3. Визначення температури атмосферного повітря, відпрацьованих газів, швидкості руху повітряних мас, концентрації шкідливих компонентів [3]

Вимірювання температури легко-газових потоків проводиться ртутно-скляними термометрами (термометри розширення), термоелектричними термометрами – термопари. Швидкість руху газоповітряних середовищ визначається за допомогою чашкового або крилатого анемометрів [3].

Концентрація пилу в газоповітряному потоці може бути визначена згідно методиці, приведеній в роботі [4].

Концентрації шкідливих компонентів в газоповітряних середовищах визначаються за допомогою універсального газоаналізатора і спеціальних індикаторних трубочок, заповнених спеціальним реагентом [5].

Результати розрахунків, вимірювань і визначень оформити в табличній формі (таблиця 3).

Таблиця 3 - Результати виконаної роботи

№	Найменування параметрів	Маса викиду М, мг/с	Концентрація Сmax, мг/м^3	ГДК^***, мг/м^3 н/м** с/д	li	Хм, м	ГДВ, мг/с	Umax, м/с	Тип джерела
1	Концентрації шкідливих компонентів в ВГ*, Сi, мг/м^3	Мi	С^imax	С^iГДК	li= С^imax С^iГДК	Х^iм	ГДВi	U^imax	Нагрітий / холодний
2	Висота труби, м								Н
3	Діаметр, м								D
4	Об'ємна витрата відпрацьованого газу, м^3/с								VВГ
5	Температура відпрацьованого газу, ^0С								за замірами
6	Швидкість повітряних мас, м/с							за замірами
7	Концентрація шкідливих компонентів, мг/м^3		Визначається експериментально
8	Зміна Сi? залежно від відстані від осі джерела, мг/м^3		С1 С2 Сmax … Сn

Примітки:

* - ВГ - відпрацьований газ;

** - н/м – населена місцевість;

*** - значення ГДК.

Після виконання аналізу джерело шкідливого викиду необхідно зашифрувати.

3. Контрольні питання для самоперевірки

1. Характеристика атмосферного повітря.

2. Класифікація джерела шкідливого викиду.

3. Типи джерел шкідливих викидів і яким чином можна їх ідентифікувати.

4. Для чого використовують і що собою характеризує узагальнений показник шкідливості.

5. Визначення граничнодопустимої концентрації, де вона нормується.

6. Визначення граничнодопустимого викиду, для чого і в яких випадках їм користуються.

7. Характеристика шкідливих речовин односпрямованої дії, критерій оцінки рівня екологічної риски.

8. Характеристика шкідливих речовин різноспрямованої дії, критерій оцінки рівня екологічної риски.

9. Принципи проведення санітарно-екологічної оцінки джерела шкідливого викиду.

10. Принцип роботи анемометра, порядок проведення вимірів.

11. Порядок проведення лабораторної роботи за визначенням концентрацій пилу і шкідливих компонентів в газоповітряних середовищах.

12. Нормування і управління якістю атмосферного повітря.

13. Особливості теплового забруднення атмосферного повітря.

14. Методика визначення типа джерела шкідливого викиду.

15. Перерахуєте методи інженерного захисту повітряного басейну від:

• сажі (діаметр в межах 5-65 мкм);

• монооксиду вуглецю(С_СО = 50-250 мг/м³);

• сірчистого ангідриду (С_SO2 = 5-50 мг/м³);

• оксидів азоту (С_NO2 = 10-100 мг/м³);

• діоксиду вуглецю.

16. Охарактеризуйте стан повітряного басейну м. Херсона для літнього і зимового періодів. Аналіз і висновки.

Висновки

Засвоєна методика аналізу джерела шкідливих речовин в атмосферу

Виконано розрахунок розсіювання шкідливих компонентів відпрацьованих газів СЕУ в атмосферному повітрі.

Розрахунковим шляхом визначено максимальні концентрації шкідливих компонентів відпрацьованих газів СЕУ в приповерхневому морському шарі атмосфери (вказати конкретні значення).

Виконано санітарно-гігієнічну оцінку джерела шкідливого викиду СЕУ (привести конкретні величини та результати аналізу санітарно-гігієнічної оцінки).

Розраховано гранично-допустимі викиди (ГДВ) шкідливих компонентів відпрацьованих газів СЕУ (привести конкретні значення ГДВ).

Розроблено конкретні технічні рекомендації з охорони повітряного басейну від шкідливих компонентів відпрацьованих газів СЕУ.

Вивчено Додаток VI до Марпол 73/78 (привести коротко суть даного Додатку та зміст охорони навколишнього середовища).