- •4. Гідравлічна класифікація
- •4.1. Характеристика процесу
- •4.2. Закономірності процесу класифікації
- •4.3. Ефективність класифікації
- •4.4. Класифікатори
- •Таблиця 4.1 – Гідравлічні класифікатори
- •Таблиця 4.2 – Коефіцієнт kβ , що враховує крупність зливу
- •Таблиця 4.3 – Коефіцієнт, що враховує розрідженість зливу kc
- •Таблиця 4.4 – Коефіцієнт кута нахилу ванни класифікатора kα
- •З незануреною спіраллю
- •Таблиця 4.6 – Ефективність роботи елеваторного класифікатора
- •Таблиця 4.7 – Технічні характеристики елеваторних класифікаторів
- •Таблиця 4.8 – Технічні характеристики скребкових класифікаторів
- •Таблиця 4.9 – Технічні характеристики багатокамерних класифікаторів
- •Таблиця 4.10 – Технічні характеристики гідроциклонів
- •4.5. Використання гідравлічної класифікації в технологічних схемах
- •Контрольні запитання
Таблиця 4.2 – Коефіцієнт kβ , що враховує крупність зливу
Номінальна крупність зливу d95 , мм |
1,17 |
0,83 |
0,59 |
0,42 |
0,30 |
0,21 |
0,15 |
0,10 |
0,074 | |
Вміст у зливі класів, % % |
-0,074 мм |
17 |
23 |
31 |
41 |
53 |
65 |
78 |
88 |
95 |
-0,045 мм |
11 |
15 |
20 |
27 |
36 |
45 |
50 |
72 |
83 | |
Базисна розрідженість |
R2,7=Р:Т |
1,3 |
1,5 |
1,6 |
1,8 |
2,0 |
2,33 |
4,0 |
4,5 |
5,7 |
Розрідженість зливу |
% твердого |
43 |
40 |
38 |
36 |
33 |
30 |
20 |
18 |
16,5 |
Коефіцієнт kβ |
2,50 |
2,37 |
2,19 |
1,96 |
1,70 |
1,41 |
1,00 |
0,67 |
0,46 |
Коефіцієнт густини руди враховує розходження в густині базисної руди і руди, яка надходить на класифікацію, він визначається по формулі:
kδ = δ / 2,7 , (4.12)
де δ – об’ємна густина руди, т/м3.
Коефіцієнт розрідженості зливу kc враховує розходження між заданою розрідженістю (R) і базисною (R2,7) для даної крупності зливу. Величина коефіцієнта kc залежно від густини руди і співвідношення розрідженостей R і R2,7 наведена в табл. 4.3.
Таблиця 4.3 – Коефіцієнт, що враховує розрідженість зливу kc
Густина руди δ, т/м3 |
Співвідношення R / R2,7 | ||||||
0,4 |
0,6 |
0,8 |
1,0 |
1,2 |
1,5 |
2,0 | |
Коефіцієнт kс | |||||||
2,7 3,0 3,3 3,5 4,0 4,5 5,0 |
0,60 0,63 0,66 0,68 0,73 0,78 0,83 |
0,73 0,77 0,82 0,85 0,92 1,00 1,07 |
0,86 0,93 0,98 1,02 1,12 1,22 1,32 |
1,00 1,07 1,15 1,20 1,32 1,45 1,57 |
1,13 1.23 1,31 1,37 1,52 1,66 1,81 |
1,33 1,44 1,55 1,63 1,81 1,99 2,18 |
1,67 1,82 1,97 2,07 2,32 2,56 2,81 |
Коефіцієнт кута нахилу ванни класифікатора kα визначається за даними табл. 4.4.
Таблиця 4.4 – Коефіцієнт кута нахилу ванни класифікатора kα
Кут нахилу α, град. |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
19 |
20 |
Коефіцієнт kα |
1,12 |
1,10 |
1,06 |
1,03 |
1,00 |
0,97 |
0,94 |
Елеваторні класифікатори (багер-зумпфи) з механічною видачею осаду застосовуються в практиці вуглезбагачення для попереднього зневоднення і відділення шламів із дрібного концентрату і рідше для виділення грубозернистої частини з дрібних продуктів і знешламлювання рядового вугілля. Гранична крупність класифікації складає приблизно 0,5 мм.
Елеваторний класифікатор являє собою залізобетонну ємкість, з якої осілий матеріал вивантажується елеватором з перфорованими ковшами (рис. 4.4). Принцип роботи елеваторного класифікатора оснований на осадженні частинок під дією гравітаційних сил. Однак в елеваторному класифікаторі шлам осаджується разом з відносно крупними зернами концентрату. Вихідне живлення подається безупинно по жолобу в залізобетонний зумпф 1. Завдяки перегородці 2 пульпа в зумпфі змінює напрямок руху і утворює висхідний потік. Частинки розміром менше граничної крупності виносяться через зливний поріг і попадають у злив. Частинки розміром більше граничної крупності осідають і вивантажуються з апарата ковшами багер-елеватора. Ефективність класифікації залежить від продуктивності класифікатора і вмісту твердого у вихідній пульпі.
Технічні характеристики спіральних класифікаторів з незануреною спіраллю наведені в табл. 4.5.
Таблиця 4.5 – Технічні характеристики спіральних класифікаторів