Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

УП 12-1з (1) / Фінанси Заоч. (ІІ Частина) УП та ЕП. 2011

.pdf
Скачиваний:
14
Добавлен:
04.03.2016
Размер:
596.14 Кб
Скачать

Бюджетна політика і бюджетний механізм. Теоретична концептуалізація бюджетної політики. Завдання бюджетної політики. Бюджетна стратегія. Бюджетна тактика.

Бюджетний період. Склад бюджетного законодавства. Бюджетний устрій. Структура бюджетної системи України. Зведений бюджет. Принципи бюджетної системи України. Бюджетна класифікація. Класифікація доходів бюджету. Класифікація видатків та кредитування бюджету. Класифікація фінансування бюджету. Складові частини бюджету.

Стадія та учасники бюджетного процесу. Застосування програмноцільового методу у бюджетному процесі. Складання прогнозу бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди. Розпорядники бюджетних коштів. Бюджетні призначення та асигнування. Резервний фонд бюджету. Контроль та аудит у бюджетному процесі.

Доходи, видатки та кредитування Державного бюджету України. Складання проекту Державного бюджету України. Розгляд та

затвердження Державного бюджету України. Виконання Державного бюджету України. Внесення змін до закону про Державний бюджет України. Бухгалтерський облік та звітність про виконання Державного бюджету України.

Модуль 2

Індивідуальне науково-дослідне завдання (ІНДЗ)

Модуль 3

Змістовий модуль 3. Фінанси підприємств

Тема 6. Фінанси суб’єктів господарювання

Поняття та економічна сутність фінансів підприємств, їх місце у фінансовій системі. Функції фінансів підприємств.

Основи організації фінансів підприємств різних форм організації бізнесу та форм власності.

Формування та використання фінансових ресурсів підприємств. Характеристика та класифікація грошових потоків підприємств.

Фінансова звітність підприємств.

Тема 7. Фінансовий менеджмент

Сутність, мета, завдання та функції фінансового менеджменту. Система забезпечення фінансового менеджменту. Роль фінансового менеджменту в структурі управління діяльністю підприємства.

Стратегія і політика фінансового менеджменту. Управління грошовими потоками.

Фінансове прогнозування та планування: сутність, завдання та методи.

11

Змістовий модуль 4. Фінансовий ринок та страхування

Тема 8. Фінансовий ринок

Суть та механізм функціонування фінансового ринку. Фінансовий ринок як складова фінансової системи країни. Особливості державного регулювання фінансового ринку в Україні та його перспективи.

Поняття та окремі види цінних паперів. Ринок цінних паперів і особливості його регулювання в державі. Фондова біржа як вторинний ринок обігу цінних паперів.

Особливості розвитку ринку капіталу в сучасних умовах та його подальші перспективи.

Фінансові інститути як комерційні підприємства різних форм власності, основна діяльність яких пов‘язана з фінансовим ринком. Зміст діяльності фінансових інститутів.

Економічна характеристика спеціалізованих кредитно-фінансових інститутів. Склад фінансових інститутів: страхові компанії, пенсійні фонди, фінансові компанії, кредитні спілки, банківські установи, ломбарди, міжбанківські об‘єднання, інвестиційні фінансові інститути.

Тема 9. Страхування. Страховий ринок

Економічна необхідність та роль страхування. Форми і методи страхового захисту. Галузі та види страхування.

Особливості фінансових відносин у сфері страхування.

Перестрахування, його необхідність для забезпечення сталості страхових операцій.

Доходи та витрати страховика.

Страховий ринок та роль держави у розвитку страхового ринку в Україні.

Змістовий модуль 5. Міжнародні фінанси

Тема 10. Міжнародні фінанси

Сутність, призначення і роль міжнародних фінансів. Світові фінансові потоки: валютні, кредитні, фінансові ринки. Міжнародна фінансова інтеграція та її вплив на фінансові інтереси країн і регіонів.

Міжнародні фінансові відносини та валютний ринок. Форми міжнародних розрахунків та системи валютного регулювання. Порядок проведення міжнародних розрахунків.

Фінансова діяльність міжнародних організацій. Фінанси Організації Об‘єднаних Націй і Європейського Союзу.

Міжнародні фінансові інституції. Всесвітні та регіональні фінансові інституції. Міжнародний валютний фонд, основні напрямки його діяльності.

12

Міжнародні фінансові інституції: Міжнародний валютний банк, Група Світового банку (Міжнародний банк реконструкції і розвитку, Міжнародна асоціація розвитку, Міжнародна фінансова корпорація, агентство з гарантування багатосторонніх інвестицій). Банк міжнародних розрахунків. Європейський Інвестиційний банк. Європейський банк реконструкції і розвитку, їх завдання, сфери діяльності, формування капіталів та ресурсів.

Співпраця України з міжнародними фінансовими інституціями. Міжнародний фінансовий ринок.

Модуль 4.

Індивідуальне науково-дослідне завдання (ІНДЗ).

13

2. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Самостійна робота студентів підвищує ефективність навчального процесу шляхом організації позааудиторного навчання. Вона спрямована на забезпечення фундаментальної наукової загальноосвітньої та практичної підготовки студентів відповідно до особистих здібностей та професійних інтересів кожного. Ця нетрадиційна форма навчання формує у студентів незалежність поглядів, самостійність у визначенні доцільних варіантів виконання завдання. При цьому викладачі забезпечують керівництво і контроль за виконанням студентами отриманих завдань.

Метою самостійної роботи студентів під час вивчення курсу «Фінанси» є поглиблення і закріплення набутих знань з окремих тем курсу, формування власної точки зору з питань, що вивчаються. Студенти повинні активно працювати, творчо мислити, проявляти самостійність, вміти об'єктивно дати оцінку реальному фінансовому стану економічних процесів. Рівень знань дисципліни «Фінанси» визначає професійну компетентність студента, його підготовленість до практичної діяльності.

Методичні вказівки містять характеристику питань, які слід вивчити, та список рекомендованої літератури. До кожної теми наводяться питання для самоконтролю (самоперевірки), опрацювання яких є обов'язковим для студентів, що вивчають цей курс.

Час, відведений на самостійну роботу, має бути використаний на досконале вивчення законодавчих актів, нормативної, наукової та іншої спеціальної літератури, а також на виконання самостійної роботи та оформленні її результатів.

Контроль знань студентів здобутих під час самостійної роботи здійснюється на заняттях, у поза навчальний час, на консультаціях та іспиті. Викладач використовує такі форми контролю самостійної роботи студентів:

1.Опитування на семінарських та практичних заняттях.

2.Перевірка конспектів.

3.Перевірка розв'язання творчих завдань.

4.Перевірка і оцінка рефератів.

5.Індивідуальні співбесіди зі студентами на консультаціях.

Реферат як форма науково-дослідної роботи студентів повинен містити обґрунтовані висновки та пропозиції. Студентам слід логічно завершувати розгляд кожного окремого пункту плану реферату і сформулювати відповідні висновки, в кінці подаються найбільш суттєві висновки з досліджуваної теми.

Тема реферату має бути повністю розкрита.

14

Модуль ІІІ

Змістовий модуль №3. Фінанси підприємств

Тема 6. Фінанси суб’єктів господарювання

Мета: студент повинен засвоїти, закріпити і розширити знання про основи фінансових відносин, які виникають на мікрорівні.

План вивчення теми

1.Зміст, завдання й організація фінансової роботи на підприємствах.

2.Принципи організації фінансової діяльності підприємств.

3.Фінансові ресурси підприємства.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

При самостійному вивчення питань плану, студенти повинні звернути увагу на те , що суб'єкти господарювання — організована форма продуктивної діяльності окремих громадян, підприємств, організацій та державних інституцій, які відповідають вимогам економічної системи. До суб'єктів господарювання належать не лише юридичні чи фізичні особи, які займаються діяльністю з виробництва, реалізації, придбання товарів, іншою господарською діяльністю, а й будь-які юридичні або фізичні особи, котрі здійснюють контроль над суб'єктами, група суб'єктів господарювання, якщо один або кілька з них здійснюють контроль над іншими, та органи державної влади, місцевого самоврядування, адміністративно-господарського управління і контролю в частиш їх діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності.

Найважливішими ознаками будь-яких суб'єктів господарювання, які визначають їх місце у господарських відносинах, є такі.

1.Господарська компетенція (сукупність господарських прав та обов'язків), властива суб'єктам господарювання в усій її повноті або така, якою їх наділяють відповідні державні інституції.

2.Майнова незалежність та відповідальність за зобов'язаннями у межах належного їм майна, якщо інше не передбачено законодавством.

3.Мета, яка залежить від їх функціональної ролі в економічній системі. Метою суб'єктів підприємницької діяльності (у тому числі підприємців) є прибутковість, збільшення вартості капіталу; метою установ, що створили органи влади, і громадських утворень (некомерційних організацій) — соціально важлива діяльність і отримання вигоди.

4.Організаційно-правова форма та юридичний статус. Суб'єкти господарювання, метою яких є отримання прибутку (підприємство, господарське товариство, кооператив, корпорація, концерн, консорціум), а

15

також некомерційні організації (установа, організація, членське товариство, місія, фонд та ін.) набувають статусу юридичної особи.

Отже, з урахуванням основних ознак суб'єктів господарювання, до них належать: суб'єкти підприємницької діяльності (підприємства і господарські товариства та їх об'єднання) реального сектору економіки; фінансові установи (кредитні установи, інвестиційні фонди, страхові компанії та ін); державні установи й організації, створені органами влади, що здійснюють господарські операції з метою одержання доходу; некомерційні організації, тобто організації, що обслуговують домашні господарства; підприємці.

Фінансам суб'єктів підприємництва — складовій фінансової системи країни — належить визначальне місце у структурі фінансових відносин суспільства, які на всіх рівнях господарювання і у всіх сферах суспільної діяльності опосередковують створення і розподіл валового внутрішнього продукту. Фінанси суб'єктів підприємництва — насамперед відносини розподілу, пов'язані з трансформацією ВВП та інших грошових надходжень (страхових відшкодувань, бюджетних коштів, коштів засновників тощо) у фінансові ресурси та їх використанням у процесі відтворення.

До фінансів суб'єктів підприємництва (підприємств) належать групи відносин розподілу, пов'язані з: формуванням та розподілом валового й чистого доходу і прибутку, отриманими від звичайної діяльності; формуванням та використанням амортизаційних відрахувань; організацією взаємовідносин із державою й місцевими органами самоврядування з приводу сплати податків, інших платежів та вилучення частини чистого прибутку до бюджетів усіх рівнів; відрахуваннями до державних цільових фондів; здійсненням дивідендної політики; бюджетним фінансуванням (отриманням бюджетних позик та субсидій); взаємовідносинами з іншими суб'єктами підприємництва та фінансовими установами з приводу інвестування коштів у цінні папери й одержання доходів від фінансових інвестицій, отримання і погашення кредитів, емісії цінних паперів, зберігання коштів, страхування тощо.

Ключові терміни і поняття

суб‘єкти господарювання

вкладений капітал

юридичні особи

нагромаджений капітал

корпоративні підприємства

основний капітал

фінанси суб'єктів підприємництва

оборотний капітал

Питання для самоконтролю

1.Класифікація доходів і видатків підприємства.

2.Особливості організації і функціонування фінансів господарських суб‘єктів різних форм власності та видів діяльності.

3.Управління процесами формування і використання фінансових ресурсів господарських суб‘єктів.

16

4. Особливості фінансів підприємств матеріального і нематеріального виробництва.

Тестові завдання

1. Об'єктом фінансів підприємств виступають:

1)Рух грошових потоків підприємства.

2)Економічні відносини, пов'язані з рухом коштів, формуванням та використанням грошових фондів.

3)Грошові доходи та фонди.

4)Відтворювальний процес.

2.До сфери фінансових відносин підприємств безпосередньо належать:

1) Процес первинного розподілу вартості ВВП, внаслідок чого утворюються різні фонди грошових доходів.

2). Процеси нарахування і сплати податків.

3) Оплата товарів і послуг.

4Виплата зарплати, пенсій, стипендій.

3.До фінансових ресурсів підприємства належать:

1)Тільки власний капітал.

2)Грошові фонди і частина грошових коштів, яка використовується в не фондовій формі.

3)Основні фонди і оборотні активи.

4)Тільки кредити банків.

4. Витрати підприємства характеризують:

1)Загальну суму надходжень, отриманих від видів діяльності підприємства.

2)Вартісну оцінку господарської діяльності підприємства у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах.

3)Суму коштів, спрямованих в основні та оборотні засоби підприємства.

4)Розмір амортизаційних відрахувань.

5. Виберіть правильне визначення економічної суті рентабельності:

1)Абсолютна сума прибутку, отриманого від операційної діяльності.

2)Рівень дохідності підприємства.

3)Перевищення прибутку від фінансових операцій над збитками від цих операцій.

4)Перевищення виручки від реалізації продукції над її собівартістю.

6. Оборотні кошти підприємства — це:

1)Предмети праці і витрати обігу.

2)Кошти, авансовані у виробничі оборотні фонди та фонди обігу.

3)Гроші в касі, на поточних і валютних рахунках, у розрахунках.

4)Основний капітал.

17

7. Оборотні виробничі фонди — це:

1)Оборотні кошти у виробничих запасах.

2)Оборотні кошти у виробничих запасах та у виробництві.

3)Оборотні кошти у виробництві та готовій продукції.

4)Оборотні кошти в основних засобах.

8. Основні фонди характеризуються як:

1)Товарно-матеріальні цінності, що повністю споживаються у кожному виробничому циклі.

2)Сукупність матеріальних цінностей у натурально-речовій формі, які тривалий час беруть участь у процесі виробництва і переносять свою вартість на вартість виготовленої продукції частинами, у міру зношення.

3)Грошові кошти, авансовані на придбання активів підприємства.

4)Об'єкти і предмети праці, які служать менше 1 року незалежно від їх вартості.

9. Під амортизацією розуміють:

1)Поступову втрату основними фондами своєї споживної вартості в процесі їх функціонування.

2)Знос основних фондів внаслідок впровадження нових, більш прогресивних і економічно ефективних машин і обладнання.

3)Процес перенесення вартості основних фондів і нематеріальних активів з урахуванням витрат на їх придбання, виготовлення і внесення її в собівартість виготовленої продукції, проведених робіт, наданих послуг.

4)Витрати на реконструкцію, технічне переозброєння і ремонт основних фондів.

Визначте, правильні (п) чи неправильні (н) твердження.

1.Активи підприємства — економічні ресурси підприємства у формі сукупних майнових цінностей, що використовуються в господарській діяльності і належать підприємству на правах власності чи у формі претензії (вимог) за зобов‘язаннями інших осіб.

2.Активи матеріальні — кошти, цінні папери, матеріальні цінності, інші активи, які можуть бути швидко реалізовані і використані для сплати боргових зобов‘язань.

3.Баланс підприємства — звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов‘язання і власний капітал.

4.Бізнес-план — документ, що містить систему заходів чи програму дій, пов‘язаних часом і місцем реалізації, узгоджених з метою і ресурсами та спрямованих на отримання максимального прибутку через реалізацію підприємницького проекту.

5.Валовий дохід підприємств — вартість новоствореного продукту в грошовому виразі.

18

Бібліографічний список до теми

[7, 10, 15, 16, 20, 21, 23, 24, 26, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 38]

Тема 7. Фінансовий менеджмент

Мета: вивчення сутності фінансового менеджменту, його основних цілей, задач та функцій, розуміння механізму фінансового менеджменту.

План вивчення теми

1.Сутність фінансового менеджменту.

2.Цілі й задачі фінансового менеджменту.

3.Функції фінансового менеджменту.

4.Механізм фінансового менеджменту.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

При самостійному вивчення питань плану, студенти повинні звернути увагу на те, що фінансовий менеджмент – це процес управління формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів господарюючого суб‘єкта та оптимізації обороту його грошових коштів. Фінансовий менеджмент – це система принципів, засобів та форма організації грошових відносин підприємства, спрямована на управління його фінансово-господарською діяльністю, в яку входять:

розроблення і реалізація фінансової політики підприємства;

інформаційне забезпечення (складання і аналіз фінансової звітності підприємства);

оцінка інвестиційних проектів і формування ―портфеля‖ інвестицій;

поточне фінансове планування та контроль.

Фінансовий менеджмент – форма управління процесами фінансування діяльності підприємства за допомогою методів та важелів фінансового механізму або мистецтво управління фінансовою діяльністю.

Умови, необхідні для ефективного функціонування фінансового менеджменту:

приватна власність на засоби виробництва

самофінансування підприємницької діяльності

ринкове ціноутворення

ринок праці, товарів та капіталу

чітке регламентування державного втручання в роботу підприємства Матеріальна основа фінансового менеджменту - реальний грошовий обіг,

тобто економічний процес, який викликає рух вартості, що супроводжується певним потоком грошових платежів та розрахунків.

19

Принципи управління фінансовим менеджментом:

1.Принцип фінансової стратегії, що визначає можливість збалансування матеріальних та грошових ресурсів.

2.Принцип стратегії управління - це виявлення можливостей розширення виробництва, прогнозування інноваційних варіантів розвитку, пошук альтернативних шляхів прийняття рішень, вибір нових шляхів фінансування.

3.Контроль за виконанням прийнятих рішень.

4.Врахування попереднього досвіду та його екстраполяція на майбутнє.

5.Орієнтація на екстрений характер прийнятих рішень.

6.Визначення непередбачених наслідків впливу зовнішніх факторів. Необхідно визначити головну мету фінансового менеджменту. Це

забезпечення максимізації добробуту власників підприємства в поточному та перспективному періоді, раціональне використання ресурсів для створення ринкової вартості, здатної покрити всі витрати, пов‘язані з використанням ресурсів, і забезпечити прийнятний рівень доходів на умовах, адекватних ризику вкладників капіталу. Ця мета отримує конкретний вираз в забезпеченні максимізації ринкової вартості підприємства, що реалізує кінцеві фінансові інтереси його власників.

В процесі реалізації своєї головної мети фінансовий менеджмент направлений на вирішення наступних основних задач:

1)Забезпечення формування достатнього обсягу фінансових ресурсів відповідно з задачами розвитку підприємства в майбутньому періоді. Ця задача реалізується шляхом визначення загальної потреби в фінансових ресурсах підприємства на наступний період, максимізації обсягу залучення власних фінансових ресурсів за рахунок внутрішніх джерел, визначення доцільності формування власних фінансових ресурсів за рахунок зовнішніх джерел, управління залученням позикових фінансових ресурсів, оптимізації структури джерел формування ресурсного фінансового потенціалу.

2)Забезпечення найбільш ефективного використання сформованого обсягу фінансових ресурсів у розрізі основних напрямків діяльності підприємства. Оптимізація розподілу сформованого обсягу фінансових ресурсів передбачає встановлення необхідної пропорційності в їх використанні з метою виробничого і соціального розвитку підприємства, виплати необхідного рівня доходів на інвестований капітал власникам підприємства і т ін. В процесі виробничого споживання сформованих фінансових ресурсів в розрізі основних напрямків діяльності підприємства повинні бути враховані стратегічна мета його розвитку та можливий рівень віддачі вкладених коштів.

3)Оптимізація грошового обігу. Ця задача вирішується шляхом ефективного управління грошовими потоками підприємства в процесі кругообігу його грошових коштів, забезпеченням синхронізації обсягів надходження і витрат грошових коштів по окремими періодам, підтримкою необхідної ліквідності його оборотних активів. Одним із результатів такої оптимізації є мінімізація середнього залишку вільних грошових активів, яка забезпечує зменшення втрат від їх неефективного використання та інфляції.

20