26. Характеристика державних нормативних документів, у яких відображений зміст освіти у сучасній школі.

Стандарт освіти – це система основних показників, що є складовими державної норми освіченості.

Державний стандарт загальної середньої освіти – це система норм та положень, що визначають державні вимоги до освіченості учнів і випускників, на рівні початкової, базової та повної загальної освіти, здобуття яких гарантується державою.

Базовий навчальний план середньої освітньої школи визначає зміст навчання і співвідношення навчальних предметів за роками навчання, тривалістю вивчення, тижневе навантаження учнів на різних ступенях навчання та його структуру:

1. Варіативна – шкільний компонент стандарту (змінна школою - кількість годин, спеціалізація).

2. Інваріантна структура – державний компонент стандарту (не змінна).

Типовий навчальний план середньої школи – це навчальний план, що розробляється на основі базового для певного типу шкіл.

Власне навчальний план школи – враховує вимоги як базового так і типового плану.

Навчальна програма – на основі навчальних програм розробляються підручники, посібники, довідники, карти, атласи, збірники задач, вправ та ін.

27. Сутність процесу виховання. Основні види та закономірності.

Виховний процес – це процес виховання, що реалізується в певному освітньому закладі, він є цілісною динамічною системою, утворюючим фактором якого мета виховання, що реалізується у взаємодії педагога із вихованцем.

Види виховання

Найбільш загальною класифікацією є розподіл виховання на:

• розумове

• моральне

• трудове

• фізичне

• естетичне

В залежності від напрямів виховної роботи виділяють такі види:

• громадянське

• політичне

• інтернаціональне

• патріотичне

• правове

• екологічне

• економічне

За інституційною ознакою:

• сімейне

• шкільне

• позашкільне

• конфесійне

За стилем відносин між вихователем та вихованцями:

• авторитарне

• демократичне

• ліберальне

• вільне

Закономірності виховного процесу:

1. Залежність виховання від рівня соціально-економічного, культурного розвитку суспільства.

2. Орієнтація виховання на розвиток особистості шляхом привласнення нею соціального досвіду, культури і духовних цінностей.

3. Виховання відбувається в діяльності і спілкуванні.

4. Ефективність виховання обумовлене активністю особистості, її замученості до самовиховання.

5. Залежність саморозвитку особистості від ступеня індивідуалізації і творчої спрямованості процесу виховання.

28. Особливості та стадії процесу виховання.

Особливості процесу виховання:

1. Двосторонній характер.

2. Багатофакторність – залежність результатів процесу від багатьох і часто суперечливих факторів:

• педагог

• сім‘я

• однолітки

• родичі

• засоби масової інформації

3. Тривалість – часовий проміжок, що триває все життя.

4. Безперервність – неможливість зупинитися здійснювати процес виховання.

5. Колективність.

6. Варіативність або передбачуваність результатів.

7. Самокерованість – абстрактний процес, що керує сам собою.

Стадії процесу виховання:

1. Ознайомлення із загальними нормами та вимогами; відбувається в процесі навчання; основними завданнями цього етапу є усвідомлення норм і правил поведінки, як пропонуються учневі, адже для того щоб правильно поводитись необхідно визначити для себе критерії поведінки.

2. Формування відносин або формування ставлення до норм і правил поведінки.

3. Формуванні поглядів і переконань.