи (прибуткового заняття);активно шукали роботу або намагались організувати власну справу впродовж останніх 4-х тижнів, що передували опитуванню; готові приступити до роботи впродовж двох найближчих тижнів.Рівень безробіття розраховується як відношення чисельності безробітних, які зареєстровані в державній службі зайнятості, до працездатного населення працездатного віку. Значний недолік такої методики розрахунку полягає у заниженні реального числа безробітних, оскільки в країнах, де соціальна допомога безробітним низька або де-факто відсутня, багато осіб не реєструються як безробітні на біржі праці. Згаданий феномен також спостерігається у сільських регіонах, де працездатне населення займається обробкою (власної) землі, що не охоплюється статистикою як діяльність господарювання. Циклічне (кон'юнктурне) безробіття виникає внаслідок коливань економіки. В фазі рецесії підприємства звільняють робочих та наймають на роботу в разі економічного підйому. Вважається, що кон'юнктурне безробіття зникає через 2-3 роки.Сезонне безробіття — результат природних коливань кліматичних умов протягом року або коливань попиту. Зникає протягом року. Панельне безробіття (у розумінні монетаристів — природне безробіття): відсоток безробіття, який неможливо усунути навіть при найкращому розвитку кон'юнктури. Цей вид безробіття виникає внаслідок фрикційного, добровільного та структурного безробіття. Це та група безробітних, які не можуть знайти роботу в зв'язку з кваліфікацією, віком, станом здоров'я, місцем проживання або недостатнім бажанням до праці.Фрикційне безробіття виникає, коли люди тимчасово знаходяться без роботи в результаті зміни місця праці, професій. Цей вид безробіття виникає в короткостроковому вимірі. Структурне безробіття — виникає в результаті зміни структури економіки, викликане науково-технічним прогресом і зміною структури потрібних кадрів.

13. Основним показником наявності робочої сили є облікова чисельність працюючих. Облікова чисельність на дату — це показник чисельності працівників облікового складу на певну дату звітного періоду, наприклад, на перше або останнє число місяця, включаючи прийнятих та виключаючи тих працівників, які вибули в цей день. Якщо підприємство на вказану дату не працювало, чисельність відображається станом на останній день роботи, що передував цій даті.До облікового складу працівників підприємства мають зарахуватись усі працівники, які прийняті на постійну, сезонну, а також на тимчасову роботу строком на один день і більше, з дня зарахування їх на роботу. В обліковому складі працівників за кожний календарний день ураховуються як фактично працюючі, так і відсутні на роботі з будь-яких причин, тобто всі працівники, які перебувають у трудових відносинах, незалежно від форми договору.До облікового складу входять також працівники, які тимчасово не працюють на підприємстві з таких причин:через хворобу;у зв’язку з виконанням державних або громадських обов’язків;тимчасово залучені на с/г та інші роботи;перебувають у щорічних, щорічних додаткових, а також додаткових відпустках, надання яких передбачене законодавством;Не включаються до облікового складу працівники, які не перебувають у штаті даного підприємства. До них належать такі працівники:залучені до виконання робіт за договорами цивільно-правового характеру, включаючи договір підряду;прийняті для виконання разових спеціальних робіт: наприклад, консультації лікарів у медичних закладах, ремонтні роботи тощо;прийняті на роботу за сумісництвом з інших підприємств;З аналітичною метою використовуються також так звані показники явочної і фактично працюючої кількості робітників. Зазначені показники є моментними і можуть бути розраховані на будь-який момент часу (добу) або період.Явочне (кількість тих, хто з’явився) показує, скільки чоловік спискового складу з’явилось на роботу.Кількість фактично працюючих — скільки чоловік з числа тих, що почали працювати.Відмінність між явочним числом і числом фактично працюючих спостерігається у випадку цілодобового простою, коли працівники з’явились на підприємство, але з незалежних від них причин до роботи не стали.Для характеристики чисельності працюючих за період розраховуються відповідні середні показники — середньооблікова, середньоявочна, середньофактична чисельність працівників. Необхідність визначення показників чисельності робітників за окремі періоди зумовлена вимогами економічного аналізу. Так, для розрахунку середньої продуктивності праці або середньої заробітної плати треба зіставити обсяг продукції або фонд заробітної плати за певний відрізок часу (інтервальні показники) з чисельністю працюючих за той самий відрізок часу.Середньооблікова чисельність працівників за звітний місяць обчислюється шляхом підсумовування чисельності працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, включаючи святкові (неробочі) і вихідні дні, і ділення одержаної суми на кількість календарних днів звітного місяця.Чисельність працівників облікового складу за вихідний або святковий (неробочий) день приймається на рівні облікової чисельності працівників за попередній робочий день. У разі наявності двох або більше вихідних чи святкових (неробочих) днів підряд чисельність працівників облікового складу за кожний з цих днів приймається на рівні чисельності працівників облікового складу за робочий день, що передував вихідним та святковим (неробочим) дням.Для правильного визначення середньооблікової чисельності працівників необхідно вести щоденний облік чисельності працівників спискового складу, який має уточнюватись на основі наказів (розпоряджень) про прийняття, переведення працівників на іншу роботу, припинення трудового договору тощо.Чисельність працівників облікового складу за кожний день має відповідати даним табельного обліку використання робочого часу (форма № Т-13), на основі якого установлюється чисельність працівників, які фактично з’явилися на роботу, та причини їх неявок.Треба відзначити, що середньооблікову чисельність працівників можна отримати, якщо скласти кількість людино-днів явок і неявок на роботу за всі дні періоду та поділити їх на кількість календарних днів.Необхідно мати на увазі, що при розрахунку середньооблікової чисельності не всі працівники, що внесені до списку, беруться до уваги (це робиться з метою забезпечення розмірності динаміки продуктивності праці і заробітної плати). Наприклад, не враховуються:а) жінки, які перебувають у відпусках у зв’язку з вагітністю та пологами або в додатковій відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею відповідного віку, передбаченого чинним законодавством або колективним договором підприємства, включаючи тих, які усиновили новонароджену дитину безпосередньо з пологового будинку;б) студенти та учні навчальних закладів, які проходять виробничу практику або на період літніх канікул зараховані на робочі місця та посади;в) студенти денних відділень навчальних закладів і аспіранти, які залучені науково-дослідним сектором цих закладів для виконання робіт, якщо вони зараховані на штатні посади;г) студенти навчальних закладів, які працюють на підприємствах у складі студентських загонів (незалежно від профілю діяльності), якщо за ці роботи вони одержують заробітну плату;ґ) учні відомчих професійних навчально-виховних закладів, навчально-курсових комбінатів, курсів, шкіл тощо, що перебувають на балансі підприємства, у разі здійснення виплат (крім стипендій) з фонду оплати праці за виконану роботу;д) громадяни інших держав, які працюють за договором на підприємствах, включаючи спільні, що розташовані на території України, незалежно від форм господарювання, якщо вони згідно з законодавством України одержують доход (заробітну плату);

14. З об'єктивних і суб'єктивних причин чисельність персоналу змінюється. У процесі аналізу руху робочої сили розраховуються й порівнюються з попередніми періодами наступні коефіцієнти руху робочої сили. Коефіцієнт обороту кадрів по прийому, Коефіцієнт обороту кадрів з вибуття, Коефіцієнт плинності кадрів, Коефіцієнт сталості кадрів Коз=(Чз/ССЧ)*100 Коп=(Чп-ССЧ)*100 Кзаг=Коз-Коп Кзм=(Чнеоб\ССЧ)*100 Кпл=(Чнадл/ССЧ)*100

15. Робочий час — це встановлений законодавством відрізок календарного часу, протягом якого працівник відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку, графіка роботи та умов трудового договору повинен виконувати свої тру­дові обов'язки. Тривалість робочого часу встановлюється як у централі­зованому порядку, так і на рівні локального регулювання. У сучасних умовах спостерігається тенденція до колективно-договірного та індивідуального (в рамках трудового догово­ру) регулювання тривалості робочого часу. Держава лише встановлює певну межу тривалості робочого часу, яка не може бути збільшена.Робочий час поділяється на види, розрізняють нормаль­ний, скорочений і неповний робочий часНорма робочого часу — це встановлена законом, колек­тивним або трудовим договором для даного працівника три­валість його робочого часу за певний календарний період — день, тиждень, місяць. Фонд робочого часу, планований час роботи одного робітника протягом певного календарного періоду (року, кварталу, місяця). Розраховується для визначення необхідної чисельності робітників, а також для виявлення показників використання трудових ресурсів на підприємствах, що діють. Як одиниці виміри приймаються людино-година, людино-день .

16. балн- система показників, що характеризують використання робочого часу, величину та склад трудових затрат, а також втрати робочого часу. Може складатися на одного працівника та на середню за списком чисельність працівників підприємства. Б.р.ч. містить такі показники.1. Календарний фонд часу (число календарних днів у році).2. Вихідні та святкові дні.3. Номінальний фонд робочого часу -число робочих днів (п.1 - п.2).4. Невиходи на роботу, всього; в тому числі:- чергові відпустки; - відпустка у зв'язку з вагітністю і народженням дитини;- відпустки студентам та учням;- через хворобу;- виконання державних обов'язків;- невиходи з дозволу адміністрації;- масові невиходи на роботу (страйки);- прогули.5. Корисний фонд робочого часу, днів (п.З-п.4).6. Середня тривалість робочого дня, годин.7. Корисний (ефективний) фонд робочого часу, годин (п.5 - п.6).Середню тривалість робочого дня розраховують як середньозважену величину з урахуванням різної тривалості робочого дня для різних категорій працівників.Скорочений робочий день мають підлітки і матері, які годують дітей. Враховується також скорочення тривалості роботи в передсвяткові дні.

17 Національне багатство — це сукупність нагромаджених (накопичених) матеріальних благ (засобів виробництва та предметів споживання), створених працею попередніх і теперішнього поколінь людей і залучених до економічного обороту природних ресурсів та фінансових коштів. Залежно від економічного призначення і ролі у процесі відтворення, елементи національного багатства поділяються на виробничий і споживчий (невиробничий) фонди.Виробничий фонд національного багатства — це запаси засобів виробництва (знарядь і предметів праці), призначених для обслуговування сфери виробництва До виробничого фонду національного багатства включають: основні виробничі фонди;запаси матеріальних оборотних фондів, в тому числі: матеріальні запаси виробничої сфери (запаси сировини, матеріалів, палива, незавершеного виробництва і незавершеного будівництва); запаси готової продукції (засоби виробництва) на складах підприємств, у системі постачання, на товарних біржах, у дорозі; державні резерви засобів виробництва (знарядь і предметів праці);нагромаджені (накопичені) матеріальні та трудові витрати, пов’язані із поліпшенням земель, лісів та інших природних ресурсів.Зазначимо, що виробничий фонд значною мірою визначає динаміку національного багатства. Зростання національного багатства залежить насамперед від долі виробничого фонду і ефективності його використання. Найважливіша і найбільш активна частина національного багатства — це основні виробничі фонди, насамперед, засоби праці, тобто виробничі будівлі, споруди, силові та робочі машини, устаткування, різне обладнання, транспортні засоби, шляхи сполучень та ін. Основні виробничі фонди є важливим показником рівня економічного розвитку країни. Основні фонди як сукупність засобів праці є вирішальним фактором процесу виробництва матеріальних благ, а їх натурально-речовинний склад визначає характер матеріально-технічної бази суспільства. Споживчий (невиробничий) фонд національного багатства — це сукупність нагромаджених матеріальних благ, які призначені для невиробничого споживання. Він складається із фонду споживання населення і суспільного споживчого фонду.До складу споживчого фонду, що безпосередньо задовольняє потреби населення, включають:основні невиробничі фонди закладів охорони здоров’я, освіти, культури, спорту, побутових послуг і житловий фонд;готову продукцію (предмети споживання), яка знаходиться на складах підприємств, у торгівлі та громадському харчуванні, домашніх господарствах населення, дорозі;особисте майно населення (предмети довгострокового користування) — меблі, господарсько-побутові і культурно-побутові прилади, книги, транспортні засоби та ін.

18 До основних фондів належать матеріально-речові елементи виробничих фондів, ознаки За натурально-речовим складом основні виробничі фонди не однакові. Одні з них беруть безпосередню участь у виробничому процесі (машини, верстати тощо), тому їх називають активними, інші (наприклад, будівлі) — тільки опосередковану і тому дістали назву пасивних. Зрозуміло, що продуктивність основних виробничих фондів залежить від активної частини. виробничі фонди можна оцінювати в натуральних і вартісних показниках. Амортизація основних фондів — це поступове заміщення в грошовій формі зношених засобів праці внаслідок перенесення їхньої вартості на продукт (послуги), що виробляєтьсяЗношування та амортизація — поняття не тотожні. Розмір амортизації може не збігатися з розміром зношування в окремі періоди року, оскільки основні фонди зношуються нерівномірно, а амортизація нараховується рівними частинами щомісяця. Відрахування на заміщення вартості зношеної частини основних фондів називають амортизаційними. З них створюється фонд амортизації. Показники ефективності використання основних фондівГоловним показником ефективного використання основних виробничих фондів є фондовіддача (Фв), яка відображує кількість продукції, що припадає на 1 грн основних виробничих фондів (ОВФ)

19. З часом або в результаті зміни технології частину основних засобів списується з балансу і, навпаки, знову придбані основні засоби зараховуються на баланс підприємства. Про те, наскільки швидко відбувається цей процес, можна судити за коефіцієнтами вибуття і оновлення основних засобів: еликі значення цих коефіцієнтів спостерігаються тоді, коли на підприємстві йде інтенсивна заміна обладнання внаслідок реконструкції або модернізації виробництва.Для того, щоб судити, наскільки ефективно використовуються основні кошти, існує ряд показників, серед яких найважливішими є фондоємне і фондовіддача.Фондовіддача - це пряма величина, що характеризує рівень віддачі капіталу.фондовіддачу розраховують за формулоюЗнаючи фондоємне продукції, можна розрахувати потребу в основних засобах.

фондоємне і фондовіддачу відносять до узагальнюючих показників. Крім узагальнюючих, існують приватні показники ефективності використання основних засобів, які характеризують використання окремих груп основних засобів. Найважливішими з них є коефіцієнти використання обладнання. До них відносять коефіцієнти екстенсивного та інтенсивного використання обладнання, а також інтегральний коефіцієнт.Коефіцієнт екстенсивного використання обладнання показує використання його в часі. Розрізняють коефіцієнти використання календарного і режимного фонду часу.

21 Фондовіддача - це пряма величина, що характеризує рівень віддачі капіталу.фондовіддачу розраховують за формулоюде Ф _о - фондовіддача; В - річний випуск продукції у вартісному або натуральному вираженні; С _СР - середньорічна вартість основних засобів.фондоємне або коефіцієнт закріплення основних засобів - це величина зворотна показником фондовіддачі. Її визначають за формулоюде Ф _е - фондоємне одиниці продукції.Знаючи фондоємне продукції, можна розрахувати потребу в основних засобах.фондоємне і фондовіддачу відносять до узагальнюючих показників. Крім узагальнюючих, існують приватні показники ефективності використання основних засобів, які характеризують використання окремих груп основних засобів. Найважливішими з них є коефіцієнти використання обладнання. До них відносять коефіцієнти екстенсивного та інтенсивного використання обладнання, а також інтегральний коефіцієнт.Коефіцієнт екстенсивного використання обладнання показує використання його в часі. Розрізняють коефіцієнти використання календарного і режимного фонду часу.Календарний фонд становить 365 '24 = 8760 год Режимні час залежить від характеру виробничого процесу. Для безперервних процесів воно дорівнює календарному, для безперервно - календарним за мінусом вихідних та святкових днів.Коефіцієнти використання календарного і режимного часу визначаються за наступними формулами:де К _ек - коефіцієнт використання календарного часу; Т _ф - фактичний час роботи обладнання; Т _до - календарний фонд;де К _{е р} - коефіцієнт використання режимного часу; Т _реж - режимний фонд. Коефіцієнт інтенсивного використання обладнання відображає рівень використання його за продуктивністю:

 де К _і - коефіцієнт інтенсивного використання обладнання; П _т - продуктивність фактична; П _т - продуктивність з технічної нормі.Інтегральний коефіцієнт - характеризує використання обладнання як за часом, так і по продуктивності:де До _е - коефіцієнт екстенсивного використання обладнання; К _і - коефіцієнт інтенсивного використання обладнання.Ефективність функціонування підприємства в цілому у великій мірі залежить від рівня використання його основних засобів. Не меншу роль у діяльності підприємства відіграють і нематеріальні активи

22.Показники використання осн.фондів, їх розрахунок і економічний зміст.Основными показателями использования основных производственных фондов явл.: фондоотдача и фондоемкость.Фондоотдача – рассчитывается отношением стоимости произведенной продукии к среднегодовой стоимости ОПФ. Расч. в грн. и пока показывает сколько грн продукции производится в среднем на 1 грн вложенных ОПФ.f=QP/=грнНаряду с показателем общей фондоотдачи рассчитывают фондоотдачу активной части ОПФ.fфакт=QP/=грнПоказывает сколько грн продукции производится в среднем на 1 грн стоимости машин и оборудовании, т.е. активной части.Фондоемкость – это показатель обратный фондоотдачи.Расч.в грн и показывает сколько в среднем грн стоимости ОПФ приходится на 1 грн стоимоти продукции. С показателями использования ОФ связан показатель обеспеченности труда ОФ – фондовооруженность труда работников, который рассчитывается отношением среднегодовой стоимости ОПФ к среднесписочной численности работников.Если предприятие работает в несколько смен, то в знаменателе берут число работников в наибольшей смене, которое расч.отношением среднесписочной численности работников к коэф.сменности работы.

23.Індексний аналіз динаміки середньої фондовіддачіДля анализа фондоотдачи статистика использует индексный метод.Динамика фондоотдачи по отдельным предприятиям, отдельным видам продукции или отдельным подразделениям анализируется с помощью индивидуальных индексов. ; Для анализа динамики средней фондоотдачи по группе предприятий используется система индексов переменного состава, постоянного и структурных сдвигов.Индекс перем.состава показывает как изменилась в отчетном периоде по сравнению с базисным средняя фондоотдача по группе предприятий за счет влияния двух факторов:1)изменение фондоотдачи на каждом предприятии2)изменение структуры ОПФ, т.е.за счет изменения удельного веса стоимости ОФ отдельных предприятий в общей стоимости ОПФ всех предприятий.Обозначим структуру ОФ через d, тогда Индекс постоянного состава показывает как изменилась в отчетном периоде по сравнению с базисным средняя фондоотдача по группе предприятий только за счет влияния первого фактора – изменение фондоотдачи на каждом предприятии.Индекс структурных сдвигов показывает как изменилась в отчетном по сравнению с базисным периодом средняя фондоотдача только за счет второго фактора – изменение структуры ОПФ.

24.Стат.аналіз впливу зміни вартості осн.фондів та фондовіддачі на зміну випуску продукціїДля определения влияния факторов ОФ на изменение объема производства продукции используют разностный и индексный методы разложения абсолютного прироста по факторам:В т.ч.а)прирост выпуска продукции за счет изменения среднегодовой стоимости ОПФ (объемный фактор)б)прирост выпуска продукции за счет изменения фондоотдачи (кач. фактор)Индексный метод:В т.ч.а)б)

25.Поняття оборотних фондів.Визначення показників використання та забезпечення матеріальними ресурсами.В процессе производства наряду с использованием основных фондов и живого труда происходит потребление оборотных фондов.Оборотные фонды являются частью национального богатства и в отличие от основ ых фондов, лишь один раз участвуют в процессе пр-ва и полностью переносят стоимость на готовый продукт.В состав оборотных отраслей экономики входят:1.Сырье, основные материалы и покупные полуфабрикаты.2.Вспомогательные материалы3.топливо и горючее4.тара и тарные материалы 5.запасные части для ремонта6.инструменты, инвентарь и другие малоценные и быстроизнашивающиеся предметы7.семена и псадочные материалы8.корма и фураж9.животные на откорме10.прочие производственные запасы11.незавершенное производство и полуфабрикаты собственного изготовления12.расходы будущих периодовОбъем и состав оборотных фондов пред-й определяется спецификой отдельных отраслей и особенностями пр-ой деятельности. Основными задачами статистики обор.фондов является изучение их объема, структуры, использования и оборачиваемости.

28.Характеристика основних макроекономічних показників, взаємозв’язок між ними. В системе НС основными макроеконимическими показателями явл.ВНД, ВВП, ЧНД, ЧВД.ВНД – обобщающий показатель социально-экон. Развития страны, отражающий конечные результаты деятельности пред-тий и организ всех секторов экономики как на тер-ии данной страны, так и за ее пределами. В стат.практике этот показатель начали использовать с 1988г.и ранее он назыв.ВНП.В соответствии с СНС стандарт с 1993 этот показ. Стали назыв.ВНД.При изучении динамики и структуры ВНД в расчет принимают результаты эконом.деятельности всех хоз.едениц(предпр, организ, учрежд), всех секторв экономики, всех форм собственности.В составе ВНД выделяют ВВП.ВВП –характеризует стоимость товаров и услуг произведен предприятиями и организ всех сфер экономики, расположенных на терр-ии страны за определ.период времени (за 1 год).ВНД и ВВП исчисляют в ценах конечного потребления.При изучении динамики этих показателей их объем расчитыв.в действит или сопоставимых ценах.Если из ВНД вычесть потребление основного капитала получают ЧНД и аналогично, если из ВВП вычесть потребление основного капитала получим ЧВД.Если к ВВП прибавить сальдо первичных расходов из-за заграницы получим ВНД.Если к ЧВД прибавить сальдо первичных расходов из-за границы получим ЧНД.

27.Визначення показників обертання оборотних фондів.Наряду с показателями обеспеченности и использования материальных ресурсов рассчитывают показатели оборачиваемости обор.фондов.Важнейшими из них являются: коэф.оборачиваемости, коэф.закрепления обор.фондов и средняя скорость одного оборота.При расчете показателей оборачиваемости в стат.практике принимают месяц равный 30 дням, квартал 90 дней, год 360 дней.1)Коэф.оборачиваемости обор.фондов характеризует число оборотов среднего остатка оборотных средств за отчетный период. Расчитывается отношением стоимости реализованной продукции(без НДС и акцизов) к среднему остатку оборотных средств.(число оборотов)2)Коэф.закрепления обор.фондов – это показатель обратный коэффициенту оборачиваемости.Характеризует сумму оборотных средств, которая приходится на 1 ден.ед. реализованной продукции. Еден.измерения грн.3)Средняя скорость одного оборота –характеризует среднюю продолжительность одного оборота в днях.Расчитывается путем деления продолжительности отчетного периода на коэф.оборачиваемости, т.е. на число оборотов.С=Д/число оборотовВ связи с ускорением или замедлением оборачиваемости оборотных средств можно определить сумму средств, высвобожденных из оборота или дополнительно вовлеченных в оборот.Для этого необходимо изменение средней скорости одного оборота умножить на однодневную реализацию продукции в отчетном периоде. = = (+-дополн.вовл, - - высвобожд