53) Система судів загальної юрисдикції за Конституцією України

Система судів складає третю гілку судової влади України. Основним видом органів судової влади є суди загальної юрисдикції. Термін «юрисдикція» означає в перекладі з латині - проголошувати право, повноважен­ня давати правову оцінку суспільним явищам, роз'яс­нювати правові питання. Систему судів, правосуддя іно­ді називають органами юстиції. Юстиція, в перекладі з латині, означає справедливість. Органи юстиції - це сис­тема судових і інших правоохоронних органів, які здійс­нюють правосуддя. В окремих державах так називають судові органи, Міністерство юстиції.

Система судів загальної юрисдикції (загальних судів) в Україні будується за принципами територіальності і спеціалізації. Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України (ст. 125 Конституції).

Всю систему загальних судів можна поділити на три ланки або інстанції. До судів першої ланки або судів пер­шої інстанції відносять: районні (міські), окружні (між­районні) суди. До судів другої ланки або другої (апеля­ційної) інстанції відносяться: Верховний Суд Автоном­ної Республіки Крим, обласні, Київський та Севасто^ польський міські суди; до третьої ланки або судів третьої наглядової інстанції відносяться: Верховний Суд Украї­ни, судові колегії та Пленум Верховного Суду.

Суди першої інстанції - районні (міські) - основна ланка загальних судів, які розглядають найбільшу кількість справ. Всі цивільні, адміністративні і більшість кримінальних справ розглядаються, як правило, суддею одноособово. Міжрайонний (окружний) суд розглядає колегіально кримінальні злочини, тяжкі злочини, за які передбачено покарання позбавленням волі на строк біль­ше 8 років. Суди другої інстанції апеляційні (обласні) -перевіряють за скаргою або за поданням правильність ви­рішення справи судом першої інстанції, якщо рішення не вступило в законну силу. Крім того, обласні суди розгля­дають кримінальні справи проти держави та інші тяжкі злочини, за які передбачена смертна кара. Президії облас­них судів виконують також наглядові повноваження. Міжобласний суд діє як суд першої інстанції, що розгля­дає справи стосовно спеціальних режимних об'єктів і їх працівників.

Суди третьої або наглядової інстанції перевіряють правильність судових рішень, які вступили в законну силу¹. Суди другої і третьої інстанції ще називають апе­ляційними судами.

Загальні суди розглядають спори між громадянами, між громадянином і юридичними особами, між громадя­нином і державою, а також кримінальні, адміністративні та інші справи.

У здійсненні правосудця бере участь народ через на­родних засідателів і присяжних. Судові рішення ухва­люються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Конституція України гарантує незалежність і недотор­канність суддів. Суддя не може без згоди Верховної Ради України бути затриманим чи заарештованим до винесен­ня судом обвинувального вироку. Держава забезпечує особисту безпеку суддів та їхніх сімей.

Органи судової влади здійснюють свої повноваження в межах, установлених Конституцією України, і відповід­но до законів України (ст. 6 Конституції).

При здійсненні правосуддя судді незалежні і підко­ряються лише закону. Конституція забороняє посадовим особам і громадянам впливати на рішення судів чи судді.

Правосуддя здійснюють професійні судді та, у визна­чених випадках, народні засідателі і присяжні. На посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комі­сією суддів громадянин України, не молодший 25 років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи у галузі права не менше як 3 роки, проживає в Україні не менше 10 років та володіє державною мовою.

Перше призначення на посаду професійного судді строком на 5 років здійснюється Президентом України. Всі інші судді (крім суддів Конституційного Суду) оби­раються Верховною Радою України безстрокове в по­рядку, встановленому законом.

Професійні судді не можуть належати до політичних партій та профспілок, брати участь у політичній діяльно­сті, мати представницький мандат, обіймати будь-які ін­ші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану ро­боту, крім наукової, викладацької та творчої.

Судочинство провадиться суддею одноособово, коле­гією суддів чи судом присяжних. Основними засадами судочинства є: 1) законність; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) забезпечення доведеності вини; 4) змагальність сторін та свобода до­казування і переконливість доказів; 5) підтримання дер­жавного звинувачення в суді прокурором; 6) забезпечен­ня обвинуваченому права на захист; 7) гласність судово­го процесу або його повне фіксування технічними засобами; 8) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом; 9) обов'язковість рішень суду: за неповагу до суду і судді винні особи притягуються до юридичної відповідальності.

В Україні ще не повністю сформована система судів загальної юрисдикції. В п. 12 розд. XV перехідних поло­жень Конституції вказується, що Верховний Суд і Ви­щий арбітражний суд України здійснюють свої повнова­ження відповідно до чинного законодавства України до сформування системи судів загальної юрисдикції в Україні відповідно до ст. 125 Конституції, але не довше ніж 5 років.

В Україні діє Вища Рада юстиції, до відання якої на­лежить: 1) внесення подання про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад; 2) прийняття рі­шення стосовно порушення суддями і прокурорами ви­мог щодо несумісності; 3) здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів Верховного Суду і суддів вищих спеціалізованих судів та розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суд­дів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів.

Суддя звільняється з посади органом, який його обрав або призначив, на таких підставах: 1) закінчення строку, на який його обрано чи призначено; 2) досягнення суд­дею віку 65 років; 3) неможливість виконувати свої пов­новаження за станом здоров'я; 4) порушення суддею ви­мог щодо несумісності посад або діяльності; 5) пору­шення суддею присяги; 6) набрання законної сили обвинувальним вироком про притягнення судді до кри­мінальної відповідальності; 7) припинення його грома­дянства; 8) визнання його безвісно відсутнім або ого­лошення померлим; 9) подання суддею заяви про від­ставку або про звільнення з посади за власним бажан­ням; 10) у випадку смерті.