- •Кафедра економічної кібернетики та інформатики
- •Курсова робота
- •З дисципліни «Економічна кібернетика»
- •На тему: «Моделювання оцінки конкурентоспроможності регіону»
- •Чернігів, чдіеу 2013 Рецензія
- •1.Теоретичні аспекти дослідження конкурентоспроможності регіону як основа формування стратегії його економічного розвитку
- •1.1 Економічні підходи до змісту конкурентоспроможності регіону
- •1.2. Методичні аспекти оцінки конкурентоспроможності регіону
- •1.3 Теоретико - методичні засади формування системи моніторингу конкурентоспроможності регіону
- •Систематизація основних підходів, мотодів та показників оцінки конкурентоздатності регіонів
- •2.1. Аналіз сучасних тенденцій розвитку Чернігівської області
- •Соціально – економічний стан Чернігівської області у 2010-2012рр. За даними Головного управління статистики у Чернігівській області
- •Валовий регіональний продукт Чернігівського регіону
- •2.2.Оцінка і виявлення конкурентних переваг Чернігівського регіону
- •2.3 Оцінка конкурентоспроможності регіону.
- •Показники конкурентоспроможності Чернігівського регіону
- •Часткові коефіцієнти для стимуляторів та дестимуляторів розраховані за різними методами
- •Розмір інтервалів часткових коефіцієнтів
- •3.1 Удосконалення методичних підходів щодо оцінки конкурентоспроможності регіону.
- •Показники по Чернігівській області за 2010-2012рр.
Розмір інтервалів часткових коефіцієнтів
показник |
r |
Індекс обсягу сільського господарства |
40,3 |
сальдо |
-19709,2 |
Оборот внутрішньої торгівлі |
1758,2 |
Індекс споживчих цін |
10,7 |
Середньомісячна заробітна плата |
603 |
Капітальні інвестиції |
894,6 |
Крім визначення рівня конкурентоспроможності регіонів за інтервалами інтегрального коефіцієнта можна зустріти інший спосіб інтерпретації результатів оцінки - шляхом побудови матриць.
Згідно методики оцінки конкурентоспроможності регіону Л. І. Ушвицького, В. М. Парахіної результатом оцінки є не один інтегральний показник, а три:
показники наявності та ефективності використання ресурсів регіону;
показники життєвого рівня населення регіону;
показники інвестиційної привабливості регіону.
Для характеристики конкурентного положення регіону автори пропонують побудову трьох матриць:
- „ рівень ефективності використання ресурсів - рівень життя ”;
- „ рівень інвестиційної привабливості - ефективності використання ресурсів ”;
- „ рівень інвестиційної привабливості - рівень життя ”.
При зведенні трьох інтегральних показників за рівнем оцінки (низька або висока) автори виділяють 8 груп можливого розвитку регіону залежно від поєднання використання ресурсів, життєвого рівня населення та інвестиційної привабливості регіону.
Використання матриць для інтерпретації результатів оцінки конкурентоспроможності регіонів доповнює оцінку на основі інтегрального показника і дає змогу детальніше описати реальний стан регіону та перспективи його розвитку. Метою оцінки конкурентоспроможності регіону є отримання даних для подальшого вибору політики підвищення конкурентоспроможності, що зумовлює необхідність комплексної оцінки конкурентоспроможності не лише за кожен рік, а й за довший період. Адже фактори і результати конкурентоспроможності мають довгострокову дію, яку неможливо обмежити одним роком.
Тому кінцевим етапом оцінки конкурентоспроможності регіону повинен бути її аналіз за період 3-5 років. З цією метою пропонуємо визначати два коефіцієнти:
- середнє арифметичне значення інтегральних коефіцієнтів кожного різновиду та конкурентоспроможності в цілому за 5 років;
- динаміка зміни інтегральних коефіцієнтів (різниця між значенням у першому та останньому роках аналізованого періоду).
Зазначені коефіцієнти необхідно розділити на три інтервали за формулою (6) - „високий”, „середній”, „низький” рівні конкурентоспроможності та „зростання”, „незначна зміна”, „зменшення” його динаміки.
Причому для показника зміни інтегральних коефіцієнтів повинні виконуватись умови:
- верхня межа інтервалу „незначна зміна” не може бути від’ємною;
- нижня межа інтервалу „незначна зміна” не може бути додатною.
У випадку невиконання вищевказаних вимог, відповідній межі інтервалу надається нульове значення.
Після розподілу інтегральних коефіцієнтів та показників їх зміни за групами будуємо матрицю для кожного різновиду та для конкурентоспроможності в цілому, результати відобразимо в таблиці 8.
Таблиця 8
Матриця аналізу конкурентоспроможності Чернігівського регіону
Рівень конкурентоспроможності |
Характер зміни коефіцієнту | ||
Зростання |
Незначна зміна |
Зменшення | |
Високий |
894,6 |
10,7 |
40,3 |
Середній |
603 |
- |
- |
Низький |
10,7 |
- |
-19709,2 |
Кожен регіон, залежно від значення інтегральних коефіцієнтів потрапляє у певне поле . Таким чином, запропонована матриця дає змогу згрупувати показники за рівнем конкурентоспроможності та перспективою його зміни , адже якщо рівень конкурентоспроможності за аналізований період зростав чи спадав, існує висока імовірність збереження цієї динаміки в майбутньому.
На наступному етапі будується таблиця, у яку вносяться квадранти кожного з показників за різновидами та конкурентоспроможністю в цілому (табл. 9).
Таблиця 9
Матриця показників за різновидами та конкурентоспроможністю в цілому.
Показники |
Поле конкурентоспроможності | ||||
Різновиди конкурентоспроможності |
Конкуренто спроможність | ||||
Соціальна |
Товарна |
Інвестиціна |
| ||
Індекс обсягу с/г |
|
х |
|
0,84 | |
сальдо |
|
х |
|
0,75 | |
Оборот внутрішньої торгівлі |
|
х |
|
0,87 | |
Індекс споживчих цін |
х |
|
|
0,95 | |
Середньомісячна ЗП |
х |
|
|
0,86 | |
Капітальні інвестиції |
|
|
х |
0,82 |
Табл.9. Матриця показників за різновидами та конкурентоспроможністю в цілому.
Таким чином, здійснивши аналіз інструментарію оцінки конкурентоспроможності регіонів, ми зробили наступні висновки, що за дана методика дає змогу згрупувати показники за рівнем конкурентоспроможності та перспективою їх зміни в майбутньому.
Розділ 3. Формування стратегії конкурентоспроможного розвитку регіону.