2.1.2. Метод порівняння доходів

Для оцінки ефективності інвестицій з використанням показника доходів необхідно створити цільову функцію, що характеризує середньорічний розмір прибутку або чистого доходу.

При оцінки окремої інвестиції доходи повинні як мінімум дорівнювати нулю (Д ³ 0). При розгляді альтернативних варіантів вигіднішою є інвестиція з більшими середньорічними доходами, наприклад інвестиція 1 при Д1 > Д2. Для практичних розрахунків критерій порівняних доходів для окремої інвестиції в загальному вигляді можна сформулювати таким чином:

(Е₁ – К_заг1) >0 (2.5)

де Е – доходи від інвестицій, ГО/рік;

К_заг – загальні витрати на інвестиційний об'єкт, ГО/рік.

Зважаючи на те, що залишкова вартість інвестиційних об'єктів (R) може приймати різні значення, зазначений критерій варто розглядати для двох ситуацій.

При R = 0

(2.6)

де Р – ціна одиниці виробленої продукції, ГО;

Х – обсяг виробленої продукції, одиниць.

При R₁ > 0 та R₂ > 0

(2.7)

Визначимо вигідність нашого інвестиційного проекту з точки зору методу порівняння доходів: залишкова вартість R=0, середньорічні доходи Е=5945 тис. грн., витрати на придбання (створення) інвестиційного об'єкта А=10000 тис. грн., прийнята процентна ставка на капітал i=8 %, потокові витрати В=3528,65 тис. грн., період експлуатації, n=4 квартали.

Наш інвестиційний проект є вигідним з погляду методу зіставлення доходів, тому що Д=90,68>0.

2.1.3. Метод окупності

Показник окупності або термін амортизації інвестиції характеризує час, необхідний для компенсації задіяного в інвестиції капіталу за рахунок доходів, що отримуються. Для оцінки ефективності проекту необхідно визначити термін окупності за наявними характеристиками об'єкта та порівняти його з установленим критерієм. Критерій можна сформулювати таким чином: доцільно реалізувати ті інвестиційні об'єкти, за якими фактичний час (t) амортизації не перевищує максимально припустимий (t_max).

За амортизаційним критерієм первинна інвестиція є вигідної тільки тоді, коли отримані доходи перевищать витрачені кошти протягом періоду амортизації (t £ t_max). Максимально припустимий час амортизації встановлюється під час планування інвестиційного проекту.

Визначення фактичного періоду окупності інвестиції можна здійснити прискореним і накопичуваним способом. Рівняння (2.8) і (2.9) побудовані на основі усередненого способу з урахуванням варіанта залишкової вартості об'єкта.

При R = 0

(2.8)

де е – щорічні доходи, ГО;

а – щорічні витрати, ГО.

При R ¹ 0

(2.9)

Як видно з вищенаведених формул, інвестиційні витрати з обліком чи без обліку залишкової вартості зіставляються із середньорічним чистим доходом, тобто не враховуються можливі різниці в доходах, отриманих у різні періоди існування інвестиційного об'єкта.

Для нашого інвестиційного проекту залишкова вартість R=0, витрати на придбання (створення) інвестиційного об'єкта А=10000 тис. грн., різниця доходів і витрат в I, II, III, IV кварталах дорівнює відповідно 2133,9; 3744,1; 4119,8 та 4364,9 тис. грн.

Максимально припустимий час амортизації t_max =4 квартали.

Визначимо середньоквартальний показник:

Визначимо фактичний період окупності інвестиції:

Згідно з прискореним способом, інвестиція є вигідною, бо термін фактичної окупності - 2,7 кварталів менший за максимальний – 4 квартали.

На відміну від цього способу накопичуваний спосіб бере до уваги тимчасову різницю в рівні чистих річних доходів. Критерій окупності при цьому встановлюється шляхом зіставлення інвестиційних витрат з сумою чистого доходу, яка накопичується:

А = (е₁ – а₁)+(е₂ – а₂)+…...+(е_n – a_n + R),

0 = (e₁ – a₁)+(e₂ – a₂)+….+(e_n – a_n + R) – A (2.10)

Визначимо фактичний період окупності витрат накопичуваним способом (табл. 2.1) і побудуємо графік.

Таблиця 2.1 - Накопичуваний спосіб амортизації

Квартал	Квартальна сума амортизації, тис. грн.	Накопичувана сума амортизації, тис. грн.
1 2 3 4	2133,9 3744,1 4119,8 4364,9	2133,9 5878 9997,8 tф 14362,7

Інвестиція є вигідною, тому що фактичний строк окупності менше, ніж максимально припустимий.