2
.pdfКт |
Д1 |
|
Д2 |
|
|
Н1 |
|
Н2 |
, |
(39) |
|
|
|
де Д1, Д2 – число днів непрацездатності через травматизм відповідно до і після запровадження заходів;
- зменшення коефіцієнта частоти професійної захворюваності
через незадовільні умови праці:
КЧ.З |
З1 |
З2 |
100% |
|
Рср |
|
|||
|
, |
(40) |
||
|
|
|
де З1 і З2 – кількість випадків професійних захворювань відповідно до і після запровадження заходу;
- зменшення коефіцієнта важкості захворювань:
|
|
КТ.З |
DЗ1 |
|
DЗ2 |
|
|
|
|
NЗ1 |
|
NЗ2 |
, |
(41) |
|
|
|
|
|
||||
де DЗ1, |
DЗ2 |
число днів тимчасової непрацездатності |
через |
||||
хворобу відповідно до і після проведення заходів; |
|
|
|||||
NЗ1, NЗ2 |
кількість випадків захворювань відповідно до і після |
запровадження заходу;
- зменшення випадків виходу на інвалідність внаслідок травматизму чи профзахворювань:
Чі |
Чі1 Чі2 |
|
|
|
Рср |
, |
(42) |
||
|
||||
|
|
де Чі1, Чі2 кількість працівників, що стали інвалідами, до і після
здійснення заходів відповідно, осіб; - скорочення плинності кадрів через незадовільні умови праці:
Чп |
Чп1 Чп2 |
|
|
|
Рср |
, |
(43) |
||
|
||||
|
|
де Чп1, Чп2 кількість працівників, що звільнилися за власним бажанням через незадовільні умови праці відповідно до і після здійснення заходів, осіб.
3.7 Ефективність заходів з охорони праці
Показник ефективності витрат підприємства на заходи щодо охорони праці є відношенням розміру річної економії від поліпшення умов і безпеки праці до суми вкладень підприємства в охорону праці:
Еn |
Ер |
|
|
і |
|
||
|
|
||
|
Вк |
|
|
|
к 1 , |
(44) |
де Ер – річна економія від поліпшення умов і охорони праці на підприємстві ( прибуток чи зменшення збитків);
і
Вк
к 1 – загальні витрати підприємства на охорону праці. Визначення ефективності витрат підприємства на охорону праці
передбачає можливість використання двох методик розрахунку економії від поліпшення умов і охорони праці:
-за економічними показниками, обов'язковим для обліку і звітності,
–форма статистичної звітності № 1-ПВ (умови праці), № 1-УБ (відомча),
№7-тнв та інші;
-за показниками, що ґрунтуються на зіставленні зміни основних соціально-економічних результатів за певний період (зменшення рівня травматизму і захворюваності, пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах праці, зменшення плинності кадрів).
Класифікація витрат підприємства на охорону праці, які підлягають обов'язковому обліку і наводяться в звітах підприємства перед державними органами статистики, передбачає розподіл усіх витрат на охорону праці на 4 групи, кожна з яких, у свою чергу, складається з декількох видів витрат.
|
i |
|
i |
|
i |
i |
Ер |
Пкд |
Пкп |
Гкд |
Гкп |
||
|
к 1 |
|
к 1 |
|
к 1 |
к 1 |
|
i |
|
i |
|
|
|
|
Шкд |
|
Шкп |
, |
|
|
к |
1 |
к |
1 |
|
|
(45) |
|
|
|
|
|
|
|
|
і |
і |
|
|
|
|
|
Пкд , |
Пкп |
|
|
|
|
де к |
1 |
к 1 |
- |
суми |
витрат на |
пільги і компенсації за |
шкідливі умови праці;
і і
Гкд , Гкп
к 1 |
к 1 |
- суми витрат на ліквідацію наслідків аварій на |
виробництві;
і і
Шкд , Шкп
к 1 к 1 - суми витрат на штрафні санкції.
Індекси ―д‖ та ―п‖ означають значення наведених витрат відповідно до і після запровадження заходів щодо поліпшення умов і охорони праці
Загальні витрати підприємства на охорону праці як до запровадження комплексу заходів щодо поліпшення умов праці, та і після цього розраховуються за формулою:
і |
|
Вк |
В1 В2 В3 , |
к 1 |
(46) |
де В1 - витрати на заходи з охорони праці за рахунок джерел фінансування, регламентованих нормативними актами держави;
В2 - витрати на заходи з охорони праці за колективними
договорами;
В3 - витрати на заходи з охорони праці з фонду охорони праці підприємства.
Складові витрат на охорону праці на підприємстві представлені в таблиці 13.
Таблиця 13 Основні витрати з охорони праці на підприємстві
№ |
Назва |
|
|
|
|
|
|
|
|
групи |
|
|
|
|
|
|
|
||
витрат, |
їх |
|
|
Складові витрат |
|
||||
витра |
|
|
|
||||||
т |
позначення |
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
Пільги |
та |
Додаткові відпустки; |
|
|
|
|||
|
компенсації |
|
|
|
|||||
|
скорочений робочий день; |
|
|
||||||
|
за працю у |
|
|
||||||
|
лікувально-профілактичне |
харчування; |
|||||||
|
важких |
та |
|||||||
І |
шкідливих |
одержання |
|
молока |
чи інших рівноцінних |
||||
|
продуктів; |
|
|
|
|
|
|||
|
умовах, |
|
|
|
|
|
|
||
|
|
підвищені тарифні ставки; |
|
|
|||||
|
і |
|
|
|
|||||
|
|
доплати за умови та інтенсивність праці; пенсії |
|||||||
|
Пк |
|
|||||||
|
|
на пільгових умовах |
|
|
|
||||
|
к 1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Витрати |
на |
Вартість |
|
зіпсованого |
устаткування, |
|||
|
ліквідацію |
інструментів, зруйнованих будівель; |
|
||||||
|
наслідків |
|
витрати на врятування потерпілих; |
|
|||||
|
аварій |
та |
розслідування нещасних випадків; |
|
|||||
ІІ |
нещасних |
|
виплати зарплати і доплати за час простою; |
||||||
випадків |
на |
вартість |
ремонту |
частково |
зіпсованого |
||||
|
|||||||||
|
виробництві |
обладнання, машин і механізмів, будівель і |
|||||||
|
, |
|
споруд; |
|
|
|
|
|
|
|
і |
|
вартість |
|
підготовки |
чи |
перепідготовки |
||
|
Гк |
|
працівників замість вибулих внаслідок загибелі |
||||||
|
к 1 |
|
чи інвалідності |
|
|
|
|||
|
Штрафи |
та |
Штрафи на підприємства, установи, організації |
||||||
|
інші відшко- |
за недотримання нормативних вимог ; |
|
||||||
|
дуваня, |
|
штрафи на працівника за порушення вимог |
||||||
|
і |
|
законодавства ; |
|
|
|
|||
|
Шк |
|
компенсації за час вимушеного простою через |
||||||
|
к 1 |
|
небезпечність виконання робіт та через |
||||||
|
|
|
припинення робіт органами держнагляду за |
||||||
|
|
|
охороною праці; |
|
|
|
|||
|
|
|
штрафи, пеня, виплати за недотримання |
||||||
|
|
|
договірних |
|
зобов’язань |
з |
іншими |
||
ІІІ |
|
|
підприємствами; |
|
|
|
|||
|
|
|
компенсаційні виплати за ураження населення, |
||||||
|
|
|
житлового фонду, приватного майна та |
||||||
|
|
|
забруднення довкілля; |
|
|
|
|||
|
|
|
штрафи та пеня за несвоєчасну сплату |
||||||
|
|
|
страхового внеску, несвоєчасне інформування |
||||||
|
|
|
Фонду соціального страхування про кількість |
||||||
|
|
|
працівників, |
річний |
фактичний |
обсяг |
|||
|
|
|
реалізованої продукції (робіт, послуг), річну |
||||||
|
|
|
суму заробітної плати на підприємстві, нещасні |
||||||
|
|
|
випадки на виробництві та професійні |
||||||
|
|
|
захворювання, що сталися на підприємстві, про |
зміни технології робіт, виду діяльності
підприємства або його ліквідацію
3.8 Розрахунок економії від заходів щодо охорони праці за окремими показниками
Розрахунок економії від поліпшення охорони праці проводиться за показниками, наведеним у таблиці 14.
Таблиця |
14 - Структура річної економії підприємства в результатіі |
||||
|
|
|
поліпшення охорони праці |
||
|
|
|
|
||
|
Найменування групи |
Доданки річної економії |
|
||
|
показників економії |
|
|||
|
|
|
|||
|
Економія |
від |
- за рахунок економії заробітної плати; |
|
|
|
зменшення |
|
- за рахунок зменшення собівартості |
|
|
|
профзахворюваності |
продукції; |
|
||
|
|
|
|
- за рахунок зменшення виплат за |
|
|
|
|
|
тимчасовою непрацездатністю |
|
|
Економія |
від |
- за рахунок економії заробітної плати; |
|
|
|
зменшення |
випадків |
- за рахунок зменшення собівартості |
|
|
|
травматизму |
продукції; |
|
||
|
|
|
|
- за рахунок зменшення виплат за |
|
|
|
|
|
тимчасовою непрацездатністю |
|
|
Економія від зниження |
- за рахунок зменшення собівартості |
|
||
|
плинності кадрів |
продукції; |
|
||
|
|
|
|
- за рахунок збільшення прибутку; |
|
|
|
|
|
- витрати на підготовку кадрів |
|
|
Економія |
від |
- за рахунок економії заробітної плати; |
|
|
|
зменшення |
пільг і |
- за рахунок зниження витрат на |
|
|
|
компенсацій за роботу |
лікувально-профілактичне харчування; |
|
||
|
в |
несприятливих |
- за рахунок зниження витрат на |
|
|
|
умовах |
|
|
безкоштовне одержання молока чи інших |
|
|
|
|
|
рівноцінних продуктів |
|
Річна економія від виконання заходів щодо охорони праці визначається як сума перерахованих складових показників економії:
Еріч |
Еріч.з Еріч.т Еріч.пк |
Еріч.п |
, (47) |
|
|
|
де Еріч.з - економія від зменшення профзахворюваності;
Еріч.т - економія від зменшення випадків травматизму;
Еріч.пк - економія від зниження плинності кадрів;
Еріч.п - економія від зменшення пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах.
Розглянемо приклад розрахунку економії від зменшення рівня захворюваності чи травматизму, який виконується за наступною схемою:
Річна економія за рахунок зниження рівня захворюваності
визначається за формулою:
Еріч з = Е'з + Е'с + Е'п, |
(48) |
де Ез' - річна економія зарплати за рахунок збільшення продуктивності праці при зменшенні рівня захворюваності;
Ес' - річна економія на собівартості продукції за рахунок зменшення умовно-постійних витрат
Еп' – економія за рахунок зменшення коштів на виплату допомоги
через тимчасову непрацездатность.
Річна економія зарплати за рахунок збільшення продуктивності праці при зменшенні рівня захворюваності і травматизму:
ЕЗ |
W ЗПЛ |
РС Р |
|
100 |
|
||
|
, |
(49) |
де W – збільшення продуктивності праці;
Рср – середньорічна кількість виробничого персоналу;
ЗПЛ – середньорічна зарплата одного працівника з урахуванням відрахувань на соцстрахування.
Збільшення продуктивності праці:
|
W |
Д ЗПР |
100 |
|
|
РП |
|
||
|
|
, |
(50) |
|
|
|
|
||
де |
Д – скорочення витрат робочого часу від зниження рівня |
|||
захворюваності; |
|
|
|
|
Зпр |
– вартість виробленої товарної продукції за зміну на одного |
|||
працюючого виробничого персоналу; |
|
|
||
Рп – |
вартість річної товарної продукції підприємства. |
|
Скорочення витрат робочого часу від зниження рівня захворюваності (чи травматизму) за визначений період визначається за формулою:
Д |
Д1 Д2 |
РС Р |
|
100 |
|
||
|
, |
(51) |
де Д1 і Д2 – кількість днів непрацездатності через хворобу і травми на 100 працюючих, відповідно до і після виконання заходу;
РСР – средньооблікова кількість працюючих, осіб.
Річна економія на собівартості продукції за рахунок зменшення умовно-постійних витрат:
ЕС |
У Д ЗПР |
|
|
РП |
|
|
|
|
, |
(52) |
де У – умовно-постійні витрати у виробничій собівартості річного обсягу товарної продукції.
Економія за рахунок зменшення коштів на виплату допомоги
через тимчасову непрацездатность:
|
Еп = |
Д Пд , |
(53) |
де Пд |
– середньоденна сума допомоги через тимчасову |
||
непрацездатность. |
|
|
|
Річна |
економія за рахунок |
зниження |
рівня травматизму |
визначається за формулою:
Еріч.т = Ез'' + Ес'' + Еп'', |
(54) |
де Ез'', Ес'', Еп'' – відповідно складові економії по травматизму,
розраховані за формулами (50) – (53).
При необхідності розрахунку економії від зменшення плинності кадрів Еріч. пк замість формули (51) використовується формула:
ДТК |
РУ1 РУ2 |
|
|
||
ДП |
, |
(55) |
|||
|
|||||
де РУ1, РУ2 - кількість працівників, |
що звільнилися за власним |
бажанням, відповідно до і після проведення комплексу заходів;
Дп – середня тривалість перерви в роботі звільненого при переході з одного підприємства на інше.
Економія за формулою (49) не розраховується, тобто в схемі розрахунку економії витрат від зменшення плинності кадрів використовується формула (52), а також (48) чи (54), у яких Ез' = Ез'' =
Еп'' = 0.
Розрахунок економії від зменшення пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах праці в зв'язку зі скороченням чи повною
відміною оплати за підвищеними тарифними ставками, надання додаткової відпустки і скороченого робочого дня визначається за кожним з перерахованих видів пільг шляхом зіставлення відповідних даних (кількість працівників, що користуються пільгами, розмір середньорічної чи середньоденної зарплати і т. д.) у базовому та плановому періоді.
Економія фонду зарплати в зв'язку з відміною скороченого робочого дня розраховується за формулою:
Есд = Зг Фд (Рсд' d1 - Р'сд' d2), |
(56) |
де Зг – середня оплата однієї години роботи працівника; |
|
Фд – кількість робочих днів (змін) на одного працівника за рік; |
|
Рсд', Р'сд' - кількість працівників, які мають право на скорочений робочий день, відповідно до і після запровадження заходів щодо поліпшення умов праці;
d1, d2 - кількість годин, на які скорочено робочий день через несприятливі умови праці, відповідно до і після запровадження заходів.
Економія фонду зарплати в зв'язку зі зменшенням чи повним скасуванням додаткових відпусток розраховується за формулою:
Едв = Зд Фд (Рдв' Д'о - Р'дв' Д''о), |
(57) |
де Зд – середньоденна оплата роботи одного працівника;
Фд – кількість робочих днів на одного працівника за рік;
Рдв', Р'дв' – кількість працівників, які мають право на додаткову відпустку, до і після проведення заходів щодо поліпшення умов праці;