24

14.Г.Квітка-Основ’яненко – яскравий представник сентименталізму в українській літературі першої половини ХІХ ст.

15.Жанр байки, її розвиток в українській літературі та головні представники.

16.Драматургічна спадщина Т.Г.Шевченка.

17.Особливості української драматургії другої половини ХІХ ст. Творчість І.Карпенка-Карого, М.Кропивницького та М.Старицького.

18.Драматургія Лесі Українки в контексті європейської «нової драми».

19.Драматургія В.Винниченка в контексті європейської «нової драми».

20.Український театр і драматичне мистецтво 20–30-х рр. ХХ ст.

21.Експериментальні пошуки в національній кінематографії першої половини ХХ століття. Творчість О.Довженка.

Заліковий модуль 1.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. Українська література другої половини ХХ ст. – початку ХХІ ст.

Тема 8. Творчість письменників - «шістдесятників»

60-ті роки – період суспільної та мистецької «відлиги», початок процесу реабілітації жертв жахливих репресій 20–40-х рр.

«Шістдесятництво» як новітня політична та ідейно-есте- тична концепція творчої інтелігенції. Спільні джерела, духовна єдність «шістдесятників», тематичні й світоглядні перегуки. Увага у творчості до особистісного начала, заглиблення в історію народу, актуалізація проблеми неповторності художнього мислення кожної творчої індивідуальності.

Ліна Костенко (р.н. 1930) – чільний представник митцівшістдесятників. Роман у віршах «Маруся Чурай» (1979): фольк- лорно-історична основа, літературні прототексти, широкий спектр проблем, сюжетно-композиційна структура, сюжетні лінії твору. Естетична роль хронотопу «дороги» в романі.

Історичний роман у віршах «Берестечко» (1999): історія створення, проблематика, мотивна структура твору. Новаторство Л.Костенко в зображенні образу Богдана Хмельницького.

Драматична поема «Дума про братів неазовських»: історична основа твору, спільне й відмінне з народною думою в поемі.

Микола Вінграновський (1936-2004) – яскравий представник «шістдесятників», поет, прозаїк, кіноактор і кінорежисер, учень О.Довженка. Новаторський характер збірки «Атомні прелюди» (1962), її місце в поезії 60-х рр. Доля народу і проблеми моральної

25

відповідальності людства за наукові відкриття. Широта тематичного діапазону збірки. Характер ліризму збірок «Сто поезій» (1967), «На срібному березі» (1978), «Київ» (1982). Моделювання психологічних станів, відчуттів, драматизму почуттів, захоплень і тривог ліричного суб’єкта. Визначальні концепти художнього світу поета: символічний образ Дніпра, України, народу. Інтимна лірика поета: «Губами теплими і оком золотим» (1984), «Цю жінку я люблю» (1990), «З обійнятих тобою днів» (1992). Проблематика оповідань і повістей: «Первінака» (1977), «В глибині дощів» (1978), «Манюня» (2003). Роман «Наливайко».

Гр. Тютюнник – неперевершений новеліст 60–70-х рр. ХХ ст. Збірки новел «Зав’язь» (1966), «Батьківські пороги» (1972), «Крайнебо» (1975), «Коріння» (1978), їх наративна стратегія. Загальнолюдські, вічні теми і мотиви у творчості митця.

Самостійна робота: Дати визначення (письмово) літературознавчим термінам й уміти їх застосовувати при аналізі віршів: сонет і його різновиди, білий вірш, газеллі, рубаї, хокку, цикл сонетів, вінок сонетів, медитація, філософська лірика, поема, драматична поема.

Тема 9. Сучасний літературний процес в Україні (кін. ХХ – поч. ХХІ ст.). Феномен постмодернізму

Феномен українського постмодернізму: історія виникнення, ґенеза, особливості естетики, складність і неоднозначність даної естетичної системи. Джон Барт як інтерпретатор постмодернізму: основні положення його бачення естетики постмодерністської літератури. Питання про заангажованість мистецтва та моральний обов’язок митця. Принцип етичного нігілізму творця.

Постмодерністська ситуація в Україні та дискусії навколо неї. Проблеми постмодернізму в оцінці сучасного літературознавства: різні аспекти цього напрямку. Висвітлення своєрідності українського постмодернізму. Особливості розгортання постмодернізму в Україні. Кінцесвітня філософія й атомний катастрфізм як ідеологеми, які продукують постмодерну свідомість кінця ХХ ст. Поява нової літератури, іронічної, видовищної, котра пародіює ідеологічні кліше, відроджує форми барокової гри, озвучує новий маскарад персонажів і ролей.

Провідні риси української постмодерної прози. Принцип гри як вихідний принцип постмодерністської літератури. Фраг-

26

ментарність, конселекція, колаж, гіперреалістичність, безособовість, іронія, перформанс (театралізованість життя) як основні принципи організації постмодерністського тексту. Прийом «обігрування» (у формі пародії, травестії) у постмодерністському контексті. Потужна інтертекстуальна складова як передумова народження та існування постмодерністських текстів-пастишів. Генетичні зв’язки текстів-пастишів зі своїми прототекстами. Метатекстуальність, інтермедіальність та ризоморфність постмодерністських тестових утворень. Позиція персонажа в українській постмодерній прозі. Відмова від традиційних образів і прийомів, поєднання комічного і трагічного.

Самостійна робота: Розкрити зміст літературознавчих термінів і вміти їх застосовувати під час аналізу творів: постмодернізм, постмодерний дискурс, попкультура, авангард, неоавангард, кітч, реконструкція, інтертекстуальний аналіз, заангажоване мистецтво, фрагментарність, конселекція, колаж, іронія, перформанс.

Тема 10. Постмодерний дискурс сучасної української поезії

Функціонування декількох дискурсів у сучасній українській поезії. Перевага авангардного і постмодерного дискурсів у творчості молодих поетів, їх художні особливості. Поява літературних угруповань «Бу-Ба-Бу», «Західний вітер», «Нова дегенерація» та ін., що формують неоавангардистський дискурс. Основні риси неоавангардистського поетичного дискурсу: продовження традицій І.Котляревського, експериментування, сміхова культура, карнавалізація, екзотизм, епатажність, гра, поєднання ознак «вищих» і «нижчих» жанрів і стилів, бурлескно-гумористичні інтонації, пародіювання тощо.

Літературне об’єднання «Бу-Ба-Бу» – найяскравіший вияв раннього українського постмодернізму: історія створення гурту, символіка назви, його найяскравіші представники (Ю.Андрухович, В.Неборак, О.Ірванець). Бубабістська ідеологія карнавалу. Постмодерний карнавал як форма самоствердження нового покоління українських авторів. Сексуальність, ненормативна лексика, іронія щодо традиційних досі тем, зумисне зведення докупи патріотики й еротики – основа творчості бубабістів.

Творчість О.Ірванця, аналіз його пародій «Любіть Охлахому», циклу «Уроки класики», «Пісні східних слов’ян», майстерне використання цитатного дискурсу.

27

Художні експерименти В.Неборака, його збірки «Бурштиновий час», «Літаюча голова», «Альтер его», «Розмова зі слугою», «Епос про тридцять п’яту хату», застосування барокових прийомів, гротескного реалізму.

Ю.Андрухович як поет, автор збірок віршів «Небо і площі» (1985), «Середмістя» (1985), «Екзотичні птахи і рослини» (1991, 2003). Постмодерність художнього дискурсу Ю.Андруховича, аналіз під цим кутом зору циклу «Кримінальні сонети. Історії, підслухані в корчмі Макальондри». Пародія, суржик, іронія, гротеск, сарказм як основні засоби моделювання світу й героїв («Кишеньковий Яворницький»).

Іронічно-постмодерна традиція в поетичній творчості С.Жа-дана. «Злободенність», епатажність поезії С.Жадана. Привнесен-ня ним у постмодерний поетичний текст потужного елементу субкультури, запровадження міського молодіжного сленгу, роз-ширення сфери використання елементів пародії і самопародії, влучне оперування цитатами з постколоніальної дійсності, кла-сичних текстів і субкультур них проявів.

Семінарське заняття: Художні експерименти літературного угруповання «Бу-Ба-Бу».

Самостійна робота: текстуальне ознайомлення з поетичними творами Василя Махна.

Тема11. ПостмодерністськапарадигмароманістикиЮ.Андруховича

Ю.Андрухович – найпомітніша постать постмодерного дискурсу.

Роман Ю.Андруховича «Рекреація» (1991): особливості постмодерного наративу письменника, інтертекстуальне поле твору, карнавалізація, система образів і наративні прийоми, їх моделювання, амбівалентність характеристик, гра з читачем.

Романи «Московіада» (1993) та «Перверзія» (1996) – найяскравіші зразки українського постмодернізму: проблематика, стильові особливості, образна система, сюжетно-композиційна організація творів.

Художня специфіка роману «Дванадцять обручів» (2003). Аналіз проблеми творчості, розуміння літератури як піднесення, створення естетичних цінностей та авторського самопізнання. Осмислення образу митця, специфіка образу Богдана-Ігоря Антонича, становлення його мистецької індивідуальності. Функції

28

позафабульних елементів сюжету, зокрема вставних епізодів та вставних новел. Інтертекстуальні виміри роману: алюзії, цитати, ремінісценції.

Семінарське заняття: Романи Ю.Андруховича 90-х років ХХ століття як явище постмодернізму: мотиви і проблеми.

Самостійна робота: Художня специфіка постмодерного роману Ю.Андруховича «Дванадцять обручів».

Тема 12. Феміністичний постмодерн кінця ХХ – початку ХХІ ст. (Г.Пагутяк, О.Забужко, С.Майданська)

Жанр фентезі в прозі Г. Пагутяк («Записки Білого Пташка») (1999)). Образ ідеального місця, раю, чи Дивної країни як важливий смисловий центр у прозі Г. Пагутяк. Пошуки раю, «незайманої землі» як постчорнобильський синдром в українській літературі зазначеної доби. Прообраз незайманої землі – село та селянська культура, а також переживання ідеальної єдності матері й дитини. Дитинство, розквіт, старість – це не дія часу, а стан душі, її різні обличчя. Інфантильність як втеча від дорослого світу.

Світ чоловічої самотності в романі Г.Пагутяк «Смітник Господа Нашого». Провідні мотиви та архетипні образи роману. Образи-символи Колоса, Діогена, Перевізника, Шептуна, Ріки, Вежі. Концепція тілесності в прозі Г.Пагутяк.

Роман О.Забужко «Польові дослідження з українського сексу» (1996): мотиви тілесності та сексуальності. Сексуальність як спосіб відкриття «внутрішньої» людини, а сексуальна історія як прояв архетипів гендерної поведінки чоловіка й жінки. Провідні мотиви «слабкості» чоловіків і подвійної жіночої маргінальності в аналізованому творі. Образ «нової героїні» – гранично суб’єктивної, сексуальної, інтелектуальної. Гендерний конфлікт поетки й художника, котрі болісно обстоюють право на автономність і свободу. Візія жіночого самоствердження, потреба любові, туга за материнством.

Повісті О.Забужко «Інопланетянка», «Я, Мілена», «Казка про калинову сопілку»: розкриття образу «нової героїні», її особистісної і творчої самореалізації у «чужому», переважно чоловічому світі. Характерні особливості прози О.Забужко: суб’єктивність оповіді, внутрішні монологи та діалоги, цитати й алюзії, органічно втілені в авторську мову.

29

Художні особливості жіночого письма С.Майданської. Романи «Діти Ніоби» та «Землетрус»: пізнавально-аналітичний та критичний пафос творів, ремінісцентні мотиви, типізація героїв, філософський інтелектуалізм, численні культурологічні коди, інтертекстуальний діалог тощо.

Тема 13. Український театр і драматичне мистецтво кінця ХХ – поч. ХХІ ст.

Особливості функціонування української драматургії кінця ХХ – початку ХХІ століть. Творення сценічного репертуару «традиційниками» (В.Шевчук, Б.Стельмах, Я.Верещак…) та «експериментаторами» (О.Лишега, В.Діброва, О.Ірванець, Б.Жолдак…). Новаторський характер драматичних постановок, націленість на пошук нових форм і засобів.

Поява антології молодої драматургії «У чеканні театру» (1998) та «У пошуках театру» (2003).

Мистецькі шукання в драматургії О.П. Чугуя. Приналежність драматургічних творів О.П.Чугуя до т.зв. «класичної української драми». Художня своєрідність п’єс «Сибірська дума» (1998), «Замах на чорта» (1999), «Червоний смерч» (2001), «Чорна троянда» (2002), «Велике пророцтво» (2002), «Юні чарівниці» (2002), «Зрадлива доля» (2003), «Нескорений собор» (2004), «Кривава прем’єра» (2005). Жанрова різноманітність творів драматурга. Сценічна художня практика п’єс.

Семінарське заняття: Жанрове розмаїття п’єс О.П.Чугуя. Самостійна робота: Написати рецензію на одну з п’єс

сучасних драматургів або на виставу.

VII. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО СЕМІНАРСЬКИХ, ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ, САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Завдання до семінарських занять Заліковий модуль 1.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1.

Тема 10. Постмодерний дискурс сучасної української поезії Семінарське заняття: Характер творчих шукань літературного угруповання «Бу-Ба-Бу».

30

Мета: осмислення постмодерного дискурсу сучасної української поезії; текстуальне ознайомлення з поетичними творами представників літературного угруповання «Бу-Ба-Бу».

Питання:

1.«Бубабізм» як особливий культурний феномен.

2.Основні риси поетичного дискурсу О.Ірванця.

3.Постмодерність художнього дискурсу В.Неборака.

4.Художня гра як домінанта творчості Ю.Андруховича.

Література: 2; 5; 6.

Тема 11. Постмодерністська парадигма романістики

Ю.Андруховича Семінарське заняття: Романи Ю.Андруховича 90-х років

ХХ століття як явище постмодернізму: мотиви і проблеми.

Мета: дослідити постмодерністську парадигму романістики Ю.Андруховича; ознайомитися зі змістом і художньою своєрідністю таких постмодерних романів митця, як «Рекреація», «Московіада» та «Перверзія».

Питання:

1.Мотивна акцентуація романів «Рекреація» (1991), «Московіада» (1993) та «Перверзія» (1996): постмодерні мотиви занепаду духовності й людськості в людині, деградація та нівеляція особистості, її маргінальності й деперсоналізації, переслідування, зникнення і втечі, вичерпаності історії та кінця культури.

2.Прийом постмодерної карнавалізації у романах Ю.Андруховича.

3.Інтертекстуальність як важливий елемент естетики постмодерністської прози Ю.Андруховича.

Література: 4; 5; 7-10; 14-16; 20-24.

Тема 13. Український театр і драматичне мистецтво кінця ХХ – поч. ХХІ ст.

Семінарське заняття 11: Жанрове розмаїття п’єс О.П.Чугуя. Мета: виявити специфіку художніх шукань сучасної класичної драматургії на матеріалі творів О.П.Чугуя.

Питання:

1.Жанрові особливості трагедій «Сибірська дума» та «Кривава прем’єра».

2.Чорнобильська тема в драматургії О.П.Чугуя. Трагедія «Чорна троянда»: історичні події, покладені в основу твору і їх художнє втілення.

31

3.Жанр комедії у творчості О.П.Чугуя. П’єси «Замах на чорта» та «Юні чарівниці», пафос комічного у творах.

4.Особливість власне драм «Велике пророцтво» та «Зрадлива доля». Образна система й художня своєрідність п’єс.

Література: 5; 11; 12.

Завдання для самостійної роботи студентів Заліковий модуль 1.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2.

Тема 8. Творчість письменників - «шістдесятників» Самостійна робота

Мета: розглянути літературознавчий понятійно-категоріальний апарат. Завдання: дати визначення (письмово) літературознавчим термінам і вміти їх застосовувати при аналізі віршів: сонет і його різновиди, білий вірш, газеллі, рубаї, хокку, цикл сонетів, вінок сонетів, медитація, філософська лірика, поема, драматична поема.

Література: 14.

Тема 9. Сучасний літературний процес в Україні (кін. ХХ – поч. ХХІ ст.). Феномен постмодернізму

Самостійна робота.

Мета: розглянути літературознавчий понятійно-категоріальний апарат. Завдання: розкрити зміст літературознавчих термінів і вміти їх застосовувати під час аналізу творів: постмодернізм, постмодерний дискурс, попкультура, авангард, неоавангард, кітч, реконструкція, інтертекстуальний аналіз, заангажоване мистецтво, фрагментарність, конселекція, колаж, іронія, перформанс.

Література: 14.

Тема 10. Постмодерний дискурс сучасної української поезії Самостійна робота.

Мета: осмислення постмодерного дискурсу сучасної української поезії; текстуальне ознайомлення з поетичними творами Василя Махна.

Питання:

1.Екзистенційна проблематика поетичних збірок Василя Махна.

2.Герменевтичний код лірики Василя Махна.

3.Інтертекстуальне поле лірики Василя Махна.

4.Жанр есеї у творчому доробку Василя Махна.

Література: 5; 7; 14

Тема 11. Постмодерністська парадигма романістики Ю.Андруховича Самостійна робота.

32

Мета: виявити художню специфіку постмодерного роману Ю.Андруховича «Дванадцять обручів».

Питання:

1.Сюжетно-композиційні особливості роману.

2.Проблематика, система образів твору. Специфіка образу БогданаІгоря Антонича, становлення його мистецької індивідуальності.

3.Інтертекстуальні виміри роману: алюзії, цитати, ремінісценції. Література: 3; 5; 14; 17-20.

Тема 13. Український театр і драматичне мистецтво кінця ХХ – поч. ХХІ ст.

Самостійна робота 12.

Мета: осмислити особливості творчого методу сучасних українських драматургів.

Завдання: написати рецензію на одну з п’єс сучасних драматургів або на виставу.

Літературні тексти

1.Костенко Л. Поезії. Поеми: Скіфська одіссея; Дума про братів не азовських / Ліна Костенко // Костенко Л. Неповторність: Вірші, поеми. — К., 1980.

2.Костенко Л. Маруся Чурай: Історичний роман у віршах / Ліна Костенко. — К.: Дніпро, 1982. — 136 с.

3.Неборак В. Літаюча голова: Вірші / Віктор Неборак. — К.: Молодь, 1990. — 86 с.

4.Андрухович Ю. Небо і площі: Поезії / Юрій Андрухович.

—К.: Молодь, 1985. — 80 с.

5.Андрухович Ю. Перверзія: Роман / Юрій Андрухович. — Львів: ВНТЛ Класика, 2004. — 304 с.

6.Андрухович Ю. Дванадцять обручів: Роман / Юрій Андрухо-вич. — К.: Критика, 2004. — 335 с.

7.Андрухович Ю. Рекреації: Роман / Юрій Андрухович — Львів: Піраміда, 2005. — 143 c.

8.Андрухович Ю. Московіада: Роман / Юрій Андрухович.

—Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2000. — 138 с.

9.Жадан С. Поезії / Сергій Жадан // Жадан С. Цитатник. — Х.: Фоліо, 2005. — 215 с.

10.Махно В. Поезії / Василь Махно // Сучасна українська літе-ратура кінця ХХ — початку ХХІ ст. — К.: Школа, 2006.

11.Пагутяк Г. Записки Білого Пташка / Галина Пагутяк. — К.: Укр. письменник, 1999. — 151 с.

33

12.Забужко О. Польові дослідження з українського сексу / Оксана Забужко. — К.: Злагода, 1996. — 142 с.

13.Забужко О. Я, Мілена / Оксана Забужко // Кур’єр Кривбасу. — 1998. — №95–96. — С. 5–22.

14.Забужко О. Казка про калинову сопілку / Оксана Забужко //Сучасна українська література кінця ХХ — початку ХХІ ст. —

К.: Школа, 2006. — С. 299–351.

15.	Майданська С.	Землетрус	(початок)	/	Софія
	Майданська //Березіль. — 1994. — №1–2. — С. 21–125.

16.Майданська С. Землетрус (закінчення) / Софія Майданська //Березіль. — 1994. — №3–6. — С. 27–85.

17.Стельмах Б. Євангеліє від Тараса / Б. Стельмах. — Львів: Вид-чий цент ЛНУ ім. І.Франка, 2005. — 43c.

18.Стельмах Б. Тарас: Драматична поема-дилогія Стельмах .

—Львів: Каменяр, 1991. — 206 с.

19.Чугуй О.П. Сибірська дума: Трагедія / Олексій Чугуй. — Харків: Просвіта, 1998. — 56 с.

20.Чугуй О.П. Чорна троянда: Трагедія / Олексій Чугуй. — Харків: Просвіта, 2002. — 32 с.

21.Чугуй О.П.Юні чарівниці: Комедія / Олексій Чугуй. — Харків: Просвіта, 2002. — 36 с.

22.Чугуй О.П.Зрадлива доля: Драма / Олексій Чугуй. — Харків: Просвіта, 2003. — 40 с.

23.Чугуй О.П. Нескорений собор: Драма-інсценізація роману О.Т.Гончара «Собор» / Олексій Чугуй. —Харків: Просвіта,2004.— 63 с.

24.Чугуй О.П. Кривава прем’єра: Трагедія / Олексій Чугуй.

—Харків: Просвіта, 2005. — 75 с.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1.Бабишкін О. Михайло Стельмах. / О. Бабишкін. — К.: Радян. письменник, 1961. — 217 с.

2.Білоцерківець Н. Бу-Ба-Бу. Український літературний неоавангард: портрет одного року / Н. Білоцерківець // Слово і час. — 1991. — №1. — 42–52.

3.Бровко О. Художня специфіка роману Ю.Андруховича «Дванадцять обручів» / О. Бровко // Вісн. Луган. нац. пед. ун-ту ім. Т.Шевченка. — 2004. — №7. — С.25–28.

4.Галич В. Особливості постмодернізму в конотативному значенні метафор Ю.Андруховича / В. Галич // Вісн. Луган. пед. ін.-ту. — 2001. — №3. — С. 145–149.

5.Гундорова Т. Післячорнобильська бібліотека: Український літературний постмодерн / Тетяна Гундорова. — К.: Критика, 2005. — 264 с.

34

6.Гундорова Т. Бу-Ба-Бу, Карнавал і Кіч/Тетяна Гундорова /Критика.—2000.—7– 8.

7.Давидченко Т.С. Детективний хронотоп у романі Ю.Андруховича «Перверзія» / Т.С. Давидченко // Вісн. Запорізьк. держ. ун-ту. Серія: Філолог. науки. — 2004. — №3. — С. 67–71.

8.Зборовська Н. Постчорнобильський синдром в українській свідомості (На матеріалі сучасної прози) / Н. Зборовська // Слово і час. — 1997. — № 7. — С. 5–10.

9.Калинська Л. Синтез масового й елітарного: На матеріалі прози Ю.Андруховича / Л. Калинська // Слово і час. — 1998. — №2. — С. 18–22.

10.Кіановська М. Мотиви кінця культури, смерті та апокаліпсису в романі Ю.Андруховича «Рекреації» / М. Кіановська // Молода нація. Альманах. — К., 1999. — №13. — С. 37–41.

11.Красильников О. Історія українського театру ХХ сторіччя /О. Красильников. — К., 1999.

12.Кудрявцев М.Г. Драма ідей в українській новітній літературі XX ст. /М. Кудрявцев. — Кам’янець-Подільський, 1997.

13.Літературознавчий словник-довідник / Р. Гром’як, Ю. Ковалів та ін. — К.: ВЦ Академія. — 1997. — 752 с.

14.Мечникова Г. Постмодерністські риси в сучасній українській літературі / Г. Медникова // Слово і час. — 1999. — №7. — С.20–22.

15.Москалець К. Незадоволення твором: (Про роман Ю.Андруховича «Московіада») / К. Москалець // Сучасність. — 1993. — №9. — С. 70–74.

16.Павлишин М. Що перетворюється в «Рекреаціях» Юрія Андруховича? / М. Павлишин // Сучасність. — 1993. — №12. — С. 115–127.

17.Павлишин М. «Дванадцять обручів» Юрія Андруховича, або туга за серединою: Аналіз роману / М. Павлишин // Сучасність. — 2004. — №7–8. — С.69–85.

18.Печерських Л.О. Світоглядний концепт у рецептивному полі авторського «я» в романі Ю.Андруховича «Дванадцять обручів» / Л.О. Печерських // Наук. зап. Харків. держ. пед. ун-ту. — 2004. — №3. — С.79–82.

19.Печерських Л.О. Постмодерна іронія при переосмисленні дискурсу: сміховий образ (Ю.Андрухович, роман «Дванадцять обручів») /Л.О. Печерських // Наук. зап. Харків. нац. пед. ун-ту ім. Г.С. Сковороди. Серія: Літературознавство. — 2004. — Вип.4. — Ч.1. — С. 161–167.

20.Поліщук О. Позиція персонажа в українській постмодерній прозі /О. Поліщук // Слово і час. — 2003. — №2. — С. 70–74.

21. Руденко С. Чиїм шляхом? (Про роман «Московіада») /

С. Руденко //Слово і час. — 1993. — №10. — 54–55.

22.Сокол Л. Гіпертекст і постмодерністський роман / Л. Сокол // Слово і час. — 2002. — №11. — С.76–80.

23.Сулима М. Роман-утча: (Про роман жахів Юрія Андруховича «Московіада») / Микола Сулима // Слово і час. — 1993. — №10. — С. 51–54.

24.Шерех Ю. Го-гай-го: Про прозу Ю.Андруховича і з приводу Юрій Шерех // Сучасність. — 1996. — №10. — С. 120–128.

	35
	Контрольні питання з навчальної дисципліни
1.	«Шістдесятництво» та				ідейно-
	стильове розмаїття літератури даного часу.
2.	Міфопоетика		роману		«Маруся
	Чурай» Л.Костенко.
3.	Жанрова своєрідність драматичних
	поем Л.Костенко.
4.	Модернізація		жанрових		форм	у
	ліриці М.Вінграновського.
5.	Творчість «шістдесятників» у 90-х
	рр. ХХ ст. – першого десятиліття ХХІ ст.: їх книги,
	проблематика, стильова палітра.
6.	Чорнобильська тематика в сучасній
	українській літературі.
7.	Феномен		українського
	постмодернізму: історія виникнення, ґенеза, особливості
	естетики, основні представники в українській літературі.
8.	Літературне угруповання «Бу-Ба-
	Бу» – найяскравіший вияв раннього українського
	постмодернізму: історія створення гурту, символіка назви,
	його найяскравіші представники.
9.	Провідні		риси	української
	постмодерної прози.
10.	Проблематика,		система		образів
	постмодерного роману «Рекреації» Ю.Андруховича.
11.	Постмодерна		символіка	і	система
	образів роману «Московіада» Ю.Андруховича.
12.	Художня специфіка постмодерного
	роману «Перверзія» Ю.Андруховича.
13.	Сюжетно-композиційні особливості
	роману Ю.Андруховича «Дванадцять обручів».
14.	Гендерна	парадигма		в	романі
	О. Забужко «Польові дослідження з українського сексу».
15.	Феміністична		проблематика			в
	повістях О.Забужко.
16.	Жанр фентезі в прозі Г. Пагутяк.
17.	Художні	особливості			жіночого
	письма С.Майданської.
18.	Провідні		риси	української
	постмодерної поезії.

	36
19.	Художня	гра	як	домінанта
	творчості українських поетів-постмодерністів.
20.	Трансцендентність як основа буття
	в ліриці О.Забужко.

21. Постмодерний дискурс віршів С.Жадана, епатажне використання нетрадиційної лексики.

22.	Характер	художніх	шукань
	І.Андрусяка, Ю.Бедрика, С.Процюка.
23.	Постмодерні	поетичні	візії
	В.Махна.
24.	Художні	шукання	сучасної
	постмодерної драматургії. Плеяда молодих драматургів.
25.	Інтелектуальні шукання драматургії
	О.П.Чугуя.

МЕТОДИ НАВЧАННЯ: лекції, семінарські заняття, робота в Інтернеті, самостійна робота, написання рефератів, есе.

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ: поточне тестування, оцінка за реферат, оцінки за відповіді на семінарських заняттях, оцінки за письмові роботи, підсумковий письмовий тест, іспит.

РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЩО ПРИСВОЮЮТЬСЯ СТУДЕНТАМ Шкала оцінювання:

90-100 балів — відмінно (А);

75-89 балів — добре (ВС);

60-74 бали — задовільно (DE);

35-59 балів — незадовільно з можливістю повторного складання (FX); 1-34 бал. — незадовільно з обов’язковим повторним курсом (F).

Визначення рейтингу навчальної діяльності студента з дисципліни

	Модуль 1					Модуль 2	Підсумковий
(поточне тестування)					(поточне тестування) контроль			Сума
Змістовий модуль 1				Тест	Змістовий модуль 2
		55		5		20	20	100
Т1	Т2	Т3	Т4	Т5	Т6	Т7	Т8
5	20	10	10	10	5	5	10

Шкала нарахування балів за основні форми навчальної діяльності:

підсумковий контроль — 20 балів; рубіжне тестування — 5 балів; реферат — 10 балів;

доповідь на семінарському занятті — 5 балів; письмова робота — 5 балів.

37

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ

Алегорія – літературний прийом, за яким образ, крім прямого значення, наділено ще й прихованим або алегоричним.

Вертеп – це пересувний ляльковий театр, де ставили релігійні та світські п’єси. Вистави відбувалися у спеціально виготовленому макеті двоповерхового будинку. На першому поверсі показували сцени з народного життя, на другому – взяті з Біблії. Особливо популярними були різдвяні вистави, які знайомили глядачів із історією народження Ісуса Христа та з народними колядками.

Водевіль (від фр. – міські голоси, пісеньки) – невелика одноактна жартівлива п’єса з куплетами, танцями, інтригою, несподіваною розв’язкою. В українській драматургії зародження жанру пов’язують з іменами І.Котляревського і Г.Квітки-Основ’яненка.

Драматична поема – це невеликий за обсягом віршований твір, в якому поєднуються жанрові форми драми та ліро-епічної поеми. Основу драматичної поеми становить внутрішній динамічний сюжет — власне, конфлікт світоглядних та моральних принципів при відсутності панорамного тла зовнішніх подій, перевазі ліричних чинників над епічними та драматичними.

Міракль –Середньовічний драматичний твір релігійного змісту. Містерія – різновид романтичної алегорично-символічної поеми, для якої характерні поєднання фантастичного з реальним, символіка, філософічність, тяжіння до драматизації.

Модернізм – загальна назва шкіл, стилів і напрямів мистецтва (символізм, експресіонізм, кубізм, футуризм, дадаїзм, сюрреалізм тощо) на зламі ХІХ – ХХ ст.

Мораліте́– повчальна алегорична драма, поширена вЗахідній Європі у 15–16 ст. В Україну прийшла з розвитком шкільного театру кінця 16 – початку 17 ст. і проіснувала до середини 18 ст. як різновид шкільної драми.

Постмодернізм – період культури, що розпочався у 60-ті роки ХХ ст. і збігається з виникненням постіндустріального суспільства, пов’язаний із кризою ідеалів Просвітництва. Постмодерне мистецтво відмовляється від універсальних естетичних цінностей, основою постмодерної творчості проголошуються особисті уподобання митця.

Шкільна́ дра́ма– жанр латино мовної релігійної драматургії, що виник на межі 15–16 ст. в країнах Західної Європи.

38

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

ЗКУРСУ «ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ»

1.Коли і де вперше була виставлена «Наталка Полтавка»? а) 1818 р., Харків; б) 1817 р., Київ; в) 1819 р., Полтава.

2.Для якого персонажа з п`єси «Москаль-чарівник» характерні слова-покручі й повтори, вживані двома мовами: «хіба-

разве», «трохи-немного», «добре-хорошо», «очень-весьма»? а) Финтика; б) Тетяни; в) Михайла.

3. Хто з українських письменників, за словами Б.Деркача, «хронологічно першим в новому українському письменстві звернувся до літературної байки»?

а) Г.П. Білецький-Носенко; б) П.П. Гулак-Артемовський; в) Євген Гребінка.

4.З якої байки Глібова цей вислів, що став фразеологізмом? «…ніколи не хвались, поки гаразд не зробиш діла».

а) «Вовк та Ягня»; б) «Цуцик»; в) «Синиця».

5.Великий артист М.Щепкін на честь повернення Т.Шевченка із заслання поставив п`єсу:

а) «Назар Стодоля» Т.Шевченка; б) «Москаль – чарівник» І.Котляревського;

в) «Шельменко – денщик» Г.Квітки-Основ`яненка

6.Розвиток українського театрального мистецтва початку

ХХст. визначається різними жанрово-стильовими напрямками.

До якого з напрямків належить творчість Лесі Українки? а) театру настрою; б) соціально-психологічного театру;

в) символічного театру.

7.У творчості Лесі Українки набуває свого апогею драма: а) соціально-психологічна; б) реалістична;

в) неоромантична інтелектуальна

8.Антей, Герміона, Евфрозіна, Неріса, Хілон, Федон, Меценат – дійові особи драматичної поеми Л.Українки:

а) «Бояриня»; б) «Оргія»; в) «На руїнах».

9. Темою драми В.Винниченка «Між двох сил» є відображення: а) першої світової війни; б) української національної революції; в) робітничого страйку

39

10. «Слов’янство поки що дало світові в кінематографі одного великого митця, мислителя і поета – Олександра Довженка», - так сказав про українського режисера:

а) Чарлі Чаплін; б) Ф.Фелліні; в) А.Тарковський; г) С.Ромм.

11. Серед 12 найкращих фільмів «усіх часів і народів» у 1958 р. на підсумковому кінофестивалі Всесвітньої виставки в Брюсселі було названо фільм О.Довженка:

а) «Іван»; б) «Земля»; в) «Арсенал»; г) «Сумка дипкур’єра».

Яку кіноповість О.Довженка Сталін заборонив друкувати і ста-вити за нею фільм?

а) «Земля; б) «Україна в огні»; в) «Аероград»; г) «Іван».

12.У кінострічці «Звенигора» сюжет розгортається навколо теми: а) героїчних подвигів пролетаріату; б) панування розбрату і братовбивства; в) колективізації села; г) індустріалізації країни.

13.В українській літературі О.Довженко започаткував новий жанр: а) інтелектуального роману; б) есе; в) кіноповісті.

14.Свою режисерську діяльність О.Довженко розпочав у місті: а) Одесі; б) Києві; в) Харкові; г) Житомирі.

15.Яка кіностудія носить ім’я О.Довженка?

а) Ялтинська; б) Одеська; в) Київська;

16. У 1960 р. дружина кінорежисера і письменника О.Довженка Юлія Солнцева поставила фільм про Велику Вітчизняну війну за кіноповістю а) «Ніч перед боєм»;

б) «Повість полум’яних літ»; в) «Україна в огні»; г) «Арсенал».

17. П’єса І.Кочерги «Майстри часу», спочатку відхилена, на Всесоюзному конкурсі драматургічних творів у 1934 р. дістала премію, але під іншою назвою. Якою саме?

а) «Марко в пеклі»; б) «Досить простягти руку»;

в) «Годинникар і курка»; г) «Чаша».

18. В основі кожної п’єси Г.Кочерги є якась річ, що концентрує інтереси персонажів. У п’єсі «Майстри часу» таким символом є:

а) свічка; б) меч і книжка; в) годинник.