3. Виділення та вдосконалення пріоритетних напрямів в іт. Приведення списку

спеціальностей у відповідність до потреб галузі

Усього налічується 13 освітніх напрямків підготовки рівня «бакалавр», умовно згрупованих у 7 галузях

знань або в 5 галузях освіти. Зараз перелік цих напрямків виглядає так:

Галузь освіти «Природничі науки»:

Галузь знань 0403 — «Системні науки та кібернетика» включає напрями підготовки:

• 040301 — Прикладна математика

• 040302 — Інформатика

• 040303 — Системний аналіз.

Галузь освіти «Інженерія»:

Галузь знань 0501 — «Інформатика та обчислювальна техніка» включає напрями підготовки:

• 050101 — Комп’ютерні науки 7

• 050102 — Комп’ютерна інженерія

• 050103 — Програмна інженерія.

Галузь знань 0502 — «Автоматика та управління» включає напрями підготовки:

• 050201 — Системна інженерія

• 050202 — Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології.

Галузь освіти «Соціальні науки, бізнес і право»:

Галузь знань 0305 — «Економіка та підприємництво» включає напрямок підготовки 030502 —

Економічна кібернетика.

Галузь освіти «Гуманітарні науки та мистецтво»:

Галузь знань 0201 — «Культура» » включає напрямок підготовки 020105 — Документознавство та

інформаційна діяльність (ІД).

Галузь освіти «Безпека»:

Галузь знань 1701 — «Інформаційна безпека» включає напрями підготовки:

• 170101 — Безпека інформаційних і комунікаційних систем (ІКС)

• 170102 — Системи технічного захисту інформації

• 170103 — Управління інформаційною безпекою.

Галузь освіти «Телекомунікації»:

Галузь знань 0509 — «Радіотехніка, радіоелектронні апарати і зв’язок»включає напрямок підготовки

6.050903 — Телекомунікації.

Галузь освіти «Електроніка»:

Галузь знань 0508 — «Електроніка» » включає напрями підготовки:

• 7.05080103 — Мікроелектронні інформаційні системи

• 7.05080202 — Електронні системи

• 7.05080201 — Електронні прилади та пристрої.

На сьогодні лідерами серед IТ напрямів підготовки спеціалістів є:

• 030502 «Економічна Кібернетика» — пропонується в 54 ВНЗ

• 050101 «Комп’ютерні Науки» — в 51 ВНЗ

• 050102 «Комп’ютерна Інженерія» — в 45 ВНЗ.

А лідерами за часткою в державному замовленні на ІТ фахівців (2009 р.) є:

• 080401 «Інформаційні Управляючі Системи та Технології» — 9,6%

• 092501 «Автоматизоване Управління Технологічними Процесами» — 9,6%

• 080403 «Програмне Забезпечення Автоматизованих Систем» — 9,3%.

Це не відповідає структурі вакансій на ринку праці. Більш того, найшвидший приріст 162% за період

2008–2010 рр. був за напрямком 020105 «Документознавство та Інформаційна Діяльність» (освітня

група 0201 «Культура» в 39 ВНЗ), що також не відповідає структурі пропозицій на ринку праці. 8

Шляхи вирішення:

Прийняти нижченаведені галузі знань, як основні, що вимагають реалізації комплексних заходів з

підвищення якості навчання, направивши на них держзамовлення на ІТ фахівців, з особливим

пріоритетом на «Інженерію».

Галузь знань Напрям підготовки

Галузь освіти «Природничі науки»

0403 — Системні науки та кібернетика

040301 — Прикладна математика

040302 — Інформатика

040303 — Системний аналіз

Галузь освіти «Інженерія»

0501 — Інформатика та обчислювальна

техніка

050101 — Комп’ютерні науки

050102 — Комп’ютерна інженерія

050103 — Програмна інженерія

0502 — Автоматика та управління

050201 — Системна інженерія

050202 — Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані

технології

Галузь освіти «Безпека»

1701 — Інформаційна безпека

170101 — Безпека інформаційних і комунікаційних

систем (ІКС)

170102 — Системи технічного захисту інформації

170103 — Управління інформаційною безпекою

Галузь освіти «Телекомунікації»

0509 — Телекомунікації

050901 — Технології і засоби телекомунікації

050902 — Інформаційно-телекомунікаційні системи

050903 — Мережі зв’язку, включаючи поштовий

Галузь освіти «Електроніка»

0508 — Електроніка

7.05080202 — Електронні системи

7.05080103 — Мікроелектронні інформаційні системи

7.05080201 — Електронні прилади та пристрої

1. Для забезпечення швидкого зростання якісних ІТ фахівців необхідно виділити основні

напрямки в ІТ у відповідності зі структурою ринку праці та збалансувати держзамовлення у бік

найбільш затребуваних напрямків.

В якості найбільш пріоритетного напряму виділити «Інженерію» (0501,0502), куди

перерозподілити держзамовлення із напрямів «Соціальні науки, бізнес і право» (Економічна

кібернетика) та «Гуманітарні науки і мистецтво» (Документознавство та інформаційна

діяльність). Держзамовлення за напрямами «Телекомунікації», «Безпека», «Природні Науки», 9

«Електроніка» залишити на тому ж рівні, що і зараз, залишивши їх у списку основних для ІТ.

При цьому галузь «Телекомунікації» виділити з існуючої галузі 0509 «Радіотехніка,

радіоелектронні апарати і зв'язок» і модифікувати як вказано вище в таблиці

2. Доручити МОНмолодьспорт внести зміни до «Положення про науково-методичну комісію з

віщої освіти науково-методичної ради МОНмолодьспорт», встановлену наказом

МОНмолодьспорт № 363 від 08.05.2007 р., зарезервувавши за представниками ІТ бізнесу від 2

до 4 місць у складі кожної Науково-методичної комісії (НМК). Сформувати робочі групи з

розробки стандартів освіти на базі ВНЗ з представниками ІТ бізнесу.

3. НМК при розробці стандартів освіти керуватися відповідними міжнародними стандартами в

нормативній частині навчального плану та регіональними потребами у виборній частини

4. НМК в стандартах освіти для пріоритетних ІТ спеціальностей передбачити поглиблене

вивчення англійської мови в обсязі не менше 16 кредитів ECTS з введенням обов'язкового

іспиту

5. МОНмолодьспорт при проведенні акредитаційної і ліцензійної процедур відновити практику

узгодження з науково-методичною комісією МОНмолодьспорт навчальних планів підготовки на

їх відповідність стандартам освіти (узгодження скасовано наказом МОНМОЛОДЬСПОРТ №

1107 від 5.12.2008 р.)

6. Доручити МОНмолодьспорт включити представників ІТ бізнесу в експертні комісії для

акредитації та подальшого ліцензування ІТ спеціальностей

7. Доручити МОНмолодьспорт залучати в якості запрошених експертів представників ІТ індустрії

на засідання відповідних експертних комісій МОНмолодьспорт

8. МОНМОЛОДЬСПОРТ ліквідувати непрофільні для ВНЗ ІТ спеціальності, використовуючи

МОНмолодьспорт акредитації або за результатами перевірки Державною інспекцією

навчальних закладів МОНмолодьспорт України або у разі відсутності держзамовлення з боку

МОНмолодьспорт

9. На постійній основі відстежувати відповідність «Національного класифікатора професій»

міжнародним класифікаторам у сфері ІТ

10. МОНмолодьспорт розглянути зниження норми кількості студентів (до 7-ми студентів на 1-го

викладача) за пріоритетними ІТ спеціальностями для списку ВНЗ з додатка 1.1.

11. Рекомендувати НМК замінити вивчення застарілих мов програмування в навчальних

програмах, що є найбільш необхідними для ІТ індустрії.

4. Розвиток системи підвищення кваліфікації та отримання другої вищої освіти

Потребує розвитку система прискореного перенавчання на базі раніше отриманої вищої освіти з

метою отримання нової кваліфікації в ІТ.

Шляхи вирішення:

1. МОНмолодьспорт визначити базові регіональні центри підвищення кваліфікації ІТ фахівців і

професорсько-викладацького складу на базі ВНЗ з додатка 1.1, за участю ІТ індустрії із

залученням представників ІТ бізнесу, для чого необхідно виділити відповідні бюджетні кошти

2. МОНмолодьспорт доручити НМК сформувати різні програми підвищення кваліфікації,

навчальні плани для другої вищої освіти і включити їх складовою частиною в стандарт освіти 10

3. ВНЗ ширше використовувати можливості спеціалізації, як форми післядипломної освіти людей,

що мають інженерну, технологічну, фундаментальну або іншу базову ІТ освіту, протягом 3–6

місяців

4. ВНЗ ширше використовувати можливості підготовки для отримання другої вищої ІТ освіти за 1–

2 роки при денній формі навчання і за 2–3 роки при вечірній, заочній та дистанційній формах

навчання

5. МОНмолодьспорт дозволити людям на базі раніше отриманої вищої освіти вступати до ВНЗ за

результатами вступних іспитів (без необхідності проходити зовнішнє незалежне тестування),

враховуючи особливості даного контингенту (зайнятість на робочому місці, сімейний стан, вік

тощо)

6. МОНмолодьспорт провести доопрацювання та затвердження «Положення «Про післядипломну

освіту»

7. Після прийняття нової редакції закону «Про вищу освіту» Кабінету Міністрів фінансувати

отримання другої вищої освіти безробітними, що стоять на обліку у відповідних службах

зайнятості.

5. Підвищення кваліфікації та мотивація професорсько-викладацького складу

Брак кваліфікованих кадрів серед професорсько-викладацького складу, недостатня обізнаність з

актуальними змінами в ІТ технологіях, сучасними процесами в ІТ індустрії обмежує якість підготовки

студентів ІТ спеціальностей.

Рівень оплати праці ПВС (професорсько-викладацького складу) у ВНЗ значно менше рівня оплати в ІТ

галузі, тому робота у ВНЗ не є привабливою для ІТ фахівців.

Шляхи вирішення:

1. Доручити МОНмолодьспорт за участю ІТ індустрії підготувати «Положення про Підвищення

кваліфікації викладачів інформатики та інформаційних технологій», а також викладачів

математики і фізики, дозволивши ІТ бізнесу брати участь у підготовці та атестації викладачів

2. Доручити МОНмолодьспорт підготувати зміни до відповідних нормативних актів, прописавши

перелік кваліфікаційних вимог для викладачів ІТ спеціальностей, зокрема, ввести доплати

викладачам за наявність спеціальних сертифікатів від визнаних лідерів ІТ індустрії чи

міжнародних професійних співтовариств

3. Доручити розробити механізм договірної бази відносин для залучення висококваліфікованих ІТ

фахівців для викладання у ВНЗ

4. Доручити МОНмолодьспорт у співпраці з ІТ індустрією розробити договірну базу партнерських

відносин між ВНЗ (кафедри) та ІТ компаніями, яка дозволить ІТ компаніям проводити заходи з

підвищення кваліфікації викладачів. Заходи у формі стажування, тренінгів, майстер класів та ін.

повинні проводитися з актуальних напрямків ІТ індустрії і враховуватися ВНЗ при визначенні

відповідності співробітника кафедри займаній посаді, при проведенні конкурсів на посаду і т.п.

5. МОНмолодьспорт зменшити кількість аудиторних годин на 25% для викладачів по ІТ

спеціальностям, оскільки від викладача вимагається постійне доопрацювання лекційного

матеріалу у зв'язку зі швидко мінливими реаліями в ІТ галузі

6. Кабінету Міністрів України розглянути питання про підвищення заробітної плати викладачам

ВНЗ по ІТ спеціальностям 11

6. Поліпшення якості та збільшення кількості абітурієнтів за ІТ спеціальностями

Недостатня кількість і якість випускників середніх шкіл зумовлюють низький рівень абітурієнтів та

обмежують кількість і якість випущених ІТ фахівців.

Шляхи вирішення:

Доручити МОНмолодьспорт:

- Розширити мережі спеціалізованих класів шкіл з підвищеною математичною і комп'ютерною

підготовкою, а також підготовкою з фізики;

- Ввести доплату для вчителів математики, фізики та інформатики;

- Доопрацювати шкільні програми з математики, фізики та інформатики;

- Розробити систему стимулювання вчителів шкіл для проведення додаткових занять з англійської

мови в школах, а також сприяти створенню спеціалізованих гуртків та секцій для школярів з метою

поглибленого вивчення англійської мови.

7. Інтеграція ІТ фахівців рівня «бакалавр» в ІТ галузь

Для прискорення інтеграції української вищої освіти в європейську, як того вимагає Болонський процес,

в 2009 році Кабінет Міністрів України схвалив внесення змін до Закону України «Про вищу освіту», які

скасовують кваліфікацію «Спеціаліст» у вищих навчальних закладах і прирівнюють освіту рівня

«Бакалавр» до повної вищої освіти. У зв'язку з цим існує ризик значного зниження кількості фахівців на

ринку ІТ.

Шляхи вирішення:

1. При розробці «Національної рамки кваліфікацій» передбачити достатню диверсифікацію

кваліфікацій, згідно з потребами ринку праці України і європейським досвідом, а саме

бакалаврів «професійних» і «академічних», магістрів «професійних» і «дослідницьких»

2. Узгодити з Міністерством праці та соціальної політики питання диференціації посад для

кваліфікації «молодший спеціаліст» та «бакалавр» у Державному класифікаторі ДК 003:2010

3. МОНмолодьспорт розробити концептуальні методологічні та організаційні норми створення

нового покоління галузевих стандартів вищої освіти, заснованих на компетентному підході, з

урахуванням тенденцій зміни характеру праці та вимог до компетенції фахівців, а також

світової практики формування навчальних програм відповідно до номенклатури, структури та

змісту при збереженні кращих традицій вітчизняної вищої освіти (фундаментальності,

практичної орієнтації, тощо); усунути недоліки, що виникли при створенні попереднього

покоління стандартів (надмірну детермінованість, деталізацію і громіздкість, відсутність

цільового фінансування розробки)

4. НМК посилити професійно-практичну складову програми підготовки бакалавра шляхом

включення до неї частки спеціальних дисциплін програми підготовки кваліфікації «спеціаліст»,

збільшення кількості часу на практику та дипломне проектування. Для цього необхідно

зменшити обсяг циклу соціально-гуманітарної підготовки шляхом переведення частини

дисциплін в програму профільної старшої школи 12

5. МОНмолодьспорт впровадити систему заходів щодо підвищення рівня володіння іноземними

мовами студентів немовних спеціальностей до рівня «В–2» (просунутий професійно

орієнтований)

6. МОНмолодьспорт спільно з ВНЗ розробити нормативно-правові норми поглиблення взаємодії

вищих навчальних закладів з роботодавцями на всіх етапах отримання вищої освіти (цільова

підготовка, проведення практик, працевлаштування випускників тощо). Цільову підготовку

проводити шляхом виконання найбільш підготовленими студентами університетів реальних

проектних завдань ІТ компаній на їх замовлення

7. МОНмолодьспорт створити систему сертифікації і реєстрації професійних інженерів з

присвоєнням відповідних звань фахівцям з кваліфікацією «бакалавр» і «магістр», які мають

достатній досвід практичної роботи в промисловості і проектних організаціях

8. МОНмолодьспорт стимулювати впровадження у ВНЗ інформаційних технологій навчання(у

тому числі дистанційних), удосконалювати систему реєстрації та забезпечення авторських

прав на електронні навчальні та навчально-методичні матеріали

9. Розробити концептуальні норми створення в Україні системи контролю і гарантій якості вищої

освіти, подібної до ENQA, налагодити співпрацю з міжнародними організаціями з питань якості

освіти

10. МОНмолодьспорт створити прозору і об'єктивну державну систему встановлення рейтингу

ВНЗ, яка повинна бути основним критерієм при визначенні держзамовлення на підготовку

фахівців, нормативів бюджетного фінансування, визначення статусу університету і т.д.

11. Посилити рівень співпраці з міжнародними організаціями: Міжнародною організацією

співтовариств інженерної освіти (IFEES), Європейською мережею з акредитації в області

інженерної освіти (ENAEE), Міжнародною асоціацією інженерної педагогіки (IGIP),

Європейською асоціацією інженерної освіти (SEFI).

8. Удосконалення матеріальної бази

ВНЗ недостатньо забезпечені сучасною матеріально-технічною базою, включаючи програмне

забезпечення.

Шляхи вирішення:

1. Доручити МОНмолодьспорт виділити цільові бюджетні кошти на придбання ліцензійного

програмного забезпечення та удосконалення матеріально-технічної бази у ВНЗ (див. Додаток

1.1.)

2. МОНмолодьспорт створити єдине інформаційне поле для всіх учасників навчання та

інтегрувати його в Європейську науково-освітню інформаційну мережу GEANT-2 і в

Європейську мережу Grid. Використовувати Українську науково-освітню телекомунікаційну

мережу УРАН.

9. Виділення коштів на здійснення заходів з розвитку ІТ освіти

Відсутність можливості та мотивації у ІТ компаній сприяти розвитку ІТ освіти шляхом безпосереднього

спрямування фінансових коштів до ВНЗ. Відсутність у ВНЗ можливості самостійно розпоряджатися

фінансовими засобами. 13

Шляхи вирішення:

1. Доручити МОНмолодьспорт внести зміни у відповідні нормативні акти, що дозволяють ВНЗ

самостійно розпоряджатися наявними коштами, отриманими з позабюджетних джерел

фінансування, зокрема, від ІТ бізнесу в рамках цільових програм

2. Врахувати в Спеціальному Законі про ІТ можливість, що дозволяє застосовувати економічно

обґрунтоване пільгове оподаткування ІТ компаній, які готові направляти кошти на розвиток ІТ

освіти (безпосередньо до ВНЗ) у рамках цільових програм з урахуванням зарубіжного досвіду.

Середньострокові заходи (0,5-1 рік)

1. Підвищення кваліфікації та мотивація професорсько-викладацького складу

Брак кваліфікованих кадрів серед професорсько-викладацького складу, недостатність знань сучасних

процесів в ІТ індустрії та актуальних змін в ІТ технологіях обмежує якість підготовки студентів ІТ

спеціальностей.

Шляхи вирішення:

1. У рамках Державних науково-технічних програм (ДНТП) доручити ВНЗ розробити дистанційні

курси для підготовки і підвищення кваліфікації фахівців з ІТ (за аналогією з Массачусетським

технічним університетом, США)

2. Передбачити можливість співпраці в області підвищення кваліфікації з провідними

міжнародними ІТ корпораціями, які у значній мірі визначають розвиток технологій.

2. Наукові парки і комерціалізація результатів наукових досліджень

Відсутній механізм комерціалізації результатів досліджень, що здійснюються на науково-дослідницькій

базі ВНЗ.

Шляхи вирішення:

1. Необхідно організувати робочу групу для вивчення цього питання та розробки проекту закону,

наприклад, подібного Bayh-Dole Act або «University and Small Business Patent Procedures Act»

— закон США від 12.12.1980, 35 U.S.C. § 200–212

2. Враховуючи позитивний досвід роботи наукового парку «Київська політехніка»,

МОНмолодьспорт та Державному комітету з питань науки, інновацій та інформатизації сприяти

утворенню при університетах наукових парків та здійснення на їх базі комерціалізації

інтелектуальних ІТ продуктів

3. МОНмолодьспорт надати університетам право брати участь у формуванні статутного капіталу

наукового парку шляхом внесення до нього нематеріальних активів (майнових прав на об'єкти

інтелектуальної власності)

4. МОНмолодьспорт сприяти прийняттю Закону України «Про внесення змін до Закону

України«Про наукові парки» та відповідних постанов Кабінету Міністрів України для його

виконання, у тому числі при реалізації права університетів на безпосереднє ведення

господарської та зовнішньоекономічної діяльності в рамках наукових парків, у т.ч. спільного з ІТ 14

компаніями економічно взаємовигідного використання приміщень, обладнання, фахівців обох

сторін у рамках виконання інноваційних проектів

5. Доручити МОНмолодьспорт забезпечити фінансування процедури отримання охоронних

документів на об'єкти інтелектуальної власності, розроблені університетами в області ІТ.

Доручити МОНмолодьспорт і університетам впроваджувати практику обов'язкового залучення

до процесів патентування патентних повірених. У рамках реалізації спільних ІТ проектів та

програм університетам та ІТ компаніям впроваджувати практику спільної комерціалізації

продуктів через реєстрацію знаків для товарів і послуг, доменних імен, авторських прав на

продукти і т.п.

6. МОНмолодьспорт та Державному комітету з питань науки, інновацій та інформатизації

розробити принципи комерціалізації інтелектуальних продуктів, створених в університетах.

Сформувати шкалу нарахування роялті

7. Через формування державного замовлення на дослідження в сфері інформатизації та

створення готових ІТ продуктів та ІТ послуг зобов'язати органи державної та місцевої влади,

державні відомства, підприємства, установи розміщувати замовлення в університетських ІТ

кластерах (центрах)

8. МОНмолодьспорт та Державному комітету з питань науки, інновацій та інформатизації

передбачити виконання спільних проектів інститутами НАН та університетами. Для

забезпечення взаємодії науки та освіти, МОНмолодьспорт та Державному комітету з питань

науки, інновацій та інформатизації прописати в правилах проведення конкурсів в якості

обов'язкової умови партнерська взаємодія сторони, що виграла з іншою стороною (у випадку,

якщо виграє академічний інститут, він обирає собі партнера з університетів і навпаки)

9. Міністерству промислової політики розширити участь промисловості у фінансуванні

інноваційних ІТ проектів для університетів, поряд з наукою та освітою.

Довгострокові заходи (2 роки і більше)

1. Удосконалення і виділення пріоритетних напрямків в ІТ. Приведення списку

спеціальностей у відповідність до потреб галузі

Спеціальності, за якими здійснюється підготовка фахівців, не відповідають потребам ринку.

Шляхи вирішення:

1. Протягом двох років, до 2013 року, поступово гармонізувати спеціальності з наведеними в

«Міжнародному Стандартному Галузевому Класифікаторі» (ISIC Rev. 4, 2008). Таким чином,

об'єднати в рамках єдиної освітньої групи «Комп'ютерні Науки» 7 напрямів:

Галузь освіти «Комп’ютерні Науки»

Інформаційні Системи Економіка експлуатація інформаційних систем

Програмна Інженерія Організація и розробка програмного забезпечення

Комп’ютерна Інженерія Розробка та обслуговування апаратного забезпечення

Інформаційні та

Комунікаційні Технології Практико-прикладні інформаційні та комунікаційні технології 15

Інформатика Фундаментальні и прикладні інформаційні науки

Системний Аналіз Системна інженерія, математика

САПР Системне автоматичне проектування

Галузь освіти «Інженерія»

Електроніка Електронні системи, мікроелектронні інформаційні системи,

(мікро)електронні прилади та пристрої

Телекомунікації Технології і засоби телекомунікації, інформаційно-

телекомунікаційні системи, інформаційні мережі зв'язку