Загальнопедагогічні погляди я.А.Коменського

Мета виховання:

Кінцевою метою людини є вічне блаженство у злитті з Богом. Мета виховання полягає у сприянні досягненню величного кінця шляхом реалізації людиною свого призначення у цьому світі.

Мета виховання – зробити людину такою, що: „1) знає всі речі, 2) є володарем речей і самого себе, 3) себе і все виводить з Бога, джерела всіх речей”, 4) має здорове тіло. Наслідком виховання повинні стати: знання, доброчинність, благочестя.

Чинники формування особистості

Виховання	Спадковість	Середовище
Людина є істотою найбільш лагідною і божественною, якщо вона приборкана істинним вихованням. Якщо ж її не виховувати, або давати їй хибне виховання, то вона буде найбільш дикою твариною з усіх, кого породила земля”.	„Людина народжується здібною до розуміння речей, до доброчинності, безмежної любові до Бога і коріння всіх цих трьох здібностей існують у неї так же безумовно, як і коріння у кожного дерева”.	„Є приклади того, як деякі люди, що були викрадені у дитинстві дикими тваринами і виросли серед них, знали не більше тварин”.

Природовідповідність -методологічний принцип педагогічної системи.

Природовідповідність — відповідність виховання природі і тим закономірностям, що існую у ній незалежно від нас. Оскільки людина є частиною природи (мікрокосмом у макрокосмі), то мова йде, передусім, про відповідність природі у широкому розумінні.

1. Оптимістичний погляд на природу дитини як предмет виховання, впевненість у можливості навчити та виховати кожну дитину.

1. Ідея діяльного, активного характеру пізнання, потреба в якому має природний характер.

2. Взаємозумовленість та взаємозалежність мети освіти, змісту та методів навчання.

3. Необхідність раннього початку виховання.

4. Ідея компенсації за допомогою навчання і виховання природних недоліків людини.

5. Визначення та урахування типів пізнавальних здібностей та психічних властивостей дитини.

6. Побудова вікової періодизації психічного розвитку дитини.

2. Механістичні аналогії природи дитини з природою зовнішнього світу з метою обґрунтування педагогічних дій.

7. Містико-телеологічне пояснення багатьох психічних явищ.

Принцип народності виховання

1. Виховання та освіта цілісно та гармонійно розвиненої високоморальної людини-патріота своєї батьківщини, здатної віддати життя за її незалежність, за встановлення на землі миру, співробітництва між народами.

2. Загальний та обов’язковий характер освіти.

3. Школа повинна бути „майстернею мудрості”, тобто надавати знання, необхідні для матеріального і духовного життя людини.

4. Школа повинна бути „майстернею працелюбності”, тобто готувати до життя та праці.

5. Школа повинна бути „майстернею гуманності”, тобто її головною спрямованістю повинно бути виховання „людини в людині”

6. Навчання рідною мовою повинно складати основу шкільної освіти.

Дидактична система я.А.Коменського Вчення про школу Головні принципи організації шкільної системи:

1. Освіту повинно отримати все юнацтво за виключенням хіба що тих, кому Бог відмовив у розумі.

2. Юнацтво повинно навчатися всьому тому, що може зробити людину мудрою, доброчинною, благочестивою.

3. Як підготовка до життя освіта повинна бути завершена до вступу у зрілість.

4. Освіта повинна відбуватися легко і м’яко, наче сама собою, без побоїв і суворості або будь-якого примусу...

5. Юнацтво повинно отримати освіту не химерну, а істинну, не поверхову, а ґрунтовну...

Структура шкільної системи
Для дитинства (від народження-6 років)	Школою є	Материнське піклування (школа)
Для отроцтва (6-12 років)		Елементарна (народна, рідної мови) школа
Для юнацтва (12-18 років)		Латинська школа (гімназія)
Для зрілості (18-24 років)		Академія і подорожі