4. Структура і зміст магістерської роботи

Магістерська робота повинна мати обсяг 90-100 сторінок машинопису формату А4 без урахування переліку використовуваних інформаційних джерел і додатків.

Зміст магістерської роботи визначається її темою і відображається у плані, узгодженому із науковим керівником. Відповідно до передбачуваної теми студент самостійно, або за рекомендацією керівника, добирає літературні джерела й відповідні нормативні документи і складає проект плану магістерської роботи, який обговорює з керівником.

Рекомендується наступна структура магістерської роботи: титульна сторінка, завдання, календарний план, зміст, реферат, вступ, перший розділ, другий розділ, третій розділ, четвертий розділ, висновки (заключна частина), перелік використовуваних інформаційних джерел, додатки.

Завдання на виконання магістерської роботи є робочим документом студента і містить календарний план виконання роботи. Завдання визначає мету роботи, об’єкт і предмет дослідження, основні етапи виконання роботи. Лист завдання погоджується з науковим керівником і підписується студентом, науковим керівником і завідувачем кафедри.

У терміни, визначені кафедрою, проте не менше ніж один раз на кожні два тижні, студент зобов'язаний звітувати перед своїм науковим керівником, який на підставі аналізу виконаної роботи та дотримання індивідуального графіка, відстежує результати роботи студента над магістерською роботою.

У разі значного відставання від намічених термінів без поважних причин науковий керівник інформує про це кафедру.

Зміст магістерської роботи може бути викладений на 1−2 сторінки і повинен визначати назви всіх розділів і підрозділів із зазначенням початкових сторінок. Зміст роботи має відображати суть проблеми, її складність та логіку дослідження. Назви розділів і підрозділів повинні бути стислими і зрозумілими, літературно грамотними, тісно пов'язаними з назвою роботи, проте не повторювати її.

Складання плану магістерської роботи творчий процес, який потребує аналітичної роботи студента, аналізу варіантів, вибору найбільш вдалого з них. Для полегшення роботи над темою рекомендується скласти, так званий, робочий розгорнутий план магістерської роботи вже в ході попереднього вивчення інформаційних джерел.

Остаточний варіант плану магістерської роботи має забезпечити її єдність і складатись з 3−4 чітко сформульованих найважливіших питань (розділів), які розкривають суть обраної теми, основний її зміст. Назви розділів не повинні виходити за межі дослідження і повторювати назву самої магістерської роботи.

У вступі (3−5 стор.) дається обґрунтування актуальності і значення для теорії і практики управління проектами, формулюються мета, завдання, предмет і об'єкт дослідження; наводиться перелік застосовуваних методів дослідження; наводяться отримані результати; повідомляється, чи пройшла робота апробацію (публікація результатів дослідження, презентація на конференціях тощо), чи впроваджені, або де планується впроваджувати, результати дослідження. У вступі треба розкрити сутність і стан наукової проблеми (задачі), підстави і вихідні дані для розроблення теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження. Далі подають загальну характеристику магістерської роботи в рекомендованій нижче послідовності:

• актуальність теми;

• зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами;

• мета і завдання дослідження;

• об'єкт дослідження;

• предмет дослідження;

• методи дослідження;

• наукова новизна одержаних результатів;

• практичне значення одержаних результатів;

• особистий внесок автора роботи;

• апробація результатів роботи;

• публікації.

Мета і завдання дослідження. Формулюють мету роботи і завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. До їх формулювання переходять від наукової проблеми і доказів того, що та частина проблеми, яка є темою даної магістерської роботи, ще не розроблена і не висвітлена в спеціальній літературі. Формулювання цих завдань дослідження є важливою складовою, оскільки опис їх вирішення повинен скласти зміст розділів магістерської роботи. Заголовки розділів, як правило, пов’язані саме з формулювання завдань обраного дослідження.

Не слід формулювати мету як «Дослідження. . . », «Вивчення. . . », тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету.

Об'єкт дослідження – це процеси або явища, що породжують проблемну ситуацію в організації, місті, регіоні на базі яких проводяться дослідження.

Предмет дослідження міститься в межах об'єкта дослідження. Для спеціальності управління проектами це можуть бути процеси управління проектами, зокрема управління вартістю, управління часом, управління ризиками в проекті або процеси побудови ефективної команди проекту.

Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється його частина, яка є предметом дослідження. Саме на об’єкт спрямована основна увага студента, оскільки об’єкт дослідження визначає тему магістерської роботи.

Методи дослідження. Важливе місце має належати методології дослідження, обраним студентом методам та прийомам пошуку, збирання, аналізу та інтерпретації інформації, необхідної для розв’язання розглядуваної в роботі проблеми.

Відомі різні методики збирання даних: первинні і повторні. При первинному дослідженні студент безпосередньо збирає дані, користуючись такими методами, як архівні дослідження, анкетування, опитування та інтерв'ю. У процесі повторного дослідження він має використовувати вже готову, зібрану та оброблену інформацію. Однак в обох випадках важливо ідентифікувати основні джерела необхідних даних.

Подають перелік використовуваних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно, визначаючи, що саме досліджувалось, з використанням того чи іншого методу. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

Наукова новизна одержаних результатів. Подають коротку анотацію нових наукових положень (рішень), запропонованих студентом особисто. Необхідно показати відмінність одержаних результатів від відомих раніше, описати ступінь новизни (вперше одержано, удосконалено, дістало подальший розвиток).

Кожне наукове положення чітко формулюють, відокремлюючи його основну сутність і зосереджуючи особливу увагу на рівні досягнутої при цьому новизни. Сформульоване наукове положення повинно читатися і сприйматися легко і однозначно (без нагромадження дрібних і таких, що затемнюють його сутність, деталей та уточнень).

Не можна вдаватися до викладу наукового положення у вигляді анотації, коли просто констатують зроблене в магістерській роботі, а сутності і наукової новизни положення із написаного виявити неможливо. Подання наукових положень у вигляді анотацій є найбільш поширеною помилкою студентів при викладенні загальної характеристики роботи.

До цього пункту не можна включати опис нових прикладних (практичних) результатів, отриманих у вигляді способів, пристроїв, методик, схем тощо. Слід розмежовувати одержані наукові положення (наукову новизну) і нові прикладні результати, що випливають з теоретичного доробку магістранта, і мають практичну значущість.

Усі наукові положення з урахуванням досягнутого ними рівня новизни є теоретичною основою (фундаментом) вирішених в роботі наукових завдань (розв'язаної наукової проблеми). Насамперед за це здобувачеві присуджується освітньо-кваліфікаційний рівень магістра.

Практичне значення одержаних результатів. У магістерській роботі треба подати відомості про практичне використання одержаних результатів або рекомендації щодо їх використання. Відзначаючи практичну цінність одержаних результатів, необхідно подати інформацію щодо ступеня готовності до використання або масштабів використання.

Необхідно дати короткі відомості щодо впровадження результатів досліджень із зазначенням назв організацій, в яких здійснено впровадження, форм впровадження та реквізитів відповідних документів, які підтверджують, що впровадження результатів здійснено.

Особистий внесок здобувача. У випадку використання в магістерській роботи ідей або розробок, що належать співавторам, разом з якими були опубліковані наукові праці, здобувач повинен відзначити цей факт у магістерській роботі та в авторефераті з обов'язковим зазначенням конкретного особистого внеску в ці праці або розроблення.

Апробація результатів магістерської роботи. Вказується, на яких наукових і/або науково-практичних конференціях, симпозіумах, семінарах оприлюднені результати досліджень, що включені до дисертації.

Перший розділ (20−25 стор.) структурно складається з 3−4 підрозділів, що містять аналіз об'єкта дослідження. У ньому слід розкрити стан теоретичних напрацювань з обраної теми, проаналізувати існуючі різноманітні погляди (в тому числі власні) на ті чи інші аспекти, виявити невирішені проблеми в управлінні проектами, які потребують розв'язання в теоретичному, методичному та прикладному плані.

Важливе місце в даному розділі посідає викладення методів дослідження визначених проблем управління проектами, які будуть використовуватись у наступних розділах роботи. Автор має продемонструвати зокрема свою обізнаність з методами системного аналізу і, на їх основі, навести проектні альтернативи та обґрунтувати вибір прийнятих для обраного напряму методів дослідження.

Студент повинен виконати ґрунтовний аналіз фактичного стану досліджуваної проблеми виключно на матеріалах конкретної організації. Розділ повинен бути насиченим фактичною інформацією (посилання на літературні джерела, публікації, наукові роботи, звіти, таблиці, графіки, діаграми, схеми), що відображає відповідні результати проектної діяльності в даній галузі за останніх 3-5 років. Слід чітко розмежувати джерела походження використаної при аналізі інформації: які запозичено з літератури, які одержано з документів організації, а які дані здобуті шляхом власних спостережень, експериментів, розрахунків, соціологічних опитувань тощо.

Розділ завершується постановкою завдань дослідження.

Другий розділ (20−25 стор.), в якому можна виділити 3−5 підрозділів, має містити обґрунтовані пропозиції студента, спрямовані на досягнення поставленої мети. Характер і зміст засобів досягнення мети роботи, що пропонуються, повинні базуватися на аналізі, проведеному в першому розділі роботи. Тут автор пропонує критерії, моделі, методи, концепції − як власні, так і обґрунтування застосування відомих. Ці засоби мають ґрунтуватися на сучасних методах управління проектами та організаційними структурами, методах побудови та управління ефективними командами проектів, психофізіологічних методах, сучасних інформаційних технологіях управління проектами тощо.

Невід'ємною частиною обґрунтування пропонованих засобів досягнення мети має бути розрахунок економічної ефективності, кошторисні розрахунки, часові обмеження тощо.

За результати розрахунків та зроблені на цій основі висновки відповідальність несе студент − автор магістерської роботи.

У третьому розділі (20−25 стор.) також можна виділити 3−4 самостійних підрозділи. Тут студент повинен продемонструвати застосування сучасного інструментарію з управління проектами. У підрозділах може бути представлений опис технології реалізації (методики) запропонованих методів і моделей, розроблені алгоритми методів і моделей, показані результати проведених розрахунків та зроблені висновки.

Четвертий розділ (10−15 стор.) передбачає аналіз дії запропонованих студентом теоретичних і практичних результатів магістерської роботи в межах конкретної організації щодо реалізації проектів та програм. Слід оцінити, наскільки ефективним для організації було застосування заходів, рекомендованих в роботі, які показники діяльності вже змінились, або зміни яких очікуються в майбутньому. Бажано навести результати статистичних досліджень умов використання запропонованих заходів для управління проектами в організації.

Розділ завершується оцінкою одержаних результатів.

У загальних висновках за магістерською роботою (2−3 стор.) міститься стислий виклад актуальності теми, зроблених оцінок та узагальнень під час аналізу, пропозицій автора та їх економічної ефективності. Ознайомлення з текстом висновків повинно сформувати у читача уявлення про ступінь реалізації автором поставленої мети і завдань магістерської роботи.

Перелік використаних в магістерській роботі інформаційних джерел містить складений за чинними правилами перелік використаних літературних джерел і/або Web -сайтів.

У додатки виносяться громіздкі таблиці допоміжного характеру, схеми алгоритмів, креслення, зразки комп’ютерних екранів, зразки форм таблиць та роздруковані результати комп’ютерного моделювання тощо.