9.6. Волочіння

Волочіння – це процес ОМТ, при якому метал протягується через отвір спеціального інструменту – волоку (фільєру). В результаті процесу волочіння заготовка обжимається, тобто змінює профіль та розміри поперечного перерізу і збільшується в довжину. Волочіння проводиться через одну або декілька волок. Коефіцієнт витяжки за один прохід складає 1,2 – 1,6 при обжиму на 16 – 40%.

Волочінням виготовляють дріт діаметром від декількох міліметрів до 10 мм і більше, труби різних діаметрів, а також точні фасонні профільні вироби різного призначення.

Вироби, які вироблені волочінням, мають велику точність і чистоту поверхні. При волочінні завдяки наклепу значно підвищуються механічні властивості металу.

Волоки виготовляються з сталі У8, УІ2, ХІ2М, твердих сплавів ВК2, ВКЗ, а для отримання тонкого дроту (менше 0,3 мм) – з алмазу.

Волочіння може відбуватись в холодному і гарячому стані із значним змащенням. Вироби з алюмінію, міді та їх сплавів, сталі волочать при кімнатній температурі з проміжними відпалами для зняття наклепу. Крихкі метали (молібден, вольфрам та ін.) обробляють в гарячому стані в захисній атмосфері або у вакуумі.

Для зниження зусиль при волочінні останнім часом застосовують ультразвук.

Волочіння відбувається на волочільних станах, які складаються з волоки та тягнучих пристроїв. Волочильні стани в залежності від принципу роботи тягнучого пристрою можуть бути двох видів: з прямолінійним рухом металу і з намотуванням на барабан. Стани з прямолінійним рухом оброблюваної заготовки застосовують для волочіння або калібрування прутків, труб та інших виробів. До них належать ланцюгові та рейкові волочільні стани. Стани з намотуванням на барабан застосовують при виготовленні дроту, спеціальних профілів та тонких труб.

Прямолінійні стани можуть бути одно- і багатопоточні (до 5 виробів одночасно). На барабанних станах здійснюється процес як однократного, так і багатократного волочіння. Стани для багатократного волочіння мають від 6 до 20 – 30 волок і призначені для отримання тонких і ультратонких профілів.

Література

1. Алаи С. И. и др. Технология конструкционных материалов. – М.: Просвещение, 1986. – 302 с.

2. Кузьмин Б. А. и др. Металлургия, металловедение и конструкционные материалы. – М.: Высшая школа, 1977. – 304 с.

3. Онищенко В. И. и др. Технология металлов и конструкционных материалов. – М.: Агропромиздат, 1991. – 479 с.

4. Технология конструкционных материалов / Под ред. А. М. Дольского. – М.: Машиностроение, 1985. – 448 с.

5. Технология конструкционных материалов / Под ред. Г. А. Прейса. – К.: Вища школа, 1991. – 390 с.

Питання для самостійної роботи

1. Як відбувається деформація ковзання у металів?

2. У яких металах деформація відбувається двойникуванням?

3. Яка різниця між прокатними станами блюмінгами та слябінгами?

4. Для виготовлення яких деталей чи заготовок використовується пресування?

5. Яка різниця між ручною та механічною ковкою металів?

6. Які нові способи ОМТ використовуються в машинобудуванні?