3. Принцип побудови державних геодезичних мереж.

1 Загальні положення

Основні положення побудови Державної геодезичної мережі України (далі - Основні положення) встановлюють загальні вимоги та принципи побудови Державної геодезичної мережі України (далі - ДГМ) і моніторингу її пунктів.

Ці Основні положення передбачають побудову ДГМ із застосуванням сучасних глобальних навігаційних супутникових систем (далі - ГНСС), строгих математичних методів оброблення даних та інформаційних технологій, а також допускають використання традиційних геодезичних методів.

Вимоги цих Основних положень є обов’язковими для використання у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності усіма державними органами і суб’єктами підприємницької діяльності незалежно від форм власності й підпорядкування.

3 Побудова та розвиток ДГМ

3.1 Державна геодезична мережа України – це мережа геодезичних пунктів, рівномірно розміщених на території держави, що забезпечує поширення координат, висот та прискорення вільного падіння і є вихідною для створення інших мереж.

ДГМ закріплена на місцевості геодезичними, гравіметричними пунктами та нівелірними реперами, що забезпечують схоронність і стійкість у плані й по висоті протягом тривалого часу, положення яких визначено в установлених системах координат і висот.

Типи центрів геодезичних, гравіметричних пунктів та нівелірних реперів вибираються з урахуванням фізико-географічних умов району робіт, глибини промерзання ґрунтів, гідрогеологічного режиму та інших особливостей місцевості.

3.2 ДГМ призначена для вирішення загальнодержавних, оборонних, науково-дослідних та інших завдань:

розповсюдження єдиної державної системи координат і висот на всю територію держави;

поширення єдиної системи гравіметричних вимірювань на території держави;

вивчення фігури і гравітаційного поля Землі та їх змін у часі;

дослідження геодинамічних явищ та сучасних вертикальних рухів земної поверхні;

вивчення зон деформацій земної поверхні для уточнення карт загального та локального сейсмічного районування;

дослідження рухів полюсів та нерівномірності обертання Землі;

геодезичного забезпечення картографування території країни, у тому числі акваторій морів та внутрішніх водойм;

геодезичного забезпечення виконання кадастрових зйомок та ведення державних кадастрів;

забезпечення функціонування національної інфраструктури геопросторових даних;

геодезичного забезпечення вивчення природних ресурсів та моніторингу навколишнього середовища;

постачання вихідних геодезичних даних для засобів наземної, морської та аерокосмічної навігації;

метрологічного забезпечення високоточних технічних засобів визначення місцеположення та орієнтування.

3.3 Побудову та підтримку в належному стані ДГМ забезпечує спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з топографо-геодезичної і картографічної діяльності у взаємодії з Міністерством оборони України шляхом здійснення комплексу наукових, виробничих, матеріально-технічних та фінансових заходів відповідно до нормативно-технічної документації в сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності.

3.4 Науково-технічний та виробничий цикли побудови ДГМ складається з таких основних видів робіт:

проектування мережі;

рекогностування і побудова пунктів;

вимірювання елементів мережі;

математичне оброблення результатів вимірювань;

складання каталогів пунктів ДГМ;

ведення банку геодезичних даних;

моніторинг ДГМ.

3.5 Проектування геодезичних мереж виконують з урахуванням усіх раніше виконаних робіт.

Місця побудови геодезичних пунктів обираються так, щоб забезпечувалось тривале і надійне збереження та стійкість їх центрів у плані й за висотою і щоб їх було зручно використовувати в практичній діяльності.

3.6 Середня щільність ДГМ має бути не менше одного пункту на 30 км2. Подальше збільшення щільності пунктів ДГМ обґрунтовується розрахунками, виходячи з конкретних завдань топографо-геодезичного забезпечення території.

Для геодезичного забезпечення топографічної зйомки встановлюються такі норми щільності пунктів та реперів ДГМ:

для знімань у масштабі 1:25 000 та 1:10 000 – 1 пункт на 30 км2 і 1 репер на трапецію масштабу 1:10 000;

для знімань у масштабі 1: 5 000 – 1 пункт на 20-30 км2 і 1 репер на 10-15 км2;

для знімань у масштабі 1: 2 000 і більше – 1 пункт на 5-15 км2 та 1 репер на 5-7 км2.

Для топографічної та кадастрової зйомки в масштабі 1:2 000 і більше на доповнення до пунктів ДГМ визначаються пункти геодезичних мереж згущення та знімальних геодезичних мереж.

У разі використання супутникових геодезичних методів для визначення пунктів знімальних мереж можливе обґрунтоване зменшення щільності пунктів ДГМ.

3.7 Розвиток ДГМ здійснюється з метою приведення існуючої мережі до однорідної за точністю і достатньої за щільністю пунктів та виконується на тих ділянках, де на основі обстеження пунктів і результатів математичного оброблення мереж встановлено, що:

точність раніше виконаних спостережень або вирівняних елементів мережі нижча, ніж це передбачено цими Основними положеннями;

центри геодезичних пунктів втрачені або щільність пунктів геодезичної мережі недостатня для даної території;

величини деформації земної поверхні внаслідок дії сейсмотектонічних і техногенних явищ перевищують точність визначення пунктів мережі.

3.8 Розвиток геодезичних мереж у районах землетрусів з магнітудою п’ять балів і більше здійснюється в найкоротші терміни. У вугільних басейнах і в районах інтенсивного добування руд, газу, нафти й інших підземних робіт потреба в модернізації ДГМ обґрунтовується маркшейдерськими даними.

3.9 Подальша побудова та моніторинг ДГМ здійснюються на основі розвитку мережі постійно діючих станцій спостережень глобальних навігаційних супутникових систем з використанням супутникових геодезичних спостережень.

3.10 ДГМ є надбанням України і перебуває під охороною держави.

4. Полігонометрію класифікують за такими трьома ознаками:

I.Призначення;

II.Точність;

III.Спосіб вимірювання ліній.

Схеми класифікації полігонометрії

Полігонометрія
Призначення	Державні мережі		Локальні мережі згущення
Точність	Полігонометрія 2 класу	Полігоном. 3 кл	Полігоном 4 кл	Полігоном. 1 і 2 розряду
Спосіб вимірювання	полігонометрія
	травесна		Віддалемірна 1,2,3,4,5,6

1-світловідцалемірна ;

2-радіовідцалемірна ;

3-оптичновіддалемірна ;

4-паралактична;

5-віддалсмірнобазисна ;

6-інш івиди.

Під траверсною полігонометрією розуміют ьтаку, уякій прилади для вимірювання довжин безпосередньо вкладають в створі лінії, що вимі-рюється. Такими приладами в полігонометрії є підвісні мірні дроти та рулетки. Увіддалемірній полігонометрії прилади для вимірювання довжин безпосередньо в створі ліній не вкладають.

Білет 8

1. Координати точок земної поверхні можна визначити астрономічними і супутниковими методами. Супутникова система GPS забезпечує високу точність автономного визначення

координат пунктів при мінімальному часі спостережень.

Для визначення координат геодезичних пунктів застосовують такі методи GPS -знімання :

-статичний ( статичне знімання ) ;

-кінематичний ( кінематичне знімання );

-псевдокінематичний ( статичний переривчатий ).

Вибір методу знімання залежить від вимог до точності визначення пунктів.

Основні вимоги до побудови планових мереж згущення методом GPS

Частота	Довжина бази, км	Кількість супутників	Тривалість сесії, хв.	Точність визначення, мм.
Статистичне знімання
Одна	1	4	30	5-10
		5	15
	5	4	60
		5	30
	10	4	90
		5	60
	30	4	120
		5	90
Кінематичне знімання
одна	3	5	0.1	10
дві	100	5	0.1	3

2. Під час спостереження будь-якого предмета очі займають таке положення, в якому їх головні оптичні осі перетинаються в точці розміщування предмета, що утворюється цими осями, називається паралактичним кутом.

3.Астрономо-геодезична мережа 1 класу (АГМ-1) будується у вигляді однорідної за точністю просторової геодезичної мережі, яка складається з системи рівномірно розміщених геодезичних пунктів, віддалених один від одного на 50-150 кілометрів.

АГМ-1 є геодезичною основою для побудови нових геодезичних мереж і забезпечення подальшого підвищення точності існуючої ДГМ з використанням методів супутникової геодезії.

Частина пунктів АГМ-1 являє собою постійно діючі станції GPS - спостережень та астрономо-геодезичні обсерваторії, на яких виконується комплекс супутникових астрономо-геодезичних, гравіметричних та геофізичних спостережень, що забезпечують безперервне відтворення загальноземної геодезичної системи координат та редукування результатів спостережень і координатних визначень на єдину епоху з урахуванням релятивістських ефектів, припливних та інших рухів земної кори.

Решта пунктів АГМ-1 - це фундаментально закріплені на місцевості пункти, положення яких періодично визначається в рамках довгострокової програми функціонування ДГМ.

Система координат, яка задається пунктами АГМ-1, узгоджується на адекватному рівні точності з фундаментальними астрономічними (небесними) системами координат і надійно зв'язана з аналогічними пунктами різних держав у рамках узгоджених наукових проектів міжнародного співробітництва.

Просторове положення пунктів АГМ-1 визначається методами супутникової геодезії в загальноземній системі координат з відносною помилкою Др/р = 1:10(8) (де Др - середньоквадратична помилка визначення геоцентричного радіуса р пункту).

Кожний пункт АГМ-1 повинен бути зв'язаний GPS-вимірюваннями не менш як з трьома суміжними пунктами мережі.

Пункти АГМ-1 повинні бути вставлені в мережу високоточного нівелювання, що дозволяє визначати перевищення нормальних висот між суміжними пунктами АГМ-1 з середньоквадратичними помилками не більше 0.05 метра.

На кожному пункті АГМ-1 виконуються і періодично повторюються визначення відхилень вискових ліній з середньоквадратичною помилкою 0,5".

Кількість пунктів АГМ-1 та їх розташування визначається програмою побудови ДГМ.