- •Педагогіка як наука. Об‘єкт, предмет.
- •Функції педагогіки.
- •Характеристика основних педагогічних категорій.
- •Методологічні основи педагогіки.
- •Методи науково-педагогічних досліджень.
- •Фактори розвитку та формування особистості.
- •Тенденції розвитку освіти у ххі столітті.
- •Педагогічна професія у сучасному суспільстві. Основні види педагогічної діяльності.
- •Педагогічна майстерність: компоненти та показники.
- •Характеристика педагогічних здібностей.
- •Професійний ідеал вчителя. Основи і засоби професійної самоосвіти.
- •Функції вчителя.
- •Роль спілкування у педагогічній діяльності. Стилі спілкування (за Кан-Каликом).
- •Дидактика як наука та система.
- •Основні дидактичні категорії та їх характеристика.
- •Ознаки та структурні компоненти процесу навчання.
- •Закономірності та функції навчання.
- •Виховна
- •Самовдосконалення або забезпечення самостійності учнів
- •Характеристика принципів навчання.
- •Класифікація методів навчання за ю. Бабинським.
- •Репродуктивний, пояснювальний, ілюстративний, проблемного викладу, частково пошуковий (евристичний), пошуковий, дослідницький.
- •Загальні вимоги щодо вибору методів навчання.
- •Поняття про зміст освіти. Мета шкільної освіти.
- •Концепція розвитку інклюзивної освіти.
- •Види навчання.
- •Характеристика класно-урочної системи організації навчання.
- •Характеристика державних нормативних документів, у яких відображений зміст освіти у сучасній школі.
- •Особливості та стадії процесу виховання.
- •Найважливіші принципи процесу виховання.
- •Мета і завдання гуманістичного виховання.
- •Класифікація методів виховання за г. Щукіною.
- •Встановіть співвідношення виховання, самовиховання і перевиховання.
- •Встановіть співвідношення виховання і навчання.
- •Розкрийте поняття «базової культури особистості» як єдності її складових елементів, внутрішніх зв‘язків у виховання.
- •Філософсько-світоглядна підготовка учнівської молоді.
- •Виховання громадської культури в системі виховання громадянина.
- •Виховання основ моральної культури особистості.
- •Виховання трудової культури і профорієнтаційна робота.
- •Виховання естетичної культури особистості.
- •Основні напрямки виховання фізичної культури особистості.
- •Сутність та змістова характеристика виховного колективу.
- •Структура колективу. Етапи розвитку колективу.
- •Вплив колективів вільного спілкування на становлення соціального досвіду особистості учня.
- •Педагогічні умови взаємодії особистості і колективу.
- •Види педагогічних конфліктів та причини їх виникнення.
- •Стилі поведінки особистості під час конфлікту.
- •Педагогічні шляхи вирішення конфліктів (я-висловлювання, картографія, посередництво та ін. )
- •Пріоритетність родинного виховання. Структура та функції сім‘ї.
- •Труднощі та суперечності сімейного виховання.
- •Методи діагностики вихованості особистості.
- •Основні підходи до визначення поняття «педагогічний менеджмент». Його функції.
- •Передовий педагогічний досвід та його вивчення.
- •Система освіти в Україні.
-
Структура колективу. Етапи розвитку колективу.
Універсальне поняття «колектив» охоплює різні його види, до яких належать:
Первинний колектив. Об´єднує людей (школярів), згуртованих у порівняно невелику соціальну групу, учасники якої перебувають у постійних ділових, товариських, побутових стосунках. Ним може бути колектив класу, виробничої бригади на підприємстві, професійної групи в установі, підрозділу у військових частинах та ін. За кількісним складом нараховує 10—15 осіб. За більшої кількості в ньому відбувається розподіл на мікроколективи. Якщо в соціальній групі менше 7—8 осіб, вона не є колективом у соціально-педагогічному смислі. Це — замкнена група друзів, приятелів.
За якісним складом у колективі має бути приблизно однакова кількість осіб обох статей. Якщо ця вимога загалом витримується у колективах загальноосвітніх закладів, то на виробництві, в системі професійної освіти цього досягти значно складніше, що породжує значні труднощі у розвитку колективу, організації міжособистісних стосунків.
Загальношкільний колектив. Об´єднує усіх учнів і педагогічних працівників загальноосвітнього навчально-виховного закладу. Здебільшого у них перебуває 500—600 осіб. У таких колективах усі знають один одного, час від часу збираються разом. У ньому теж бажано, щоб була однакова кількість осіб обох статей. Якщо в загальноосвітніх школах, інших навчально-виховних закладах нараховується 1500—2500 осіб, то колективу, по суті, немає. Особа в такому соціальному об´єднанні є анонімною, що вкрай негативно впливає на її виховання.
Тимчасовий колектив. Складається з осіб, які належать до постійних колективів для виконання тимчасових завдань, задоволення своїх пізнавальних і соціальних інтересів (танцювальний колектив, хор, туристська група та ін.). Чисельно вони невеликі, згруповані на основі соціальних інтересів.
Виробничий колектив. Це — група професіоналів, об´єднаних для науково-дослідної роботи, виробничої діяльності, охорони порядку, лікування людей тощо.
Сімейний колектив. Його складають члени однієї родини. Склався історично як важливе соціальне утворення суспільства.
Колективи можуть бути одновікові й різновікові. У традиціях народної педагогіки — виховання особистості в різновіковому колективі, де старші за віком і соціальним статусом передають свій досвід молодшим, турбуються про їх захист, допомагають долати труднощі. Молодші прагнуть оволодівати соціальним досвідом старших, відчувають відповідальність перед ними.
Головні ознаки: актив, органи самоврядування, взаємовідносини між членами колективу і вплив вчителя на його членів.
Теорію розвитку колективу розробив Макаренко:
1. Становлення колективу. Ознаки: члени колективу недостатньо знають один одного; слабка згуртованість і організованість;відсутня взаємодопомога, ініціатива, спільна мета і актив. Напрямки: вивчення членів колективу; введення одних педагогічних вимог; постановка мети і конкретних завдань; безпосереднє керівництво діяльності; визначення доручень, активістів. Завершення І стадії: визначився і почав працювати актив; є спільна мета і спільна діяльність по її організації.
2. Стадія впливу активу, що поступово посилюється. Ознаки: актив підтримує вихователя; більшість підкорюється меншості; усвідомлення завдань всіма. Напрямки: подальше вивчення учнів;вплив на колективу через актив; підтримка ініціативи активу; навчання активістів певним функціям; спільна з активом діяльність визначає перспективи.
3. Стадія розвитку колективу. Ознаки: вирішальна роль громадської думки; меншість підкорюється більшості; прояв самосвідомості у поведінці; кожний діє в інтересах класу. Напрямки: створення системи перспективних ліній; самостійне виконання доручень, право колективу самостійно вирішувати деякі питання
4. Ідеальна стадія. Коли учень сам ставить до себе вимоги дотримуватися моральних норм.