МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА АКАДЕМІЯ

СТАТИСТИКА

Курс лекцій

Дніпропетровськ – 2011

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА АКАДЕМІЯ

ФІНАНСОВИЙ ФАКУЛЬТЕТ КАФЕДРА ОБЛІКУ ТА ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ

Курс лекцій з дисципліни

«СТАТИСТИКА»

для студентів усіх форм навчання за галуззю знань 0305 “Економіка та підприємництво”

за напрямами підготовки 6.030508 "Фінанси і кредит"; 6.030505 "Управління персоналом та економіка праці"; 6.030504 "Економіка підприємства"

Дніпропетровськ – 2011

1

Курс лекцій з дисципліни «Статистика»: Електронний посібник для студентів усіх форм навчання, які навчаються за галуззю знань 0305 “Економіка та підприємництво” за напрямами підготовки 6.030508 "Фінанси і кредит"; 6.030505 "Управління персоналом та економіка праці"; 6.030504 "Економіка підприємства". Дніпропетровськ: Дніпропетровська державна фінансова академія, 2011. – 141 с.

Завдання даного курсу лекцій полягає у наданні допомоги студентам різних форм навчання у вивченні дисципліни "Статистика". Представлений посібник містить матеріали з усіх тем курсу, що допомагає студентам оволодіти знаннями щодо використання найбільш універсальних прийомів і методів проведення основних етапів статистичного дослідження, визначення системи показників для статистичного аналізу соціально-економічних явищ і процесів.

Автор-укладач:	Н.А. Волошина – к.т.н., доцент кафедри обліку
	та економічного аналізу			Дніпропетровської
	державної фінансової академії
Рецензенти:	В.О. Гуня – к.е.н., проф., завідувач кафедри
	обліку	та	аудиту	Дніпропетровського
	національного університету
	Н.Ю. Пікуліна – к.е.н., доц., доцент кафедри
	обліку	та	економічного		аналізу
	Дніпропетровської державної				фінансової
	академії

Відповідальний за випуск: К.С.Жадько – к.е.н., в.о. завідувача кафедри обліку та економічного аналізу Дніпропетровської державної фінансової академії

Розглянуто та схвалено на засіданні кафедри обліку та економічного аналізу Протокол № 1 від 31.08. 2011 р.

2

ЗМІСТ

Передмова………………………………………………………………………..

Зміст навчальної дисципліни "Статистика"

Змістовий модуль 1. Методи збирання та оброблення інформації……….

Тема 1. Методологічні засади статистики……………………………………...

Тема 2. Статистичне спостереження……………………………………………

Тема 3. Зведення і групування статистичних даних…………………………...

Тема 4. Подання статистичних даних: таблиці та графіки …………………...

Змістовий модуль 2. Агрегування інформації та аналіз закономірностей розподілу……………………………………………………………………………..

стор. 4 7 10 10 20 30 39 53

Тема 5. Узагальнюючі статистичні показники………………………………...			53
Тема 6.	Методи аналізу рядів розподілу ………………………………………		64
Змістовий модуль 3. Аналіз закономірностей динаміки…………………..			88
Тема 7.	Аналіз інтенсивності динаміки………………………………………...		88
Тема 8.	Виявлення і вимірювання тенденцій розвитку ……………………….		98
Тема 9.	Індексний метод……………………………………………………….		106
Змістовий модуль 4. Методи аналізу взаємозв’язків та проведення			117
вибіркових спостережень ……………………………………………………..
Тема 10. Статистичні методи вивчення взаємозв’язків явищ ………………..			117
Тема 11. Вибірковий метод спостереження …………………………………...			130
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ		……………………………………………..	139

3

ПЕРЕДМОВА

Передумовою прискореного соціально-економічного розвитку країни, якісного оновлення всіх сфер життя суспільства є створення ефективної системи управління. Значна роль у цьому належить статистиці, яка покликана за допомогою методів і способів збору, опрацювання та аналізу соціальноекономічної інформації вірогідно і точно охарактеризувати стан і розвиток суспільного виробництва, фінансової системи і соціальної сфери життя, рівень і повноту використання наявних ресурсів, економічну ефективність виробництва продукції та надання послуг тощо.

За цих умов особливої актуальності набувають уміння економістів приймати своєчасні та обґрунтовані управлінські рішення на основі реального інформаційного забезпечення, виходячи із потреб користувачів. Навчальна дисципліна “Статистика” є важливою складовою у формуванні висококваліфікованого фахівця в галузі економіки та фінансів, озброюючи його знанням методів і прийомів збору, опрацювання та аналізу соціальноекономічної інформації для здійснення обліково-статистичної, аналітичної, контрольної та інформаційної функцій.

Пропонований посібник є узагальненням курсу лекцій, що читаються автором-укладачем для студентів економічних спеціальностей. Його підготовлено відповідно до програми навчальної дисципліни “Статистика” для студентів вищих навчальних закладів, які навчаються за освітньокваліфікаційним рівнем бакалавра за галуззю знань 0305 “Економіка та підприємництво” за напрямами підготовки 6.030508 "Фінанси і кредит"; 6.030505 "Управління персоналом та економіка праці"; 6.030504 "Економіка підприємства".

Курс лекцій з дисципліни “Статистика” призначений допомогти студентам різних форм навчання в опануванні знаннями щодо використання методів і прийомів статистичного дослідження масових суспільних явищ і процесів, необхідних для вирішення завдань сучасної практики управління.

Матеріали посібника систематизовано за кожною із 11 тем програми навчальної дисципліни “Статистика”. Матеріал лекції охоплює не всі питання відповідної теми, бо викладено тільки основні питання, які наведені в плані лекції. Їх опанування забезпечує студенту можливість отримати відповідні вміння та навички, готуючись до практичних занять, виконуючи завдання самостійної та індивідуальної роботи, підготуватися до виконання значної частини тестових та ситуаційних завдань, що включені до поточного модульного контролю та іспиту.

Всі інші питання програми дисципліни студенти повинні опанувати під час самостійної роботи із рекомендованою літературою. Пропонований посібник повинен використовуватися поряд із рекомендованими підручниками і навчально-методичними посібниками, допомагаючи цілеспрямовано засвоювати основні питання курсу.

Уматеріалах тем наведено основні поняття, розкрито сутність методів

іприйомів статистичного дослідження, такі як: розробка плану статистичного

4

спостереження, вибір організаційної форми і способу його проведення; визначення послідовності прийомів побудови різних видів групувань, представлення результатів зведення і групування даних у вигляді рядів розподілу, статистичних таблиць і графіків; методика побудови системи статистичних показників; визначення та сутність методів і прийомів, необхідних для аналізу і прогнозування соціальних та економічних явищ і процесів, узагальнення результатів статистичного аналізу для прийняття управлінських рішень.

Наочність сприйняття лекційного курсу забезпечується використанням схем, таблиць і графіків. Матеріал подано таким чином, щоб студент мав можливість, по-перше, ознайомитися із основними поняттями, категоріями та методами статистичного дослідження, по-друге, більш глибоко і детально розібратися із їхньою сутністю. Для більшої доступності матеріалу за текстом лекцій студент має можливість звернутися до наведених прикладів, що розкривають сутність понять або ілюструють відповідні методики визначення показників.

Матеріал, що вивчається у нормативній дисципліні “Статистика”, базується на фундаментальних знаннях, сформованих при вивченні таких дисциплін як: "Вища математика", "Інформатика та комп’ютерна техніка", "Теорія ймовірності та математична статистика", "Макроекономіка", "Мікроекономіка" та є необхідною базою для сприйняття подальших навчальних дисциплін, а саме: “Соціально-економічна статистика”, “Бухгалтерський облік”, «Фінансова діяльність суб’єктів підприємництва», «Фінансовий аналіз», «Фінанси підприємств», "Економічний аналіз", "Аудит" та інших.

Мета дисипліни: формування здатності і готовності щодо використання методів збирання, опрацювання та аналізу економічної інформації для здійснення обліково-статистичної, аналітичної, контрольної та інформаційної функцій.

Компетенції, які необхідно сформувати в результаті вивчення навчальної дисципліни:

Інструментальні: здатність застосовувати базові знання, отримані при вивченні дисципліни; здатність застосовувати навички працювати з нормативноправовими документами; уміння отримувати і опрацьовувати інформацію, необхідну для прийняття управлінських рішень.

Міжособистісні: здатність працювати як в команді, так і автономно; здатність до критики і самокритики.

Системні: уміння застосовувати набуті знання і навички на практиці; здатність до навчання та постійного підвищення рівня професійних знань.

Спеціальні:

-уміння чітко формувати мету і завдання статистичного дослідження щодо соціально - економічних явищ і процесів;

-уміння збирати статистичну інформацію про розвиток різноманітних економічних і соціальних явищ та процесів; здійснювати її систематизацію з побудовою групувань, статистичних таблиць і графіків;

5

-здатність будувати систему показників, визначати методи і прийоми аналізу соціально - економічних явищ і процесів;

-здатність узагальнювати результати виконаного статистичного аналізу та робити висновки для прийняття оптимальних управлінських рішень;

-уміння використовувати навички роботи з програмними продуктами, які використовуються в статистичному аналізі.

6

1. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ "СТАТИСТИКА"

1.1. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

МОДУЛЬ 1. ТЕОРІЯ СТАТИСТИКИ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. МЕТОДИ ЗБИРАННЯ ТА ОБРОБЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ

Тема 1. Методологічні засади статистики Роль статистики в прийнятті управлінських рішень в економіці. Завдання і

предмет статистики. Основні категорії статистики. Статистика як наука. Основні етапи статистичного дослідження. Організація державної статистики в Україні. Тема 2. Статистичне спостереження

Поняття про статистичне спостереження. Організаційні форми, види і способи проведення статистичного спостереження. Програмно-методологічні та організаційні питання як основа плану статистичного спостереження. Помилки спостереження та методи контролю отриманих даних.

Тема 3. Зведення і групування статистичних даних Поняття статистичного зведення та його види. Сутність статистичних

групувань та їх види. Методологічні засади побудови статистичних групувань. Вторинне групування.

Тема 4. Подання статистичних даних: таблиці та графіки

Статистичні таблиці як метод наочного подання статистичних даних. Елементи статистичної таблиці. Види статистичних таблиць і правила їх побудови.

Статистичні графіки, їх роль в аналізі соціально-економічних явищ. Класифікація статистичних графіків. Основні елементи статистичних графіків і правила їх побудови. Побудова графіків з використанням «Мастера диаграмм» в середовищі EXCEL.

Змістовий модуль 2. Агрегування інформації та аналіз закономірностей розподілу

Тема 5. Узагальнюючі статистичні показники

Сутність статистичних показників, їх функції та види. Абсолютні статистичні величини, особливості представлення їх видів. Відносні статистичні величини, їх види за аналітичною функцією, економічний зміст, методика обчислення та одиниці вимірювання. Середні величини у статистиці, їх види, умови наукового застосування та особливості обчислення. Середня арифметична, основні її властивості. Середня гармонічна. Умови використання середньої хронологічної та середньої геометричної.

Тема 6. Методи аналізу рядів розподілу

Поняття та основні складові рядів розподілу. Види рядів розподілу, основні методи їх побудови.

7

Статистичні характеристики рядів розподілу:

Характеристики центру розподілу і порядкові статистики (середня, мода, медіана, їх взаємозв’язок; квантилі розподілу - квартилі, квінтилі, децилі, перцентилі та їх роль в аналізі закономірностей розподілу).

Характеристики вимірювання варіації ознак - абсолютні та відносні міри варіації (розмах варіації, середнє лінійне та середнє квадратичне відхилення, коефіцієнти варіації). Варіація альтернативної ознаки.

Показники диференціації та концентрації.

Характеристики форми розподілу: коефіцієнти асиметрії та ексцесу. Графічні методи зображення рядів розподілу.

Змістовий модуль 3. Аналіз закономірностей динаміки

Тема 7. Аналіз інтенсивності динаміки

Поняття та складові елементи рядів динаміки (часових рядів). Передумови й об’єктивні умови для побудови рядів динаміки. Види рядів динаміки та їх особливості. Статистичні характеристики часових рядів: абсолютний приріст, темп зростання, темп приросту, абсолютне значення 1% приросту; їх взаємозв’язок. Середні характеристики часового ряду. Оцінка прискорення (уповільнення) розвитку. Порівняльний аналіз динамічних рядів; коефіцієнти випередження та еластичності, умови їх використання.

Тема 8. Виявлення і вимірювання тенденцій розвитку

Основні компоненти часових рядів. Основні методи виявлення та аналізу тенденцій розвитку. Рівняння тренду, етапи визначення та обґрунтування найпридатнішого функціонального виду, суть параметрів.

Екстраполяція трендів як один із методів прогнозування рівнів соціальноекономічних явищ.

Тема 9. Індексний метод

Суть індексів і їх роль в аналізі соціально-економічних явищ. Класифікація індексів. Індивідуальні індекси. Методологічні принципи побудови зведених індексів; агрегатні та середньозважені індекси. Індекси з постійними та змінними вагами. Індексний метод економічного аналізу кількісного впливу чинників на наслідок. Дослідження динаміки середніх величин індексним методом: індекси середніх величин змінного складу, фіксованого складу і структурних зрушень; їх взаємозв’язок.

Змістовий модуль 4. Методи аналізу взаємозв’язків та подання статистичних даних

Тема 10. Статистичні методи вивчення взаємозв’язків явищ

Сутність та види взаємозв’язків явищ. Графічні методи вивчення кореляційного зв’язку.

8

Метод аналітичних групувань і дисперсійний аналіз. Оцінювання щільності кореляційного зв’язку за даними аналітичного групування.

Регресійно - кореляційний аналіз взаємозв’язку. Оцінювання щільності та перевірка істотності кореляційного зв’язку на основі рівняння регресії.

Тема 11. Вибірковий метод спостереження

Сутність та переваги вибіркового методу спостереження, причини й умови його застосування. Вибіркові оцінки і похибки репрезентативності. Стандартна похибка як міра точності вибіркових даних. Довірчі межі середньої і частки. Основні способи формування вибіркових сукупностей, що забезпечують репрезентативність вибіркових оцінок. Відносна похибка вибірки. Визначення мінімально достатнього обсягу вибірки.

МОДУЛЬ 2. ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДІВ СТАТИСТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Індивідуальне навчально-розрахункове завдання.

1.1.Тематичний план навчальної дисципліни "Статистика"

Назва модуля, змістового модуля, теми

Модуль 1. Теорія статистики

Змістовий модуль 1. Методи збирання та оброблення інформації

Тема 1. Методологічні засади статистики

Тема 2. Статистичне спостереження

Тема 3. Зведення і групування статистичних даних

Тема 4. Подання статистичних даних: таблиці та графіки

Змістовий модуль 2. Агрегування інформації та аналіз закономірностей розподілу

Тема 5. Узагальнюючі статистичні показники

Тема 6. Методи аналізу рядів розподілу

Змістовий модуль 3. Аналіз закономірностей динаміки

Тема 7. Аналіз інтенсивності динаміки

Тема 8. Виявлення і вимірювання тенденцій розвитку

Тема 9. Індексний метод

Змістовий модуль 4. Методи аналізу взаємозв’язків та проведення вибіркових спостережень

Тема 10. Статистичні методи вивчення взаємозв’язків явищ

Тема 11. Вибірковий метод спостереження

Модуль 2. Використання методів статистичного дослідження

Індивідуальне навчально-розрахункове завдання

Підсумковий контроль: іспит

9

Модуль 1. ТЕОРІЯ СТАТИСТИКИ

Змістовий модуль 1. МЕТОДИ ЗБИРАННЯ ТА ОБРОБЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ

Тема 1. Методологічні засади статистики

План вивчення теми

1.1.Особливості статистики як самостійної суспільної науки. Завдання і предмет статистики

1.2.Основні категорії статистики

1.3.Статистична методологія

Після вивчення теми студенти повинні:

знати: в чому полягають особливості статистики як самостійної суспільної науки; сутність її основних категорій і понять, основних етапів статистичного дослідження;

уміти: обґрунтовано використовувати на практиці основні категорії та поняття статистичної науки.

Бібліографічний список: [1 - 5; 8; 11; 13; 15; 18 – 22; 23; 24 ]

1.1. Особливості статистики як самостійної суспільної науки

Слово “статистика” має латинське походження (від status – стан речей). Історично розвиток статистики пов’язаний з утворенням держав. Статистичний облік існував уже в глибокій давнині. Так, відомо, що за п’ять тисяч років до нашої ери проводилися переписи населення у Китаї, здійснювалося порівняння військового потенціалу різних країн, відбувався облік майна громадян у Древньому Римі.

Точність і вірогідність господарського обліку були невисокі. У повсякденному житті люди користувались порівняльними схемами “більше – менше” і лише в крайньому разі – кількісними вимірниками. Епоха Відродження дала світу Луку Пачолі, який у 1494 році заклав основи бухгалтерського обліку в своїй фундаментальній енциклопедичній праці “Сума арифметики, геометрії, учення про пропорції і відношення”.

Перш ніж стати наукою в її сучасному розумінні, статистика пройшла багатовікову історію розвитку. У давні часи здійснювався лише збір статистичної інформації. У середні віки це мало значення політичного стану держави. До науки термін “статистика” було введено у вісімнадцятому сторіччі німецьким вченим Готфрідом Ахенвалем, тоді він означав державознавство.

Обробку та аналіз статистичної інформації, тобто народження статистики як науки, слід віднести до другої половини вісімнадцятого сторіччя, коли професор фізіології та права Г. Ахенваль з 1746 року почав уперше викладати спочатку у Марбурзькому, а потім у Геттінгенському університетах нову

10

навчальну дисципліну, яку він назвав статистикою. Основним змістом цього курсу був опис політичного стану та визначних пам’яток держави.

Біля джерел статистичної науки стояли дві школи – німецька описова школа та англійська школа політичних арифметиків.

Представники німецької школи, до яких належать Коринг (1606 – 1661

рр.), Г. Ахенваль (1719 – 1772 рр.), Бюшінг (1724 – 1793 рр.) та інші,

намагалися розв’язати такі завдання:

по-перше, систематизувати існуючі способи описування держав по-друге, створити теорію такого роду опису, розробити їх детальну

схему по-третє, вести опис лише у словесній формі, без цифр та поза

динамікою, тобто без відображення особливостей розвитку держав у ті чи інші періоди, а лише на момент спостереження.

Таким чином, представники німецької описової школи недооцінювали математичні методи пізнання суспільних явищ. Однак, незважаючи на це, безперечним досягненням державознавства слід уважати сукупність розроблених показників і створення спеціальної системи збору статистичних даних про масові явища.

Англійська школа політичних арифметиків виникла за 100 років до німецької описової школи її засновниками були В. Петті (1623 – 1687 рр.) та Дж. Граунт (1620 – 1674 рр.). В. Петті замість словесних порівнянь, похвали й абстрактних аргументів висловлював свої думки мовою чисел, ваги, мір.

Політичні арифметики ставили за мету вивчення суспільних явищ за допомогою числових характеристик. Вони в цілому правильно визначили суть статистики, її завдання й значення як методу соціального пізнання. Тим самим вони збільшували арсенал статистичних методів, сприяли виникненню статистики як теорії статистичного обліку. Політичні арифметики бачили основне значення статистики у вивченні масових суспільних явищ, розуміли необхідність обліку у статистичному дослідженні вимог закону великих чисел, оскільки закономірність може виявитися лише за достатньо великим обсягом сукупності, що аналізується. Це був принципово новий етап розвитку статистичної науки щодо школи державознавства, бо від опису явищ та процесів статистика перейшла до їх вимірювання та дослідження. Представники цієї школи (Дж. Граунт, П. Зюсмильх та ін.) внесли вагомий вклад у розвиток демографії, ввели в науковий обіг таблиці й графіки. У XVIII сторіччі вченими Дюто та Карлі зроблено перші кроки у вивченні динаміки цін за допомогою індексів.

Як показала історія, останнє слово у статистичній науці лишилось саме за школою політичних арифметиків.

У першій половині дев’ятнадцятого сторіччя виник третій напрямок статистичної науки – статистико-математичний. Серед представників цього напрямку слід відзначити бельгійського статистика А. Кетле (1796 – 1874 рр.) – засновника вчення про середні величини. Математичний напрямок у статистиці розвивався у роботах англійських вчених Ф. Гальтона (1822 – 1911 рр.), К. Пірсона (1857 – 1936 рр.), В. Госсета (1876 – 1937 рр.), який більш

11

відомий під псевдонімом “Стьюдент”, та інших. Представники цього напрямку вважали основою статистики теорію ймовірностей, яка є однією зі складових частин прикладної математики.

Більш детально історія розвитку статистики викладена [8, 12, 14, 20, 21]

Розвиток статистичної науки, зростання кола практичної статистичної роботи, її активна участь у механізмі управління економікою призвели до зміни змісту самого поняття “статистика”. У наш час цей термін застосовується у трьох значеннях:

по-перше, під статистикою розуміють галузь практичної діяльності, яка має за мету збір, обробку, аналіз та публікацію масових даних про найрізноманітніші явища суспільного життя

по-друге, статистикою називають цифровий матеріал, який потрібен для характеристики якоїсь галузі суспільних явищ або територіального розподілу якогось показника

по-третє, статистика – це галузь знання, особлива наукова дисципліна та відповідно навчальний предмет у вищих та середніх спеціальних навчальних закладах.

Статистика — це суспільна наука, яка вивчає кількісну сторону якісно визначених масових соціальноекономічних явищ та процесів, їх структуру та розподіл,

розміщення в просторі, рух у часі, досліджує діючі кількісні залежності, тенденції та закономірності в конкретних умовах місця та часу.

	Предмет статистики
					Завдання
	- вивчення розмірів				статистичного			Об'єкт
	та кількісних				дослідження -			статистики –
	співвідношень				отримання			суспільство,
	масових явищ і				узагальнюючих			явища та
	процесів соціально-				показників та			процеси
	економічного життя				виявлення			суспільного
	у нерозривному				закономірностей			життя.
	зв’язку з їхнім				соціально-економічних
	якісним змістом за				явищ та процесів у
	певних умов місця та				конкретних умовах
	часу.				місця та часу.

Таким чином, можна визначити основні особливості статистики як суспільної науки

 Статистика вивчає кількісну характеристику суспільних явищ і процесів у конкретних умовах простору і часу. Але вивчення кількісних

12

аспектів суспільних явищ нерозривно пов'язане з їх якісними характеристиками.

Статистика вивчає не поодинокі, а масові явища.

Статистика характеризує структуру суспільних явищ.

Статистика вивчає зміну рівня і структури явищ у часі, тобто в

динаміці.

 Статистика займається виявленням взаємозв'язків суспільних явищ.

Як і будь-яка інша наука, статистика має свій предмет, тобто те, що вона вивчає. Взагалі статистика використовується під час вивчення різноманітних явищ та процесів суспільного та економічного життя країни та її окремих регіонів. Наприклад, під час вивчення життєвого рівня населення, громадської думки з того чи іншого питання, під час оцінювання підприємницьких і фінансових ризиків тощо, збирається відповідна статистична інформація, яка потім обробляється за допомогою статистичних методів. Без глибокого, різнобічного вивчення явища чи процесу та його подальшого статистичного аналізу неможливе прийняття правильного управлінського рішення на будьякому рівні, починаючи з окремого підприємства чи фірми і закінчуючи державою.

З наведеного визначення статистики як науки випливають принципові особливості предмета статистики. По-перше, статистика вивчає кількісний бік соціально-економічних явищ та процесів, а по-друге, вона вивчає не поодинокі, а масові явища, бо виявити закономірності можна лише під час дослідження великої кількості випадків, у яких згладжуються індивідуальні особливості окремих одиниць.

Кількісний бік суспільно-економічних явищ – це насамперед їх розміри.

Наприклад:

на перше липня до університету подали заяви 1354 абітурієнти

підприємство під час процесу приватизації випустило 3000 акцій

статутний фонд фірми становить 2,5 млн. грн.

у розпорядженні підприємства знаходяться 20 вантажівок.

Не менш важливою формою відображення кількісного боку суспільноекономічних явищ є співвідношення розмірів. Наприклад:

середня ціна продажу однієї акції фірми на аукціоні перевищила її номінальну вартість у 4,65 раза

за період з 1959 по 1989 рік чисельність населення світу збільшилась майже в два рази

у 1996 році внаслідок грошової реформи в Україні номінальна вартість грошової одиниці зменшилась у 100000 разів.

Статистика під час вивчення кількісного боку явищ відображує їх у своїх числах-показниках і саме цим характеризує конкретний рівень явищ. Статистика установлює загальні властивості, виявляє схожість і різницю окремих рис, за допомогою спеціальних статистичних методів об’єднує елементи в групи, обчислює узагальнюючі показники, виявляє певні типи явищ.

Вивчення кількісного боку суспільних та економічних явищ нерозривно пов’язане з їх якісним змістом, тобто статистична кількісна розмірність не існує

13

без якісної визначеності. Наприклад, під час групування населення за віком статистика виокремлює якісно відмінні вікові контингенти: дошкільного віку, шкільного, працездатного, пенсійного. Проте, перш ніж проводити розрахунки, треба визначити якісні властивості й кількісні межі кожного контингенту.

Явища суспільного та економічного життя постійно змінюються у часі, тобто вони є динамічними. Протягом певного часу змінам підлягають не лише розміри того чи іншого явища, але й співвідношення між окремими частинами одного явища чи між різними явищами. Одне й те саме явище має різні значення для різних об’єктів. А відтак кількісний бік явищ статистика має вивчати в певних умовах простору й часу.

Інша особливість предмета статистики пов’язана з масовістю суспільних явищ. Статистика вивчає явища, які повторюються в просторі чи впродовж часу. Для масового явища характерне те, що в ньому бере участь певна множина елементів, що мають схожі істотні властивості. Наприклад, робітники схожі тим, що виконують фізичну працю, студенти отримують певну спеціальність, учителі навчають дітей тощо.

Наявність будь-якої властивості в окремого елемента є випадковістю.

Наприклад, вік робітника може бути 18, 24 роки чи будь-який інший окремі робітники можуть бути задоволені умовами праці, інші не задоволені. Але при об’єднанні значного числа елементів у єдине ціле сукупна дія випадковостей дає результат практично незалежний від випадку. Тобто лише у масі можна встановити закономірність того чи іншого явища.

Розглядаючи суспільні явища як масові й спираючись на облік усієї сукупності фактів, що належать до цих явищ, статистика за допомогою чисел показує ступінь їх розвитку, напрям і швидкість змін, тісноту взаємозв’язків і взаємозалежностей. Все це дає підставу стверджувати, що статистика є одним із засобів пізнання суспільного та економічного життя.

1.2.Основні категорії статистики

Свій предмет статистика вивчає за допомогою категорій, тобто понять, що відображають найбільш загальні й суттєві властивості, ознаки, зв’язки та відношення предметів і явищ об’єктивного світу.

З поняттям про предмет статистики тісно пов’язані такі категорії, як статистична закономірність і статистична сукупність.

Закономірність – повторюваність, послідовність і порядок змін у масових процесах і явищах. Статистична закономірність – форма виявлення причинного зв'язку, який знаходить відображення в послідовності, регулярності, повторюваності подій з достатньо високим ступенем імовірності, якщо причини, що породжують подію, не змінюються або змінюються незначно.

Закономірності масових соціально-економічних явищ властиві лише сукупностям і за своєю природою статистичні. Об’єктивною основою їх існування

єскладне переплетення причин, які формують масовий процес. Серед цих причин

єосновні, загальні для всіх подій масового процесу, і другорядні, індивідуальні

14

для кожного елементу сукупності, але випадкові для маси. Якщо числа подій великі, вплив випадкових причин взаємно врівноважується.

Статистичні закономірності масових соціально-економічних явищ відображають характер дії об’єктивних законів розвитку суспільства в конкретних умовах простору й часу. При цьому вони проявляються по-різному. Це можуть бути такі закономірності:

1.Розвитку явищ, тобто динаміки (так, статистика свідчить про зростання або зменшення чисельності населення, збільшення кількості малих підприємств, зростання або зменшення обсягу ВВП тощо).

2.Структурних зрушень (наприклад, збільшення частки податкових надходжень до бюджету країни в загальному обсязі його доходної частини, збільшення частки відмінників серед загальної кількості студентів академії тощо).

3.Розподілу елементів сукупності (наприклад, розподіл населення за віком, сімей за числом дітей, підприємств за кількістю працівників, студентів за рівнем успішності тощо).

4.Зв’язку між явищами (наприклад, залежність собівартості продукції від продуктивності праці, купівельної спроможності грошової одиниці від цін на товари, обсягу випуску продукції від рівня попиту на неї тощо).

Закономірності масового процесу властиві лише сукупностям. Саме сукупність, а не окремий елемент, є тією базою реального світу, відносно якої стає можливим встановлення конкретних законів.

Статистична сукупність – це множина елементів, поєднаних умовами існування й розвитку, які мають певні спільні умови та причини, але відрізняються один від одного окремими ознаками. Наприклад, під час вивчення кваліфікаційного рівня робітників підприємства елементом сукупності є окремий робітник, при цьому обсяг сукупності визначається межами підприємства (чисельністю його робітників). Елемент сукупності (робітник)

єносієм ознаки (кваліфікаційного рівня).

Сукупності можуть бути як однорідними, так і різнорідними.

Однорідна – це така сукупність, де одна чи декілька суттєвих ознак її об’єктів, що вивчаються, є загальними для всіх одиниць. Сукупність виявляється однорідною саме з точки зору цих ознак.

Сукупність, яку складають явища різного типу, є різнорідною. Сукупність може бути однорідною в одному відношенні та різнорідною в іншому. У кожному окремому випадку однорідність сукупності встановлюється шляхом проведення якісного аналізу, визначення змісту суспільного явища, що вивчається. Наприклад, з точки зору отримання вищої освіти, всі студенти університету чи академії створюють однорідну сукупність, проте з точки зору набуття певної спеціальності, ця сукупність стає неоднорідною.

Сукупність складають окремі одиниці сукупності, які мають спільні риси або ознаки.

Одиниця сукупності – це первинний елемент статистичної сукупності, що є носієм ознак та основою обліку. Так, усіх робітників підприємства можна розглядати як статистичну сукупність. Кожен робітник – це елемент

15

сукупності, який має спільні ознаки: стать, вік, кваліфікацію, стаж роботи тощо. Проте кожний елемент сукупності відрізняється рівнем певної ознаки.

Специфічною рисою статистики є узагальнення даних по сукупності в цілому. Передумовою і початком такого узагальнення має бути вимірювання, тобто приписування явищу числових значень. Статистичним еквівалентом властивостей, притаманних елементам сукупності, є ознака. Кожний елемент сукупності характеризується низкою ознак, значення яких змінюється від елемента до елемента або від одного періоду до іншого. Ознака, яка набуває в межах сукупності різних значень, називається варіативною. Відмінність, коливання значень ознаки у сукупності називається варіацією. Здатність ознаки до коливань називається варіабельністю.

Ознака – це якісна особливість одиниці сукупності. За характером відображення властивостей одиниць сукупності, які вивчаються, ознаки поділяються на дві групи – кількісні та якісні.

кількісні – ознаки, що мають безпосереднє кількісне вираження.

Наприклад, вік, стаж роботи, обсяг виробництва, чисельність працюючих тощо.

У свою чергу кількісні ознаки поділяються на два види: дискретні та неперервні. Дискретними називають величини, що набувають лише окремих, ізольованих значень. У статистиці до них належать ті величини, що набувають цілих значень, наприклад, кількість акціонерних банків у регіоні, кількість підприємств, кількість акціонерів, кількість дітей у сім’ї тощо. Неперервними називають величини, які набувають будь-яких значень у певних межах. У статистиці до них належать ті, що набувають не лише цілих, а й дрібних значень, наприклад, вартість продукції,

ціна товару, стаж роботи, вік людини тощо

якісні – ознаки, що не мають безпосереднього кількісного вираження. Для якісних ознак вимірювання означає реєстрацію наявності чи відсутності властивості, що вивчається (категорійні підрахунки). У цьому разі окремі одиниці сукупності розрізняються за своїм змістом. Вони також поділяються на два види: атрибутивні та альтернативні. Атрибутивними називають ознаки, які відображають сутність елемента сукупності, його характер. Наприклад,

професії відрізняються характером праці: вчитель, інженер, будівельник,

лікар, слюсар тощо. Альтернативними називають ознаки, під час визначення яких існують протилежні за значенням варіанти. Наприклад, продукція може бути якісною чи бракованою, людина може перебувати у шлюбі чи ні, людина може бути письменною чи неписьменною тощо.

Рівень значення ознаки окремих елементів вимірюється за допомогою шкали – набору властивостей явища і відповідних їм значень. Теоретично існує багато типів шкал, але у статистиці виділяють три: метричну, номінальну та порядкову або рангову.

Метрична шкала – це звичайна числова шкала, яка використовується для вимірювання фізичних величин або результатів обчислення. Вона встановлює подібність елементів, порядок їх розташування та визначає відстань між двома сусідніми елементами. Для цієї шкали можуть використовуватися всі арифметичні дії. Метричною шкалою визначаються обсяги виробництва та реалізації продукції, розміри капіталу, чисельність зайнятих у суспільному

16

виробництві, обсяги експорту та імпорту, співвідношення між частинами сукупності або явищами тощо. В основу метричної шкали покладено результати безпосереднього вимірювання.

Порядкова (рангова) шкала встановлює не лише подібність елементів сукупності, а й послідовність інтенсивності прояву ознаки. Кожному пункту шкали приписується число – ранг, що відбиває послідовність значень, але не визначає відстані між ними. Рангова шкала – ряд натуральних чисел.

Наприклад, порядкова шкала використовується під час визначення рівня успішності учнів або студентів, рівня кваліфікації робітників тощо. Це відношення типу “більше, ніж”, “менше, ніж”, “краще, ніж”, “гірше, ніж”. Так, отримана на іспиті оцінка “добре”, яку зазвичай позначають як “4”, відповідає рівню знань, який вище (краще), ніж “задовільно”, але нижчий (гірший) від знань, оцінених на “відмінно”.

Номінальна шкала – це шкала найменувань, що встановлює відношення подібності елементів, за якою порядок розташування ознак не має значення. Ця шкала використовується для якісних ознак. Прикладом номінальної шкали можуть бути: класифікатор сфер економічної діяльності, класифікатор іноземних валют, перелік форм власності, перелік спеціальностей тощо.

В цьому випадку, очевидно, не може бути й мови про якусь середню, максимальну чи мінімальну ознаку. Арифметичні дії над числами, якими кодуються ознаки, не мають сенсу. Так, можна лише говорити про спеціальність, яка найчастіше зустрічається в сукупності.

До основних категорій, якими оперує статистика, належить також статистичний показник. Статистичний показник – це кількісна характеристика соціально-економічних явищ та процесів в умовах якісного визначення, тобто це міра якісного і кількісного відображення певної властивості соціально-економічного явища чи процесу. Статистичний показник – це число в сукупності з набором ознак, що характеризують обставини, до яких воно належить (що, де, коли, яким чином підлягає вимірюванню). Статистичний показник відображає кількісні характеристики, співвідношення ознак суспільних та економічних явищ. Статистичні показники за суттю характеристик досліджуваного явища можуть бути об’ємними

(наприклад, чисельність робітників) та якісними (наприклад, продуктивність праці робітника). Вони можуть бути плановими, звітними й прогностичними, тобто використовуватися у якості прогнозних оцінок.

За способом обчислення показники поділяються на первинні й похідні (розрахункові, вторинні). Первинні показники отримують у результаті зведення даних статистичного спостереження. Вони мають форму абсолютних величин.

Наприклад, обсяг продукції, виготовленої протягом місяця. Похідні показники обчислюються на базі первинних або похідних. Вони мають форму абсолютних,

відносних або середніх величин. Наприклад, середня врожайність, питома вага багатодітних сімей, ступінь виконання плану тощо.

За ознакою часу показники поділяються на інтервальні та моментні. Інтервальні показники відображають розмір явища за певний період часу,

наприклад, обсяг випущеної продукції за тиждень, місяць, квартал, рік.

Моментні показники відображають розмір явища станом на певну дату.

17

Наприклад, кількість поданих заяв від абітурієнтів на 10 липня поточного року, чисельність працюючих на підприємстві на 1 січня тощо.

Статистичні показники слід відрізняти від статистичних даних. Статистичні дані – це окремі числові значення статистичних показників.

Вони завжди визначені не тільки якісно, а й кількісно, і залежать від конкретних умов місця та часу.

Складність та багатогранність соціально-економічних явищ вимагає для їх усебічного, комплексного вивчення системи статистичних показників.

Система статистичних показників – це сукупність статистичних показників. Вона відображає взаємозв’язки, що об’єктивно існують між явищами. Іншими словами, система показників відображає стан та розвиток масових соціально-економічних явищ з різних боків.

Така система пов’язана логікою дослідження і часто являє собою ієрархічну структуру, де показники вищих рівнів обчислюються на основі показників нижчих рівнів. Система статистичних показників охоплює всі боки життя суспільства на різних рівнях: країна, регіон (макрорівень), підприємство, фірма, сім’я тощо (мікрорівень).

Системам статистичних показників притаманні такі особливості:

вони носять історичний характер (змінюються умови життя населення, суспільства, змінюються й системи статистичних показників)

методологія розрахунку статистичних показників постійно вдосконалюється.

1.3.Статистична методологія

Свій предмет статистика вивчає за допомогою комплексу спеціальних, властивих лише статистиці, методів і засобів дослідження.

Статистична методологія – система спеціальних прийомів і методів статистики, спрямованих на вивчення кількісних закономірностей, що виявляються у структурі, динаміці та взаємозв’язках соціально-економічних явищ. Статистична методологія ґрунтується на загальнофілософських і загальнонаукових принципах, таких як діалектична логіка, порівняння, аналіз, синтез. Згідно з принципами діалектичної логіки статистика будь-яке суспільне явище розглядає не ізольовано, а у взаємозв’язку з іншими, виявляє фактори, які спричинюють варіацію значень ознак у межах сукупності, оцінює ефекти впливу факторів і щільність причинно-наслідкових зв’язків.

Суспільні явища динамічні, тому статистика вивчає їх у розвитку, оцінюючи тенденції та циклічні коливання, інтенсивність динаміки та структурних зрушень. Метод статистики ґрунтується на поєднанні аналізу й синтезу. З одного боку, статистика виділяє і окремо вивчає деякі частини явища, які відрізняються умовами і стадіями розвитку, а з іншого, за допомогою властивих лише їй способів узагальнює дані по всіх частинах, дає відображення явища в цілому.

Особливості статистичної методології пов’язані, по-перше, з точним вимірюванням і кількісним описуванням масових суспільних явищ, а по-друге,

18