история кино и тв

21

20.Проблемапереносулінгвістичнихмоделей наархітектонічнийкодвкіно.

21.Іконографічний код і код національного кіно.

22.Трансформація мови екранних мистецтв в сучасних умовах.

23.Співвідношення між кінотекстом і реальністю у постмодерні.

24.Міфи і утопії в кіно.

25.Рання кінофеноменологія і практика кіномистецтва.

26.Емпатія.

27.Основні проблеми кінорецепції.

28.Темпоральність і кіно.

29.Від Дзиґи Вєртова до А.Тарковського: трансформація кіномови.

30.Категорія часу в філософії М.Гайдеггера. Вплив її на розвиток кінематографа.

31.Кінематограф і концепція декількох часових вимірів І.Пригожина.

32.Реалізація різних концепцій часу-простору в екранних мистецтвах.

33.Актуальне та вічне в кінотворі: проблема співвідношення.

34.Художній стиль в кіно.

35.Структура стилю в кіномистецтві.

36.Розвиток технологій та їх вплив на морфологію кіномистецтва.

37.Екранний дискурс як дисциплінарний дискурс.

38.«Центр» і «провінція» екранного наративу.

39.Проблема авторства в сучасному кіно.

40.Розвиток технологій та їх вплив на морфологію кіномистецтва.

МЕТОДИ НАВЧАННЯ: лекції, семінарські та практичні заняття, робота в Інтернеті, самостійна робота, складання порівняльних таблиць.

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ: поточне тестування, оцінка за реферат, оцінки за відповіді на семінарських заняттях, підсумкове письмове опитування за білетами.

Оцінка в балах	Оцінка за національною	Оцінка за шкалою ECTS
	шкалою
90-100	Відмінно	А
82-89	Добре	В
75-81		C
67-74	Задовільно	D
60-66		Е
35-59	Незадовільно	FX
1-34		F

РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ІЦО ПРИСВОЮЮТЬСЯ СТУДЕНТАМ

Шкала оцінювання:

Визначення рейтингу навчальної діяльності студента з

22

дисципліни

		Модуль 1						Сума
	(поточне тестування)
	Змістовний модуль 1				Змістовний модуль 2
		50				50
Т1	Т2	Т3	Т4	Тест	Т5	Т6	Тест	100
10	10	10	10	10	15	15	20

Шкала нарахування балів за основні форми навчальної діяльності:

проміжний контроль — 20 балів; рубіжне тестування — 10 балів; реферат — 10 балів;

доповідь на семінарському занятті — 5 балів; звіт про практичну роботу — 5 балів; звіт про самостійну роботу — 5 балів.

	Модуль 3				Модуль 4		Підсумковий	Сума
(поточне тестування)					(поточне		контроль
		60		тестування)
					20
Т7	Т8	Т9	Тест	Т10	Т11	Т12	20	100
15	15	15	15	5	5	5

Підсумковий контроль — 20 балів; рубіжне тестування — 15 балів; реферат— 10 балів;

доповідь на семінарському занятті — 5 балів; звіт про практичну роботу — 5 балів; звіт про самостійну роботу — 5 балів.

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: опорні конспекти лекцій, комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни (ІКНМЗД); нормативні документи, ілюстративні матеріали.

VIII. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ Основна

1.Зоркая Н. На рубеже столетий. У истоков массового искусства в России (1900–1910 гг.) / Н. Зоркая. — М., 1976. — 211 с.

2.Из истории французской киномысли. Немое кино. 1911–1933 гг. : сб., пер. с фр. — М., 1988. — 116 с.

3.История советского кино. Т. 1. — М., 1978. — 312 с.

4.История советского кино. Т. 2. — М., 1979. — 342 с.

5.История советского кино. Т. 3. — М., 1979. — 158 с.

6.История советского кино. Т. 4. — М., 1980. — 344 с.

7.Кино. Энциклопедический словарь. — М., 1987. — 640 с.

23

8.Клер Р. Размышления о киноискусстве / Р. Клер. — М., 1958. — 229 с.

9.Клер Р. Сценарии и комментарии / Р.Клер. — М., 1969. — 352 с.

10.Клер Р. Кино вчера, кино сегодня / Р.Клер. — М., 1981. — 213 с.

11. Колодяжная В. История зарубежного кино / В. Колодяжная,

И. Трутко. — М., 1970. — 321 с.

12.Комаров С. История зарубежного кино / С. Комаров. — М., 1965. — 332 с.

13.Корниенко И. Кино Советской Украины / И. Корниенко. — М., 1975. — 240 с.

14.Кракауэр З. Психологическая история немецкого кино. От Калигари до Гитлера / З. Кракауэр. — М., 1977. — 321 с.

15.Кракауэр З. Природа фильма. Реабилитация физической реальности / З. Кракауэр. — М., 1974. — 325 с.

16.Маги и радикалы. Эволюция американского экспериментального кино / Сост. А. Хренов, — М., 2000. — 432 с.

17.Новейшая история отечественного кино, 1986–2000. Ч. 1. Кинословарь Т. 1 / Ред. кол. Л. Аргус (гл.ред.) и др. — СПб., 2001. — 504 с.

18.Новейшая история отечественного кино, 1986–2000. Ч. 1. Кинословарь. Т. 2 / Ред. кол. Л. Аргус (гл. ред.) и др. — СПб., 2001. — 760 с.

19.Новейшая история отечественного кино, 1986-2000. Ч. 2. Кинословарь. Т. 1 / Ред. кол. Л. Аргус (гл. ред.) и др. — СПб., 2001. — 536 с.

20.Новейшая история отечественного кино, 1986-2000. Ч. 2. Кинословарь. Т. 2 / Ред. кол. Л. Аргус (гл. ред.) и др. — СПб., 2001. — 624 с.

21.Новиков Ю. Кино Украины / Ю. Новиков. — М., 1982. — 241 с.

22.Рошаль Л. Эффект скрытого изображения / Л. Рошаль. — М., 2001. — 421 с.

23.Олександр Довженко: літопис життя. Фільми. Малюнки. Задуми / Упорядник С. Тримбач. — К., 1994. — 114 с.

24.Садуль Ж. Всеобщая история кино / Ж. Садуль. — М.,1982. — 772 с.

25.Саппак В. Телевидение и мы / В. Саппак. — М.,1963. — 116 с.

26.Строение фильма / Под ред. К. Разлогова. — М., 1985. — 280 с.

27.Скуратівський В. Екранні мистецтва у соціокультурних процесах XX ст. / В. Скуратівський. — К., 1997. — Т.1. — 224 с.; Т.2. — 240 с.

28. Фрейлих С. И.	Теория	кино:	От	Эйзенштейна	до
Тарковского / С. И. Фрейлих. — М., 1992. — 314 с.

29.Цивьян Ю. Историческая рецепция кино: Кинематограф в России, 1896–1930 / Ю. Цивьян. — Рига, 1991. — 420 с.

30.Эйзенштейн С. Избранные статьи / С. Эйзенштейн. — М., 1992. — 524 с.

31.Эйзенштейн С. Монтаж / Сост. Н. Клейман. — М., 2000. — 530 с.

32.Экранные искусства и литература : Немое кино. — М.,1991. — 344 с.

33.Фильмы Чаплина : Сб. ст. — М., 1972. — 251 с.

34.Чаплин Ч. Моя жизнь / Ч. Чаплин. — М., 1992. — 315 с.

35.Шимон А. Странички из истории кино на Украине / А. Шимон. —

24

К., 1963. — 352 с.

36. Ямпольский М. Память Тиресия. Интертекстуальность и кинематограф / М. Ямпольский. — М., 1993. — 464 с.

Додаткова

37.Аннинский Л. Лев Толстой и кинематограф / Л. Аннинский. — М., 1980. — 222 с.

38.Бабишкін О. К. Українська література на екрані / О.К. Бабишкін. — К., 1966. — 143 с.

39.Багиров Э. Телевидение, XX век / Э. Багиров, И. Кацев. — М., 1968. — 116 с.

40.Базен А. Что такое кино / А. Базен. — М., 1972. — 213 с.

41.Гинзбург С. Кинематография дореволюционной России / С. Гинзбург. — М., 1963. — 431 с.

42.Громов Е. Лев Кулешов / Е.Громов. — М., 1984. — 242 с.

43.Довженко І. Поетика фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків» (Монтаж): Наук.-метод. розробка / І. Довженко. — К., 2001. — 56 с.

44.Зініч С. І. Кавалерідзе / С. Зініч, Н. Капельгородська. — К., 1971. —113 с.

45.Зоркая Н. Советский историко-революционный фильм / Н. Зоркая. — М., 1992. — 115 с.

46.Караганов А. В. Пудовкин / А. Караганов. — М., 1983. — 324 с.

47.Коварский Н. Ф. Эрмлер / Н. Коварский. — М., 1990. — 112 с.

48.Миляев В. Стивен Спилберг и его мастерская / В. Миляев, Ф. Шилле. — М., 2001. — 231 с.

49.Рачук М. Поэтика Довженко / М. Рачук. — М., 1990. — 224 с.

50.Парфенов Л. Сергей Герасимов / Л. Парфенов. — М., 1975. — 231 с.

51.Плахов А. Всего 33. Звезды мировой кинорежиссуры / А. Плахов. — Винница, 1999. — 464 с.

52.Уэллс об Уэллсе. — М., 1990. — 214 с.

53.Утилов В. Сумерки цивилизации. XX век в образах западного киноэкрана / В. Утилов. — М., 2002. — 442 с.

54.Эшпай В. 100 режиссеров Голливуда / В. Эшпай. — М., 1992. — 424 с.

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ

Історія — рух суспільства у часі. Безпосередньо історія є минулим людства, ретроспективне освоєння якого (визнання його як власної історії) відкриває людині історичний характер сучасності.

Кінознавство — сфера наукового знання, що досліджує кінематограф та інші екранні мистецтва. Кінознавство розглядає екранні мистецтва в їх соціальній, економічній та політичній обумовленості, у співвідношеннях з іншими видами мистецтва.

Теорія кінематографа та телебачення (теорія екранних мистецтв) — наукова дисципліна, що вивчає сутнісні принципи

25

та закономірності розвитку екранних мистецтв та їх видів та жанрів. Кінокритика як особлива частина кінознавства ставить

своїм завданням не тільки оцінювати конкретні твори екранних мистецтв, окремі художні явища в екранних мистецтвах, але шукати їхнє суспільно-естетичне коріння, ставити питання про закономірності появи нових тенденцій в екранних мистецтвах, о своєрідності окремих творчих індивідуальностей в мистецтві екрану.

Кінобібліографія та фільмографія — самостійні наукові дисципліни кінознавства, мають за мету опис (мистецтвознавчий та технічний) як літератури з питань розвитку екранних мистецтв, так і самих творів екранних мистецтв. Систематизація та каталогізація інформації щодо екранних творів є важливою інформаційною складовою не тільки кіно-, теле-, відеовиробництва, але й розповсюдження відповідної продукції (дистрибуції).

Історія екранних мистецтв — самостійна кінознавча дисципліна, що вивчає суспільні-естетичні закономірності процесу зародження та розвитку (генезис) екранних мистецтв в цілому, включаючи його види, жанри, стилі, окремі школи та індивідуальності.

Об’єкт історії екранних мистецтв — це кінематограф, телебачення та відеотехнології в цілому. І він повинен вивчатися в цілому і як ціле (це не заперечує наявність і так званих окремих історій, але не їх механічної суми).

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ДИСЦИПЛІНИ

1.Історія кіно та телебачення як частина кінознавства. Мета, предмет та об’єкт дослідження історії екранних мистецтв.

2.Передісторія кіно та пошуки людством шляхів подолання статики в рамках традиційних зображальних мистецтв.

3.Принципова відмінність пластичного образу в живопису від екранного зображення.

4.Документальна природа кіно- і фотозображення. Фотографічний образ і його художні можливості у відтворенні об’єкта в реальному просторі і часі.

5.Синтетична природа кінозображення. Перші спроби створити апарати для відтворення рухомого образа.

6.Сінематограф братів Люм’єр та успіх їхніх перших кінострічок.

7.Кінематографічні феєрії Жоржа Мельєса.

8.Загальна характеристика російського дожовтневого кіно в контексті спадщини на межі двох епох.

26

9.Жанрово-стилістичні особливості російського дожовтневого кіно на прикладі творчої спадщини Якова Протазанова, Володимира Гардіна, Євгена Бауера, Петра Чардиніна.

10.Система «зірок» російського кіно в 1910–1917 рр. Народження російського документального кіно.

11.Перші кроки анімаційного кіно. Творчість Владислава Старевича.

12.Становлення та розвиток українського дожовтневого кінематографа. Перші українські фільми-екранізації.

13.Основні течії та напрями світового кіномистецтва 1920-х рр.

14.Французький кіноавангард і подальше збагачення екрану. Теорія Луї Деллюка та її вплив на світове кіномистецтво.

15.Німецький кіноекспресіонізм як відображення потрясінь і духовної кризи нації у післявоєнній Німеччині.

16.Д. У. Гриффіт та його внесок в розвиток світового кінематографа.

17.«Жорстокий світ» у стрічках американських кіномитців. Стрічки Е. Штрогейма та Ч. Чапліна.

18.Творчість Льва Кулєшова та Дзиґи Вєртова. Група ФЕКС (Фабрика ексцентричного актора).

19.Творчість С. Ейзенштейна та його теорія «інтелектуального кіно».

20.Український кіноавангард. Творчість О. Довженка, І. Кавалерідзе та інших у 1920-ті рр.

21.Звук на екрані як компонент кінообразу.

22.Розвиток музичних кіножанрів.

23.Створення перших систем телебачення у світі, творчі доробки вітчизняних інженерів, формування перших концепцій ТБ.

24.Тоталітарні моделі кінематографа 1930-х рр.

25.Розвиток французького кіно у 1930-ті рр.

26.Американське кіно 1930-ті рр.

27.Основна проблематика радянського кінематографа 1930-х рр.

28.Трагічний злам у творчості О. Довженка і трансформація його міфопоетичного бачення.

29.Антифашистські мотиви у світовому кіно. Ідейно-естетична концепція неореалістичного мистецтва.

30.Криза кіноімперії Голівуда та конкуренція телебачення. Творчість «незалежних».

31.Група «Вільне кіно» у Великобританії та вплив літератури «розгніваних» на творчість кіномитців цієї групи. Стрічки Т. Річардсона, Л. Андерсона, Дж. Флетчера та інших.

32.Традиція Д. Грірсона та «новий документалізм».

33.Боротьба проти експансії Голівуда у Франції. «Нова хвиля» у французькому кіно.

27

34.Період «малокартиння» у радянському кіно. Новизна та гуманістична спрямованість фільмів «Летять журавлі» Калатозова, «Балада про солдата» Г. Чухрая, «Доля людини» С. Бондарчука, «Дім, в якому я живу» Л. Куліджанова, «Молода гвардія» С. Герасимова.

35.Новий етап розвитку кіномистецтва. Нові теми та новий герой у фільмах молодих радянських кіномитців у 50–60-ті рр.

36.Феномен українського «поетичного кінематографа»: «за» і «проти». «Тіні забутих предків» С. Параджанова як маніфест нового напрямку в українському кіномистецтві.

37.Ситуація постмодернізму в мистецтві (1970-ті рр.).

38.Розвиток системи світового телебачення у 1970-х рр.

39.Розвиток мережі ТБ у Радянському Союзі.

40.Боротьба за глядача між Голівудом та мережами кабельного телебачення у США (1970-ті рр.).

41.Молодіжний бунт і елементи контркультури у європейських та американських фільмах 1970-х рр.

42.Своєрідність шляхів розвитку національних кінематографій Східної та Західної Європи у 1970-х рр.

43.Авторський кінематограф у Радянському Союзі та його вплив на світовий кінопроцес (1970-ті рр.).

44.Пошук нових виражальних засобів в українському кіно 1970-х рр.

45.V з’їзд кінематографістів СРСР та його значення.

46.«Нова модель кіно» у СРСР доби перебудови, її риси і контури.

47.Створення ТО «Дебют» та низка нових робіт молодих кінематографістів. Кінофестиваль «Молодість» і його роль у розвитку світового «молодого кіно».

48.Радянський кінематограф доби перебудови.

49.Жанрові та стилістичні особливості українського документального кіно.

50.Стан вітчизняного науково-популярного кінематографа з доби перебудови.

51.Естетичні пошуки молодих митців ігрового кіно на Україні у добу перебудови.

52.Молоді українські документалісти у 80–90-ті рр.

53.Основні тенденції розвитку кіно Європи у 80–90-ті рр.

54.Кінематограф Італії та Франції у 80–90-ті рр.

55.Тенденції розвитку кіно Великобританії у 80–90-х рр.

28

56.Жанрово-стилістичні особливості кінематографа Німеччини та Нідерландів у 80–90-х рр.

57.Сучасний статус європейського екранного продукту. Вплив західноєвропейського кінематографа на світовий кінопроцес.

58.Основні риси розвитку східноєвропейських кіношкіл.

59.Кіно Польщі у 80–90-х рр.

60.Угорське кіно 80–90-х рр. Кінематограф балканських країн.

61.Тенденції розвитку пострадянського кінематографа.

62.Телебачення як основний засіб комунікацій у Європі. Європейські організації по створенню телебачення у Європі.

63.Структура європейського телебачення та національні (або транснаціональні) ТБ-корпорації.

64.Українське національне телебачення у контексті світових комунікаційних процесів з 80–90-х рр.

65.Поява недержавних каналів в Україні та їх вплив на створення «вільної зони спілкування».

66.Тенденції розвитку сучасного американського кінематографа.

67.Основні тенденції розвитку комерційного ТБ у США.

68.Анімація. Сутність поняття та особливості цього виду кіномистецтва. Хроніка розвитку анімаційних технологій.

69.Українська анімаційна школа. Анімаційний фестиваль «Крок».

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ З КУРСУ «ІСТОРІЯ КІНЕМАТОГРАФА ТА

ТЕЛЕБАЧЕННЯ»

1. Назвіть основні види кінематографа:

а) комедія; б) неігрове кіно; в) ігрове кіно; г) анімація. 2. Назвіть виразні засоби екранних мистецтв:

а) мелодія; б) композиція картини; в) колір; г) малюнок; д) манера мазку.

3.Назвіть вітчизняного винахідника кінематографічного апарату: а) Петров; б) Яблочкін; в) Тимченко; г) Юрковський.

4.В історії екранних мистецтв існує т. з. «лінія Люм’єрів» та «лінія Ж. Мельєса», що означає остання:

а) використання ігрових елементів в кінематографії; б) «калькування дійсності»; в) акцентування дії спецефектами;

г) використання малюнку для створення візуального образу.

5.Назвіть офіційну дату народження світового кіно:

а) 1898; б) 1908; в) 1895; г)1892.

29

6. Назвіть фільми братів Люм’єрів:

а) «Мандрівка на Луну»; б) «Сніданок дитини»; в) «Прибуття потягу»; г) «Зникнення дами».

7.Яка вітчизняна ігрова картина вийшла першою в кінопрокаті Російської імперії:

а) «Мовчи сум, мовчи»; б) «Понізова вольниця» або «Стенька Разін та княжна»; в) «Вогні великого міста»; г) «Страйк».

8.Хто є винахідником кіно на американському континенті:

а) Д.Фербенкс; б) Т.Едісон; в) Д.У.Гриффіт; г) Ч.Чаплін. 9. Назвіть «зірок» німого кіно:

а) Аста Нільсен; б) Віра Холодна; в) Михайло Жаров; г) Чарлі Чаплін; д) Іван Мозжухін.

10.Назвіть основні риси так званого «поетичного» кінооповідання: а) послідовне викладення основних подій; б) використання метафор, порівнянь;

в) використання міфологічних структур в сюжеті; г) асоціативна форма мислення в творі.

11.Назвіть основні течії європейського кіноавангарду 20–30-х рр.: а) італійський неореалізм; б) «нова хвиля»; в) німецький експресіонізм; г) сюрреалізм.

12.Які картини зняв класик світового кіно Ч.Чаплін в епоху німого кіно:

а) «Диктатор»; б) «Малюк»; в) «Золота лихоманка»; г) «Парижанка».

13.Який з режисерів німого кіно використовував «фільми без плівки» для авангардних пошуків в кіно:

а) Ф.Ермлер; б) С.Герасимов; в) Л.Кулєшов; г) С.Ейзенштейн

14.Якими були основні напрями російського кіноавангарду:

а) сюрреалізм; б) «поетичне кіно»; в) «монументальний кінематограф»; г) «психологічний кінематограф».

15. Хто є засновником теорії фотогенії в світовому кіно:

а) С.Ейзенштейн; б) Л.Деллюк; в) П.-П.Пазоліні; г) А.Тарковський 16.В чому полягає теорія «інтелектуального кіно» С.Ейзенштейна: а) в використанні візуальних образів для ідеологічної пропаганди; б) в свідомому створенні необхідної реакції у глядача; в) в формуванні несвідомих фобій;

30

г) в пошуках формальних прийомів зображальності.

17.Назвіть представників німецького експресіонізму в кіно: а) Ж.Епштейн; б) Ж.Віго; в) Р.Віне; г) Ф.Мурнау.

18.Назвіть представників українського кіноавангарду:

а) Я.Протазанов; б) Л.Курбас; в) І.Кавалерідзе; г) А.Довженко.

19.Які нові жанри з’явились з винаходом звуку в кіно: а) фільми жахів; б) комедії; в) мюзикли; г) історико-революційні картини.

20.Назвіть режисерів світового кіно, які працювали в жанрі комедії в 30–40-ві рр.:

а) Л.Бунюель; б) Г.Александров; в) І.Пир’єв; г) О.Довженко.

21.Хто був лідером напряму «поетичного реалізму» у французькому кіно:

а) Ж.Ренуар; б) М.Карне; в) Р.Клер; г) Ж.Віго.

22.Назвіть риси тоталітарної моделі кінематографа:

а) приватна власність на кінопрокат і кіновиробництво; б) наявність цензури;; в) державний контроль в сфері кіно;

г) відсутність ідеологічного впливу на митців кіно.

23.Назвіть основні радянські картини, що були зняті в часи Другої світової війни:

а) «Визволення» Ю. Озерова; б) «Два бійця» Л. Лукова; в) «Машенька» А. Роома; г) «Чекай на мене» О. Столпера.

24.В якій своїй картині С.Ейзенштейн виніс вирок сталінській системі: а) «Страйк»; б) «Нове і старе»; в) «Генеральна лінія»; г) «Іван Грозний».

25.Назвіть ветеранів європейського кінематографа, які продовжують знімати в 80–90-ті роки:

а) Ф.Трюффо; б) Ф.Жиро; в) Л.Бунюель; г) Ж.Кокто; д) Б.Бертолуччі.

26.Що, на вашу думку, стало причиною нестабільності в європейському кіно у 80–90-ті роки:

а) конкуренція з телебаченням; б) поява відеоіндустрії;

в) низька якість європейських кінокартин; г) конкуренція з американською кіноіндустрією;

д) відсутність державного протекціонізму збоку європейський держав.

27.Назвіть основні риси прояву постмодерну у кіно: