8. Врахування особливостей кожної категорії, кожного прошарку шукачів роботи, кожної особистості, зокрема:

• працездатних громадян працездатного віку, які не мають роботи і вперше звернулися до центру зайнятості або перебували на обліку і були зняті з обліку у зв'язку з працевлаштуванням та повторно звернулися до центру зайнятості;

• осіб, які зареєстровані як такі, що шукають роботу i звернулись до центру зайнятості в призначений день;

• осіб, які працюють i бажають змінити місце роботи, або шукають додаткову зайнятість (додатковий заробіток), або навчаються і бажають працювати;

• осіб, які зареєстровані безробітними і звернулися до центру зайнятості в призначений день;

• людей з інвалідністю, які бажають працевлаштуватися, жінок, молоді, безробітних, які тривалий час перебувають на обліку, безробітних з числа сільського населення, найманих працівників у фізичних осіб;

• роботодавців, керівників підприємств за видами економічної діяльності та особливостями виробничої діяльності тощо.

9.Врахування різних обставин, які можуть виникати в клієнтів і зумовлювати багатоваріантність можливого розвитку подій, при визначенні процедур з обслуговування конкретної категорії клієнтів та послідовності операцій

• виконання відповідно до цих обставин суворо визначених варіантів дій фахівців;

• проведення розподілу клієнтів на певні потоки, визначення разом з клієнтами Рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню з врахуванням їх індивідуальності, професійних здібностей та емоційно-вольових якостей, проведення цілеспрямованих дій залежно від їхніх потреб та ситуації на ринку праці;

• чітке визначення змісту виробничих операцій, їх послідовності, розпо­діл функції та обов'язки між працівниками ЦЗ, унормування часу на операції та процедури забезпечує надання клієнтам більш якісних пос­луг, спрямованих на оперативне працевлаштування та укомплектуван­ня вільних робочих місць.

Найважливішою засадою побудови ЄТНаСП є поділ клієнтів центру зайнятості на певні категорії:

1. Працездатні громадяни працездатного віку, які не мають роботи і

вперше звернулися до центру зайнятості або перебували на обліку і були

зняті з обліку у зв'язку з працевлаштуванням та повторно звернулися до

центру зайнятості.

2. Громадяни, які зареєстровані як такі, що шукають роботу, і звернулися

до центру зайнятості в призначений день.

3. Громадяни, які раніше перебували на обліку в центрі зайнятості як

безробітні, були зняті з обліку за власною заявою або у зв'язку з

невідвідуванням центру зайнятості більше одного місяця, не

працевлаштувалися і повторно звернулися до центру зайнятості протягом

двох років з моменту першої реєстрації.

4. Громадяни, які зареєстровані як безробітні і звернулися до центру

зайнятості в призначений час.

5. Громадяни, які працюють і бажають змінити місце роботи або шукають

додаткову зайнятість (додатковий заробіток).

6. Інваліди, які бажають працевлаштуватися.

7. Громадяни, які звернулися до центру зайнятості за довідками.

йнятості за довідками.

8. Керівники, які звернулися до центру зайнятості з метою реєстрації

підприємств як платників внесків до Фонду загальнообов'язкового

державного соціального страхування України на випадок безробіття.

9. Керівники та працівники кадрових служб підприємств, які звернулися до

центру зайнятості по допомогу в підборі персоналу.

10. Роботодавці, які не мають прав юридичної особи та звернулися до

центру зайнятості щодо реєстрації трудових договорів між працівником та

фізичною особою.

У кожному центрі зайнятості, незалежно від площі, планування примі­щень та інших умов, організуються одинадцять функціональні сектори. У кожному секторі можуть виконувати свої функції спеціалісти як одного підрозділу, так і декількох підрозділів ЦЗ відповідно до своїх службових обов'язків, структури конкретного ЦЗ, що має забезпечити якісне надання послуг і повне дотримання даної технології. Сектори можуть бути розміщені в окремій кімнаті, декількох кімнатах, частині кімнати, великій залі, холі, вестибюлі, коридорі.Просторове розміщення секторів здійсню­ється відповідно до технологічного ланцюжка – послідовності роботи з клієнтом .Формування функціональних секторів необхідне для оптимізації роботи спеціалістів ЦЗ та їх взаємодії і тому не потребує спеціального позначення для привернення уваги відвідувачів.

Перелік секторів у центрах зайнятості:

– довiдковий;

– самостійного пошуку вакансій;

– профінформаційний;

– запобігання соціальним ризикам;

– підбору роботи;

– активної підтримки безробітних;

– інформування роботодавців;

– самостійного пошуку роботодавцями претендентів на роботу;

– співпраці з роботодавцями;

– навчання та психологічного розвантаження персоналу;

– адміністративно-господарський.

Відразу після входу до центру зайнятості розташовується довідковий сектор. Спеціаліст, який виконує довідково-диспетчерські функції, як правило, перебуває поблизу вхідних дверей у приміщенні ЦЗ і першим зустрічає клієнта. Наступними мають бути сектори самостійного пошуку вакансій, профінформаційний та запобігання соціальним ризикам, а вже потім – сектор підбору роботи та сектор активної підтримки безробітних. Сектори інформування роботодавців, самостійного пошуку роботодавцями претендентів на роботу, співпраці з роботодавцями, адміністративно-господарський, навчання та психологічного розвантаження персоналу можуть розташовуватися навіть в іншій частині приміщення ЦЗ і мати окремий вхід, оскільки вони пов'язані з виконанням особливих, специфічних функцій.

У довідковому секторі (I) розміщують стенди, планшети, плакати з інформацією про перелік послуг для шукачів роботи та роботодавців, карту району (міста), на території якого знаходиться даний центр зайня­тості, із зазначенням головних транспортних маршрутів. У цьому секторі розташоване комп'ютеризоване робоче місце спеціаліста, який виконує довідково-диспетчерські функції, розміщений покажчик руху клієнтів залежно від того, яких послуг служби зайнятості вони потребують, а також покажчик розташування робочих місць, де ці послуги надаються.

Створення сектору самостійного пошуку вакансій (II) має на меті надання клієнту можливості самостійно користуватись інформацією про вільні робочі місця i знаходити для себе найкращі варіанти працевлашту­вання.

Принциповим є те, що самостійний пошук вакансій на стендах та за допомогою комп'ютерів вільного користування є обов'язковою процеду­рою під час кожного відвідування шукачем роботи центру зайнятості, а також передує будь-яким наступним технологічним операціям. Саме тому в цьому секторі розташовуються стенди з картками, на яких міститься інформація про вільні робочі місця, систематизована за ознаками груп професій та зазначенням відповідних населених пунктів.

Профiнформацiйний сектор (III) призначений для самостійної робо­ти клієнтів ЦЗ з інформаційними матеріалами. У цьому секторі клієнту надається первинна профінформація. Поглиблену інформацію про попит і пропозицію робочої сили клієнт одержує у особистого консультанта (спеціаліста з працевлаштування); профконсультацію – у спеціаліста, який виконує функції з профконсультування.

У профніформаційному секторі розміщуються профiнформацiйні матеріали:

• інформаційна література з описами професій (спеціальностей);

• інформація для осіб, які планують розпочати підприємницьку діяль­ність;

• довідкові матеріали про навчальні заклади, що здійснюють професійне навчання ( в першу чергу про центри професійно-технічної освіти ДСЗУ);

• перелік професій, за якими організовує навчання центр зайнятості;

• вiдеоматерiали про зміст окремих професій;

• інформація про підприємства, організації, установи, інших роботодав­ців (Паспорти підприємств).

Метою сектора запобігання соціальним ризикам (IV) є надання пер­винної інформації клієнтам, які відносяться до соціально-вразливих кате­горій населення. Бажаним є відвідування сектору кожним клієнтом центру зайнятості. У разі потреби у поглибленій інформації, клієнт спрямовується до особистого консультанта.

У секторі мають міститись інформаційні матеріали, згруповані за певними проблемами та спеціально позначені для привернення уваги клієнтів, а саме щодо:

• подолання проблем людей з інвалідністю у сфері зайнятості;

• прав та гарантій молоді, яка закінчила або припинила навчання у середніх загальноосвітніх школах, професійно-технічних або вищих навчальних закладах, звільнилася зі строкової військової або альтер­нативної (невійськової) служби і якій надається перше робоче місце;

• інформування дітей-сиріт та дітей, що залишилися без піклування батьків про їх права у трудовій сфері;

• запобігання економічній експлуатації дітей;

• інформування з питань забезпечення ґендерної рівності у трудових відносинах;

• прав і гарантій жінок, які мають дітей віком до шести років, одиноких батьків, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дітей з інвалідністю;

• запобігання неврегульованій зовнішній трудовій міграції та торгівлі людьми;

• підвищення конкурентоспроможності на ринку праці безробітних, зокрема тих, які тривалий час перебувають на обліку;

• заходів сприяння зайнятості осіб передпенсійного віку;

• профілактики ВІЛ/СНІДУ та туберкульозу, запобігання дискримінації інфікованих осіб та їх інтеграції в трудове середовище;

• заходів сприяння зайнятості особам, звільненим після відбуття покарання або примусового лікування.

Загальні дії всіх спеціалістів з працевлаштування (особистих консуль­тантів) спрямовані на:

• з'ясування професійних характеристик та особистісних якостей клієн­та, важливих для його працевлаштування;

• інформування клієнта про наявні вакансії;

• підбір роботи з детальним зіставленням професійних характеристик та особистісних якостей шукача роботи і вимог роботодавця до претен­дента;

• розробку програми спільних дій клієнта та спеціалістів ЦЗ, спрямова­них на прискорення його працевлаштування.

В залежності від спеціалізації (покладених функцій) спеціалісти з працевлаштування (особисті консультанти) інформують клієнтів про шляхи та засоби подолання перешкод у працевлаштуванні, пов'язаних з інвалідністю, ґендерими проблемами, дискримінацією ВІЛ-інфікованих осіб і хворих на СНІД та туберкульоз. Також надають консультації щодо запобігання соціальним ризикам, пов'язаним із неврегульованою зов­нішньою трудовою міграцією, торгівлею людьми та економічною експлуа­тацією дітей. Інформують з питань соціально-трудових гарантій і прав дітей-сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків.

Дії спеціаліста з працевлаштування, що спрямовані на пошук і підбір роботи клієнту, є пріоритетними перед іншими діями. Це принципова вимога. Мається на увазі орієнтація клієнта на наполегливий самостійний пошук інформації про вакансії в різних джерелах, у тому числі в секторі самостійного пошуку вакансій у центрі зайнятості, та використання мето­дів активної підтримки – залучення до профнавчання, участі у семінарах з техніки пошуку роботи, громадських та інших тимчасових роботах, підприємницької діяльності та самозайнятості тощо.

З метою активізації власних зусиль клієнта, посилення його мотивації до влаштування власного життя та підвищення його конкурентоспромож­ності на ринку праці передбачається створення сектору активної під­тримки безробітних (VI). У ньому розміщуються робочі місця спеціаліс­тів, які:

• здійснюють профконсультування;

• залучають безробітних до підприємництва та самозайнятості;

• співпрацюють з організаціями, підприємствами, установами, іншими роботодавцями та навчальними закладами;

• організують профнавчання безробітних (забезпечують співпрацю з навчальними закладами та виконують контрольні функції з цього напряму);

• організують семінари профорієнтаційного спрямування, у тому числі з техніки пошуку роботи та інші масові заходи;

• проводять роботу з учнівською молоддю.

Даний сектор також включає приміщення для проведення семінарів з безробітними та комп'ютерний клас для навчання клієнтів комп'ютерній грамотності.

Спеціалісти з організації профнавчання особистого прийому клієнтів не здійснюють.

Дана Єдина технологія передбачає створення спеціальних секторів взаємодії з роботодавцями: інформування роботодавців (VII), самос­тійного пошуку роботодавцями претендентів на роботу (VIII), спів­праці з роботодавцями (IX). Взаємодія з роботодавцями – найважливіша ділянка діяльності державної служби зайнятості. Налагоджені відносини з роботодавцями допомагають розв'язанню головного завдання державної служби зайнятості – сприяння працевлаштуванню безробітних клієнтів, у тому числі тих, на кого поширюється п'ятивідсоткова квота бронювання робочих місць. Зміцнення співпраці дозволяє також забезпечити робочою силою роботодавців відповідно до їх потреб у працівниках.

Ці сектори обладнуються стендами з інформацією для роботодавців про послуги, що їм надає служба зайнятості, зокрема, підбір необхідних працівників (у тому числі із застосуванням психодіагностичних методик), про професійну підготовку працівників для підприємств з числа безробітних та стендами з нормативно-довідковою інформацією.

Особистими консультантами роботодавців є спеціально призначені фахівці ЦЗ, які, як правило, об'єднані в окремий відділ.

У центрі зайнятості облаштовується також окремий сектор навчання та психологічного розвантаження персоналу (X). Це зумовлене тим, що спеціалісти центрів зайнятості, які працюють безпосередньо з клієнтами, перебувають у стані постійного психологічного та фізіологічного напру­ження і тому потребують хоча б короткотермінового відпочинку та психологічного розвантаження під час технологічних перерв.

Профілактика втоми та професійних захворювань спеціалістів центрів зайнятості передбачає:

а) встановлення двох десяти-п'ятнадцятихвилинних технологічних пе­рерв (близько 11:00 та 15:30). Саме такі паузи відпочинку ефективно протистоять психологічному вигоранню та втомі при заданому високому темпі роботи. Але ці перерви не повинні бути для всіх фахівців одно­часними;

б) регламентацію роботи з комп'ютерами та психофізіологічного розвантаження відповідно до гігієнічних вимог ДСанПіН 3.3.2-007-98.

Перша технологічна перерва призначена для зняття позотонічної втоми та профілактики захворювань хребта, які виникають при сидячій праці. З цією метою виконують відповідні гімнастичні вправи. Друга технологічна перерва повинна носити релаксаційний характер і має заповнюватися спеціальними вправами, які швидко знімають втому. Такі вправи доцільно проводити в кімнаті психологічного розвантаження із застосуванням фіто-, ароматерапії та відповідної музики. Одночасно з технологічними перерва­ми слід провітрювати робоче приміщення.

З метою підвищення продуктивності праці, якості послуг та забезпе­чення охорони праці робочі місця спеціалістів ЦЗ повинні бути обладнані з дотримуванням державних вимог відповідно до "Правил охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин"

Наступним сектором є адміністративно-господарський сектор (XI), який не потребує спеціального позначення. До адміністративно-госпо­дарського сектору входять кабінет директора, приміщення для роботи підрозділів i спеціалістів, які безпосередньо не працюють з клієнтами. У цьому секторі необхідно мати приміщення для приготування i прийняття їжі, призначене для персоналу ЦЗ. Кожне з них може розташовуватися у будь-якому місці будівлі ЦЗ, незалежно від інших приміщень цього сектору.

Функціональні сектори взаємодії з роботодавцями, адміністративно-господарський, навчання та психологічного розвантаження персоналу пропонується розташувати таким чином, щоб технологічні маршрути руху клієнтів – шукачів роботи не проходили через них.

Додаток 6: «Положення про відділ надання соціальних послуг Ріпкинського РЦЗ»

Розділ 4: Єдина інформаційно-аналітична система

Єдина інформаційно-аналітична система державної служби зайнятості України спрямована на створення єдиного інформаційного середовища у сфері ринку праці. ЄІАС має загальний банк даних про підприємства, вільні робочі місця та вакантні посади, про шукачів роботи з зазначенням їх професійно-кваліфікаційного складу, резюме шукачів роботи, в тому числі не зареєстрованих у центрах зайнятості, про навчальні заклади, на базі яких може здійснюватися професійне навчання безробітних громадян, у тому числі за направленням центрів зайнятості.

ЄІАС та інші електронні засоби надання послуг та отримання інформації дають змогу автоматизувати підбір роботи та претендентів на заміщення вакансій, зокрема і без присутності клієнта в центрі зайнятості та застосувати за бажанням клієнта СМС-сервіс розсилки інформації про підібрану роботу.

Центри зайнятості базового рівня виконують автоматизований пошук вакансій у загальнодержавній базі даних ЄІАСз урахуванням професійного досвіду та спеціальностей, потреб та інтересів клієнтів. До того ж, ЄІАСсприяє більш оперативному вибору клієнтами заходів, що прискорюють працевлаштування, а саме: з профінформації та проф­орієнтації, професійного навчання, оплачуваних громадських робіт, само­зайнятості, семінарів з техніки пошуку роботи. Завдяки ЄІАСта іншим електронним засобам надання послуг та отримання інформації роботодавці мають змогу здійснювати автоматизований підбір претенден­тів на заміщення вільних робочих місць (засобами комп'ютеру вільного доступу та тач-скрінів встановлених у центрах зайнятості, Інтернет-порталів державної служби зайнятості тощо).

Використання засобів ЄІАС забезпечує підвищення якості послуг за рахунок оптимізації процедур і операцій, виконуваних спеціаліс­тами центрів зайнятості, та збільшення часу на індивідуальну роботу з клієнтами, їх інформування та консультування.

Основні принципи побудови ЄІАС:

• модульність – система базується на взаємопов'язаних, але доволі незалежних підсистемах;

• інтеграція – усі підсистеми ЄІАС інформаційно пов'язані між собою, що дає можливість багато разів і з різноманітними цілями використовувати введені дані;

• on-line–режим, що дає змогу одночасного формування та використан­ня інформації необмеженого кола користувачів системи у режимі реального часу;

• гнучкість – система надає засоби для оперативної реєстрації доступів спеціалістів центру зайнятості до баз даних згідно з новими функціо­нальними обов'язками або повноваженнями; регламентує функціо­нальний склад їхніх робочих місць і право доступу до інформації відповідно до визначеного для кожного з них рівня компетенції;

• надійність – ЄІАС(.NET) створюється на основі сучасних технологій, що забезпечують збереження баз даних, їх обробку та використання, скасовує проміжні ланки передачі інформації (відносно із ЄІАС), її обмін між центрами зайнятості одного та різних рівнів ієрархії та іншими зацікавленими організаціями;

• технологічність – використання Інтернет-сервісу забезпечує підклю­чення широкого кола спеціалістів центрів зайнятості, розширення функцій системи, спрощення її функціонування;

• відкритість – опис програмного забезпечення здійснюється із засто­суванням міжнародних промислових стандартів, програмне забезпе­чення відкрите до адаптації, змін та розвитку;

• наступність – за допомогою програм-шлюзів, що використовуються в ЄІАС, надається можливість автоматизованого завантаження комп'ю­терної інформації, яка використовується в системах інших розробників програмних продуктів.

ЄІАС складається з таких підсистем:

1. "Обслуговування осіб", що забезпечує автоматизацію процесу органі­зації прийому клієнтів, надання комплексу соціальних послуг шукачам роботи, автоматичне формування ази даних про осі, зареєстрованих у центрі зайнятості.

2. "Робота з роботодавцями", що забезпечує автоматизацію процесу організації прийому роботодавців та їх представників, формування банку вакансій та надання послуг ПОУ і фізичним особам, в тому числі реєстрації трудових договорів з найманими працівниками.

3. "Нарахування та виплати", що забезпечує автоматизацію процесу нарахування матеріального забезпечення на випадок безробіття.

4. "Статистика та аналітика", що забезпечує автоматизацію (на базовому, регіональному і державному рівнях) процесу формування статистичних та аналітичних звітів.

5. "Довідники", що забезпечує внесення на державному рівні єдиних параметрів для використання їх по всій системі державної службі зайнятості щодо ЄДРПОУ, Класифікатору професій, навчальних закла­дів, державних установ і організацій тощо, що дає змогу спростити процес обслуговування клієнтів та запровадити єдині технологічні підходи при обслуговуванні клієнтів, розрахунки матеріального забезпечення на випадок безробіття тощо.

6. "Обмін даними", що забезпечує автоматизацію процесів обміну даними з ДПА, ПФУ та ін. установами.

7. "Фільтри", що є уніфікованим загальним модулем для пошуку необхідної інформації по всіх підсистемах.

8. "Організація роботи ЦЗ", що забезпечує автоматизацію процесу диспетчеризації прийому клієнтів ЦЗ, рух Особових справ, ведення реєстру працівників БЦЗ з визначенням їх ролей в ЄІАС та прав доступу до виконання окремих функцій, формування добового наказу, звіту про навантаження на спеціалістів ЦЗ тощо.

9. "Організація роботи ДСЗ", що забезпечує розподіл прав доступу відповідно до рівнів базового, регіонального, державного, уніфікацію ролей спеціалістів і функцій, що вони виконують.

10. "Управління фінансами".

11. "Бухгалтерський облік".

12. "Кадри".

13. "Документообіг та канцелярія".

14. "Адміністрування та взаємодія".

15. "Ведення нормативно-довідкової інформації", що є загальним модулем для всіх перелічених вище.

Підтримка функцій державної служби зайнятості з надання соціальних послуг здійснюється засобами групи підсистем "Соціальні послуги та Фонд" ЄІАС, а саме:

• організація прийому осіб, які звернулися до служби зайнятості;

• надання інформаційних, профорієнтаційних послуг;

• пошук інформації про підходящу роботу;

• організація центрами зайнятості професійного навчання;

• взаємодія з роботодавцями для збору інформації про вакансії, броню­вання робочих місць, формування ФЗДССУВБ, організацію професій­ного навчання;

• підбір кадрів на вільні робочі місця на замовлення роботодавців;

• нарахування та інформаційна підтримка організації всіх видів мате­ріального забезпечення безробітних і фінансування соціальних послуг.

ЄІАС підтримує також функції, виконання яких сприятиме успішному наданню соціальних послуг клієнтам, а саме:

• контроль формування ФЗДССУВБ;

• ведення електронних Паспортів підприємств, організацій, установ;

• формування статистичних та аналітичних звітів;

• організація документообігу, ведення та облік Особових справ безробітних;

• ведення та облік карток надання послуг роботодавцям.

ЄІАС надає центрам зайнятості такі додаткові можливості, які сприяють покращенню якості соціальних послуг та забезпеченню стандар­тів їх надання:

• більш оперативне працевлаштування завдяки автоматизації підбору роботи у загальнодержавній базі даних, в тому числі без присутності клієнта в центрі зайнятості;

• розширення бази даних центру зайнятості про вільні робочі місця за рахунок охоплення вакансій з усіх регіонів України;

• якісніший підбір роботи клієнтам, оскільки забезпечується врахування більш широкого кола вимог роботодавців до працівників та вимог претендентів на роботу;

• збільшення часу спеціалістів центрів зайнятості базового рівня на ефек­тивну взаємодію з клієнтами завдяки здійсненню в автоматичному режимі процесів формування статистичних звітів, нарахування всіх видів матеріального забезпечення безробітних;

• посилення контролю за дотриманням спеціалістами центрів зайнятості вимог чинного законодавства в процесі прийняття рішень щодо клієн­тів ЦЗ, за договірною роботою завдяки використанню затверджених стандартів документів, автоматизації підбору оптимальних рішень з надання статусу безробітного, за визначенням матеріального забезпе­чення і соціальних послуг клієнтам;

• обмеження некомпетентного втручання в процес формування Особо­вих справ клієнтів та інших документів, які відображають діяльність спеціалістів центру зайнятості, зменшення імовірності помилок та зловживань завдяки чіткому розподілу функцій і регламентації доступу фахівців до баз даних.

Розділ 5 Основні види допомоги та послуг центру зайнятості

Зареєстровані безробітні мають право на:

1)безоплатне одержання від територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції:

• послуг з пошуку підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, в тому числі на громадські та інші роботи тимчасового характеру;

  • консультаційних, інформаційних та профорієнтаційних послуг з метою обрання або зміни виду діяльності (професії);

  • інформації про свої права та обов'язки як безробітного;

  • відомостей про себе, які містяться в Єдиній інформаційно-аналітичній системі;

2) матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та цього Закону;

3) збереження права на виплату допомоги по безробіттю на період участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру (тривалістю до 180 днів, зокрема у разі заміщення тимчасово відсутнього працівника) у розмірах, встановлених до укладення ними строкового трудового договору на участь у таких роботах;

4) оскарження, у тому числі до суду, дій або бездіяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, їх посадових осіб, що призвели до порушення прав щодо зайнятості особи.

Професійне навчання безробітних

Професійне навчання безробітних проводиться службою зайнятості з урахуванням вимог ринку праці, перспектив розвитку регіону, в тому числі для зайняття підприємницькою діяльністю, що обумовлюється відповідним договором між особою та регіональним центром зайнятості. Професійне навчання зареєстрованих безробітних визначено ст 35. Закону України "Про зайнятість населення".

Професійне навчання зареєстрованих безробітних - професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації, спрямовані на здобуття та удосконалення професійних знань, умінь та навичок, підвищення конкурентоспроможності на ринку праці, що здійснюються за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Порядок професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації зареєстрованих безробітних затверджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, разом з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки, молоді та спорту та за погодженням з репрезентативними всеукраїнськими об'єднаннями організацій роботодавців відповідно до законодавства про соціальний діалог.

Професійне навчання зареєстрованих безробітних організовується територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, на замовлення роботодавця або для самозайнятості, провадження підприємницької діяльності з урахуванням побажань безробітних і здійснюється у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання.

Для підвищення конкурентоспроможності безробітних на ринку праці, сприяння їх самозайнятості територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, організовують професійне навчання за укрупненими (інтегрованими) робітничими професіями та іншими професіями, що користуються попитом на ринку праці.

Порядок відбору навчальних закладів для організації професійного навчання зареєстрованих безробітних та їх проживання в період навчання за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття затверджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.

Організація професійного навчання безробітних здійснюється територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, на договірних засадах з безробітними, роботодавцями, навчальними закладами в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.

Роботодавці - замовники кадрів беруть участь у визначенні змісту навчання, кваліфікаційній атестації безробітних, надають робочі місця для їх виробничого навчання, виробничої практики або стажування.

За безробітним, який проходить професійне навчання за направленням територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, зберігається виплата допомоги по безробіттю у розмірах і в строки, що встановлені відповідно до законодавства.

Безробітні можуть підтвердити результати неформального професійного навчання за робітничими професіями за направленням територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Додаток 7: «Договір про професійне навчання безробітного»

Ваучер – конкурентноспроможність на ринку праці

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року за № 207 затверджено Порядок видачі ваучерів для підтримання конкурентоспроможності осіб на ринку праці.

Цей Порядок визначає механізм видачі територіальними органами Державної служби зайнятості особам віком старше 45 років, страховий стаж яких становить не менше 15 років, ваучерів для підтримання їх конкурентоспроможності на ринку праці.

Право на одноразове отримання ваучера мають не тільки зареєстровані безробітні, а й працюючі особи до досягнення ними встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” пенсійного віку.

Ваучери не надаються особам, які не мають професійно-технічної або вищої освіти; особам, які проходили протягом останніх п’яти років перепідготовку за рахунок коштів Фонду державного соціального страхування на випадок безробіття; зареєстрованим безробітним, які виявили бажання пройти професійне навчання за направленням служби зайнятості.

На підставі ваучера здійснюються перепідготовка, спеціалізація, підвищення кваліфікації за професіями та спеціальностями згідно з пріоритетними видами економічної діяльності, здобуття освіти на базі вже здобутого освітньо-кваліфікаційного рівня.

Навчання здійснюється професійно-технічними та вищими навчальними закладами, підприємствами, установами та організаціями, які мають ліцензію на провадження діяльності з надання освітніх послуг, свідоцтво про атестацію або сертифікат про акредитацію за затвердженим Кабінетом Міністрів України переліком професій, спеціальностей та напрямів підвищення кваліфікації, для навчання за якими може бути виданий ваучер.

Вартість ваучера встановлюється в межах вартості навчання і не може перевищувати десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом на момент прийняття рішення про його видачу. У разі коли вартість навчання в навчальному закладі перевищує максимальну вартість ваучера, особа або роботодавець можуть здійснити оплату різниці вартості навчання.

Особа може здійснювати вибір професії або спеціальності, напряму підвищення кваліфікації за переліком, зазначеним Порядком, а також форми та місця навчання.

Більш детальну інформацію про порядок отримання ваучера та перелік професій, спеціальностей, за якими можливе навчання з видачею ваучера, можна отримати в міському центрі зайнятості

Одноразова виплата допомоги по безробіттю для організації безробітними підприємницької діяльності

Безробітним, котрим виповнилося 18 років та котрі не можуть бути працевлаштовані за сприяння служби зайнятості протягом одного місяця у зв’язку з відсутністю на ринку праці прийнятної роботи, за їх бажанням допомога з безробіття може виплачуватися одноразово для організації ними підприємницької діяльності.

Одноразова виплата допомоги з безробіття не здійснюється безробітним, котрим допомога з безробіття скорочувалась з підстав, передбачених чинним законодавством та особам, які протягом останніх 24 місяців, що передували початку безробіття, були зареєстровані як суб"єкти підприємницької діяльності

Одноразова виплата допомоги з безробіття здійснюється у розмірі загальної суми допомоги з безробіття, визначеної конкретному безробітному. Якщо безробітний вже отримав частину призначеної допомоги з безробіття, то виплачується її залишок.

Для розгляду питання щодо отримання цієї допомоги безробітний подає до центру зайнятості такі документи:заяву про виплату допомоги з безробіття одноразово для організації підприємницької діяльності;бізнес-план.

Рішення про одноразову виплату допомоги по безробіттю (або відмову у її виплаті) приймається директором центру зайнятості на підставі висновку комісії з питань одноразової виплати допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності (далі - комісія), щодо здатності безробітного до підприємницької діяльності. Висновок комісії надається, виходячи з результатів професійної діагностики безробітного, набутих ним знань з організації підприємницької діяльності та аналізу його бізнес-плану.

Надання консультацій особам з питань організації та провадження підприємницької діяльності

Відповідно до ч. 1 статті 27 Закону України «Про зайнятість населення» для стимулювання самозайнятості населення, підприємницької ініціативи та з метою удосконалення системи інформаційного та консультаційного обслуговування осіб, які звернулися до центрів зайнятості з питань організації та провадження підприємницької діяльності, Міністерством соціальної політики затверджено «Порядок забезпечення надання територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, консультацій особам з питань організації та провадження підприємницької діяльності», який набув чинності 2 квітня 2013 року.

Консультацію, яка полягає у безоплатному наданні інформації з питань організації та провадження підприємницької діяльності, може отримати будь-яка особа, котра звернулася до територіального органу із заявою про надання такої послуги.

До консультацій залучатимуться представники органів державної влади, які за напрямами діяльності сприяють розвитку та підтримці малого та середнього підприємництва.

Індивідуальні консультації надаватимуться відповідальними спеціалістами органів державної влади на особистому прийомі, зокрема і в приміщенні центру зайнятості, в письмовій формі, в телефонному режимі та з використанням електронних засобів.

Консультації надаватимуться з питань:

- законодавства щодо державної реєстрації суб’єктів господарювання;

- ліцензування, патентування та сертифікації підприємницької діяльності;

- податкового законодавства;

- відкриття рахунків у банківських установах;

- пошуку, відбору та найму персоналу, оформлення трудових відносин;

- оформлення документів щодо купівлі (оренди) земельних ділянок, приміщень для провадження підприємницької діяльності;

- отримання банківських кредитів, іншої фінансової допомоги;

- з інших питань, що стосуються організації та провадження підприємницької діяльності.

Консультації надаватимуться з дотриманням вимог Законів України «Про засади запобігання та протидії корупції» та «Про захист персональних даних».

Розділ 6 Порядок надання матеріальної допомоги по безробіттю

Право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Право на допомогу по безробіттю зберігається у разі настання перерви страхового стажу з поважних причин, якщо особа протягом місяця після закінчення цієї перерви зареєструвалась в установленому порядку в державній службі зайнятості як безробітна.

Поважними причинами є:

-навчання у професійно-технічних та вищих навчальних закладах,

клінічній ординатурі, аспірантурі, докторантурі з денною формою

навчання;

- строкова військова служба;

-здійснення догляду непрацюючою працездатною особою за

інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 18 років, а також

за пенсіонером, який за експертним медичним висновком потребує

постійного стороннього догляду;

- інші поважні причини, передбачені законодавством України.

Допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.

Для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію) тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 720 календарних днів.

Застрахованим особам , розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням ( 1266-2001-п ), затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу:

до 2 років - 50 відсотків;

від 2 до 6 років - 55 відсотків;

від 6 до 10 років - 60 відсотків;

понад 10 років - 70 відсотків.

Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру:

перші 90 календарних днів - 100 відсотків;

протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків;

у подальшому - 70 відсотків.

Допомога по безробіттю особам , виплачується у мінімальному розмірі, який встановлюється правлінням Фонду.

Допомога по безробіттю особам, які звільнилися з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин, призначається відповідно до частин першої та другої цієї статті, і

її виплата починається з 91-го календарного дня.

У середньомісячну заробітну плату (дохід) для обчислення допомоги по безробіттю включаються всі види виплат, на які нараховувалися страхові внески, які підтверджуються даними Єдиного державного реєстру застрахованих осіб Пенсійного фонду України.

Допомога по безробіттю не може перевищувати чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом.

Одноразова виплата допомоги по безробіттю для організації безробітним підприємницької діяльності здійснюється у розмірі допомоги по безробіттю, нарахованої відповідно до цієї статті, у розрахунку на рік.

Порядок надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, за погодженням з правлінням Фонду.

Допомога по безробіттю не може бути вищою за середню заробітну плату, що склалася за всіма видами економічної діяльності у відповідній області за минулий місяць, і нижчою за встановлений законодавством розмір.

Розділ 7 Організація роботи центру зайнятості

Відповідно до законодавства кожен громадянин має право звернутися до Державної служби зайнятості та отримати безкоштовно консультацію, відповідну інформацію та сприяння у пошуку роботи.

Реєстрації, перереєстрації або обліку в Державній службі зайнятості підлягають громадяни, які звернулися до центрів зайнятості з метою отримання соціальних послуг.

Реєстрація безробітних, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні проводиться незалежно від зареєстрованого місця проживання чи перебування особи за умови пред’явлення паспорта громадянина України або тимчасового посвідчення громадянина України, облікової картки платника податків (ідентифікаційний код), трудової книжки (цивільно-правового договору чи документа, який підтверджує період зайнятості), диплома або іншого документа про освіту, а в разі потреби також військового квитка.

Відповідно до частини другої статті 43 Закону України «Про зайнятість населення» від 5 липня 2012 р. № 5067-VI статус безробітного надається особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня їх реєстрації у центрах зайнятості. У разі наявності у день подання заяви про надання статусу безробітного пропозиції підходящої роботи особі, за попереднім узгодженням з роботодавцем, видається направлення на працевлаштування. Особа зобов’язана подати протягом семи календарних днів з дня отримання такого направлення територіальному органові письмову відповідь роботодавця про працевлаштування або відмову у працевлаштуванні.

У разі прийняття центром зайнятості рішення про відмову у наданні статусу безробітного особа може повторно подати заяву про надання статусу не раніше ніж через сім календарних днів з дня прийняття такого рішення.

Особа під час реєстрації ознайомлюється з правами та обов’язками зареєстрованого безробітного.

Зареєстровані безробітні зобов’язані відвідувати територіальний орган в якому вони зареєстровані у визначений і погоджений з ними час з паспортом чи іншим документом, що посвідчує особу, та трудовою книжкою, дотримуватись письмових індивідуальних рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню. У разі зміни даних, що впливають на підбір підходящої роботи, або підстав для виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття зареєстрований безробітний подає відповідні документи.

Постановою Кабінету Міністрів від 20.03.2013 р. № 198 затверджено Порядок реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу.

Якщо громадянин не має паспорта або він поданий до органу внутрішніх справ для оформлення чи переоформлення, може бути пред'явлена довідка про реєстрацію місця проживання, видана житлово-експлуатаційною організацією або органом внутрішніх справ, а також свідоцтво про народження (для осіб, які не досягли 16 років).

Особа, яка втратила трудову книжку, подає дублікат трудової книжки чи довідку архівної установи про прийняття та звільнення з роботи або цивільно-правовий договір чи документ, який підтверджує період зайнятості такої особи.

Інвалід, який не досяг встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або державну соціальну допомогу відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам” та “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам”, пред’являє пенсійне посвідчення або посвідчення особи, яка отримує відповідну державну соціальну допомогу, і подає довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією та індивідуальну програму реабілітації інваліда.

Іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, визнані в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, яким надано в Україні притулок чи тимчасовий захист, а також ті, що одержали дозвіл на імміграцію, подають посвідку на постійне проживання або посвідчення біженця або особи, яка потребує додаткового захисту або якій надано тимчасовий захист.

Особи, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби, пред’являють паспорт з відповідною відміткою.

Окремі категорії громадян додатково пред'являють наступні документи:

1) випускники вищих навчальних закладів, які навчалися за державним замовленням і звернулися до центру зайнятості протягом одного року з дня закінчення навчання, — направлення на роботу, довідку про надання можливості самостійного працевлаштування, а ті, що навчалися на контрактній основі і звернулися до територіального органу протягом одного року з дня закінчення навчання, — довідку навчального закладу про підтвердження форми навчання.

2) члени особистого селянського господарства, які протягом 12 календарних місяців, що передували дню реєстрації у територіальному органі, перебували у трудових відносинах або займалися іншим видом діяльності згідно із частиною першою статті 4 Закону України “Про зайнятість населення” менш як шість місяців (крім осіб, які закінчили або припинили навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилися із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби та вперше приймаються на роботу), — довідку про припинення ведення особистого селянського господарства або вихід з такого господарства, видану сільською, селищною або міською радою за місцезнаходженням земельної ділянки;

3) військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, внутрішніх військ МВС, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, утворених відповідно до законів, Держприкордонслужби, СБУ, Держспецтрансслужби, особами рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також особовим складом воєнізованих аварійно-рятувальних служб, утворених відповідно до законодавства на постійній основі, які звільнені із служби за станом здоров’я, у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів без права на пенсію, - військовий квиток, в якому зазначена дата взяття їх на облік у військовому комісаріаті відповідно до законодавства.

4) один з батьків, що має на утриманні дитину віком до шести років, - свідоцтво про народження дитини;

5) один з батьків, що виховує без одного з подружжя дитину віком до 14 років або дитину – інваліда, - довідку структурного підрозділу місцевої держадміністрації з питань соціального захисту населення про підтвердження факту виховання без одного з подружжя дитини віком до14 років або дитини-інваліда, свідоцтво про народження дитини або посвідчення дитини-інваліда (у разі наявності);

6) один з батьків або особа, яка їх замінює, що має на утриманні без одного з подружжя інваліда з дитинства (незалежно від віку) та/або інваліда I групи (незалежно від причини інвалідності), — довідку структурного підрозділу місцевої держадміністрації з питань соціального захисту населення про підтвердження факту утримання без одного з подружжя інваліда з дитинства (незалежно від віку) та/або інваліда I групи (незалежно від причини інвалідності) та неотримання компенсації та/або надбавки відповідно до законодавства;

7) особа, яка замінює батьків і має на утриманні дитину віком до шести років, — рішення суду або розпорядження органів опіки та піклування про встановлення опіки чи піклування над такою дитиною;

8) особа, яка замінює батьків і без одного з подружжя виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, — рішення суду або розпорядження органів опіки та піклування про встановлення опіки чи піклування над такою дитиною, довідку структурного підрозділу місцевої держадміністрації з питань соціального захисту населення про підтвердження факту виховання без одного з подружжя дитини віком до 14 років або дитини-інваліда та посвідчення дитини-інваліда (у разі наявності);

9) дитина-сирота або дитина, позбавлена батьківського піклування, — довідку органів опіки та піклування про її належність до категорії дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування;

10) особа, яка звільнена після відбування покарання або примусового лікування, за умови відсутності будь-якого виду зайнятості з дати звільнення до дати реєстрації у центрі зайнятості — відповідну довідку установи, в якій така особа відбувала покарання або проходила примусове лікування;

11) особа, якій виповнилося 15 років та яка за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, може, як виняток, прийматися на роботу, — заяву одного з батьків або особи, яка їх замінює, про згоду на працевлаштування такої особи, свідоцтво про народження чи рішення суду або розпорядження органів опіки та піклування про встановлення опіки чи піклування.

Особи, які закінчили або припинили навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилися із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби та вперше приймаються на роботу, з метою реалізації права на додаткові гарантії повинні зареєструватися у центрі зайнятості протягом шести місяців з дня закінчення або припинення навчання чи звільнення із служби.

Додаток 8: «Персональна справа безробітного»

Розділ 8 Недаржавні організації в сфері зайнятості

1. Недержавні посередники (далі посередники) мають право:

- надавати платні послуги, пов’язані з професійною орієнтацією населення;

надавати платні послуги у підборі працівників згідно з заявками роботодавців;

надавати платні послуги з пошуку вакантних робочих місць для тих хто пропонує свою працю в Україні та за кордоном;

Вказані послуги надаються посередником лише на підставі дозволу (ліцензії), який видається Державним центром зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України відповідно до законодавства. Ліцензія видається за умови наявності у посередника персоналу, який має відповідний рівень освіти та кваліфікації.

Недержавні агентства зайнятості не мають права отримувати плату за реєстрацію осіб, що шукають роботу, та реєстрацію роботодавців, що шукають працівників.

2. Посередники зобов’язані:

не надавати неправдиву інформацію, зокрема недобросовісну рекламу, в тому числі рекламу про неіснуючі робочі місця;

не наймати або не працевлаштовувати осіб для робіт, пов’язаних з неприйнятним ризиком чи небезпекою, або для робіт, де працівники можуть стати жертвами зловживань чи дискримінації будь–якого виду;

не допускати у своїй діяльності шахрайських операцій і зловживань та дій, що не належпть до їх основної діяльності або перешкоджають законним, справедливим та ефективним методам кадрового відбору;

співпрацювати на умовах добровільності та відкритості з державними організаціями та організаціями соціальних партнерів з метою сприяння продуктивній зайнятості;

надавати інформацію про динаміку вакантних робочих місць та їх заповнення органам державної статистики, і про обсяги задоволення потреб у робочих місцях та у працевлаштуванні – відповідно роботодавцям та безробітним.

Опрацьовувати особисті дані (паспортні, про склад сім’ї, про попередню зайнятість тощо) тих, хто потребує працевлаштування, забезпечуючи їх конфіденційність згідно з законодавством України.

Невиконання зазначених обов’язків може бути підставою для позбавлення дозволу (ліцензії) на здійснення діяльності недержавною агенцією зайнятості Державним центром зайнятості населення Міністерства праці та соціальної політики України, а також притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності відповідно до законодавства України.

В даний час недержавних підприємств в Ріпкинському районі не існує.Тобто надання допомоги здійснюється тільки за рахунок Центру зайнятості,який здійснює свою діяльність в напрямках: працевлаштування,професійну підготовку та перепідготовку,видавати ваучери,влаштовувати на громадські роботи та допомогу у організації власної підприємницької діяльності.

1