- •Міністерство фінансів України
- •Передмова
- •Змістовий модуль і
- •Тема 1: Сутність і роль політики та політології як науки у житті суспільства. План
- •2. Закони, принципи та категорії політичної науки.
- •3. Основні методи політології:
- •4. Функції політології:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2: Історія світової політичної думки. План
- •2. Політична думка епохи Середньовіччя та епохи Відродження.
- •3. Становлення і розвиток політичної думки Нового часу (кінець XVI – перша половина XVII ст. Ст.).
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3: Розвиток політичної думки в Україні: історія і сучасність. План
- •2. Політична думка в Україні в XIV – XVII ст. Ст.
- •4. Політична наука Україні у XX ст.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4: Сучасні політичні течії. План
- •Питання для самоконтролю
- •Змістовий модуль II.
- •Тема 5: Політика як соціальне явище. Політична діяльність і влада. План
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6: Політична система суспільства, її інститути. План
- •1. Політична система, її інститути.
- •1.3 Партія як політичний інститут, ознаки політичної партії.
- •1.4 Класифікація політичних організацій та рухів, їх місце і роль у політичній системі.
- •Відмінності громадських рухів від партій
- •2. Поняття та принципи демократії. Сучасна модель демократії, її риси. Сучасні концепції демократії. Протиріччя становлення демократії в Україні.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7: Поняття й типи сучасних партійних та виборчих систем План
- •Питання для самоконтролю
- •Змістовий модуль III.
- •Тема 8: Економічна і соціальна політика. План
- •3. Соціальна політика як один з видів політики.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 9: Політика та етнонаціональні відносини. План
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 10: Особистість і політика. Політичне лідерство. Політична еліта. План
- •2.1 Ознаки політичного лідерства:
- •2.2 Функції політичних лідерів:
- •3.3 Соціальне призначення політичної еліти віддзеркалюється перш за все у тих функціях, які вона виконує.
- •Питання для самоконтролю
- •Змістовий модуль IV.
- •Тема 13: Світовий політичний процес План
- •Питання для самоконтролю
- •Список рекомендованої літератури.
- •Політологія
1.4 Класифікація політичних організацій та рухів, їх місце і роль у політичній системі.
У ст. 36 Конституції України читаємо: «Громадяни України мають право на свободу об’єднання у політичні партії та громадські організації».
Громадські об’єднання – це добровільні формування, які виникають в результаті вільного волевиявлення громадян, об’єднаних на основі спільності інтересів.
СТРУКТУРА ГРОМАДСЬКИХ ОБ’ЄДНАНЬ.
Громадські організації – добровільні, побудовані на основі самоуправління і самодіяльності об’єднання громадян; відстоюють інтереси певних груп населення – соціальні, професійні, соціально-демографічні та інші, або об’єднані спільністю тих чи інших цілей (профспілки, молодіжні організації, культурно-освітні та інші добровільні товариства (творчі союзи, фонди, асоціації та ін.). Вони, як правило, мають фіксоване членство, статути.
Громадські органи – особливий вид громадських об’єднань, які створюють найчастіше при державних органах і виступають формою прояву громадської активності мас (Комітет захисту миру, Комітет ветеранів війни, Комітет солдатських матерів та ін.). Багато з них не мають фіксованого членства, статутних документів.
Політичні рухи – являють собою активну діяльність політичних сил, спрямовану на зміну існуючих владно-державних структур суспільства або відносин між державами в системі світового співтовариства.
Суспільні рухи – об’єднання різних соціальних сил для реалізації поставлених цілей. Це – антивоєнні, молодіжні, жіночі, громадських ініціатив, альтернативні та ін. Вони, як правило, структурно не оформлені, не мають членства.
Громадські об’єднання створюються з метою розвитку суспільно-політичної активності і самодіяльності громадян, їх участі в управлінні державними і суспільними справами, захисту громадянських, соціально-економічних, політичних, культурних прав і свобод людей, задоволення їх професійних, соціальних інтересів та ін.
РУХИ
Політичні:
- народні рухи;
- проти расової та національної дискримінації;
- антифашистські;
- на захист інститутів і цінностей демократії.
Нові соціальні рухи:
- антивоєнні;
- екологічні;
- неофеміністські;
- комунітарні;
- інші.
Соціальні:
- проти безробіття;
- за підвищення життєвого рівня;
- за здоровий спосіб життя;
- за безкоштовну освіту;
- інші.
Громадські політичні рухи – це структурно не оформлені масові об’єднання громадян і організацій різних соціально-політичних орієнтацій, діяльність котрих, як правило, має тимчасовий характер і спрямована на виконання певних часткових завдань, після вирішення яких вони або розпадаються, або об’єднуються у нові політичні партії та громадські організації.
Відмінності громадських рухів від партій
-
Ознака
Громадські рухи
Партії
1.Ідейна орієнтація
Не дотримаються певної ідейно-політичної орієнтації; виникають групи і течії, які можуть розходитись в поглядах.
Об’єднання однодумців.
2. Соціальна база
Мета
Широка
Намагаються вирішити, як правило, важливі соціальні-політичні проблеми з певною метою. В більшості випадків, досягнувши її, припиняють існування.
Обмежена
Мають комплекс цілей.
3. Ставлення до влади
Намагаються впливати на владу, але самі, як правило, не добиваються її.
Виникають для завоювання влади, потім діяльність спрямована на її утримання та зміцнення.
4.Організаційна структура
Мають ядро – ініціативні групи, координаційні ради, але відсутня внутрішня дисципліна.
Розвиваються на основі солідарності і самостійності добровільних учасників.
Мають формальну внутрішню ієрархію, дисципліну.
5. Членство
Не мають формального колективного чи індивідуального членства.
Мають.