3 Вимоги до вихідних матеріалів

 

3.1 Бітум повинен відповідати вимогам ДСТУ 4044.

3.2 Енергозберігаючі добавки мають відповідати паспортним даним виробників.

 

4 Властивості енергозберігаючих добавок, характер їх дії та властивості бітумів, модифікованих добавками

 

Енергозберігаючі добавки – це низькомолекулярні органічні сполуки, представлені амідними восками. Вони можуть бути виготовлені на основі природних (Sasobit) або синтетичних органічних кислот (Licomont BS 100).

При температурі навколишнього середовища вони мають консистенцію твердого тіла, з підвищенням температури вони розм’якшуються, а потім плавляться, досягаючи текучого стану з в’язкістю близько 10^-2 Па·с. Інтенсивне плавлення добавок відповідає температурам 100 С – 140 С. Характер дії добавок полягає у тому, що розплавляючись до в’язкості значно меншої ніж в’язкість бітумів при технологічній температурі їх підігріву, добавки розжижують бітуми и тим самим сприяють зниженню температур змішування та, головним чином, ущільнення сумішей.

Охолоджуючись в процесі ущільнення та вистигання добавки кристалізуються і виконують роль відносно маломіцного наповнювача. При цьому властивості отриманого в’яжучого дещо відрізняються від властивостей вихідного бітуму та традиційного бітуму рівної за пенетрацією з модифікованим.

Особливістю цих в’яжучих є те, що їх надто висока температуру розм’якшеності  не характеризує їх теплостійкість. В зв’язку з цим температуру розм’якшеності необхідно визначати, як температуру за якою глибина проникнення голки досягає 800×10^-4 м. Крім того, введення в бітум амідних восків значною мірою знижує розтяжність вихідного бітуму.

В той же час температура крихкості бітумів з добавками залишається на рівні тієї, що була у вихідного бітуму, а пенетрація при 0 С зменшується незначною мірою.

Властивості бітумів, модифікованих енергозберігаючими добавками, мають відповідати вимогам, наведеним у табл. 1.

Асфальтобетони, виготовлені з використанням енергозберігаючих добавок за своїми властивостями мають відповідати вимогам ДСТУ Б В.2.7-119.

 

 

Таблиця 1

Назва показника	Нормативні значення для бітуму з добавками для марок					Метод випробування
	БНДЕ 40/60	БНДЕ 60/90	БНДЕ 90/130	БНДЕ 130/200
1 Однорідність	однорідні					Згідно з ДСТУ  Б В.2.7-135
2 Глибина проникності голки за температури 25 С	40 - 60	61 - 90	91 - 130	131 - 200	Згідно з ГОСТ 11501
3 Температура розм’якшен-ності за пенетрації, рівній 800×10^-4 м, не менше	≥ 51	≥ 47	≥ 43	≥ 39	Згідно з М 218-02071168-609
4 Розтяжність (дуктильність)    4.1 За температурою 0 С    4.2 За температурою 25 С	-  16	2,0  20	3,0  20	5,0  24	Згідно з ГОСТ 11505
5 Температура крихкості, С,  не вище	-11	-13	-16	-18	Згідно з ГОСТ 11507
6 Температура спалахнення, С, не нижче	230	230	230	220	Згідно з ГОСТ 4333
7 Зміна властивостей після прогріття
7.1 зміна температури розм’якшеності, С не більше	6,0	6,0	6,0	7,0	Згідно з ГОСТ 11501 із доповненням №8.4 ДСТУ 4044
7.2 залишкова пенетрація за температури 25 С, не менше	70	70	70	60	Згідно з ГОСТ 11506 із доповненням №8.5 ДСТУ 4044
8 Зчеплюваність в’яжучого з мінеральною частиною суміші, бали/ %	Більше 5/95 % поверхні вкрито в’яжучим					Згідно з  розділом 24 ДСТУ Б В.2.7

 

Примітка. Зчеплюваність бітумів, що містять добавки з поверхнею кам’яного матеріалу, що використовується на виробництві, має бути не гіршою, ніж вихідного бітуму.