Теоретичні відомості

Найбільше забруднюють атмосферне повітря підприємства, які працюють на вуглеводневому паливі: бензині, мазуті, вугіллі, природному газі, дизельному паливі та ін. Обсяг забруднення визначається в першу чергу складом, об’ємом спалювання палива та організацією процесу горіння. Основним джерелом забруднення атмосферного повітря є транспортні засоби з двигунами внутрішнього згоряння (ДВЗ)

Переважна більшість підприємств має парк автомобілів різних типів, у зв’язку з чим виникає необхідність розрахунку річного викиду шкідливих речовин автомобільним транспортом та включення цих даних у планові форми з метою здійснення державного обліку цих викидів та розробки заходів щодо їхнього зниження на всіх рівнях планування, контролю та обліку.

В основу методики розрахунку нормованих викидів шкідливих речовин автомобільним транспортом покладено середній питомий викид того чи іншого компоненту, що забруднює середовище, від двигуна автомобіля, що працює на певному виді палива.

Кількість нормованих викидів забрудників двигунами автомобілів обчислюють за формулою:

, (2.2)

де – кількість викидів і-го забрудника, т/рік;

–кількість спожитого палива, т/рік;

–питома кількість викидів і-го забрудника при згорянні 1 т. бензину чи дизельного палива, т/т (табл. 2.3).

Таблиця 2.3

Питомий викид забрудників при згорянні палива (в тоннах)

Забрудник	Питомий викид на тонну
	Бензин	Дизельне паливо
Оксид вуглецю, СО	0,233	0,0415
Вуглеводні,	0,0569	0,00693
Оксид сірки,	0,0006	0,005
Сажа, С	–	0,00385

Розрахунок ведеться окремо за кожним видом витраченого палива, а потім сумується за кожним забрудником.

Приклад:

;

;

.

Завдання 2.

Визначити масштаб забруднення атмосфери транспортом підприємства, якщо за рік було спожито – бензину,– дизельного палива (табл. 2.4).

Таблиця 2.4

Вихідні дані

Варіант	Кількість спожитого палива, т/рік
	бензину	дизельного палива
1	700	300
2	600	400
3	800	500
4	1000	250
5	750	450
6	900	350
7	850	600
8	750	520
9	650	480
10	440	630
11	520	720
12	370	820
13	920	920
14	830	560
15	760	430
16	850	370
17	980	630
18	610	860
19	480	550
20	670	380

2.3. Забруднення літосфери

Теоретичні відомості

Ґрунтовий покрив Землі являє собою найважливіший компонент біосфери Землі. Саме ґрунтова оболонка визначає багато процесів, що відбуваються в біосфері.

Ґрунтовий покрив виконує функції біологічного поглинача, руйнівника і нейтралізатора різних забруднювачів. Якщо цю ланку біосфери буде зруйновано, то сформоване функціонування біосфери незворотно порушиться.

В результаті розвитку господарської діяльності людини, відбувається забруднення, зміна складу ґрунту і навіть його знищення. Найнебезпечнішим для ґрунтів є хімічні забруднення, ерозія та засолення.

Оскільки ґрунти досить часто є забрудненими одночасно декількома хімічними елементами, то для них розраховують сумарний показник забрудненості [6, 9], який відображає комплексний ефект впливу всієї групи елементів:

, (2.3)

де – сумарний показник забрудненості ґрунтів;

–коефіцієнт концентрації і-того хімічного елементу в пробі ґрунту;

n – кількість врахованих хімічних елементів.

Коефіцієнт концентрації і-того хімічного елементу в пробі ґрунту визначається за формулою:

, (2.4)

де – реальний вмісті-того хімічного елементу в пробі ґрунту, мг/кг;

–гранично допустима концентрація забрудненої речовини, мг/кг;

Значення ГДК деяких хімічних речовин в ґрунтах наведено в табл. 2.5.

Таблиця 2.5

Значення ГДК хімічних речовин в ґрунті [6, 9]

Назва речовини	ГДК, мг/кг	Назва речовини	ГДК, мг/кг
Метали:		Фосфор (суперфосфат)	200
Ванадій	150	Фториди – водорозчинна форма	10
Кобальт (рухлива форма)	5,0	Ароматичні вуглеводні:
Нікель	4,0	Бензол	0,3
Ртуть	2,1	Ізопропилбензол	0,5
Свинець	32	Ксилоли	0,3
Хром	6,0	Стирол	0,3
Цинк	23	Толуол	0,3
Мідь (рухлива форма)	3,0	Добрива та ПАР:
Неорганічні сполуки:		Рідкі комплексні добрива з дода-ванням марганцю	80
Нітрати	0,3
Миш’як	20	Азотно-калійні добрива	120
Сірководень	0,4	Поверхнево активні речовини	0,2

Сумарний показник забрудненості може бути визначений як для всіх елементів однієї проби, так і для ділянки території за геохімічною вибіркою.

Оцінка небезпечності забруднення ґрунтів комплексом хімічних елементів за показником виконується за оціночною шкалою, градація якої розроблена на підставі вивчення стану здоров’я населення, яке мешкає на територіях з різними рівнями забрудненості ґрунтів (табл. 2.6)

Таблиця 2.6

Орієнтовна оціночна шкала небезпечності забруднення ґрунтів

за сумарним показником [6]

Категорія забруднення ґрунту		Зміна показників якості здоров’я мешканців у зонах забруднення ґрунтів
Допустима	≤ 16	Найнижчий рівень захворюваності дітей та мінімум функціональних відхилень у здорового населення.
Помірно небезпечна	16 – 32	Підвищення загального рівня захворюваності.
Небезпечна	32 – 128	Підвищення загального рівня захворюваності, кількості часто хворіючих дітей, дітей з хронічними захворюваннями, порушення функціонування серцево-судинної системи.
Дуже небезпечна	> 128	Підвищення захворюваності дітей, порушення репродуктивної функції у жінок (збільшення випадків токсикозу при вагітності, передчасних пологів, мертвонароджених, гіпотрофій немовлят).

Завдання 3.

Грунт в населеному пункті одночасно забруднений кількома хімічними інгредієнтами. Концентрації цих речовин вказана в табл. 2.7.

Необхідно визначити сумарний показник забруднення ґрунтів та категорію небезпечності ґрунту.

Таблиця 2.7

Вихідні дані

Варіант	Хімічний інгредієнт	Вміст хімічного елементу в пробі ґрунту, , мг/кг	Варіант	Хімічний інгредієнт	Вміст хімічного елементу в пробі ґрунту, , мг/кг
1	Кобальт	7	2	Свинець	34
	Миш’як	18		АКД**	140
	Нітрати	39		Ртуть	2,5
	Суперфосфат	290		Сірководень	0,7
3	Мідь	6	4	Ксилоли	0,5
	Ізопропилбензол	5		Миш’як	22
	Ванадій	150		ПАР***	0,1
	Бензол	0,6		Цинк	19
5	Нітрати	75	6	Стирол	0,6
	ПАР***	0,4		Нітрати	10
	Фториди	10		РКД*	90
	Нікель	8		Суперфосфат	250
7	Толуол	0,8	8	Сірководень	0,85
	Хром	6,5		ПАР***	0,6
	АКД**	130		Нікель	5,5
	Мідь	9,5		Ізопропилбензол	5,5
9	Ксилоли	0,15	10	Бензол	0,9
	Бензол	1,2		Суперфосфат	270
	Кобальт	9		Ванадій	145
	РКД*	100		Свинець	28
11	Бензол	1,8	12	Фториди	8
	ПАР***	1,3		РКД*	75
	Миш’як	20		Нікель	6
	Нітрати	35		Стирол	0,8
13	Стирол	0,9	14	Суперфосфат	275
	Свинець	35		Цинк	28
	Хром	5		АКД**	100
	Сірководень	1,5		Фториди	12
15	Цинк	26	16	Мідь	10
	Ізопропилбензол	4,3		АКД**	150
	АКД**	165		Ртуть	2,1
	Хром	8,5		Толуол	0,7
17	Суперфосфат	305	18	Кобальт	11
	Бензол	2,3		Свинець	40
	Мідь	11,5		Ксилоли	0,8
	ПАР***	1,4		Бензол	1,6
19	Нікель	8	20	Миш’як	25
	Ванадій	175		Цинк	30
	Толуол	0,75		Фториди	15
	Сірководень	0,2		Хром	8

Продовження табл. 2.7

Варіант	Хімічний інгредієнт	Вміст хімічного елементу в пробі ґрунту, , мг/кг	Варіант	Хімічний інгредієнт	Вміст хімічного елементу в пробі ґрунту, , мг/кг
21	Хром	10	22	Кобальт	9,7
	Суперфосфат	285		Сірководень	1,5
	Ванадій	125		Толуол	0,9
	Стирол	1,4		Ртуть	2,3
23	АКД**	100	24	Цинк	34
	Кобальт	8,5		Бензол	1,7
	Толуол	1,3		Фториди	11,5
	Цинк	15		Нітрати	28
25	Суперфосфат	300	26	Ізопропилбензол	0,3
	Ртуть	3		Ксилоли	0,9
	РКД*	110		Ванадій	180
	Ізопропилбензол	0,7		ПАР***	2
27	Фториди	10,5	28	Сірководень	0,9
	Миш’як	20		Кобальт	12,3
	Ртуть	7		Свинець	51
	Мідь	13		РКД*	98
29	Нікель	10	30	Нікель	3,5
	Свинець	84		Хром	9,5
	ПАР***	2,4		АКД**	95
	Нітрати	44		Миш’як	16

Примітка: *РКД – рідкі комплексні добрива з додаванням марганцю;

**АКД – азотно-калійні добрива;

*** ПАР – поверхнево активні речовини.

Практичне заняття № 3