Контрольні запитання

1. Що таке архівація даних? З якою метою виконують архівацію?

2. Назвіть найбільш поширені програми архівації.

3. Поясніть, який архів називають саморозпаковувальним і чому.

4. Як створити саморозпаковувальний архів?

5. Від чого залежить ступінь стиснення файлу чи папки?

6. Як переглянути файли архіву?

7. Які методи стиснення існують у програмах WinRar та WinZip і чим вони відрізняються?

Самостійна робота №2

Мета – набути навичок роботи з оптичними носіями за допомогою набору програм Nero.

Теоретичні відомості

Оптичні носії

У 1982 р. фірми Sony та Philips розпочали нову еру цифрових носіїв на компакт-дисках, завершивши роботу над форматом CD-аудіо (Compact Disk). В основі роботи компакт-дисків лежить оптичний принцип зчитування та записування інформації. На цих дисках можна зберігати великі обсяги інформації (аудіо- та відеофайли, бази даних, енциклопедії, текстові та графічні файли тощо). Легка заміна дисків та їх компактність дають змогу завжди мати на робочому місці всі потрібні для ефективної роботи матеріали майже в будь-якому обсязі. Диски мають високу надійність та довговічність, тому їх почали використовувати для архівного зберігання інформації.

Компакт-диски мають малі розміри і велику місткість (до 700 Мбайт), надійні та довговічні.

Конструктивно компакт-диски є дисками діаметром 120 мм (4,7 дюйма) та товщиною 1,2 мм, усередині яких є отвір. Диск складається з трьох шарів:

• нижнього - основи, виготовленої з оптично прозорої речовини, на одній поверхні якої формується інформаційний малюнок із ямок (пітів) та проміжків між ямками (лендів);

• тонкого відбивального шару;

• захисного лаку.

На одному дюймі радіуса диска розміщено 16 тисяч доріжок (для порівняння - на одному дюймі дискети їх усього 96).

Для зчитування інформації з компакт-диска використовують промінь лазера інфрачервоного діапазону, тому швидкість зчитування інформації досить висока. Промінь потрапляє на диск, що обертається. З боку основи він відбивається від відбивального шару та повертається на спеціальний світлоприймач. Коли промінь лазера потрапляє на ямки та проміжки між ними, він по-різному змінює свою інтенсивність. Світлоприймач аналізує це і перетворює інформацію на електричний сигнал, що змінює свої параметри відповідно до інформаційного рисунка компакт-диска.

Успіх у зчитуванні інформації оптичним способом залежить від стану поверхні компакт-диска. Подряпини, пил, забруднення суттєво погіршують зчитування інформації, а іноді роблять зчитування взагалі неможливим.

В залежності від кількості можливих операцій записування компакт-диски поділяють на:

1. CD-ROM – Compact Disk-Read Only Memory (Компакт-диск тільки для читання). Цей компакт-диск виробляється на спеціальному заводському устаткуванні методом штампування. Не існує обмежень на зчитування інформації з диску.

2. CD-R – Compact Disk-Recordable (Записуваний компакт-диск). Ці компакт-диски призначені для одноразового запису та багаторазового читання. Для запису використовуються спеціальні пристрої і спеціальне програмне забезпечення.

3. CD-RW – Compact Disk-Re Writable (Перезаписуваний компакт-диск). На цей диск можна не тільки записувати, але й перезаписувати дані.

На сьогодні надзвичайну популярність отримали DVD-диски (DVD — Digital Versatile Disk — універсальний цифровий диск), які дають змогу зберігати у 26 разів більше інформації, ніж звичайні CD ROM. Завдяки удосконаленій технології двостороннього запису, ємність їх збільшилась до 17 Гбайт інформації.

Для роботи з компакт-дисками призначено спеціальні приводи (дисководи), які теж поділяють на дисководи для CD-ROM, дисководи CD-R та CD-RW, DVD.