- •Екзаменаційний білет № 1
- •1. Визначте основні етапи розвитку історичного джерелознавства.
- •2. Дослідження теоретичних і методичних засад пошуку та опрацювання джерел у працях українських істориків другої половини хіх ст.
- •3. Чому художню літературу розглядають як особливе історичне джерело?
- •Екзаменаційний білет № 2
- •1. Основні компоненти історичного джерелознавства.
- •2. Дайте характеристику основних етапів розвитку методики джерелознавства у світі та в Україні.
- •3 Вкажіть на характерні особливості наукової історичної літератури як історичного джерела.
- •Білет 3
- •1. Поясніть закономірності джерелознавства як спеціальної галузі історичної науки.
- •2. У чому полягає залежність методики джерелознавства від методології історичної науки?
- •3. Назвіть характерні особливості агіографічної літератури. Яке значення вона має в історичному дослідженні?
- •Білет 4
- •1. Назвіть основні завдання історичного джерелознавства.
- •2. Що Ви розумієте під методикою джерелознавства?
- •Білет №5
- •1. Які джерелознавчі проблеми історії України є найактуальнішими сьогодні?
- •2 Що Ви розумієте під методикою джерелознавства?
- •3 До якої групи письмових джерел відносять документи громадських об’єднань і політичних партій?
- •Білет №6
- •1 Назвіть основні сучасні центри джерелознавчих досліджень в Україні.
- •2 Які особливості має класифікація джерел із вітчизняної історії?
- •3 Чому періодичну пресу прийнято називати комплексним джерелом? Які особливості класифікації і використання цієї групи джерел?
- •Білет № 7
- •1. Обґрунтуйте поняття “структура джерелознавства” та визначте його значення.
- •2. Які чинники мають вирішальне значення для вибору оптимальної схеми класифікації джерел?
- •3. У чому полягають особливості судово-слідчих документів як історичних джерел?
- •Білет № 8
- •1. Назвіть основні спеціальні галузі історичної науки (спеціальні історичні дисципліни), котрі безпосередньо вивчають різні види історичних джерел. Як вони взаємодіють із джерелознавством?
- •2. Назвіть найпоширеніші в теорії історичного джерелознавства класифікаційні схеми та вкажіть на їх практичне значення.
- •Білет № 9
- •1. Складіть схему загальновизнаної в науці структури історичного джерелознавства.
- •2. Що джерелознавці розуміють під поняттям “класифікаційна схема”?
- •3.У чому полягають роль і значення актової та діловодної документації як історичного джерела? Прослідкуйте як змінювалися види цих джерел у різні історичні періоди?
- •Екзаменаційний білет № 10
- •1.Визначте поняття “історичне джерело”. Виокреміть його основні складові.
- •2. Розкрийте суть поняття “класифікаційна ознака джерела”. Вкажіть на споріднені ознаки речових і зображальних джерел. Чим відрізняються джерела цих типів?
- •3. Назвіть основні види законодавчих джерел з історії України?
- •Екзаменаційний білет № 11
- •1.Які існують основні етапи функціонування історичного джерела? Дайте характеристику змісту останніх.
- •2. Які відмінності класифікації джерел від їх систематизації?
- •3. Які риси та характеристики відрізняють княжі літописи часів Київської Русі, регіональні літописи XIV-XVII ст. І козацьке літописання кінця XVII – початку XVIII ст.?
- •Екзаменаційний білет № 12
- •1.Поясніть, як взаємодіють об’єктивні та суб’єктивні чинники у процесі створення та функціонування історичних джерел?
- •2. Визначте поняття “класифікації джерел”.
- •3. Назвіть основні характерні ознаки та особливості літописів як історичного джерела.
- •Білет №13
- •1. . Складіть схему структури джерельної інформації, дайте характеристику її складових.
- •2. Розкрийте сутнісний характер і наукове значення джерельної бази історичного дослідження.
- •3. Складіть таблицю різновидів писемних джерел , зазначивши в ній час виникнення кожного з них.
- •Білет №14
- •1. Розкрийте поняття “архівна евристика”.
- •2. Чим визначається джерельна цінність пам’яток нумізматики, боністики, філателії?
- •3. У чому полягає історична наукова цінність прозових усних джерел? Білет 15
- •1. Як використати науково-довідковий апарат архівів для пошуку джерел?
- •2. У чому, на Вашу думку, полягає специфіка і джерельна цінність пам’яток архітектури? Назвіть їх основні групи.
- •3 З’ясуйте роль топонімів у вивченні різноманітних проблем історичної науки.
- •Білет 16
- •1. Які групи методів застосовуються у джерелознавчій критиці?
- •2. Назвіть основні групи речових джерел.
- •3. Розкрийте значення антропонімів як історичних джерел.
- •Білет 17
- •1. Перелічіть основні елементи джерелознавчого аналізу.
- •2. Дайте загальну характеристику речових джерел і визначте їх інформативні властивості в контексті вивчення історії.
- •3. Які існують основні групи лінгвістичних джерел?
- •Білет 18
- •1.Що Вам відомо про методику встановлення оригінальності (справжності) джерела?
- •2. Як Ви розумієте поняття “репрезентативність” стосовно масових історичних джерел?
- •3. У чому полягає специфіка кодування інформації в лінгвістичних джерелах? Білет 19
- •1.Як проводиться атрибуція (встановлення походження чи авторства) джерела?
- •2. Назвіть характерні риси та особливості роботи з масовими історичними джерелами.
- •3. Зробіть загальний огляд лінгвістичних джерел.
- •Білет 20
- •1.Які прийоми можна використати для встановлення часу, місця, обставин і мотивів походження джерела?
- •2. Що таке синтетична критика джерел?
- •3. Назвіть основні різновиди віршованих усних джерел. У чому, на Вашу думку, полягає їх наукова історична цінність?
- •Білет 22
- •1. Розкрийте зміст методики інтерпретації джерела.
- •2. Назвіть і визначте особливості основних груп усних джерел.
- •3. У чому полягає історична наукова цінність прозових усних джерел?
- •Білет 23
- •1. Охарактеризуйте значення предметів озброєння як джерела у вивченні історії.
- •2. Охарактеризуйте особливості портретних зображальних джерел у дослідження історії.
- •3. Дайте загальну характеристику усних джерел!
- •Білет 24
- •1.Розкрийте джерельне значення предметів одягу.
- •2. У чому полягає цінність і значення книжкової графіки як історичного джерела?
- •3.Назвіть основні види картографічних джерел. У чому полягає значення їх залучення до історичного дослідження?
- •25 Білет
- •1. Чим зумовлюється значення зображальних джерел для вивчення історії?
- •2. Які проблеми історичного дослідження можливо вирішити, залучивши як джерело жанрові твори живопису? Це питтання можна написати з попереднього.
- •3. У чому полягає цінність і важливість кіно, фото, відео і фотодокументів як історичного джерела?
- •26 Білет
- •1.Основні етапи існування історичного джерела
- •2. Які відмінності класифікації джерел від їх систематизації?
3. У чому полягає специфіка кодування інформації в лінгвістичних джерелах? Білет 19
1.Як проводиться атрибуція (встановлення походження чи авторства) джерела?
Атрибуція — визначення достовірності, автентичності художнього твору, його автора, місця й часу створення на підставі аналізу стилістичних і технологічних особливостей. Атрибуція — як наукова галузь та комплекс досліджень — перебуває в стані становлення та бурхливого розвитку.
Важливішим свідком національного середньовічного мистецтва є ікона поряд з оригінальними середньовічними спорудами та археологічними знахідками. Атрибуція ікон дозволяє з певною мірою можливостей віднести твір до конкретної історичної країни, національної школи, міста чи майстерні. Зазвичай ікони не мають підписів майстрів, що не віталося в середньовіччя, а це ускладнює атрибуцію.
Проблема атрибуції літературної пам'ятки тісно пов'язана з визначенням авторства, наявності рукопису чи копій, псевдонімних чи анонімних текстів, талановитих переробок популярних творів свого часу. Вивчення літературної пам'ятки тісно пов'язане з текстологією, а наявність рукопису — з вивченням зразків почерку.
Аби запобігти плутанині оригіналів з копіями в 20 ст. поширили створення свідомо повних каталогів творів відомих митців з вказіками розмірів, техніки виконання, року створення. Це досить важко при опису продуктивних майстрів, але такі каталоги створені і роками уточнюються.
При копіюванні оригіналів, сучасний художник — копіїст повинен робити копію в іншому, ніж оригінал, розмірі та без копіювання підпису попереднього майстра.
2. Назвіть характерні риси та особливості роботи з масовими історичними джерелами.
Масовими джерелами називаються комплекси джерел з певної проблеми або періоду історії, які мають суттєві однакові властивості й ознаки (ординарність походження, однорідність змісту, однотипність форми), але відрізняються одне від одного за кількісними показниками.
Друга характерна риса масових джерел — однорідність, повторюваність змісту. Третя риса масових джерел — однотипність їхньої форми.
Цінність масових джерел полягає в тому, що вони характеризують стан, будову, властивості таких об'єктів дійсності, які утворюють певні системи.
Масові джерела почали накопичуватися в Україні ще за часів середньовіччя. Господарські описи міст, замків, маєтностей (т. з. інвентарні, регулярні описи, люстрації) залишили після себе великі масиви інформації з історії України XV—XVIII ст.
Методика роботи з масовими джерелами має свою специфіку. Вчені-джерелознавці вважають, що створити єдину методику вивчення всіх видів цих джерел неможливо, оскільки кожен із них має свої особливості кодування інформації, межі інформативності. До того ж кожен історик, працюючи з масовими джерелами, ставить перед собою конкретні цілі, що випливають з його задумів. Проте деякі аспекти методики роботи з масовими джерелами мають загальнозначущий характер. У роботі з ними зокрема слід поетапно вирішити кілька завдань:
• приступаючи до роботи, варто окреслити коло кожного комплексу масових джерел з теми дослідження, з метою з'ясування ступеня їхньої репрезентативності, вірогідності, можливості порівняння даних;
• вивчити походження, призначення та історію формуляру, на основі якого виникли ті чи інші масові джерела.
• визначити специфічні методи обробки інформації залежно від мети дослідження, обсягу масових джерел, специфіки кодування в них інформації.
За сучасних умов, наприклад, для типології різного роду історичних об'єктів використовуються методи багатомірного статистичного аналізу, для типологічного аналізу джерел — кластерний аналіз (поділ джерел на певні класи — групи, кластери, таксони, кількість і межі яких встановлюються дослідником у ході аналізу джерел).
Обмеженість або відсутність джерел з деяких проблем змушує істориків вдаватися до застосування методів моделювання процесів, які найчастіше використовуються у природничих науках (наприклад, розробка математичних моделей явищ).