- •Тема 1 “транспортні системи та критерії ефективності їх функціонування”
- •Транспортна система та її основні елементи
- •1.3. Загально існуючі схеми переміщення вантажів
- •1.4. Ефективність організації процесу перевезень
- •Тема 2 “вантажі та вантажні потоки”
- •3) За тарою вантажі розрізняють:
- •6) За ступенем небезпеки вантажі розрізняють:
- •7) За режимом перевезення та зберігання вантажі існують:
- •8) За умовами захисту від зовнішнього впливу вантажі розрізняють:
- •Вантажообіг та вантажні потоки
- •1.3. Представлення вантажопотоків
- •Тема 3 “оптимізація транспортних (вантажних) потоків”
- •1.2. Послідовність вирішення задачі оптимізації вантажопотоків
- •1.2.1. Побудова початкового (вихідного) плану закріплення вантажовідправників (вв) та вантажоотримувачів (во)
- •1.2.2. Перевірка початкового плану на оптимальність
- •1.2.3. Поліпшення початкового плану закріплення вв за во
- •1.2.4. Визначення оптимального плану закріплення вв за во
- •Тема 4 “транспортний процес.
- •1.2. Маршрути вантажних автомобільних перевезень
- •1.3. Показники, що характеризують транспортний цикл (простий цикл перевезень)
- •Тема 5 “види транспорту, що входять до складу транспортної системи”
- •1.1.2. Автомобільний транспорт
- •1.1.3. Трубопровідний транспорт
- •1.1.4. Морський транспорт
- •1.1.5. Річковий транспорт
- •1.1.6. Повітряний транспорт
- •Показники роботи транспортної мережі
- •Тема 6 “рухомий склад автомобільного транспорту” план
- •1.1. Основні типи та класифікація рухомого складу.
- •1.2. Експлуатаційні властивості рухомого складу.
- •1.1. Основні типи та класифікація рухомого складу
- •1.2. Експлуатаційні властивості рухомого складу
- •Тема 7 “ автомобільні перевезення вантажів та пасажирів. Способи перевезення різних видів вантажів”
- •1.2. Перевезення масових навальних та сипучих вантажів
- •1.3. Перевезення будівельних вантажів
- •1.4. Перевезення небезпечних вантажів
- •1.5. Перевезення сільськогосподарських вантажів
- •1.6. Перевезення вантажів торгівлі
- •Тема 8 “продуктивність рухомого складу та фактори, що її визначають”
- •1.2. Факторне дослідження годинної продуктивності автомобіля (простий цикл перевезень)
- •1.2.1. Вплив ступіня використання вантажопідйомності автомобіля на годинну продуктивність автомобіля у тоннах, тобто.
- •1.2.2. Залежність годинної продуктивності автомобіля у тоннах від середньої технічної швидкості, .
- •1.2.3. Залежність годинної продуктивності автомобіля у тоннах від коефіцієнта використання пробігу автомобіля, .
- •1.2.4. Залежність годинної продуктивності автомобіля у тоннах від часу простою рухомого складу під навантаженням-розвантаженням, .
- •1.2.5. Залежність годинної продуктивності автомобіля у тоннах від відстані навантаженої їздки, .
- •1.2.6. Залежність годинної продуктивності автомобіля у тонно-кілометрах від відстані навантаженої їздки, .
- •1.3. Побудова характеристичного графіка (простий цикл перевезень)
- •1.4. Показники роботи рухомого складу на розвізних маршрутах
- •1.5. Факторне дослідження годинної продуктивності рухомого складу на розвізних маршрутах
- •1.5.1. Вплив ступіня використання вантажопідйомності автомобіля при розвозі на годинну продуктивність автомобўія у тоннах, тобто .
- •1.5.2. Залежність годинної продуктивності автомобіля у тоннах від середнього розміру завезеної партії вантажу,
- •Тема 9 “собівартість автомобільних перевезень та фактори, що її обумовлюють”
- •1.1. Виведення формули собівартості перевезення 1 тонни вантажу (простий цикл перевезень)
- •1.2. Аналіз впливу теп на собівартість автомобільних перевезень простий цикл перевезень)
- •1.2.1. Залежність собівартості перевезення 1 тонни вантажу від коефіцієнта використання пробігу автомобіля,
- •1.2.2. Залежність собівартості перевезення 1 тонни вантажу від середньої технічної швидкості,
- •1.2.6. Залежність собівартості виконання 1 тонно-кілометру від відстані навантаженої їздки, .
- •1.3. Фактори, що впливають на собівартість перевезень при роботі на розвізних маршрутах
- •1.4. Факторне дослідження собівартості перевезень на розвізних маршрутах
- •1.4.1. Вплив ступіня використання вантажопідйомності автомобіля при розвозі на собівартість перевезення 1 тонни вантажу, тобто .
- •1.4.2. Залежність собівартості перевезення 1 тонни вантажу на розвізних маршрутах від середнього розміру завезеної партії вантажу та часу перебування автомобіля у наряді .
- •Тема 10 “експлуатаційні показники використання парку рухомого складу”
- •1.1. Транспортна робота, що виконується парком рухомого складу.
- •1.2. Система показників роботи парку рухомого складу (простий цикл перевезень).
- •1.1. Транспортна робота, що виконується парком рухомого складу
- •1.2. Система показників роботи парку рухомого складу (простий цикл перевезень)
- •1.2.1. Показники першої групи
- •1.2.2. Показники другої групи
- •Тема 11 “формування структури та раціональне використання парку транспортних засобів”
- •1.1. Визначення імовірності партії вантажу, для перевезення якої необхідним є автомобіль відповідної вантажопідйомності.
- •1.2. Визначення техніко-експлуатаційних показників роботи раціональної структури парку транспортних засобів.
- •1.1. Визначення імовірності партії вантажу, для перевезення якої необхідним є автомобіль відповідної вантажопідйомності.
- •1.2. Визначення техніко-експлуатаційних показників роботи раціональної структури парку транспортних засобів.
- •Тема 12 “організація та механізація навантажувально-розвантажувальних робіт на автомобільному транспорті”
- •1.2. Способи та засоби виконання навантажувально-розвантажувальних робіт
- •1.3. Класифікація засобів механізації навантажувально-розвантажувальних робіт, що використовуються при виконанні автомобільних перевезень
- •Тема 13 “особливості організації та механізації навантажувально розвантажувальних робіт при перевезення різних видів вантажів”
- •1.2. Важковагові, крупногабаритні та довгомірні вантажі
- •1.3. Дрібноштучні вантажі
- •1.4. Масові сільськогосподарські вантажі
- •Тема 14 “організація сумісної роботи транспортних та навантажувально_розвантажувальних засобів як задача масового обслуговування” план
- •1.1. Замкнена смо та показники її функціювання.
- •1.2. Ефективність роботи у смо.
- •1.1. Замкнена смо та показники її функціївання
- •1.2. Ефективність роботи у смо
- •Тема 15 “організація міжміських перевезень вантажів”
- •1.1. Наскрізний метод організації руху при виконанні міжміських перевезень
- •1.2. Ділянковий метод організації руху при виконанні міжміських перевезень
- •1.3. Розрахунок необхідної кількості одиниць рухомого складу
Тема 13 “особливості організації та механізації навантажувально розвантажувальних робіт при перевезення різних видів вантажів”
ПЛАН
1.1. Масові навальні вантажі промисловості та будівництва.
1.2. Важковагові, крупногабаритні та довгомірні вантажі.
1.3. Дрібноштучні вантажі.
1.4. Масові сільськогосподарські вантажі.
Розглянемо обобливості організації та механізації навантажувально-розвантажувальних робіт при перевезенні різних видів вантажів та визначення продуктивності навантажувально-розвантажувальних механізмів циклічної та безперервної дії.
1.1. Масові навальні вантажі промисловості та будівництва
Усі вантажі цього виду дозволяють використовувати навантаження, перевезення та вивантаження вантажу навалом. Як правило, ці вантажі є короткопробіжними, тобто такими, що перевозяться на короткі відстані. Для виконання операцій по навантаженню та розвантаженню таких вантажів використовують наступні засоби механізації:
а) одноковшові екскаватори, що в залежності від виду ходового обладнання розділяються на:
- пневмоколісні;
- гусеничні;
- крокуючі.
Пневмоколісними називаються екскаватори, у яких силове та робоче обладнання змонтоване на шасі із колесами на пневматичних шинах.
Екскаватори на гусеничному ходу відрізняються меншим, у порівнянні із пневмоколісними питомим тиском на грунт та доброю прохідністю, але вони більш тихохідні.
Крокуюче ходове обладнання ставлять тільки на найбільш крупні екскаватори.
В залежності від геометричної місткості основного робочого органу - ковша - екскаватори розділяються на такі групи:
- будівельні - із ковшом місткістю 0,15-2 , що використовуються, головним чином, при навантаженні грунту у процесі виконання земельних робіт у будівництві;
- кар'єрні - із ковшом місткістю 4-8 , що використовуються, головним чином, для навантажувальних операцій у кар'єрах та в умовах відкритих гірничорудних розробок;
вскришні - із ковшом значної міткості, що використовуються при будівництві великих гідротехнічних споруд.
Технічна продуктивність одноковшових екскаваторів може бути визначена таким чином:
, / 1 /
де - об'єм ковша екскаватора,;
- коефіцієнт наповнення ковша;
tц- тривалість робочого циклу, с.
Значення коефіцієнту наповнення ковша екскаватора змінюються від 0,8 до 1,2, а саме:
- для легких грунтів = 1,0-1,1;
- для середніх грунтів = 0,7-0,8;
- для важких грунтів = 0,3-0,6.
Навантаження деяких інших навальних вантажів (щебінь, гравій, вугілля, шлак) виконується за допомогою різних самохідних одноковшових та багатоковшових навантажувачів, як циклічного так і безперервного принципу дії.
Продуктивність механізмів циклічного принципу дії визначається:
, / 2 /
де nц - кількість циклів механізму, за 1 год;
qц - обсяг вантажу, який переміщається за 1 цикл, т.
Кількість циклів, що виконуються механізмом на протязі 1 години, визначається за формулою:
. / 3 /
Тоді величину технічної продуктивності можна визначити за виразом:
, / 4 /
а величину експлуатаційної продуктивності за формулою:
. / 5 /
Продуктивність механізмів безперервної дії розраховується як:
, / 6 /
де - лінійна швидкість робочого органу із вантажем, м/сек;
- питоме навантаження на 1 м робочого органу, т/м.