Критерії рейтингового оцінювання Оцінювання абсолютної кількості балів за кожний заліковий модуль (в) проводиться за 100 бальною шкалою. Максимальна кількість набраних балів – 100:

де В – кількість отриманих балів за окремий модуль;

К – рівень ведення конспекту, або співвідношення законспектованих лекцій та практичних (лабораторних) занять к загальній їх кількості;

Сам – співвідношення виконаної самостійної роботи (домашних завдань) к загальній їх кількості;

Мод – контрольне опитування (залікові чи атестаційні модулі) згідно рівню засвоєння матеріалу (0 - Fx, 0,6 - Е, 0,8 - C, 1 - A);

Пос – співвідношення відвідуваних аудиторних занять (у тому числі пропущених із поважної причини – хвороба, несення служби та інше) к загальній кількості аудиторних занять;

Инд = 1, якщо в навантажені не було заплановано проведення індивідуальних занять (семестрових консультацій) або курсант (студент) не відвідував їх зовсім; Инд = 1,1 якщо курсантом (студентом) була проведена ця робота;

Отл = 1,0…1,3 (на розсуд викладача) при відповідях курсанта (студента) на заняттях та значних доповненнях, участь у наукових студентських конференціях та інших видах аудиторної та поза аудиторної роботи.

Коефіцієнт вагомості кожного залікового (атестаційного) модуля (α) повинен розраховуватися відповідно до кількості залікових модулів та загального розподілу обсягу годин дисципліни по кредитам згідно формули:

.

де D – кількість годин в заліковому модулі;

Т – загальна кількість годин в дисципліні;

i – порядковий номер залікового модуля.

При цьому правильність коефіцієнту визначається згідно правилу:

.

Підсумкова оцінка (кількість набраних балів) визначається таким чином:

Співвідношення між національною та європейською шкалою оцінювання встановлюється таким чином:

№	Кількість балів	Зміст оцінки	Національна шкала оцінювання	Європейська шкала оцінювання
1	91-100	Курсант проявляє відмінні знання, володіє навичками самостійного дослідження, має схил до наукової роботи	відмінно	5	A
2	81-90	Матеріал засвоєний повністю, курсант вільно застосовує його на практиці	добре	4,5	B
3	71-80	Матеріал засвоєний в цілому, знання в основному систематизовані	добре	4	C
4	61-70	Засвоєні основні поняття і навички	задовільно	3,5	D
5	51-60	Засвоєні основні поняття і навички	задовільно	3	E
6	31-50	Матеріал не засвоєний, навички не отримані, розрізнені поняття не систематизовані	незадовільно	2	Fx
7	0-30	Матеріал не засвоєний, навички не отримані, розрізнені поняття не систематизовані	незадовільно	1	F

Перелік літератури

Основна:

1. Николаева Л.Л. Коммерческая експлуатация судна. Учебник. Одесса, «Фенікс», 2006, 746 с.

2. Бурмистров М.М. Организация фрахтовых и внешнеторговых транспортных операций. Учебник для морских вузов.— М.: Транспорт, 1982. — 288 с.

3. Гуревич Г.Е., Лимонов Э.Л. Коммерческая эксплуатация морского судна. — М.: Транспорт, 1983. — 264 с.

4. Tallack R.B. Commercial Management for Shipmasters. A practical Guide.

London: Nautical Institute, 1996.- 287 p.

Додаткова:

5. Лимонов Э.Л. Внешнеторговые операции морского транспорта и

мультимодальные перевозки. — СПб.: Информационный центр

«Выбор», 2000. — 411 с.

6. Луговцов А.Ф., Маслов Г.А. Агентирование морских судов. — М.:

Транспорт, 1988. -207 с.

7. Николаева Л.Л., Цымбал Н.Н. Морские перевозки. Учебник // Одесская

нацио­нальная морская академия. — Одесса: Феникс, 2005. — 425 с.

8. Плявин Н.И. Коммерческая эксплуатация танкера. — М.: Транспорт,

1972. — 216 с.

9. Падорин Л.В., Токарев Ф.Ф. Коммерческая эксплуатация морского

судна. Учебник. М.: Транспорт, 1975. - 192 с.

10. Проформы чартеров. Кн. 1-9. - СПб.: ЦНИИМФ, 1994 - 2000.

11. Васьков Ю.Ю., Цымбал Н.Н. Портовые формальности в Украине:

оформление прихода, отхода и стоянки морских судов. — Одесса:

Латстар, 2002. — 99 с.

12. Ефимов С.Л. Морское страхование. Теория и практика. Учеб. — М.:

РосКонсульт, 2001.-488 с.

13. Оберг P.P., Фафурин Н.А. Коммерческая практика заграничного

плавания. — М.: Транспорт, 1973. - 280 с.

14. Юридический справочник по торговому мореплаванию / Под

редакцией А.С. Кокина. - М.: Спарк, 1998. - 560 с.