Самостійна робота № 3

1. Прочитайте виразно вірш. Визначте основну думку тек­сту, перекажіть своїми словами. Спишіть, розкриваючи дужки. Поясніть написання не з різними частинами мови.

Недо—вічний (не)дороба,

(не)доводько до кінця.

Все йому (не) (до)вподоби,

все йому (не) (до)лиця.

«(Не)займай»—(не)дочуває,

«поможи»—(не)добачає.

(Не)доївши хліба-страв,

(не)довзувшись,—геть подався...

Ох, і в кого він удався—

я і сам ще (не)добрав.

З ним і в школі теж морока:

(Не)додума, (не)довтне,

(не)довисидить уроку...

(Не)додому йде по зміні,

(не)до книжки—на пусте...

(Не)доходить до хлопчини,

що (не)доуком росте.

Д. Куровський

2. У поданих реченнях знайдіть мовленнєві помилки, пов'язані з неправильним вживанням слів. Доберіть необхідні слова, обґрунтувавши свою відповідь (користуйтесь книгою: Чак Є.Д.Чи правильно ми говоримо? К.: Освіта, 1997). Які лексичні явища (паронімія, синонімія, омоніми тощо) пояснюють причини зазначених помилок?

Творче завдання: поясніть будь-який вислів (5-6 речень), обравши нестандартну ситуацію.

• Справжній рицар ніколи не робить добро заради вигоди.

• Серед подвижників видатних полководців багато імен за­лишилося невідомими.

• Моє уявлення змальовує вулиці стародавнього міста.

• Загамувавши подих, ми слухали незвичайний голос співця.

• У старих знайомих нарешті з'явився привид для зустрічі.

• Він пересувався скоро, опираючисьна міцну парасольку.

3. Прочитайте виразно вірш «РІДНА МОВА». Які фонетичні особливості української мови описує автор? Яку роль у цьому відіграють виражальні засоби художнього мовлення? Визначте всі художні засоби.

РІДНА МОВА

0 мово рідна! В рідній хаті,

як джерело із глибини,

в голодні дні, у дні багаті,

і на вогнях, і при багатті –

ти від колиски до труни!..

Хоч не чужою чужиною

чужі були і є мені,

немов луною голосною

твої лунають голосні!..

Озвуться чистими тонами

їм приголосних сто рядів—

басами і напівбасами

м’які, сонорні і тверді!..

Не посоромить ні на йоту

йотованих співзвуччя плин

пісень великого народу

з країни сонця і калин!..

Лише у пору листопаду

Шумлять шумні та й у журбі...

Моя заступнице й порадо,

безсмертя суджене тобі,

бо ти—як мати в рідній хаті,

як джерело із глибини,

в голодні дні, у дні багаті

і на вогні і при багатті,

ти— від колиски до труни!..

В. Підпалий

4.Спишіть текст, вставте пропущені розділові знаки. Доведіть учневі Кіндратику, що без знання граматичних норм неможливо висловити будь-яку думку.

Граматика

На братика Кіндратика розгнівалась граматика.

Погані в нього справи (не)знав Кіндратик правил.

Та ще й сказав усім товаришам своїм

Люблю я математику і (не) люблю граматику!

І ось Кіндрат ледачий рішати став задачу.

Він розв'язати вміє і першу й другу дію.

Та як же інтересно це написать словесно?..

(Не)вміє він писати ні речень будувати

і зовсім (не)відомо куди поставить коми?..

(Не)знаючи граматики (не)втнеш і математики!

Г. Бойко

Самостійна робота № 4

1.Перекладіть текст із підручника Б.Головіна про багатство та різноманітність поетичного стилю О.Пушкіна. Ознайомтесь з перекладом однієї з пушкінських поезій, виконаним видатним майстром українського перекладу Борисом Теном. Як за допомогою барв українського слова перекладач передав настрій геніального поета? Які виражальні засоби художнього мовлення (тропи) при цьому використав перекладач?

Художественная речь Пушкина богата и разнообразна. «Словарь языка А.Пушкина» включает 21290 разных слов—с де­сятками тысяч неодинаковых значений. Активний запас слов современного образованного человека примерно вдвое меньше пушкинского. Разве только одно это сопоставление не показательно? Но оно только начинает, а не завершает объективную оценку богатства и разнообразия речи Пушкина.

Вспомним: «Разум неистощим в соображении понятий, как язык неистощим в соединении слов». Соединения слов и связанные с ними значення и их варианты, найденные, созданные Пушкиным, оказались настолько живыми, точными, яркими, многоликими, так обогатили художественную речь первой по­ловины XIX в., что даже современники поэта признали за ним совершенно особое место в поэтическом речетворчестве, а потомки поэта назвали его основоположником современного русского литературного языка.

На холмах Грузни лежит ночная мгла

Шумит Арагва предо мною.

Мне грустно и легко; печаль моя светла;

Печаль моя полна тобою,

Тобой, одной тобой... Унынья моего

Ничто не мучит, не тревожит,

И сердце вновь горит и любит—оттого,

Что не любить оно не может.

А.Пушкин

На гори Грузії лягає ночі мла,

Шумить Арагва бистрохвила.

І сумно й легко так,—мій смуток облягла

Мій світлий смуток полонила

Лиш ти, лиш ти одна... І ту журбу мені

Ніщо не владне зворушити.

І любить серце знов, палаючи в огні ,—

Воно не може не любити.

Борис Тен

2. Прочитайте текст. Уважно проаналізуйте, взявши за основу фактори, за якими визначають багатство мовлення носія, особливості стилю одного з Ваших улюблених письменників. Чи погоджуєтеся Ви з показником читабельності, яким корис­туються в США?

Вчені встановили фактори, що характеризують стиль ок­ремих авторів чи промовців. Передусім це обсяг словникового запасу. Адже відомо, що мова людини, яка має більший слов­никовий запас, розмаїтіша й багатша, ніж мова того, хто оперує меншою кількістю слів.

Для підрахунку словесної розмаїтості були складені спе­ціальні формули. За допомогою однієї з них виявляється найчас­тіше вживане слово і вимірюється віддаленість між першим і другим випадками його використання. Дану відстань виражають кількістю слів, що знаходяться між першим і другим випадками. За другою формулою кількість ужитих слів ділиться на кількість слів мови. Наприклад, у газетній мові було нараховано всього 44000 слів, а в одному з газетних текстів—6000. Отже, індекс становить 0,136(6000:44000).

Ще одним фактором, який характеризує мову окремої лю­дини, є довжина речень, що виражається загальною кількістю складів у них. Зрозуміло, що цей фактор має значення насам­перед у письмовій мові. Вчені США провели такий дослід. Вони підрахували, що в одному американському журналі, наприклад, кількість складів у реченні становить пересічно 13. У діалогах театральних вистав на один прикметник припадає дев'ять інших частин мови. Натомість у науковому тексті цей показник ста­новить лише 1:3. У романах на один прикметник припадають три дієслова.

На основі цих показників деякі психологи роблять виснов­ки про емоційну врівноваженість дітей. Емоційно неврівноважені діти вживають, як правило, більше дієслів (за допомогою яких завжди виражається дія або діяльність), ніж прикметників (які частіше вживаються при описуванні).

В англійській мові, аналізуючи стиль, до уваги беруть не тільки кількість слів у реченні, а й кількість довгих слів, що ма­ють більше трьох складів. Показник читабельності, яким кори­стуються, наприклад, у США, оснований на двох факторах: чим довші речення і чим більше довгих слів вони мають у своєму складі, тим важче читати текст. Інший ПОКА3НИК читабельності (показник Флеша) включає ще й третій фактор—кількість осо­бових займенників.

Люди найбільше люблять читати або слухати про інших людей. Тому газетна стаття, в якій подаються спогади очевидця або «інтерв'ю з визначною особою», викличе, звичайно, більшу зацікавленість, ніж та сама інформація, викладена безособово. В показнику Флеша до уваги береться кількість особових за­йменників на сто слів тексту і середня кількість особових ре­чень на сто речень тексту. Під особовими реченнями розумі­ють речення, що вводяться за допомогою лапок, запитання чи­тачів, відгуки тощо.

Важливо запам'ятати, що мова стає цікавішою, якщо наво­дити приклади зі свого власного життя або з життя інших людей. Менш цікавими є зображення та описи неживих предметів, де немає ніякої дії. Так само мало зацікавлять слухача теоре­тичні міркування та зауваження, виражені абстрактними понят­тями, без зв'язку з практикою життя.

І. Томан

3. Прочитайте текст, визначте його основну думку. Ви­пишіть ті народні вислови, які Вам найбільше припали до впо­доби. Допишіть почуті Вами від рідних, знайомих, земляків на­родні фразеологізми.