54

Самостійна робота №1

Мета: набути навичок архівації даних за допомогою програм-архіваторів, розпаковувати архіви та видобувати з архіву потрібні файли.

Теоретичні відомості

З метою економії пам’яті на комп’ютері чи дискеті здійснюють стиснення файлів. Під стисненням розуміють таке кодування інформації, коли закодований варіант займає менше дискової простору, ніж вихідний. Процес стиснення називають також архівуванням, а результат - створений архів. При цьому можна зекономити від 20% до 90% дискового простору.

Програми, що призначені для стиснення інформації, називаються архіваторами. Програми-архіватори використовуються у таких випадках: наявності на дисках обсягів інформації, яка буде необхідною для використання в майбутньому; перенесення між комп'ютерами інформації за допомогою дискет; створення резервних копій у стислому вигляді.

Проте різні програми-архіватори здатні стискати інформацію по-різному. Ступінь стиснення залежить від:

• методу стискання, що його використовує програма-архіватор;

• типу файлу, інформацію якого стискають;

• використаного архіватора.

Існує багато різних форматів архівів, найвідомішими з яких є:

• ZIP – один з найпопулярніших форматів, що ґрунтується на алгоритмах стискання, запропонованих у 80-х роках XX ст. ізраїльськими математиками Абрахамом Лемпелєм та Якобом Зівом. Він має достатню ступінь стискання даних та високу швидкодію. Цей формат є основним для архівів, поданих у Всесвітній мережі, його підтримує більшість програм-архіваторів. Розмір одного файлу в архіві ZIP не може перевищувати 2 Гбайт;

• RAR – формат архівів, розроблений російським програмістом Євгеном Рошалем. Цей формат дає змогу отримати архів значно меншого розміру, ніж у форматі ZIP, але потребує для виконання цього процесу значно більше часу. RAR набагато краще за інші формати оптимізовано для стиснення великої кількості файлів та гігабайтних дискових просторів. Формат RAR дозволяє обробляти файли практично необмеженого розміру (до 8 ексабайт, що рівнозначно 8 589 934 591 Гбайт).

Багато популярних програм-архіваторів, дія яких ґрунтується на використанні певного формату архіву, мають аналогічні назви. Наприклад, популярними архіваторами, що використовують користувачі операційної системи Windows, є WinRAR, WinZIP, ARJ. Крім того, усі ці програми мають засоби для роботи з іншими форматами архівів.

Щоб отримати повний доступ до архівної інформації, необхідно її розархівувати, або, як кажуть, "розпакувати". Для цього використовуються програми-розархіватори: для кожного архіватора — відповідний розархіватор. Часто архівування і розархівування виконує одна й та програма. Такими програмами є найбільш поширені програми-архіватори WinZip та WinRar, які мають зручний користувацький інтерфейс.

Процес архівування

Натисніть правою кнопкою мишки файл чи групу виділених файлів, які потрібно занести до архіву, та у контекстному меню виберіть команду Добавить в архів… В результаті на екрані відобразиться діалогове вікно Имя и параметры архива (рис.5), в якому необхідно зробити наступні налаштування:

1. На вкладці Общие обрати:

• програму-архіватор, за допомогою якої стискатимемо дані. Для цього у списку Формат архива встановити відповідний перемикач біля обраної назви (RAR або ZIP);

• назву архіву (за замовчуванням назва архіву збігається з назвою файлу або папки, а розширення вказує на програму-архіватор).

2. Зазначити, у яку папку треба зберегти архів. Щоб визначити шлях до потрібної папки, використовуємо кнопку [Обзор].

3. У полі із спадаючим списком Метод сжатия обрати один із запропонованих методів архівації:

• Для створення щоденної резервної копії даних зазвичай використовується метод "Обычный".

• При використанні методу "Без сжатия" файли просто заносяться до архіву у своєму вихідному вигляді, не стискаючись.

• При створенні архівів для подальшого розповсюдження або довгого зберігання обирають метод найбільшого стиснення "Максимальный", який виконується з найменшою швидкістю.

• Метод "Скоростной" стискає порівняно погано, але дуже швидко.

4. Задати необхідні параметри архівації.

Параметр Создать SFX-архив дозволяє створювати саморозпакувальний архів, який являє собою виконувану програму. Такий архів трошки більший за звичайний, але не потребує наявності архіватора у комп’ютері для розпакування архіву.

Параметр Создать непрерывный архив, використовується у випадку, коли необхідно досягти максимального стиснення.

Неперервний архів – це архів RAR, стиснений таким чином, при якому всі стиснені файли розглядаються як один послідовний потік даних.

5. Коли створений архів не вміщується на дискету або його розмір завеликий для передачі електронною поштою, його необхідно розділити на кілька частин (томів). Для цього у полі із спадаючим списком (рядку вибору) Разделить на тома размером (в байтах): обрати розмір тому самостійно або доручити це програмі-архіватору, обравши опцію Автоопределение.

6. Натиснути кнопку ОК.

Для видобутку інформації із архіву необхідно виконати наступні дії:

Клацнути правою клавішею миші на значку архіву, який потрібно розархівувати, і з контекстного меню вибрати команду Извлечь файлы. В результаті на екрані відобразиться діалогове вікно Путь и параметры извлечения (рис. 6).

Рис. 6. Вікно розархіватора Путь и параметры извлечения

На вкладці Общие діалогового вікна Путь и параметры извлечения обрати папку для розпакованих файлів.  Погодитись із заданими: Режим обновления та Режим перезаписи, які за замовчуванням задані оптимально (за потреби їх можна змінити, встановивши необхідний перемикач).  Натиснути кнопку [OK].

Завдання: Дослідіть ефективність стиснення даних різних типів у форматах ZIP та RAR.

Виберіть на вашому комп'ютері кілька файлів із розширенням doc, txt, bmp, exe та створіть архіви цих файлів. Результати дослідження занесіть у таблицю.

Тип файлу	Розмір файлу до стиснення	Розміри файлів-архівів різних форматів, створених з різними значеннями параметрів стиснення
		RAR		ZIP
		нормальний	макси-мальний	нормальний	макси-мальний
.doc
.txt
.bmp
.exe