17 Еластичність попиту за ціною

Згідно із законом попиту споживачі зі зниженням ціни, як правило, купують більше товарів і послуг, і - навпаки. Однак ступінь реакції споживачів на зміни ціни може бути різним для різних благ. Більше того, як правило, реакція споживачів на зміну величини попиту на один і той же продукт суттєво змінюється у разі зміни його ціни у різних межах.

Економісти вимірюють ступінь чутливості споживачів щодо зміни ціни продукції, використовуючи концепцію цінової еластичності. Для попиту на деякі блага характерна відносна чутливість споживачів до зміни ціни; невеликі її зміни призводять до значних змін у кількості благ, що купуються. Попит на такі блага прийнято називати відносно еластичним або просто еластичним. Що стосується інших благ, то споживачі відносно нечутливі до змін в цінах на них, тобто істотні зміни ціни ведуть до незначної зміни обсягу покупок цих благ. У таких випадках попит відносно нееластичний або просто нееластичний за ціною.

Еластичність попиту за ціною становить собою відсоткову зміну величини попиту на товар, зумовлену одновідсотковою зміною його ціни, за незмінності всіх інших факторів, що впливають на обсяг попиту.

Еластичність пропозиції — показник, що відтворює зміни сукупної пропозиції, які відбуваються у зв'язку зі зростанням цін. У випадку, коли збільшення пропозиції перевершує зростання цін, останнє характеризується як еластичне (еластичність пропозиції більше одиниці — E>1). Якщо приріст пропозиції дорівнює приросту цін, пропозиція називається одиничною, а показник еластичності дорівнює одиниці (E=1). Коли приріст пропозиції менше приросту цін, формується так звана нееластична пропозиція (еластичність пропозиції менше одиниці — E<1). Таким чином, еластичність пропозиції характеризує чутливість (реакція) пропозиції товарів на зміни їхніх цін.

18. Еластичність пропозиції за ціною

Еластичність пропозиції обчислюється через коефіцієнт еластичності пропозиції за формулою:

Km- коефіцієнт еластичності пропозиції

G — відсоток зміни кількості пропонованого товару

F — відсоток зміни ціни

Еластичність пропозиції залежить від таких чинників, як особливість виробничого процесу, час виготовлення продукту і особливість його до тривалого зберігання. Особливості виробничого процесу дозволяють виробникові розширити виробництво товару при підвищенні ціни, а при пониженні його ціни переходить на випуск іншої продукції. Пропозиція такого товару є еластичною.

Еластичність пропозиції залежить і від часового чинника, коли виробник не в змозі швидко реагувати на зміни ціни, оскільки для додаткового виробництва товару необхідний значний час. Наприклад, збільшити виробництво автомобілів за тиждень практично неможливо, хоча ціна на них може зрости в багато разів. У таких випадках пропозиція є нееластичною. Для товару, який не може зберігається тривалий час (наприклад, продукти, що швидко псуються), еластичність пропозиції буде низькою.

19. Перехресна еластичність

Розглянуті вище два види еластичності дозволяють досить точно виявляти існуючі зв'язки між зміною ціни і величини попиту певного товару. Економісти використовують також й інші види еластичності, які застосовують з метою вивчення впливу нецінових чинників (рівень цін взаємозамінних та взаємо доповнюваних товарів, середній дохід споживачів певного товару) на попит у цілому.

Чутливість попиту до змін у доході, тобто гранична величина переміщення кривої попиту, у разі зміни доходу, вимірюється за допомогою еластичності попиту за доходом. Цей вид еластичності визначається як відношення відсотка зміни величини попиту на товар до відсотка зміни доходу споживачів цього товару. Вимірювання еластичності попиту за доходом базується на припущенні, що ціна товару в конкретний момент не змінюється. Використовуючи знайомі нам позначення Q1 і Q2, які характеризують величину попиту до і після зміни доходів (початковий рівень доходу позначимо як Y1, а кінцевий - Y2), формулу середньої точки для обчислення коефіцієнта еластичності попиту за доходом (income Ed) можна виразити так:

Числове значення еластичності попиту за доходом тісно пов'язане з поняттям нормальних товарів (їх ще називають товарами вищої споживчої цінності) і товарів нижчої споживчої цінності. Для нормальних товарів підвищення доходу викликає підвищення попиту на них. Оскільки в цьому випадку дохід і попит змінюються в одному і тому ж напрямі, еластичність попиту за доходом на товари вищої споживчої цінності матиме додатний коефіцієнт. Навпаки, для товарів нижчої цінності збільшення доходу викликає зменшення попиту. Тут дохід і попит змінюються в протилежних напрямах, тому еластичність попиту за доходом для товарів нижчої цінності матиме від'ємний коефіцієнт.

23,24

2.1. Кардиналістський підхід.

На ринку товарів послуг перед споживачем постає проблема вибору економічного блага. Основними факторами споживацького вибору споживацькі переваги, ціни на това

ри та дохід споживача. Споживач буде обирати лише те економічне благо, в якому потреба, тобто те благо, яке для нього певну корисність.

Корисність -- це здатність товару або послуги задовольняти потреби людини; задоволення, яке отримує людина споживання товару чи послуги. Корисність -- це поняття суб'єктивне. Корисність товару є різною для різних людей і для однієї особи в мінливих умовах. Кількісним вимірником корисність товару є уявна одиниця -- ютиль (з англ. utilitу --- корисність).

Кардиналістський підхід виражає залежність кількості спожитих одиниць товару та рівня задоволення споживача.

Функція корисності -- залежність обсягів спожитих товарів та послуг від рівня корисності:

U=f(Qx1, Qx2,...Qxn), де: U - корисність загальна; Q – обсяги відповідних споживчих товарів.

Двома основними показниками кардиналістського підходу до аналізу корисності є : 1)загальна корисність (ТU) -- це сумарна величина задоволення споживання конкретної кількості товару Q; 2) гранична корисність (MU) -- це зміна загальної корисності внаслідок споживання додаткової одиниці блага, тобто додаткове задоволення споживання кожної останньої (додаткової) одиниці товару.

Властивість загальної корисності (ТU): змінюється не пропорційно кількості одиниць спожитого блага. В міру збільшення споживання блага (ТU) зростає усе повільніше, досягає максимуму (відбувається насичення потреби), потім зменшується. Властивість граничної корисності ( MU): має тенденцію дод зниження (при ТU= max, MU=0).

У властивостях ТU, MU знаходить прояв дії "Закон спадної граничної корисності" -- при споживанні кожної наступної одиниці товару величина додаткового задоволення для людини зменшується. Даний закон отримав назву першого закону Госена (від німецького вченого Г.Госена).

Недоліки кардиналістського підходу: проблема виміру корисності на практиці, тому, що корисність -- поняття суб'єктивне.