Характеристики і формули розрахунку показників стану основних засобів

№ з/п	Показник	Визначення	Економічна сутність
1	Фондомісткість		Характеризує забезпеченість підприємства основними засобами
2	Фондоозброєність		Показує величину основних засобів на одного працівника
3	Коефіцієнт реальної вартості основних засобів у майні підприємства		Відображає питому вагу залишкової вартості основних засобів у загальній вартості майна підприємства
4	Коефіцієнт зносу основних засобів		Показує рівень зносу основних засобів
5	Коефіцієнт придатності основних засобів		Відображає частину основних засобів, придатну для експлуатації
6	Коефіцієнт оновлення основних засобів		Показує частку введених нових основних засобів у загальній вартості основних засобів
7	Коефіцієнт вибуття основних засобів		Характеризує інтенсивність вибуття основних засобів
8	Коефіцієнт приросту основних засобів		Показує рівень збільшення основних засобів у звітному періоді проти минулого року
9	Фондовіддача		Характеризує ефективність використання основних засобів. Відображає суму виробленої продукції на одну гривню основних засобів
10	Рентабельність основних засобів		Визначає рівень використання основних засобів

де Ф_к – балансова вартість основних засобів;

В_п – вартість виробленої продукції;

Ф_з – залишкова вартість основних засобів;

М – вартість майна підприємства;

З_о – сума зносу основних засобів;

Ч – середньооблікова чисельність працівників;

Ф_о – вартість введених основних засобів;

Ф_у – вартість виведених основних засобів;

К_з – коефіцієнт зносу основних засобів;

П_з – загальний прибуток підприємства.

Відтворення основних виробничих фондів - це процес безперервного їх поновлення. Розрізняють просте та розширене відтворення.

Процес відтворення основних виробничих фондів має низку характерних ознак, зокрема: нарахування амортизаційних відрахувань.

Амортизація - це процес поступового перенесення вартості основних виробничих фондів і нематеріальних активів з урахуванням витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення згідно з нормами амортизаційних відрахувань, установленими законодавчими актами. Амортизаційні відрахування включаються до складу валових витрат виробництва й обігу, що беруться для обчислення оподатковуваного прибутку.

Суми амортизаційних відрахувань звітного періоду визначаються множенням норм амортизації на балансову вартість груп основних фондів на початок звітного періоду:

(31)

де А - сума амортизаційних відрахувань, грн.;

- балансова вартість відповідної групи основних фондів на початок періоду, грн.;

Н - норма амортизаційних відрахувань до балансової вартості кожної з груп основних фондів, %.

Згідно з чинним законодавством України норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на кінець звітного періоду в таких розмірах:

На календарний рік			На квартал
Група 1 -	8%		Група 1 -	20% (8 : 4)
Група 2 -	40%		Група 2 -	10% (40 : 4)
Група 3 -	24%		Група 3 -	6% (24 : 4)
Група 4 -	60%		Група 4 -	15% (60 : 4)

Балансова вартість груп основних фондів на початок звітного періоду розраховується за формулою:

(32)

де - балансова вартість групи основних фондів на початок періоду, що передував звітному;

- сума витрат, понесених на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкцію, модернізацію та інші поліпшення основних фондів протягом періоду, що передував звітному;

- вартість виведеної з експлуатації відповідної групи основних фондів протягом періоду, що передував звітному;

- сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у період, що передував звітному.

Нарахування амортизаційних відрахувань дає можливість визначити поточну вартість не зношеної частини основних фондів, а також вартість тієї їх частини, яка відноситься на виробництво продукції.

Підприємства всіх форм власності мають право проводити щорічну індексацію балансової вартості груп основних фондів та нематеріальних активів на коефіцієнт індексації, який визначається за формулою:

(33)

де - коефіцієнт індексації балансової вартості основних фондів на початок звітного року;

- індекс інфляції року, за результатами якого проводиться індексація.

Якщо значення не перевищує одиниці, індексація основних фондів не проводиться. У разі, коли підприємство застосувало коефіцієнт індексації, воно зобов’язане визначитикапітальний дохід у сумі, що дорівнює різниці між скоригованою балансовою вартістю відповідної групи основних фондів та балансовою вартістю такої групи основних фондів до індексації.

Відповідно до П(С)БО №7 амортизацію основних засобів (крім інших необоротних активів) нараховують, застосовуючи такі методи:

1. прямолінійний, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на очікуваний період часу використання об’єкта основних засобів.

Згідно з цим методом річна сума амортизації визначається за формулою:

, (34)

де А – річна сума амортизації;

В_а – вартість, яка амортизується;

Т_n – терміни корисного використання основних засобів.

2. зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року (або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації) та річної норми амортизації. Річна норма амортизації у відсотках обчислюється як різниця між одиницею та результатом добування кореня п-го степеня з частки від ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість, де п - кількість років корисного використання об'єкта.

Згідно з цим методом річна сума амортизації визначається за формулою:

, (35)

де Н – річна норма амортизації;

Л_в – ліквідаційна вартість об’єкта основних засобів;

П_в – первісна вартість об’єкта основних засобів;

n – кількість років корисного використання об’єкта.

3. прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року (або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації) та річної норми амортизації, яка обчислюється, виходячи зі строку корисного використання об'єкта, і подвоюється.

Схематично розрахунок річної суми амортизації за цим методом можна зобразити так:

; (36)

* 2 (37)

. (38)

Слід зазначити, що у зв’язку з підвищенням норм амортизаційних відрахувань з 01.01.2003 скасовано прискорену амортизацію об’єктів групи 3.

4. кумулятивний, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, що амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця очікуваного строку використання об'єкта основних засобів, на суму показників кількості років його корисного використання (1+2 + 3 + ...+ n).

Схематично визначення кумулятивного коефіцієнта можна зобразити таким способом:

. (39)

Річна і щомісячна сума амортизації розраховується так:

, (40)

. (41)

5. виробничий, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), що його підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об'єкта основних засобів.

Схематично розрахунок щомісячної суми амортизації за цим методом можна зобразити так:

, (42)

. (43)

За ринкових відносин важливе значення має вибір оптимальної структури джерел фінансування капітальних вкладень. Фінансування капітальних вкладень здійснюється за рахунок власних і залучених коштів.

Коли капітальне будівництво здійснюється господарським способом, у підприємства утворюються специфічні джерела фінансування, які мобілізуються в процесі будівництва. Одним з них є мобілізація внутрішніх ресурсів у будівництві.

Мобілізація внутрішніх ресурсів у будівництві є джерелом фінансування капітальних вкладень тоді, коли в процесі будівництва скорочується потреба в оборотних коштах на плановий період. Крім того, необхідно враховувати, що протягом планового періоду може статися приріст (зниження) стійкої кредиторської заборгованості. Приріст означає зменшення потреби в коштах для фінансування капітальних вкладень, а скорочення призводить до збільшення такої потреби. Сума мобілізації (іммобілізації) внутрішніх ресурсів визначається за формулою:

(44)

де М – мобілізація (іммобілізація) внутрішніх ресурсів;

О – очікувана наявність оборотних активів у капітальному будівництві на початок планового періоду;

П – планова потреба будови в оборотних коштах на кінець планового періоду;

- наявність кредиторської заборгованості на початок планового періоду;

- перехідна кредиторська заборгованість на кінець планового періоду.

Якщо результат буде зі знаком “+”, це свідчить про мобілізацію внутрішніх ресурсів. Знак “-“ – це іммобілізація оборотних коштів. Причиною цього може бути збільшення обсягу будівельно-монтажних робіт або накопичення запасів.