23

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА АКАДЕМІЯ

КАФЕДРА ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ

РЕФЕРАТ

з дисципліни“Політична економія”

на тему: Заробітна плата в Україні та проблеми її зростання в сучасних умовах.

Виконала: студентка

групи ФК-11-4з

Шейко Ю.С.

Дніпропетровськ – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП

1. Заробітна плата як визначальний чинник мотивації праці в ринковій економіці.

2. Мінімальна заробітна плата та її динаміка в Україні.

3. Державне регулювання заробітної плати.

4. Нова ідеологія реформування заробітної плати:потреба та перспективи.

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Заробітна плата для більшості домогосподарств є найважливішою ціною в економіці; це єдине джерело прибутку. На справді, біля ¾ національного доходу складає заробітна плата.

Оплата праці - це об”єктивно необхідний для відтворення робочої сили та ефективного функціонування виробництва обсяг вираженої в грошовій формі основної частини життєвих засобів, що відповідає досягнутому рівневі розвитку продуктивних сил і зростає пропорційно підвищенню ефективності праці працюючих. Це не дохід, а витрата підприємства на відтворення трудових ресурсів на суспільно необхідному рівні. Підприємство самостійно, але відповідно до законодавства, установлює штатний розклад, форми і системи оплати праці, преміювання. Заробітна плата є основним джерелом прибутків робітників фірми, підприємства. Трудові прибутки робітника визначаються його особистим трудовим внеском з урахуванням кінцевих результатів діяльності підприємства або фірми. Вони регулюються податками і максимальними розмірами не обмежуються. В умовах ринкової економіки заробітна плата є перетвореною формою вартості робочої сили (або ціною товару „робоча сила”), формою розподілу за результатами праці та об”єктом конкуренції на ринку праці. Вартість робочої сили виступає як вартість життєвих засобів. При цьому сума життєвих засобів має бути достатньою для того, щоб підтримувати стан нормальної життєдіяльності працівника. Власник робочої сили- людина смертна. Для того щоб на ринку праці завжди була робоча сила, її продавець повинен мати сім”ю, дітей. Інакше кажучи, має постійно йти природний процес відтворення робочої сили. Сума життєвих засобів, необхідних для відтворення робочої сили, містить і життєві засоби таких заступників, тобто дітей робітника, які згодом стають на ринку праці власниками товару „робоча сила”. Вартість робочої сили не є сталою величиною. Вона змінюється разом із зміною вартості життєвих засобів, тобто зі зміною величини робочого часу, необхідного для їх виробництва. Отже, вартість робочої сили залежить від продуктивності праці в галузях, де виробляються життєві засоби.

На вартість робочої сили впливають умови праці, і перш за все ті, які небезпечні для життя носія робочої сили або є тяжкими для її здійснення. Посилена затрата праці передбачає посилення заміщення.

1. Заробітна плата як визначальний чинник мотивації праці в ринковій економіці.

Оплата праці посідає винятково важливе місце в управлінні персоналом як для самого керівника, оскільки є основним джерелом його доходів, так і для підприємства загалом, з огляду вагомості частки заробітної платні у доданій вартості. Очевидно тому, в сучасній економічній літературі дослідженню суті цієї економічної категорії приділяють посилену увагу. Існують різноманітні визначення цього поняття, зокрема у Законі України "Про оплату праці" від 24.03.1995 р. № 108/95 із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 23.01.07 під заробітною платою розуміють винагороду, обчислену, як правило, в грошовому виразі, яку за трудовим договором власник, або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу, надані послуги. В. Луговий дає визначення заробітної плати як винагороди згідно зі затвердженими на підприємстві ставками (окладами) та відрядними розцінками, на умовах, передбачених трудовим договором. В. Мандибура та В. Тимофєєв стверджують, що заробітна плата це грошова винагорода, яку отримує працівник за роботу протягом певного часу (рік, иждень, день). Найбільш повне сучасне тлумачення поняття заробітна плата міститься в "Енциклопедії бізнесмена, економіста, менеджера", де зазначено, що заробітна плата – це "форма оплати праці робітників, службовців підприємств, фірм, компаній, установ державної і недержавної форм власності. Це частина національного доходу, яке відшкодовує затрати, необхідні для праці, і є головним джерелом матеріальних засобів для відтворення робочої сили. Вона розподіляється в грошовій формі між працівниками відповідно до кількості і якості затраченої праці".

У сучасних умовах зарплата виконує п'ять функцій: відтворювальну, мотиваційну, регулювальну, соціальну та оптимізаційну. На наш погляд, визначальною функцією заробітної плати є мотиваційна, а всі інші похідні та залежні від неї. Аргументуючи цю тезу, ми виходимо з того, що відтворювати свою здатність до праці можна і без заробітної плати, використовуючи підсобне господарство, чи дари природи, а ось зацікавити людину працювати на шкідливих та небезпечних роботах не можна навіть дуже високою заробітною платою. "Люди не хочуть працювати в неопалювальних цехах на підприємствах, які розташовані далеко і до яких важко добиратися" – відзначає

І. Кіркіна директор агентства з найму "Персонал". "Вони не погоджуються там працювати, навіть якщо їм пропонують більш високу заробітну плату".

На мою думку,не можна говорити про пріоритетність тієї чи іншої функції заробітної плати, кожна з них доповнює іншу, перебуваючи в органічній єдності між собою. Адже матеріальне стимулювання до праці обумовлює відтворення робочої сили, оскільки заробітна плата є основним джерелом доходів населення і забезпечує задоволення основних потреб. Можливим є врахування запитів у окремих галузях економіки щодо трудового ресурсу в результаті підвищення заробітної плати в найбільш пріоритетних з них і на основі цього вироблення мотивації до праці. Справедливе розподілення фонду оплати праці з врахуванням об’єктивних чинників сприяє диференціації в оплаті праці і перерозподілу робочої сили. Щодо належної реалізації заробітною платою своїх функцій, то в сучасних умовах в Україні вона не може виконувати їх повною мірою. Її розмір не забезпечує належний рівень відтворення робочої сили, яке не відшкодовує навіть прямих затрат праці і не викликає заінтересованості в переорієнтації робочої сили на пріоритетні сфери діяльності. Тому, як відзначають Д. Богиня, О. Грішнова, для забезпечення виконання покладених на заробітну плату функцій необхідним є дотримання таких найважливіших принципів:підвищення реальної заробітної плати мірою зростання ефективності виробництва та праці; диференціація заробітної плати в залежності від трудового внеску працівника в результати діяльності підприємства, від змісту і умов праці, від місцеположення підприємства, його галузевої належності; однакова плата за однакову працю; державне регулювання оплати праці; врахування впливу ринку праці; простота, логічність і доступність форм і систем оплати праці. Отже, підсумовуючи вищесказане, можна зробити висновок, що існують різноманітні підходи до класифікації функцій заробітної плати,проте такими що, відповідають її суті як правової категорії, визначено шість основних: відтворювальну, стимулюючу, регулюючу, соціальну, захисну та виховну. На сьогодні стан виконання заробітною платою таких функцій бажає бути кращим, це зумовлено недосконалим розвитком ринкової економіки в Україні, зловживаннями з боку роботодавців, економічною кризою. Проте, заробітна плата починає набувати притаманних їй рис, наближатися до виконання нею своїх функцій, але цей процес безперечно є тривалим і потребує подальшого дослідження як з боку економістів, так і з боку правників.

Важливим аспектом проблеми формування заробітної плати є аналіз встановлення державою мінімальної заробітної плати. У теоретико-методологічному плані найбільш аргументованим є дослідження заробітної плати у макро- та мікроекономічному аспектах. Такий підхід, вважає І. Малий, дає змогу врахувати двоїстість заробітної палати та теоретично пояснити її суперечності. На макрорівні фонд заробітної плати відображає вартість сукупної робочої сили, яка витрачається на її відтворення. Цей фонд формується під дією багатьох чинників: живої та уречевленої праці, частки споживання та заощадження у національному доході, інституційних чинників, економічної політики уряду, профспілок тощо. На мікрорівні, де відбувається процес узгодження запропонованих роботодавцем умов праці з власником робочої сили, узгоджується не ціна робочої сили, а ціна праці. Окремі автори зроблять висновок, що заробітна плата є ціною праці. Проте, в такому випадку залишаються без відповіді декілька запитань: як формується зарплата державних менеджерів (парламент, уряд, силові міністерства, суд)?; чому за таку саму працю менеджери корпоративного чи індивідуального приватного бізнесу отримують різну плату?; чому існують такі колосальні відмінності між оплатою державних і приватних менеджерів в Україні і в інших, зокрема високорозвинених країнах? Цікавим і таким, що заслуговує на увагу, є трактування механізму формування заробітної плати у контексті відтворення робочої сили, сформульоване О.Вороніним. Він стверджує, що вартість робочої сили – це насамперед абстрактна, теоретична категорія. Взаємовідношення між роботодавцем і найманим працівником на ринку праці і, головне, у сфері оплати праці, мають схожість до орендних відносин. Роботодавця цікавить не стільки повна вартість майна (робочої сили), скільки величина плати за її використання (оплата праці) упродовж терміну оренди, оскільки орендодавець (найманий працівник) залишається власником своєї робочої сили.

2. Мінімальна заробітна плата та її динаміка в Україні. Одним із ключових показників, що характеризують основні тенденції, притаманні вітчизняному ринку праці, є розмір мінімальної заробітної плати. Установлення розміру мінімальної заробітної плати займає особливе місце у загальному механізмі регулювання заробітної плати і передбачає одночасне вирішення декількох важливих завдань: боротьба з бідністю шляхом установлення державних соціальних гарантій щодо грошового забезпечення мінімально необхідного рівня відтворення робочої сили; підвищення загального рівня оплати праці, виходячи з потреб зростання якості життя найманих працівників; протидія тенденції зниження величини реальної зарплати; узгодження соціально-економічної політики із динамікою економічного розвитку країни. Але тривалий час в Україні людина за виконання простої, некваліфікованої праці, отримуючи винагороду в розмірі мінімальної заробітної плати, перебувала в умовах боротьби за виживання. Крім того, низький рівень заробітної плати виконує демотивуючу функцію і сприяє поширенню вторинної та нерегламентованої зайнятості, що негативно відображається на продуктивності праці і погіршує стан економіки держави взагалі. Таким чином, мінімальна заробітна плата ще не стала дієвим інструментом підвищення ефективності праці і не враховує навіть фізіологічних потреб працівника не говорячи вже про соціальні та культурні. Це викликає продовження зниження ціни робочої сили та послаблення матеріальної захищеності працівників.

Мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт). До мінімальної заробітної плати не включаються доплати надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати. Відповідно до ст.9 Закону «Про оплату праці», розмір мінімальної заробітної плати визначається з урахуванням: - вартісної величини мінімального споживчого бюджету з поступовим зближенням рівнів цих показників в міру стабілізації та розвитку економіки країни; - загального рівня середньої заробітної плати; - продуктивності праці, рівня зайнятості та інших економічних умов. Таблиця:Динаміка розміру мінімальної заробітної плати

Розмір, грн	Термін дії	Документ, яким затверджено даний розмір
15	02.09.1996 – 31.12.1997	№ 762/96від 25.08.96
45	01.01.1998 – 30.06.1998	Закон України № 780/97-ВР від 24.12.97
55	01.07.1998 – 31.12.1998	Указ Президента України № 669/98 від 23.06.98
74	01.01.1999 – 31.03.2000	Закон України № 366-ХІV від 25.12.98
90	01.04.2000 – 30.06.2000	Закон України № 1766-ІІІ від 01.06.2000
118	01.07.2000 – 31.12.2001	- " -
140	01.01.2002 – 30.06.2002	Закон України № 2896-ІІІ від 13.12.2001
165	01.07.2002 – 31.12.2002	- " -
185	01.01.2003 – 30.11.2003	Закон України № 372-ІV від 26.12.2002
205	01.12.2003 – 31.08.2004	Закон України № 380-ІV від 26.12.2002
237	01.09.2004 – 31.12.2004	Закон України № 1344-ІV від 27.11.2003
262	01.01.2005 – 31.03.2005	Закон України № 2285-ІV від 23.12.2004
290	01.04.2005 – 30.06.2005	- " -
310	01.07.2005 – 31.08.2005	- " -
332	01.09.2005 – 31.12.2005	- " -
350	01.01.2006 – 30.06.2006	Закон України № 3235-ІV від 20.12.2005
375	01.07.2006 – 30.11.2006	- " -
400	01.12.2006 – 30.06.2007	Закон України № 489-V від 19.12.2006
420	01.07.2007 – 30.11.2007	- " -
450	01.12.2007 – 31.12.2007	- " -
515	01.01.2008 – 31.03.2008	- " -
525	01.04.2008 – 30.09.2008	- " -
545	01.10.2008 – 30.11.2008	- " -
605	01.12.2008 – 31.03.2009	- " -
625	01.04.2009 – 30.06.2009	Закон України № 835-VІ від 26.12.2008
630	01.07.2009 – 30.09.2009	- " -
650	01.10.2009 – 30.11.2009	- " -
669	01.12.2009 – 31.12.2009	- " -
869	01.01.2010 – 31.03.2010	Закон України № 1646-VІ від 20.10.2009
884	01.04.2010 – 30.06.2010	- " -
888	01.07.2010 – 30.09.2010	- " -
907	01.10.2010– 30.11.2010	- " -
922	01.12.2010 – 31.12.2010	- " -
941	01.01.2011 – 31.03.2011	Закон України № 2857-VІ від 23.12.2010
960	01.04.2011 – 30.09.2011	- " -
985	01.10.2011 – 30.11.2011	- " -
1004	01.12.2011– 31.12.2011	- " -

Проте сьогодні мінімальна заробітна плата не може повністю виконувати всі функції через те, що: по-перше, відтворювальна функція передбачає встановленням на державному рівні такого мінімального розміру, який би забезпечував відтворення робочої сили, розвиток їх фізичних і духовних сил та підвищення життєвого рівня населення; по-друге, мінімальна заробітна плата розраховується на основі прожиткового мінімуму, який не пов'язаний ні з процесом, ні з результатом праці, а, отже, вона не може бути стимулом підвищення продуктивності праці, так як знаходиться в прямій залежності від продуктивності праці; по-третє, потреби людини включають не тільки мінімальні фізіологічні та соціальні блага, але й потреби у кваліфікаційному рості, духовному збагаченні тощо. Рівень мінімальної заробітної плати, не відповідає потребам розвитку нашого суспільства. В такому стані пріоритетна роль належить державному регулюванню доходів, використання державою економічних та правових інструментів їхнього перерозподілу, розвиток суспільного виробництва країни як єдиного джерела доходів. А головним завданням державного регулювання є забезпечення збалансованості інтересів трудового процесу, підвищення рівня життя населення та забезпечення нормального відтворення робочої сили.